Рішення № 92830930, 13.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2560/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01034), Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1469) (вул. Жуковського,1, м. Одеса, 65014), третя особа заступник начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України Чижов Олексій Ігорович (вул. Жуковського,1, м. Одеса, 65014), про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі Адміністрація ПСУ), Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі Південне регіональне управління), в якому просить;

- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної прикордонної служби України від 24.02.2020 року за №186-ОС в частині звільнення його - полковника ОСОБА_1 в запас Збройних Сил України за статтею 26 частиною 5 пунктом 2 підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості їх використання на службі) з посади заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, без права носіння військової форми одягу;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 28.02.2020 року за №69-ОС в частині виключення зі списків особового складу управління та зняття з усіх видів забезпечення по Південному регіональному управлінню його - полковника ОСОБА_1 , заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби, звільненого в запас Збройних Сил України наказом Голови Державної прикордонної служби України від 24.02.2020 року за №186-ОС за статтею 26 частиною 5 пунктом 2 підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості їх використання на службі) з посади заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби, без права носіння військової форми одягу;

- поновити його - ОСОБА_1 на військовій службі на посаді заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби з 03.03.2020 року;

- стягнути з Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034. м. Київ, вул. Володимирська, буд.26, код ЄДРПОУ: 00034039) на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.03.2020 року по день винесення судового рішення.

Позивач зазначив, що він з 2001 року після закінчення Академії Прикордонних військ України перебував на службі на офіцерських посадах в Прикордонних військах України, Державній прикордонній службі України. Загальний стаж служби складає більше 22 років. 21.08.2014 року присвоєно військове звання «полковник».

06.04.2017 року ним, заступником начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління та головою Державної прикордонної служби України генерал-полковником Назаренко В.О., був укладений контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, строком на п`ять років, з 01.08.2017 року по 31.07.2022 року.

Будучи на посаді заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління 01.10.2019 року він отримав попередження про можливе звільнення у зв`язку із проведенням організаційно-штатних заходів відповідно до п.278 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України за дорученням Голови Державної прикордонної служби України за п.п. «г» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не раніше ніж за 2 місяці після попередження.

В якості підстави для звільнення в попередженні було вказано, що скорочення посади буде відбуватися відповідно до директиви Адміністрації ДПСУ №58-ДСК від 23.09.2019 року.

Позивач зазначив, що після ознайомлення з вказаною директивою стало відомо про те, що з семи регіональних управлінь Державної прикордонної служби своє існування продовжили лише три: Західне регіональне управління, Східне регіональне управління та Південне регіональне управління, де він займав посаду заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління.

Позивач звертає увагу на те, що посада, яку він займав у Південному регіональному управлінні, а саме посада заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби була введена знову та на час вручення йому попередження про наступне звільнення від 01.01.2019 року залишалася вакантною, однак йому не запропонована.

Також позивач зазначає, що на час вручення йому попередження про можливе звільнення від 01.10.2020 року, окрім посади заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління,залишалися вакантними посади в інших органах Держприкордонслужби, які відповідали кваліфікації, тарифному розряду за посадами осіб офіцерського складу, а також стажу його служби, а саме: посада заступника начальника Західного регіонального управління з персоналу; посада заступника начальника Східного регіонального управління з персоналу.

Проте йому 25.11.2019 року (тобто більше ніж 1,5 місяці з моменту вручення попередження про можливе звільнення від 01.10.2019 року) Південним регіональним управлінням було запропоновано посади, які не відповідали ні напряму підготовки, ні спорідненій спеціальності.

11.02.2020 року (майже через 3,5 місяці з моменту вручення попередження про можливе звільнення від 01.10.2019 року) Адміністрацією ДПСУ було запропоновано інші посади, які не відповідали його напрямку роботи та кваліфікації.

Знаючи про наявність вакантних посад в інших органах Держприкордонслужби, які би відповідали кваліфікації, тарифному розряду за посадами осіб офіцерського складу, а також його стажу служби, він 11.12.2019 року звернувся до начальника Південного регіонального управляння Мула С. з рапортом, в якому просив розглянути питання щодо прийняття рішення щодо призначення його на рівну вакантну посаду: або заступника начальника Західного регіонального управління з персоналу, або заступника начальника Східного регіонального управління з персоналу, або будь-яку іншу рівну посаду, яка б відповідала напряму підготовки та спорідненій спеціальності.

Між тим, 10.02.2020 року начальником Південного регіонального управління було винесено Подання на його звільнення з військової служби у запас Збройних Сил України.

24.02.2020 року Головою Державної прикордонної служби України виданий наказ №186-ос від 24.02.2020 року, відповідно до якого його звільнено з посади заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України на підставі п.п. «г» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі).

28.02.2020 року Начальником Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України був виданий наказ «Про особовий склад» №69-ОС від 28.02.2020 року, відповідно до якого його звільнено в запас Збройних Сил України та виключено зі списків особового складу Управління з 03.03. 2020 року.

Позивач вважає своє звільнення з посади заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління незаконним, накази про його звільнення є такими, що прийняті з істотним порушенням процедури вивільнення, Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України №1115/2009 від 29.12.2009 року (далі - Положення).

У порушення п.278 Положення пропозиції інших посад були зроблені йому не одночасно з врученням попередження про можливе звільнення від 01.10.2019 року, а набагато пізніше, а саме: 25.11.2019 року (більше ніж 1,5 місяці) та 10.02.2020 року (тобто майже через 3,5 місяці).

Відповідачем не дотримано п.130,131 Положення щодо наявності у нього переважного права залишення на службі. Згідно зі ст.131 Положення якщо під час проведення організаційно-штатних заходів в органі Держприкордонслужби одночасно зі скороченням посад вводяться нові посади, що відповідають напряму підготовки чи основній або спорідненій спеціальності військовослужбовця, який вивільняється, то такий військовослужбовець має переважне право на призначення на зазначені посади.

У разі відсутності в органі Держприкордонслужби вакантних посад, які відповідають напряму підготовки чи основній або спорідненій спеціальності військовослужбовця, посада якого внаслідок проведення організаційно-штатних заходів скорочується, такий військовослужбовець призначається на посаду в іншому органі Держприкордонслужби з дотриманням порядку, визначеного цим Положенням.

Позивач звертає увагу на те, що його посада не скорочувалась.

Зважаючи на введення в Південному регіональному управлінні цієї самої посади, яку він займав (посада заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління), він відповідно до п.н.130,131 Положення мав переважне право на своє призначення на посаду, яку він займав до свого звільнення, та яка повністю відповідала його кваліфікації, тарифному розряду за посадами осіб офіцерського складу, а також стажу служби.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказів, поновити його на посаді та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року позов був залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення вказаних вищі недоліків позову. Ухвалою від 24.04.2020 року продовжений строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 06.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 06.07.2020 року вирішено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 30.09.2929 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 12.10.2020 року зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 28.10.2020 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 29.10.2020 року вирішено подальший розгляд справи здійснити у письмовому провадженні.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі та зазначив, що позивач проходив військову службу.

Статтею 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03. 1999 року № 548-XIV, дія якого поширюється на військовослужбовців Державної прикордонної служби України, передбачено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Єдиноначальність - принцип управління, за яким керівникові надаються широкі управлінські повноваження при персональній відповідальності за результати роботи.

Згідно з укладеним контрактом позивач взяв на себе зобов`язання протягом дії контракту проходити військову службу на посадах осіб офіцерського складу з дотримання визначених законодавством вимог та порядку в будь-якому регіоні України на посадах, вимоги до заміщення яких відповідають професійній (фаховій) підготовці за відповідним напрямом і основною або спорідненою спеціальністю, освітньо - кваліфікаційним рівнем підготовки та фахом.

Директивою Адміністрації Держприкордонслужби від 23.09.2019 № 58-ДСК «Про оптимізацію Адміністрації Державної прикордонної служби України» з метою покращення ефективності управління структурними підрозділами Держприкордонслужби, оперативно службової діяльності, в Південному регіональному управлінні Адміністрацією Держприкордонслужби було запровадженно організаційно - штатні зміни, під час яких головні акценти зроблені наскороченні посад в управлінських ланках, виключенні дублювання функцій і структур, наближенні до європейських норм співвідношення органів управління й забезпечення до підрозділів кордону.

Представник відповідача стверджує, що у зв`язку з організаційно-штатними заходами, оголошеними директивою Адміністрації Держприкордонслужби від 23.09.2019 № 58-ДСК посада заступника начальника Південного регіонального управління з персоналу Державної прикордонної служби України, яку обіймав полковник ОСОБА_1 скорочено.

У зв`язку з скороченням посади та відповідно до вимог п. 278 Положення позивач 01.10.2019 року попереджений про можливе звільнення з військової служби.

Наказом голови Адміністрації ДПСУ від 11.12.2019 року №1294-ос позивача виведено у розпорядження начальника Південного регіонального управління у відповідності до п.127 Положення.

Цим же наказом Голови Держприкордонслужби від 11.12.2019 року №1294 ОС на новоутворену посаду заступника начальника Південного регіонального управління у з персоналу призначено полковника ОСОБА_2 .

Представник відповідача вважає, що вказане свідчить про те, що на час виведення у розпорядження позивача посада заступника Південного регіонального управління у з персоналу була не вакантною.

Позивач відмовився від запропонованих йому посад.

Враховуючи відсутність в Держприкордонслужбі рівних вакантних посад, вимоги до заміщення яких відповідають професійній (фаховій) підготовці за відповідним напрямом чи основною або спорідненою спеціальністю, рівню та ступеню освіти та досвіду служби, а також відмову військовослужбовця від призначення на нижчі посади, використання полковника ОСОБА_1 на військовій службі було неможливе, про що управлінням кадрового менеджменту Адміністрацією Державної прикордонної служби України був підготовлений відповідний висновок.

Одже, у зв`язку із проведенням організаційно-штатних заходів вакантних рівних посад, які могли бути запропоновані позивачу, відмови його від призначення на нижчі посади, використання його на військовій службі було неможливим та він звільнений зі служби.

Представник відповідача вважає, що при звільненні позивача було дотримано всіх вимог законодавства.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу проходження та звільнення з публічної служби позивача, якій є військовослужбовцем.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Позивач, якій є громадянином України, уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України строком дії на п`ять років з 01.08.2017 року по 31.07.2022 року (т.2 а.с.9).

Контракт укладений між головою Державної прикордонної служби України генерал-полковником ОСОБА_3 (підписаний 21.04.2017 року) та полковником ОСОБА_1 , заступником начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління (підписаний 06.04.2020 року) .

У п.3 Контракту зазначено, що він може бути достроково припинений з ініціативи Державної прикордонної служби України або громадянина України в порядку та на підставах, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.

01.10.2019 року позивачу видано попередження про можливе звільнення із проведенням організаційно-штатних заходів, у якому зазначено, що у зв`язку зі скороченням посади відповідно до директиви Адміністрації ДПСУ №58-ДСК від 23.09.2019 року полковник ОСОБА_1 , заступник начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України відповідно до п.278 Положення за дорученням голови Державної прикордонної служби України попереджається про можливе звільнення з військової служби за пп. «г» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не раніше ніж за 2 місяця після попередження (т.2 а.с.21).

Згідно з пп. «г» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі.

Наказом голови Адміністрації ДПСУ від 11.12.2019 року №1294-ос позивача виведено у розпорядження начальника Південного регіонального управління у відповідності до п.127 Положення.

Цим же наказом Голови Держприкордонслужби від 11.12.2019 року №1294 ОС на новоутворену посаду заступника начальника Південного регіонального управління у з персоналу призначено полковника ОСОБА_2 .

Позивачу були запропоновані нижчі посади начальником Південного регіонального управління, від яких позивач відмовився.

Позивач 11.12.2020 року подав рапорт на адресу начальника Південного регіонального управління щодо клопотання перед вищестоящим командуванням про розгляд питання на прийняття рішення щодо призначення його на посаду заступника начальника Західного регіонального управління з персоналу або заступника начальника Східного регіонального управління з персоналу, або будь-яку іншу рівну посаду, яка відповідає напрямку підготовки та спорідненій спеціальності.

Вказані посади йому запропоновані не були.

10.02.2020 року начальник Південного регіонального управління подав подання на звільнення з військової служби позивача (т.2 а.с.16-17).

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 24.02.2020 року за №186-ОС позивач був звільнений в запас Збройних Сил України за статтею 26 частиною 5 пунктом 2 підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості їх використання на службі) з посади заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, без права носіння військової форми одягу (т2. А.с.11).

Наказом начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 28.02.2020 року за №69-ОС позивач виключений зі списків особового складу управління та знятий з усіх видів забезпечення по Південному регіональному управлінню за статтею 26 частиною 5 пунктом 2 підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості їх використання на службі) з посади заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби, без права носіння військової форми одягу (т.2 а.с.12-13).

Дослідивши надані сторонами докази по справі суд дійшов висновку про протиправність вказаних наказів та їх скасування.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну прикордонну службу України» правовою основою діяльності Державної прикордонної служби України є Конституція України, Закон України «Про державний кордон України», цей Закон, інші закони України, видані на їх виконання акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З урахуванням вимог ст.4 Закону принцип єдиноначальність - принцип управління, за яким керівникові надаються широкі управлінські повноваження при персональній відповідальності за результати роботи, на якій посилається представник відповідача не означає недотримання керівником вимог законодавства.

Згідно зі ст.14 Закону до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у військових комісаріатах.

Відповідно до п.1 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період.

Згідно з п.15 прийняття громадян на військову службу за контрактом здійснюється Головою Державної прикордонної служби України та начальниками органів Держприкордонслужби, які мають право видавати накази по особовому складу згідно з повноваженнями, визначеними п.29 цього Положення.

Пунктом 129 Положення встановлено, що у разі проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад військовослужбовців, до кадрового підрозділу органу Держприкордонслужби згідно з номенклатурою посад не пізніше ніж за два місяці до закінчення встановлених строків проведення зазначених заходів подається список військовослужбовців, які вивільняються, з пропозиціями щодо дальшого проходження ними військової служби.

Згідно з п.130,п.131 Положення у разі проведення в органі Держприкордонслужби організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад військовослужбовців, на вакантні посади в цьому органі спочатку призначаються з дотриманням вимог, визначених п.95 цього Положення, військовослужбовці, які згідно із законодавством належать до категорій громадян, що користуються переважним правом залишення на службі чи першочерговим правом призначення на вакантні посади, а потім інші військовослужбовці, які вивільнилися внаслідок проведення таких заходів.

Якщо під час проведення організаційно-штатних заходів в органі Держприкордонслужби одночасно зі скороченням посад вводяться нові посади, що відповідають напряму підготовки чи основній або спорідненій спеціальності військовослужбовця, який вивільняється, то такий військовослужбовець має переважне право на призначення на зазначені посади.

У разі відсутності в органі Держприкордонслужби вакантних посад, які відповідають напряму підготовки чи основній або спорідненій спеціальності військовослужбовця, посада якого внаслідок проведення організаційно-штатних заходів скорочується, такий військовослужбовець призначається на посаду в іншому органі Держприкордонслужби з дотриманням порядку, визначеного цим Положенням.

Пропозиції щодо призначення на посаду доводяться до військовослужбовця начальником органу Держприкордонслужби, в якому він проходить військову службу, чи одним з його заступників за попереднім узгодженням з посадовою особою, якій відповідно до номенклатури посад надано повноваження щодо призначення військовослужбовця на цю посаду.

У разі неможливості призначення військовослужбовців, які вивільняються внаслідок проведення організаційно-штатних заходів, на рівні посади (в тому числі в іншому органі Держприкордонслужби) або відсутності їх згоди на призначення на нижчі посади такі військовослужбовці підлягають звільненню з військової служби в установленому порядку.

Аналіз зазначених нормативно-правових норм свідчить про те, що проведення організаційно-штатних заходів можливо із скороченням деяких посад, та у такому випадку до кадрового підрозділу органу Держприкордонслужби згідно з номенклатурою посад не пізніше ніж за два місяці до закінчення встановлених строків проведення зазначених заходів подається список військовослужбовців, які вивільняються, з пропозиціями щодо дальшого проходження ними військової служби. Та саме ці військовослужбовці користуються переважним правом залишення на службі чи першочерговим правом призначення на вакантні посади.

Судом достовірно встановлено, що посада позивача - заступник начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління у результаті проведення організаційно-штатних заходів на підставі директиви Адміністрації Держприкордонслужби від 23.09.2019 № 58-ДСК не була скорочена (т.2 а.с.110-117).

На вказаній посаді позивач працював після його попередження 01.10.2019 року про його можливе звільнення.

Лише Наказом голови Адміністрації ДПСУ від 11.12.2019 року №1294-ос позивача виведено у розпорядження начальника Південного регіонального управління у відповідності до п.127 Положення. Цим же наказом Голови Держприкордонслужби від 11.12.2019 року №1294 ОС на новоутворену посаду заступника начальника Південного регіонального управління у з персоналу призначено полковника ОСОБА_2 .

Посилання представника відповідача, що ОСОБА_2 призначали на новоутворену посаду суд вважає неспроможним, як неспроможним вважає і твердження представника відповідача, що призначення ОСОБА_2 на посаду, яку обіймав позивач, свідчить про те, що на час виведення у розпорядження позивача посада заступника Південного регіонального управління у з персоналу була не вакантною.

Відповідно до п.127 Положення, на якій посилається представник відповідача як на правомірність дій Держприкордонслужби зарахування військовослужбовців у розпорядження начальників, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого проходження такими військовослужбовцями військової служби допускається у разі розформування (реформування) органу Держприкордонслужби чи його підрозділу або скорочення штатних посад, якщо до закінчення встановленого строку проведення зазначених заходів не вирішено питання щодо дальшого проходження служби військовослужбовцями, які вивільняються, - до двох місяців.

Проте на підставі вказаної норми позивач, посада якого не скорочена, виведений у розпорядження начальника Південного регіонального управління з одночасним призначенням на його посаду іншої особи – ОСОБА_2 .

Крім того, суд вважає, неправомірним виведення позивача у розпорядження начальника Південного регіонального управління, з урахуванням посади, яку займав позивач, та з урахуванням вимог п.131 Положення, відповідно до якої у разі відсутності в органі Держприкордонслужби вакантних посад, які відповідають напряму підготовки чи основній або спорідненій спеціальності військовослужбовця, посада якого внаслідок проведення організаційно-штатних заходів скорочується, такий військовослужбовець призначається на посаду в іншому органі Держприкордонслужби з дотриманням порядку, визначеного цим Положенням.

При цьому суд враховує, що контракт позивача також був підписаний з Держприкордонслужбою.

Згідно з п.131 Положення у разі неможливості призначення військовослужбовців, які вивільняються внаслідок проведення організаційно-штатних заходів, на рівні посади (в тому числі в іншому органі Держприкордонслужби) або відсутності їх згоди на призначення на нижчі посади такі військовослужбовці підлягають звільненню з військової служби в установленому порядку.

Представник відповідача не спростував твердження позивача про наявність саме у розпорядженні Держприкордонслужби вакантних посад за відповідним напрямом і основною його спеціальністю, освітньо - кваліфікаційним рівнем підготовки та фахом.

Пунктом 277 Положення визначено, що військовослужбовець звільняється з військової служби у зв`язку із проведенням організаційно-штатних заходів, у тому числі в разі ліквідації (розформування), реорганізації органу Держприкордонслужби і неможливості використання військовослужбовця на військовій службі.

Неможливість використання військовослужбовців на військовій службі визначається відсутністю у межах Держприкордонслужби вакантних рівних посад, вимоги до заміщення яких відповідають професійній (фаховій) підготовці за відповідним напрямом чи основною або спорідненою спеціальністю, рівню та ступеню освіти, досвіду служби цих військовослужбовців, що письмово підтверджується відповідними кадровими підрозділами, та відмовою військовослужбовців від призначення на нижчі посади.

Представник відповідача не довів, що у межах Держприкордонслужби, а не Південного регіонального управління, були відсутні вакантні рівні посади. Позивачу пропонувались посади лише в межах Південного регіонального управління.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними та скасування наказів про його звільнення, поновлення його на посаді заступника начальника Південного регіонального управління у з персоналу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 року №100, відповідно до пп. «з» п.1 розділу І якого цей Порядок застосовується у випадку вимушеного прогулу. Згідно з довідкою про доходи позивачу нараховано: у січні 2019 року - 25963,50 грн.; у лютому 2019 року - 35151,91 грн. Середньомісячна заробітна плата складає - 30557,71 грн., середньоденна - 745,31 грн.

Вимушений прогул позивача склав період з 04.03.2020 року по 13.11.2020 року, тобто 8 міс 11 днів. Стягненню підлягає за вимушений прогул 252 660,09 грн.

У відповідності з п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць, підлягають негайному виконанню.

Суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника Південного регіонального управління та стягнення за один місяць 30557,71 грн.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246,371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ 00034039), Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1469) (вул. Жуковського,1, м. Одеса, 65014 код ЄДРПОУ 14321802), третя особа заступник начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України Чижов Олексій Ігорович (вул. Жуковського,1, м. Одеса, 65014), про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної прикордонної служби України від 24.02.2020 року за №186-ОС в частині звільнення полковника ОСОБА_1 в запас Збройних Сил України за статтею 26 частиною 5 пунктом 2 підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості їх використання на службі) з посади заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, без права носіння військової форми одягу.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 28.02.2020 року за №69-ОС в частині виключення зі списків особового складу управління та зняття з усіх видів забезпечення по Південному регіональному правлінню полковника ОСОБА_1 , заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби, звільненого в запас Збройних Сил України наказом Голови Державної прикордонної служби України від 24.02.2020 року за №186-ОС за статтею 26 частиною 5 пунктом 2 підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості їх використання на службі) з посади заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби, без права носіння військової форми одягу.

Поновити ОСОБА_1 на військовій службі на посаді заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби з 04.03.2020 року.

Стягнути з Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034. м. Київ, вул. Володимирська, буд.26, код ЄДРПОУ: 00034039) на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.03.2020 року по день винесення судового рішення у сумі 252660,09 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на військовій службі на посаді заступника начальника регіонального управління з персоналу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби з 04.03.2020 року та стягнення заробітку за один місяць у сумі у 30557,71грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.