Ухвала суду № 92830867, 13.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11708/20

УХВАЛА

13 листопада 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про:

визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС в Одеській області №Ф-66385-17 від 22.09.2020 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.

12 листопада 2020 року, на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків разом з клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду (вх.№ЕП/20897/20).

Розглянувши заяви ОСОБА_1 від 12 листопада 2020 року, суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року – усунуті частково.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС в Одеській області №Ф-66385-17 від 04 червня 2018 року, відповідно до якої, станом на 22 вересня 2020 року, заборгованість позивачки зі сплати єдиного внеску становить 11822,95 гривень.

До суду позивач звернулась – 02 листопада 2020 року, тобто з пропуском встановленого законодавством десятиденного строку на оскарження рішень податкового органу щодо сплати ЄСВ.

У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду ОСОБА_1 зазначено, що 30.01.2015 року позивач припинила свою діяльність на підставі власного рішення. Крім того, на думку позивача, Головному управлінню ДПС в Одеській області відома адреса роботи позивача у місті Одеса, однак оскаржуване рішення на вказану адресу не надходило.

На думку ОСОБА_1 , дані причини є поважними причинами пропуску строку звернення з позовною заявою до суду. Інших поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем - не наведено.

Оцінюючи доводи, наведені позивачем для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними причинами пропуску цього строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися - не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» роз`яснив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 04.10.2019 року по справі №805/3080/18-а.

Суд наголошує, що у тексті позовної заяви взагалі відсутнє посилання на факт, коли саме позивач дізналася про оскаржувану постанову, однак, позивачем зазначено, що вона зверталася до пенсійного органу зі скаргою, обравши таким чином альтернативний спосіб захисту своїх прав.

Крім того, позивачем надано копію листа електронної пошти щодо отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 жовтня 2020 року. Отже, вже 19 жовтня 2020 року, позивачеві було достеменно відомо про існування оскаржуваної постанови.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене, позивачеві належить звернутися до суду з іншою заявою про поновлення процесуального строку звернення до суду вказавши інші, поважні причини його пропуску та надавши відповідні докази на підтвердження поважності причин.

Суд зазначає, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

Належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного - направляється сторонам, та саме за поданим належним чином оформленим позовом, суд вирішує питання про відкриття провадження по справі.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд роз`яснює, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення процесуального строку звернення до суду вказавши інші, поважні причини його пропуску та надавши відповідні докази на підтвердження поважності причин.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що позивачеві вже надався максимально встановлений Кодексом адміністративного судочинства строк для усунення недоліків позовної заяви, отже, суд вважає за доцільне надати позивачеві три дні для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 121, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/11708/20.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви три дні з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.