Рішення № 92830818, 13.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9710/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови по ВП № 59585437 від 27.08.2020 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору:

Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача, Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 , в якій просив:

-визнати протиправною та скасувати постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), від 27.08.2020 року ВП №59585437 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

02.09.2020 р. до управління надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.08.2020 ВП №59585437 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позивач вважає, що постанова від 27.08.2020 р. ВП №59585437 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення по справі №522/8952/16-а є протиправною та належить до скасування.

Так, позивач зазначив, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/8952/16-а позивача зобов`язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно з довідкою прокуратури Одеської області від 15.04.2016 р. №483 про заробітну плату, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% із середнього заробітку з 22.04.2016 р. без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час (12 місяців) з 22.04.2015 р.

Розпорядженням від 05.01.2017 р. Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 22.04.2015 р. розмір пенсії після перерахунку склав 22074,76 грн.

Відповідно до ч.15. ст.86 Закону України «Про прокуратуру» особам на яких поширюється дія цього Закону у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах передбаченим цим Законом, Законом України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про Судоустрій і статус Судів», «Про прокуратуру» призначені пенсії не виплачуються.

Оскільки, гр. ОСОБА_1 працював на посаді, яка дає право на призначення відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 01.04.2015 р. по 30.09.2017 р. пенсія його нараховувалась та не виплачувалась

Відповідно до Закону України №2148 –VІІІІ від 03.10.2017 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій » з 01.10.2017 р. пенсії особам, які працюють на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно з Законом України «Про прокуратуру» виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В зв`язку з тим, що гр. ОСОБА_1 продовжував працювати на посаді , яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», розмір пенсії з 01.10.2017 р. склав 5422,62 грн., з 01.09.2018-5434,94 грн. з 01.03.2019 -6358,89 грн.

Згідно з заявою №6190 від 26.11.2019 р. про звільнення з 16.11.2019 р. , гр. ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 16.11.2019 р. Розмір пенсії склав 22 074,46 грн.

Доплата за період з 16.11.2019 р. по 30.11.2019 р. склала 6999,99 грн. та була перерахована разом з пенсією за грудень 2019 р. на рахунок гр. ОСОБА_1 в ПАТ «Приватбанк» 14.12.2019 р.

На теперішній час щомісячно ОСОБА_1 отримує пенсію в розмірі 22074,46 грн.

17.08.2020 р. до позивача надійшла вимога відповідача від 10.08.2020 р. ВП №59585437 щодо виконавчого листа №522/8952/16-а виданий 03.06.2019 р.

На її виконання позивач надав довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду від 19.08.2020 р. № 1500-0417-5/58777 з вищезазначеною інформацією.

Проте постановою відповідача від 27.08.2020 р. ВП №59585437 на позивача накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Крім того, позивач зазначив, що постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження №59585437 на адресу Головного управління не надходила.

Позивач вважає, що він виконав рішення суду, а тому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування штрафу.

(б) Позиція відповідача

23.10.2020 р. від представника позивача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у відзиві.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 18.07.2019 р. перебувало виконавче провадження № 59585437 з виконання виконавчого листа №522/8952/16-а, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 03.06.2019 про зобов`язання позивача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно з довідкою прокуратури Одеської області від 15.04.2016 р. №483 про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% із середнього заробітку з 22.04.2016 р. без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минули час (12 місяців) з 22.04.2015 р.

18.07.2020 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника.

10.08.2020 р. до ГУ ПФУ в Одеській області направлено вимогу щодо стану виконання виконавчого документу.

27.08.2020 р. державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн.

14.09.2020 р. до відділу надійшов лист ГУПФУ в Одеській області, згідно з яким встановлено, що розпорядженням від 05.01.2017 р. ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. Однак оскільки стягувач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 01.04.2015 по 30.09.2017 р. пенсія йому не нараховувалась та не виплачувалась . Відповідно до Закону України №2148 –VІІІІ від 03.10.2017 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій » з 01.10.2017 р. пенсії особам, які працюють на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно з Законом України «Про прокуратуру» виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В зв`язку з тим, що гр. ОСОБА_1 продовжував працювати на посаді , яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», розмір пенсії з 01.10.2017 р. склав 5422,62 грн., з 01.09.2018-5434,94 грн. з 01.03.2019 -6358,89 грн.

Таким чином, на думку представника відповідача рішення Приморського районного суду м. Одеси №522/8952/16-а не виконано боржником.

16.09.2020 р. державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у сумі 10200,00 грн. 17.09.2020 р. до ГУНП в Одеській області направлено повідомлення про вчинення кримінального праворушення та 18.09.2020 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

(в) Позиція третьої особи

Третя особа в судове засідання не з`явилася та не скористалася свої правом на подачу пояснення на позовну заяву.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 19.10.2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ відповідно до ст. ст. 268-273, 287 КАС України та залучив у якості третьої особи ОСОБА_1 .

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

IV. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив, що 22.06.2016 рішенням Приморський районний суд м. Одеси у справі №522/8952/16-а зобов`язав позивача:

- провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно з довідкою прокуратури Одеської області від 15.04.2016 р. №483 про заробітну плату, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% із середнього заробітку з 22.04.2016 р. без обмеження граничного розміру пенсії;

- виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час (12 місяців) з 22.04.2015 р.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 18.07.2019 р. перебувало виконавче провадження № 59585437 з виконання виконавчого листа №522/8952/16-а, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 03.06.2019 про зобов`язання позивача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно з довідкою прокуратури Одеської області від 15.04.2016 р. №483 про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% із середнього заробітку з 22.04.2016 р. без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минули час (12 місяців) з 22.04.2015 р.

18.07.2020 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника.

10.08.2020 р. до ГУ ПФУ в Одеській області направлено вимогу позивачу щодо стану виконання виконавчого документу.

27.08.2020 р. державний виконавець виніс постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн.

На підставі встновлених обставин, поаналізувавши відповдіне законодваство, суд робить висновок, що позовна заява не належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.

V Джерела права та висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIIIза рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною другою статті 63 Закону № 1404-VIIIу разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи передусім треба зауважити, що державний виконавець має право накладати на боржника штраф у тому випадку, якщо останній у встановлений державним виконавцем строк (а такий строк встановлюється при відкритті виконавчого провадження) не виконав виконавчого листа, який зобов`язує до вчинення дій.

Водночас, державний виконавець зобов`язаний вживати заходів для примусового виконання судового рішення в тому обсязі, який визначено цим судовим рішенням.

Повертаючись до спірних правовідносин, суд зазначає, що у відповідь на вимогу відповідача від 10.08.2020 про надання документів стосовно фактичного виконання рішення суду, позивач надав довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду. В довідці позивач зазначив перелік розпоряджень про здійснення перерахунку пенсії згідно з рішенням суду та додав копії розпоряджень з довідкою про виплату пенсії. З огляду на вказані розпорядження та довідку про виплату суд встановив, що відповідно до розпорядження від 18.10.2017 р. розрахунок пенсії був здійснений, виходячи з 80% середнього заробітку. Розрахунок пенсії у розмірі 90% середнього заробітку, так як це було зазначено в рішенні Приморського районного суду м. Одеси, позивач почав здійснювати тільки в листопаді 2019 року.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.06.2016 суд зобов`язує здійснити перерахунок пенсії з розрахунку 90% середнього заробітку з 22 квітня 2016 року. Проте позивач, стверджуючи те, що виконав рішення суду, не надав жодного доказу цього факту. Також Приморський районний суд зобов`язав виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 22 квітня 2015 року. Однак позивач ні в довідці наданій відповідачу у відповідь на його вимогу, ні у своєму позові взагалі не згадує про виконання рішення суду в цій частині щодо виплати різниці та відповідно не надає належних доказів, чим не дотримався вимоги ст.77 КАС України. Адже відповідно до ч.1 ст.77 КАС України: «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу».

Таким чином, суд погоджується з аргументами відповідача, що рішення Приморського районного суду м. Одеси №522/8952/16-а не виконано боржником.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що 27.08.2020 р. державний виконавець правомірно виніс постанову про накладення на боржника штрафу у сумі 5100,00 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 271, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розглядом судом першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої , статтями 286-288 цього Кодексу , набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.6 ст.287 КАС України рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення повного тексту рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

3. Позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області адреса: вул. Канатна,83 м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385.

Відповідач – Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Розумовська,37 м. Одеса,65091, код ЄДРПОУ 43315529.

Третя особа - ОСОБА_1 адреса, АДРЕСА_1 .

Суддя О.Я. Бойко

.