Рішення № 92830683, 10.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/6334/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого – судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Мидзки Р.В., відповідача Григоришина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Трускавецької міської ради Львівської області (далі – відповідач, Трускавецька МР), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відсутності розгляду по суті заяви про надання дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- зобов`язати Трускавецьку МР винести на розгляд найближчого засідання сесії заяву позивача від 07.07.2020 про надання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розміщена між земельними ділянками кадастровий номер 4611500000:11:009:0008, 4611500000:11:009:0019 та 4611500000:11:009:0020;

- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розміщена між земельними ділянками кадастровий номер 4611500000:11:009:0008, 4611500000:11:009:0019 та 4611500000:11:009:0020.

- зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду, протягом одного місяця після набрання рішенням суду законної сили

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 як учасник АТО 07.07.2020 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, долучивши до заяви усі передбачені законом документи. Вказує про порушення порядку розгляду поданої ним заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, оскільки відповідно до норм Земельного кодексу України результатом розгляду клопотання мало б бути рішення про надання або відмову в наданні дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Не прийняття жодного з передбачених законодавством рішень у відведений законодавством строк свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що надання дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 27.08.2020 винесено на розгляд чергової сесії Трускавецької МР, що підтверджується пунктом 6 переліку питань, які пропонувались розглянути на 77 сесії міської ради. Даний перелік затверджено розпорядженням міського голови м. Трускавця від 17.08.2020 № 243-р. Відповідно до пункту 1 проекту рішення про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.10 га по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 передбачалося надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови, з подальшим наданням земельної ділянки у власність за рахунок земель міської ради не наданих у власність та користування. Вказаний проект рішення не було прийнято, оскільки рішення не набрало достатньої кількості голосів. Дана обставина підтверджується результатами поіменного голосування від 27.08.2020 «Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 0.10 га по АДРЕСА_1 ». Оскільки Трускавецька МР вчинила всі дії, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, то позивач безпідставно вказує на бездіяльність міської ради. Окрім цього, неприйняття Трускавецькою МР рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою не позбавляє позивача права звернутися за виготовленням такої документації без рішення МР. За відсутності підстав для задоволення першої позовної вимоги, друга та третя позовні вимоги задоволенню теж не підлягають.

Ухвалою суду від 11.08.2020 позовна заява, подана без додержання вимог встановлених Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залишалася без руху, позивачу надавався строк на усунення недоліків. Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 25.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Відповідачем на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву (зареєстровано канцелярією суду 10.09.2020 за вх.№45254) та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (зареєстровано канцелярією суду 10.09.2020 за вх.№45258).

Ухвалою від 10.09.2020 у задоволенні клопотання Трускавецької МР про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено повністю.

Відповідачем 20.09.2020 (вх.№45254) подано відзив на позовну заяву.

Позивачем 06.10.2020 (вх. №50965) подано письмові пояснення до позовної заяви.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 07.07.2020 звернувся до Трускавецької МР з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, разом з якою долучив такі документи:

- копію паспорта громадянина України;

- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- копію документів, що підтверджуються участь в АТО/ООС (посвідчення учасника байових дій, довідку про безпосередню участь в АТО/ООС0;

- графічний матеріал місця розташування земельної ділянки S=0,1 га (зазначена зеленим кольором);

- детальний план території затвердженої рішенням Трускавецької МР від 05.03.2020 №1683.

Трускавецькою МР питання щодо надання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд винесено на розгляд 77 сесії міської ради, що підтверджується пунктом 6 Переліку питань, які пропонуються розглянути на 77 сесії міської ради, що є додатком до розпорядження міського голови м. Трускавця від 17.08.2020 № 243-р та проектом рішення «Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 1 га по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 », яким передбачалося надання дозволу позивачу на виготовлення проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови, з подальшим наданням земельної ділянки у власність за рахунок земель міської ради не наданих у власність та користування.

З витягу з протоколу сесії Трускавецької МР від 27.08.2020 видно, що рішення по вказаному питанню не прийнято.

Неприйняття Трускавецькою МР жодного рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97- ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Стаття 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

При цьому, відповідно до частини 10 статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, до виключної компетенції органів місцевого самоврядування віднесено вирішення земельних питань, результати розгляду яких виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, оформляються у формі відповідного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому, частиною 7 статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у частиною 7 статті 118 ЗК України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від

положень статті 118 ЗК України.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого «земельного» питання. У світлі вимог частини 2 статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Саме така правова позиція в подібних правовідносинах сформована Верховним Судом у постановах від 10.09.2020 у справі №420/6027/19 і врахована судом при розгляді даної справи.

Слід також зазначити, що у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України.

ОСОБА_1 07.07.2020 звернувся до Трускавецької МР із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Таке клопотання було адресовано Трускавецькій МР, до виключної компетенції якої належить розгляд такого роду заяв.

Судом встановлено, що проект рішення щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою за результатами голосування не набрав необхідної кількості голосів, рішення з цього питання не прийнято.

Таким чином, встановленими в ході судового розгляду обставинами підтверджується недотримання Трускавецькою МР встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

Доводи відвідача про те, що неприйняття міськрадою за заявою позивача рішення в місячний строк надає ОСОБА_1 право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не звільняє відповідача від обов`язку прийняти рішення в порядку та строки, визначені чинним законодавством.

Судом не надається оцінка обставинам, що стосуються заборони відчужувати, передавати в оренду та інше користування земельну ділянку площею 0,2300 га, яка розміщена між земельними ділянками кадастровий № 4611500000:11:009:0008, № 4611500000:11:009:0019 та №4611500000:11:009:0020 по АДРЕСА_1 , встановленої ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №457/931/17,оскільки наявність такої ухвали не спростовує обов`язку прийняття Трускавецькою МР певного рішення за результатами розгляду заяви позивача.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не виконано обов`язку щодо доказування правомірності своєї бездіяльності, а судом таких доказів не здобуто.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що мала місце бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді по суті у встановлений законом строк заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка призвела до порушення прав позивача.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Трускавецьку МР винести на розгляд найближчого засідання сесії заяву позивача від 07.07.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розміщена між земельними ділянками кадастровий номер 4611500000:11:009:0008, 4611500000:11:009:0019 та 4611500000:11:009:0020 та зобов`язання надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розміщена між земельними ділянками кадастровий номер 4611500000:11:009:0008, 4611500000:11:009:0019 та 4611500000:11:009:0020, суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Якщо суб`єктом владних повноважень допущено бездіяльність та не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2018 у справі № 826/7631/15 та врахована судом при розгляді даної справи.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрем, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження, в тому числі органів місцевого самоврядування, завжди мають межі, встановлені законом.

Така позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а та від 29.03. 2018 у справі № 816/303/16 та врахована судом при розгляді даної справи.

Виходячи з наданих судом повноважень, та з огляду на те, що відповідач не прийняв певного рішення за наслідками розгляду звернення позивача, позовна вимога надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розміщена між земельними ділянками кадастровий номер 4611500000:11:009:0008, 4611500000:11:009:0019 та 4611500000:11:009:0020 не підлягає задоволенню.

Однак, оскільки у даній справі відповідач не здійснив розгляд клопотання ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, то суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання повторно у встановленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Щодо клопотання про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, протягом одного місяця після набрання рішенням суду законної сили, суд зазначає так.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, встановлення такого виду судового контролю за виконанням рішення суду є правом, а не обов`язком суду.

З урахуванням викладеного та фактичних обставин справи, суд не бачить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній адміністративній справі.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню пропорційно до задоволених позовних вимог понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для його відшкодування відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Трускавецької міської ради Львівської області (вул. Бориславська, буд. 2, м. Трускавець, Львівська область, 82200, код ЄДРПОУ 26230588) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Трускавецької міської ради Львівської області (вул. Бориславська, буд. 2, м. Трускавець, Львівська область, 82200, код ЄДРПОУ 26230588) щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 07.07.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Зобов`язати Трускавецьку міську раду Львівської області (вул. Бориславська, буд. 2, м. Трускавець, Львівська область, 82200, код ЄДРПОУ 26230588) повторно у встановленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 07.07.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13 листопада 2020 року.

Суддя О.П. Хома