Рішення № 92830678, 04.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2592/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Гуменецького І.І., відповідача Коваля Ю.І.,

відповідачів: Хоми М.В., Зубач Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції в особі першого заступника начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Хоми Миколи Васильовича та начальника сектору контролю за виконанням судових рішень Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Зубач Тетяни Володимирівни про визнання протиправними дій, скасування індивідуального акту,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі – відповідач), першого заступника начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Хоми Миколи Васильовича, начальника сектору контролю за виконанням судових рішень Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Зубач Тетяни Володимирівни, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви та заяви про зміну предмета спору, просить:

- визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції в особі першого заступника начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Хоми Миколи Васильовича і начальника сектору контролю за виконанням судових рішень Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_3 щодо складання та погодження наряду про направлення особи, узятої під варту, із слідчого ізолятора до дільниці слідчого ізолятора №2.9/454 від 04.03.2020;

- визнати протиправним та скасувати наряд про направлення особи, узятої під варту, із слідчого ізолятора до дільниці слідчого ізолятора №2.9/454 від 04.03.2020 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу 2 Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 № 460/5, переведення ув`язнених до інших СІЗО, розташованих за межами області, здійснюється за письмовим розпорядженням осіб та органів, які здійснюють кримінальне провадження. На час етапування позивача до державної установи «Полицька виправна колонія (№76)» справа у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 перебувала у Рівненському апеляційному суді, а тому у відповідачів були відсутні повноваження щодо складання та погодження наряду про направлення особи, узятої під варту, із слідчого ізолятора до дільниці слідчого ізолятора №2.9/454 від 04.03.2020. Окрім того, покликаючись на норми Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5 вказує, що лише суд наділений правом прийняття рішення щодо тримання особи в СІЗО. Більше того, таке переведення здійснюється за письмовим дозволом прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування. Окрім того, ОСОБА_1 неналежно повідомлено про винесення спірного наряду. Наслідком вказаних дій відповідачів стало незаконне утримання позивача в одиночній камері.

Відповідачі щодо задоволення позову заперечили з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, зміст яких полягає в такому. Адміністрація ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» з метою забезпечення ув`язненому ОСОБА_1 особистої безпеки та попередження виникнення та розвитку конфліктних ситуацій між останнім та іншими особами, взятими під варту та засудженими, які тримаються в установі, звернулась до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації з клопотанням про застосування до ув`язненого ОСОБА_1 заходів забезпечення безпеки та переведення його до іншої установи. Посадовими особами Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації проведено перевірку інформації, викладеної у зверненні адміністрація ДУ «Рівненський слідчий ізолятор». Оскільки така інформація знайшла своє підтвердження, питання про застосування заходів забезпечення безпеки до ув`язненого ОСОБА_1 винесено на розгляд Міжрегіональної комісії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання (надалі - Міжрегіональна комісія), якою на засіданні 04.03.2020 прийнято рішення про застосування до ув`язненого ОСОБА_1 заходів забезпечення безпеки та направлення його до дільниці слідчого ізолятора ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)». Вказує, що в особовій справі ув`язненого ОСОБА_1 міститься витяг з рішення Міжрегіональної комісії від 04.03.2020. Позивач з даним витягом відмовився ознайомлюватися, у зв`язку з чим працівниками ДУ «Луцький слідчий ізолятор» складено відповідний акт. Окрім того, про застосування заходів забезпечення безпеки та направлення до дільниці СІЗО ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)» позивача повідомлено листом від 04.03.2020 за вихідним №2.9. Зазначив, що позивач обґрунтовує позовні вимоги нормами Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 № 460/5, які втратили чинність, а тому не можуть застосовуватись в межах даних правовідносин. Додатково зазначив, що ув`язнений ОСОБА_1 переведений не до іншого слідчого ізолятора, а до дільниці слідчого ізолятора, яка розташована в межах Рівенської області, а тому письмове розпорядження особи та органу, які здійснюють кримінальне провадження, не потрібні.

Ухвалою від 06.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем через канцелярію суду 28.04.2020 (вх.№21851) та 04.05.2020 (вх.№22262) подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 06.05.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Представником позивача через канцелярію суду 19.05.2020 (вх.№25063) подано заяву на виконання вимог ухвали суду від 06.05.2020.

Вимоги ухвали від 06.05.2002 позивачем в повному обсязі не виконано.

Ухвалою суду від 30.06.2020 позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.

Представником позивача через канцелярію суду 13.07.2020 (вх.№34538) подано заяву на виконання вимог ухвали суду від 06.05.2020.

Вимоги ухвали від 06.05.2002 позивачем виконано.

Ухвалою суду від 16.07.2020 судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог та продовжено розгляд справи.

Відповідачем через канцелярію суду 31.07.2020 подано відзив на позовну заяву (вх.№38226) та заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого або судового засідання.

Ухвалою від 03.08.2020 справу №380/2592/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та здійснено заміну засідання для розгляду справи №380/2592/20 по суті підготовчим засіданням.

Підготовче засідання призначено на 17.08.2020.

Представником позивача 10.08.2020 подано відповідь на відзив (вх.№39551) та клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№39554).

Відповідачем 13.08.2020 (вх.№40101) подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання відкладено на 09.09.2020.

Підготовче засідання, призначене на 09.09.2020, відкладено на 05.10.2020

Підготовче засідання, призначене на 05.10.2020, відкладено за клопотанням представника позивача на 27.10.2020.

Представником позивача 27.10.2020 (вх.№55636) подано заяву про зміну предмета спору. Ухвалою від 27.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 утримувався в ДУ «Луцький слідчий ізолятор» у зв`язку із обранням у кримінальному провадженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Рівненським апеляційним судом відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 та прокурора на вирок Маневицького районного суду Волинської області від 08.08.2019 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у низці кримінальних правопорушень.

Відповідно до ухвали Рівенського апеляційного суду від 25.02.2020, обвинувачений ОСОБА_1 підлягав етапуванню із ДУ «Луцький слідчий ізолятор» в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», що знаходиться за адресою: 33001, вул. Дворецька, 116, м. Рівне, для подальшої його доставки в зал судового засідання Рівненського апеляційного суду (вул. Драгоманова, 9, м.Рівне, 33028).

Копію ухвали направлено начальнику ДУ «Луцький слідчий ізолятор» та начальнику ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» для виконання, обвинуваченому ОСОБА_1 , захисникам-адвокатам та прокурору для відома.

На засіданні Міжрегіональної комісії 04.03.2020 прийнято рішення про застосування до ув`язненого ОСОБА_1 заходів забезпечення безпеки та направлення його до дільниці слідчого ізолятора ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)», яке оформлено протоколом від 04.03.2020 №13.

З протоколу від 04.03.2020 №13 слідує, що підставою прийняття такого рішення є висновок адміністрації ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» від 04.03.2020, Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» та наказ Міністерства юстиції України від 25.04.2017 № 1408/5 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах».

Щодо висновку адміністрації ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» відповідачі пояснили, що в оперативну групу ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» надійшла оперативна інформація про те, що в разі тримання під вартою в Рівненському СІЗО ув`язненого ОСОБА_1 , такий, використовуючи свій кримінальний статус буде чинити тиск на потерпілих та свідків злочину, здійснювати їх залякування, впливати на інших підозрюваних та свідків у провадженні, що може в свою чергу призвести до фізичної розправи над ним, або іншими особами, взятими під варту та засудженими. Тому, з метою забезпечення ув`язненому ОСОБА_1 особистої безпеки та попередження виникнення та розвитку конфліктних ситуацій між останнім та іншими особами, взятими під варту та засудженими, які тримаються в установі, адміністрація ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» звернулась до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації з клопотанням про застосування до ув`язненого ОСОБА_1 заходів забезпечення безпеки та переведення його до іншої установи.

Надходження оперативної інформації з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» підтверджується супровідним листом установи від 03.03.2020 за № 03-12 –ДСК.

Уповноваженими особами Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації проведено перевірку зазначеної вище інформації, в ході якої така знайшла своє підтвердження, що зумовило винесення на розгляд Міжрегіональної комісії питання про застосування заходів забезпечення безпеки до ув`язненого ОСОБА_1 та прийняття відповідного рішення.

На підставі рішення Міжрегіональної комісії від 04.03.2020 начальником сектору контролю за виконанням судових рішень Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації ОСОБА_3 та першим заступником начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації ОСОБА_4 сформовано наряд про направлення особи, узятої під варту, із слідчого ізолятора до дільниці слідчого ізолятора №2.9/454 від 04.03.2020, на підставі якого позивача направлено із ДУ «Луцький слідчий ізолятор» до дільниці слідчого ізолятора ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)».

Відповідач у цей же день направив на адресу ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)» для оголошення ОСОБА_1 лист від 04.03.2020 за вих. № 2.9/456, яким повідомив про прийняте рішення про застосування щодо нього заходів забезпечення безпеки, у межах яких позивача переведено до дільниці слідчого ізолятора ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)».

Одночасно Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції 04.03.2020 направлено лист за №2.9/455 на ім`я голови Рівенського апеляційного суду, яким повідомлено про прийняте за результатами розгляду оперативної інформації адміністрації ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» рішення про застосування до ОСОБА_1 заходів забезпечення безпеки та переведення до дільниці слідчого ізолятора ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)».

ОСОБА_1 05.03.2020 прибув до дільниці СІЗО ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)» відповідно до наряду №2.9./454 від 04.03.2020, про що повідомлено начальника ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» листом ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)» від 06.03.2020 №7/680.

ОСОБА_1 в приміщенні дільниці СІЗО ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)» 16.03.2020 оголошено зміст повідомлення про застосовані заходи забезпечення безпеки та переведення до дільниці слідчого ізолятора, однак такий від підпису в ознайомленні відмовився, що засвідчено підписами посадових осіб на звороті листа від 04.03.2020 за вих. № 2.9/456.

На час прийняття рішення у даній справі ОСОБА_1 звільнено з-під варти відповідно до ухвали Рівенського Апеляційного суду від 08.09.2020.

Предметом оскарження у справі є наряд про направлення особи, узятої під варту, із слідчого ізолятора до дільниці слідчого ізолятора №2.9/454 від 04.03.2020 з підстав протиправності дій посадових осіб при його прийнятті, зокрема відсутності у відповідачів повноважень на винесення такого наряду; невідповідності такого підпункту 4.1 пункту 4 розділу 2 Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 № 460/5; відсутності дозволу прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування про зміну місця утримання; неналежного ознайомлення позивача із спірним нарядом, що призвело до незаконного утримання ОСОБА_1 в ізоляції в одиночній камері.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими регламентує кримінально-виконавче законодавство України (частина 1 статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України - далі КВК України).

Право засуджених на особисту безпеку передбачено статтею 10 КВК України, відповідно до якої:

1. Засуджені мають право на особисту безпеку.

2. У разі виникнення небезпеки життю і здоров`ю засуджених, які відбувають покарання у виді арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа зобов`язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого.

3. Адміністрація установи виконання покарань вживає заходів до переведення засудженого в безпечне місце, а також інших заходів до усунення небезпеки, вирішує питання про місце подальшого відбування ним покарання.

4. У разі наявності небезпеки для життя і здоров`я засуджених, до яких згідно із законом у зв`язку з їх участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, адміністрація установи виконання покарань вживає заходів щодо забезпечення безпеки цих осіб. Крім того, до зазначених осіб можуть бути застосовані такі заходи:

ізольоване тримання;

переведення в іншу установу виконання покарань.

5. Зміна умов тримання осіб, щодо яких застосовані заходи безпеки, здійснюється з додержанням вимог, передбачених цим Кодексом і законодавством України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23.12.1993 року № 3782-XII (далі - Закон №3782-XII), забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно - технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров`я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

Згідно з пунктом «в» частини 1 статті 2 Закону №3782-XII право на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав мають: підозрюваний, обвинувачений, захисники, законні представники.

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону №3782-XII здійснення заходів безпеки покладається в тому числі на орган чи установу виконання покарань, слідчий ізолятор. Безпеку особи, взятої під захист, якщо її тримають в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, забезпечує відповідний підрозділ такої установи чи слідчого ізолятора незалежно від того, у провадженні якого органу знаходиться кримінальне провадження.

Органи, які здійснюють заходи безпеки, мають право: визначати заходи безпеки, засоби та методи їх застосування, в разі необхідності змінювати і доповнювати ці заходи ( пункт «а» частини 2 статті 6 Закону№3782-XII ).

Згідно із статтею 19 Закону№3782-XII безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 цього Закону, за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи:

а) переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання;

б) окреме тримання.

Зміна запобіжного заходу, виду установи виконання покарань чи режиму відбування покарання здійснюється з додержанням вимог, передбачених чинним кримінальним, кримінальним процесуальним та кримінально-виконавчим законодавством.

При цьому, відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 6 Закону відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом.

Умови здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, засуджених до арешту, обмеження волі, позбавлення та довічного позбавлення волі (далі - особи, взяті під варту, та засуджені) визначено наказом Міністерства юстиції України від 25.04.2017 № 1408/5 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах» (далі – Наказ № 1408/5)

Відповідно до пунктів 3,4 Розділу І Наказу № 1408/5 забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, та засуджених, у тому числі тих, які беруть участь у кримінальному судочинстві, здійснюється оперативними підрозділами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.

Особі, взятій під варту, та засудженому, щодо якої (якого) здійснюються або були здійснені заходи безпеки, повідомляється про це письмово.

Згідно з пунктами 1, 2 Розділу ІІ Наказу № 1408/ підставою для вжиття заходів щодо забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров`ю, житлу і майну.

Приводом для вжиття заходів щодо забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, та засуджених, які беруть участь у кримінальному судочинстві, можуть бути:

заява учасника кримінального судочинства, члена його сім`ї або близького родича;

звернення керівника відповідного державного органу;

отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров`ю, житлу і майну зазначених осіб.

Згідно з пунктами 3-5 Розділу ІІІ Наказу № 1408/ отримавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці засудженого, начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань вживає заходів щодо переведення засудженого в безпечне місце та здійснює перевірку заяви чи повідомлення.

Перевірка заяви чи повідомлення про загрозу безпеці засудженого здійснюється не більше трьох діб, при цьому з`ясовуються джерела загрози та встановлюються особи, від яких вона може надходити.

За результатами перевірки начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань зобов`язаний протягом трьох діб прийняти рішення про застосування або про відмову від застосування заходів безпеки, про що повідомити заявника.

Засудженого, стосовно якого прийнято рішення про застосування заходів щодо забезпечення його безпеки, за його заявою чи повідомленням з проханням про забезпечення особистої безпеки, за мотивованою постановою начальника установи або слідчого ізолятора дозволяється тримати в камері ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері до остаточного закінчення перевірки заяви чи повідомлення, усунення небезпеки, розв`язання конфлікту або отримання наряду на переведення до іншої установи, але не більше 30 діб.

Засуджені під час ізольованого тримання мають ті самі права та обов`язки, які мали до ізоляції.

Рішення керівника слідчого ізолятора або установи виконання покарань про відмову в застосуванні заходів безпеки може бути оскаржено заявником до відповідного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

За результатами перевірки заяви або повідомлення про загрозу безпеці засудженого, вжитих заходів безпеки щодо такого засудженого складається висновок на основі службового розслідування, який у триденний строк затверджується начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

При вирішенні питання про переведення засудженого до іншої установи виконання покарань складається мотивований висновок, який затверджується начальником міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції або особою, яка виконує його обов`язки. До висновку додаються матеріали, зібрані під час перевірки обставин, що загрожують безпеці засудженого.

Визначення установи виконання покарань для подальшого відбування покарання засудженого, щодо якого застосовується захід безпеки, переведення до іншої установи виконання покарань здійснюються відповідно до Положення про визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, порядок направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.02.2017 № 680/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 265/30133 (далі - Положення №265/30133), Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.02.2017 № 680/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.02. 2017 за № 266/30134 (далі-положення -№ 266/30134).

Відповідно абзаців2, 3 пункту 4 розділу I Положення №265/30133 міжрегіональна комісія - колегіальний орган, що утворюється в міжрегіональному управлінні, визначає рівень безпеки виправної колонії, де засуджена до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк особа відбуватиме покарання згідно з обвинувальним вироком суду, та здійснює направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту чи обмеження волі, в межах зони діяльності міжрегіонального управління, а також переведення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та арешту, в межах зони діяльності міжрегіонального управління;

наряд - рішення, що видається підрозділом по контролю за виконанням судових рішень для направлення особи (осіб), засудженої(их) до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту чи обмеження волі, яка (які) підлягає(ють) направленню до установи виконання покарань або переведенню для відбування покарання з однієї установи виконання покарань до іншої.

Відповідно до пункту 1с розділу II Положення № 266/30134 Міжрегіональна комісія відповідно до покладених на неї завдань:

розглядає питання та здійснює направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту та обмеження волі, із СІЗО до установ виконання покарань в межах зони діяльності міжрегіонального управління.

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30.12.2003 № 280 (зі змінами) затверджено Положення «Про дільницю слідчого ізолятора на території виправної колонії» (далі - Положення № 280).

Згідно з пунктом 1.3. Положення № 280 дільниця є структурним підрозділом виправної колонії, створюється на базі капітально побудованих приміщень для тримання осіб, взятих під варту, та засуджених і розташовується в окремому ізольованому локальному секторі установи.

Відповідно до пункту 2.3 Положення № 280 особи, взяті під варту, та засуджені направляються до дільниць за нарядами територіальних органів управління Департаменту за місцем їх розташування на підставі вмотивованих рішень комісії з розподілу, які долучаються до їх особових справ.

Особа направляється до дільниці слідчого ізолятора відповідно до наряду міжрегіонального управління, який виданий на підставі вмотивованого рішення комісії з розподілу, який долучається до особової справи.

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що до повноважень оперативних підрозділів установ виконання покарань та слідчих ізоляторів віднесено забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, та засуджених, у тому числі тих, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Підставою для вжиття таких заходів є, в тому числі, отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров`ю, житлу і майну зазначених осіб. такі, заходи вживаються на підставі відповідного рішення. При цьому рішенням, на підставі якого відбувається переведення з однієї установи виконання покарань до іншої, є саме наряд.

Дільниця слідчого ізолятора ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)» створена наказом Міністерства юстиції України від 13.06.2019 №1751/5.

Відповідно до Положення № 280, дільниця слідчого ізолятора ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)» призначена для тримання осіб, взятих під варту, та засуджених.

Як встановлено судом, Міжрегіональною комісією 04.03.2020 прийнято рішення про застосування до ув`язненого ОСОБА_1 заходів забезпечення безпеки та направлення його до дільниці слідчого ізолятора ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)», яке оформлено протоколом від 04.03.2020 №13.

Прийняття такого рішення зумовлено оперативною інформацією адміністрації ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» про необхідність здійснення до ув`язненого ОСОБА_1 заходів забезпечення безпеки та переведення його до іншої установи.

На підставі вказаного рішення начальником сектору контролю за виконанням судових рішень Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації ОСОБА_3 та першим заступником начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації ОСОБА_4 сформовано наряд про направлення особи, узятої під варту, із слідчого ізолятора до дільниці слідчого ізолятора №2.9/454 від 04.03.2020, на підставі якого позивача направлено до дільниці слідчого ізолятора ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)».

Даючи оцінку діям посадових осіб відповідача на відповідність вищенаведеним вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про правомірність дій Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції в особі першого заступника начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Хоми Миколи Васильовича і начальника сектору контролю за виконанням судових рішень Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_3 щодо складання та погодження наряду про направлення особи, узятої під варту, із слідчого ізолятора до дільниці слідчого ізолятора №2.9/454 від 04.03.2020.

Вказане зумовлює висновок суду про те, що спірний наряд винесено на підставі та в межах повноважень, встановлених законом.

Щодо тверджень представника позивача про неознайомлення позивача зі спірним нарядом, то на підставі наявних у справі належних та допустимих доказів судом встановлено, що такі не відповідають дійсності.

Так, листом від 04.03.2020 за вих. № 2.9/456, направленим на начальника ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)» для оголошення ОСОБА_1 , відповідач повідомив про прийняте рішення про застосування щодо нього заходів забезпечення безпеки, у межах яких позивача переведено до дільниці слідчого ізолятора ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)».

Зміст вказаного повідомлення оголошено ОСОБА_1 , який відмовився від підпису в ознайомленні.

Відмова від підпису не спростовує факту ознайомлення позивача із ознайомленням із спірним рішенням.

Щодо посилання представника позивача на норми підпункту пункту 1 Розділу II Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5, то такі не беруться судом до уваги, оскільки вказаними Правилами визначено підстави та порядок приймання до СІЗО ув`язнених і засуджених, однак не стосується правовідносин, щодо етапування обвинуваченого до іншого місця відбування волі у зв`язку із вжиттям до такої особи заходів безпеки.

Щодо тверджень представника позивача про відсутність дозволу прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування про зміну місця утримання, суд зазначає таке.

Письмовий дозвіл прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування відповідно до підпункту 2 пункту 4 Розділу II Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5 потрібен при переведенні ув`язнених з одного СІЗО до іншого, натомість в межах спірних правовідносин позивача переведено до дільниці слідчого ізолятора.

Доводи представника позивача на невідповідність спірного наряду вимогам підпункту 4.1 пункту 4 розділу 2 Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 № 460/5, відповідно до яких переведення ув`язнених до інших СІЗО, розташованих за межами області, здійснюється і за письмовим розпорядженням осіб та органів, які здійснюють кримінальне провадження, є безпідставними, оскільки такі втратили чинність на підставі наказу 14.06.2019 № 1768/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2019 за № 632/33603, тому застосуванню не підлягають.

Твердження представника позивача про те, що прийняття посадовими особами відповідача спірного наряду призвело до ізоляції ОСОБА_1 , який у дільниці слідчого ізолятора ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)» утримувався в одиночній камері не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду і спростовані листом за підписом в.о.начальника ДУ «Полицька виправна колонія (№ 76)» від 15.09.2020 №07/2468 щодо умов утримання ОСОБА_1 .

Окрім цього, листом від 15.09.2020 №07/2468 та іншими наявними у справі належними доказами підтверджується забезпечення права ОСОБА_1 на особисту участь в судовому засіданні при розгляді Рівненським апеляційним судом апеляції на вирок Маневицького районного суду Волинської області від 08.08.2019.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що відповідач в межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій та неупереджено.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта громадянина України НОМЕР_1 ) до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Архіпенка, 1, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 40867243), Першого заступника начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Хоми Миколи Васильовича (вул. Архіпенка, 1, м. Львів, 79005), Начальника сектору контролю за виконанням судових рішень Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Зубач Тетяни Володимирівни (вул. Архіпенка, 1, м. Львів, 79005) про визнання протиправними дій, скасування індивідуального акту, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13 листопада 2020 року.

Суддя О.П. Хома