Рішення № 92830577, 13.11.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3819/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача стосовно відмови позивачу у перерахунку пенсії відповідно до заяви від 16.09.2020;

- зобов`язати відповідача провести розрахунок позивачу пенсії за віком з 01.09.2020 на підставі довідки про підтвердження наявного трудового стажу за період з 26.06.1991 по 06.08.1991, з 21.07.1992 по 28.09.1992, з 02.08.1993 по 08.09.1998, видані підприємством ДУП ЛНР «ЦЕНТРУГОЛЬ».

В обґрунтування позову зазначає, що позивач свою трудову діяльність на «Шахті імені XIX з`їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» почав з червня 1991 року і працював по грудень 2015 року. Його загальний стаж складає 24 роки та 5 місяців.

На теперішній час Позивач зареєстрований у м. Сєвєродонецьку та є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки №919-5000300995 від 26.08.2020.

З 13.04.2020 позивачу призначено та виплачується пенсія за віком, стаж та заробіток зарахований по 31.03.2014. Згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування до пільгового стажу зараховані періоди роботи на відособленому підрозділі «Шахта імені XIX з`їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» з 10.03.1999 по 31.07.2010 та з 01.09.2010 по 31.03.2014.

16.09.2020 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою щодо перерахунку розміру пенсії з більшого заробітку в порядку ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши для цього оригінали довідки, і що визначають право на пенсію на пільгових умовах, довідки виходів в шахту, копії наказів про атестацію робочих місць, довідки про зміну назви організації. 23.09.2020 року Відповідач надав Рішення про відмову в перерахунку пенсії №7187/2020, в якому зазначив, що документи, в тому числі уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, які знаходяться в районах проведення антитерористичної операції, є недійсними і не створюють правових наслідків і, відповідно, не можуть бути враховані при призначені пенсії, у зв`язку з цим довідки про підтвердження наявного трудового стажу, які надав Позивач для допризначення пенсії, за період з 26.06.1991 по 06.08.1991, з 21.07.1992 по 28.09.1992, з 02.08.1993 по 08.09.1998, видані підприємством ДУП ЛНР «ЦЕНТРУГОЛЬ», Відповідач до розрахунку не приймає.

Крім того, згідно трудової книжки Позивач працював в ці періоди на «Шахта им. XIX съезда КПСС» ДП «Луганскуголь», а вказані довідки видані підприємством ДУП ЛНР «ЦЕНТРУГОЛЬ».

Позивач вважає зазначену відмову Відповідача незаконною і змушений звернутись до суду із зазначеним позовом з вимогою зобов`язання Відповідача провести розрахунок його пенсії за віком на підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу для допризначення пенсії за період з 26.06.1991 по 06.08.1991, з 21.07.1992 по 28.09.1992, з 02.08.1993 по 08.09.1998, які видані підприємством ДУП ЛНР «ЦЕНТРУГОЛЬ».

Ухвалою від 15.10.2020 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 53-57).

В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначив, що 16.09 2020 позивачем надана заява для допризначення пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для перерахунку пенсії позивачем надані: - Заява від 16.09.2020 № 7187; - Паспорт серії НОМЕР_1 виданий Лутугінським РВУМВС України в Луганській області; - Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 919-5000300995; - Довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах; - Довідки виходів в шахту; - Копії наказів про атестацію робочих місць; - Довідки про зміну назви організацій.

Дослідивши надані документи, управлінням було прийнято рішення від 23.09.2020 №7187/2020 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю законних підстав для здійснення допризначення пенсії.

Документи, в тому числі уточнюючи довідки про періоди роботи, видані підприємствами, які знаходяться в районах проведення антитерористичної операції, є недійсними і не створюють правових наслідків і відповідно, не можуть бути враховані при призначенні пенсії.

Пенсія призначена та виплачується ОСОБА_1 з 13.04.2020 за віком. Стаж та заробіток зарахований по 31.03.2014. Згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування до пільгового стажу зараховані періоди роботи на відособленому підрозділі «Шахта імені XIX з`їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» з 10.03.1999 по 31.07.2010 та з 01.09.2010 по 31.01.2014.

Документи, в тому числі уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, які знаходяться в районах проведення антитерористичної операції, є недійсними і не створюють правових наслідків і, відповідно, не можуть бути враховані при призначені пенсії.

Крім того, довідки про підтвердження наявного трудового стажу, які надав ОСОБА_1 для допризначення пенсії, за період з 26.06.1991 по 06.08.1991, з 21.07.1992 по 28.09.1992, з 02.08.1993 по 08.09.1998 видані підприємством ДУП ЛНР «ЦЕНТРУГОЛЬ», але згідно трудової книжки він працював в ці періоди на «Шахта им. XIX съезда КПСС» ДП «Луганскуголь».

Згідно довідки ДУП ЛНР «Центруголь» є розпорядником документів «Шахта им. XIX съезда КПСС» ДП «Луганскуголь», але не правонаступником.

Виходячи з викладеного, ДУП ЛНР «Центруголь» не має повноважень видавати довідки про підтвердження наявного трудового стажу працівникам шахти «Шахта им. XIX съезда КПСС» ДП «Луганскуголь», оскільки не є їх правонаступником. Підтвердження пільгового стажу розпорядниками документів ліквідованих підприємств діючим законодавством не передбачено.

Враховуючи вищезазначене та на підставі частини 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» управлінням, на законних підставах, прийнято рішення від 23.09.2020 № 7187/2020 відмовити ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 26.06.1991 по 06.08.1991, з 21.07.1992 по 28.09.1992 та з 02.08.1993 по 08.09.1998 у зв`язку з відсутністю законних підстав для здійснення допризначення пенсії.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) є громадянином України, що підтверджено копіями документів, які містяться в матеріалах справи: паспорту (а.с. 6-7), довідки від 26.08.2020 № 919-5000300995 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 8).

27.08.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1 (а. с. 26).

З 13.04.2020 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується рішенням від 01.09.2020 № 121630004487. На час призначення пенсії загальний стаж роботи позивача склав 40 роки 2 місяців 28 днів; стаж роботи, що дає право на пенсію згідно п. „а” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” - 14 років 11місяців 22 днів (а.с. 28).

16.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (а.с.29)

Рішенням від 23.09.2020 № 7187/2020 позивачу відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 26.06.1991 по 06.08.1991, з 21.07.1992 по 28.09.1992 та з 02.08.1993 по 08.09.1998 з огляду на те, що позивачем не надано уточнюючі довідки.

Згідно із записами у трудовій книжці (а. с. 9-11) ОСОБА_1 , зокрема:

- з 26.06.1991 прийнятий учнем підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею (29.08.1991 звільнений);

- з 21.07.1992 прийнятий підземним електрослюсарем 3го розряду з повним робочим днем під землею (28.09.1992 звільнений);

- з 02.08.1993 прийнятий підземним електрослюсарем 5го розряду з повним робочим днем під землею (08.09.1998 звільнений).

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються, у тому числі, пенсія за віком ( пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).

Статтею 26 Закону №1058 визначені умови призначення пенсії за віком.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Тобто, Законом №1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі – Порядок № 221-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Абзацом другим пункту 1 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В свою чергу, пункт 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз`яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.

Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Натомість, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.

З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на перерахунок пенсії.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383)

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз`яснень (порушення п. 3 Порядку № 637), не пропонував в рамках наданих повноважень (п. 3.3. Порядку № 22-1) можливість виклику до пенсійного органу свідків (пункти 17, 18 Порядку № 637).

Натомість, судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за спірний період, які підтверджують факт роботи з 26.06.1991 по 06.08.1991, з 21.07.1992 поп 28.09.1992, з 02.08.1993 по 08.09.1998 позивача на відповідній посаді з повним робочим днем (а.с. 9-11). Крім того, відповідачем зовсім не зазначено, в чому саме полягає неповнота або невідповідність записів в трудовій книжці позивача.

Відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів тому, що спірні записи в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи надано виписки з наказів про результати атестації робочих місць та професій, які містяться в пенсійній справі позивача (а.с. 39-40).

Проте, відповідачем не надано вказаним документам правового оцінювання.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

До вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для зарахування позивачу до його пільгового стажу періодів роботи з 26.06.1991 по 06.08.1991, з 21.07.1992 по 28.09.1992, з 02.08.1993 по 08.09.1998.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вище викладене, суд на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача стосовно відмови позивачу у перерахунку пенсії відповідно до заяви від 23.09.2020, зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 26.06.1991 по 06.08.1991, з 21.07.1992 по 28.09.1992, з 02.08.1993 по 08.09.1998, зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача за заявою від 16.09.2020.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 840,80 грн (а. с. 5).

Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ 21792459, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченко, буд. 9) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до заяви від 23.09.2020.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 26.06.1991 по 06.08.1991, з 21.07.1992 по 28.09.1992, з 02.08.1993 по 08.09.1998.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за заявою від 16.09.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ 21792459, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченко, буд. 9) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Тихонов