Рішення № 92830375, 13.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2020 року м. Київ №320/1925/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Динаміка-С" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Динаміка-С" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.10.2019 №000269506 та №000270506.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що контролюючим органом порушено встановлений законом порядок надіслання платнику податків акта перевірки та податкових повідомлень-рішень. Також, на думку позивача, у його діях відсутні у порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", оскільки територіальний орган ДПС набув статусу органу ліцензування лише з 01.07.2019. Отже, правові підстави для подачі цьому органу заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі до вказаної дати були відсутні, а згідно висновків контролюючого органу позивачем реалізувалось пальне без такої ліцензії у період з 01.07.2019 по 18.07.2019.

Київський окружний адміністративний суд 10.03.2020 постановив ухвалу про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Динаміка-С" без руху, в якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб і строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі, визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Відповідачем до суду подано письмовий відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачем у період з 01.07.2019 по 18.07.2019 здійснювалась роздрібна торгівля пальним без відповідної ліцензії, чим порушено вимоги Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Також відповідачем заперечується порушення закону при здійсненні фактичної перевірки позивача та направлення рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Позивачем подано до суду письмову відповідь на відзив, в якій стверджується про те, що порушення відповідачем порядку направлення податкових повідомлень-рішень зумовлює протиправність таких рішень.

У судовому засіданні 23.06.2020 судом прийнято рішення про розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, дослідивши докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Динаміка-С" є юридичною особою, має статус платника податків, до видів діяльності підприємства відноситься, зокрема, роздрібна торгівля пальним (основний).

Посадовими особами ГУ ДПС у Київській області проведено фактичну перевірку АГЗП за адресою Київська обл., смт. Ставище, вул. Цимбала Сергія, 88, яка використовується ТОВ "Динаіка-С" у господарській діяльності.

За наслідками перевірки складено Акт від 17.09.2019 реєстраційний №0105/1036/05/40169337 (бланк №000110) згідно висновків якого встановлено факт здійснення безліцензійної діяльності, а саме: при дослідженні контрольної стрічки створеної в електронній формі на реєстраторі розрахункових операцій №3000229035 за період з 01.07.2019 по 18.07.2019 встановлено здійснення торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії на вказаний вид діяльності. За період з 01.07.2019 по 18.07.2019 ліцензія не придбавалась (т. 1, а.с. 119-120).

На підставі висновків Акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.10.2019:

- №000270506, яким до позивача застосовано штрафні фінансові санкції (штраф) у сумі 510,00 грн.,

- №000269506, яким до позивача застосовано штрафні фінансові санкції (штраф) у сумі 250 000,00 грн. (т. 1, а.с. 137, 138).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України та Законом України №481/95-ВР від 19.12.1995 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон №481).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з абз. 57 ст. 1 Закону №481, роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Статтею 15 Закону №481 установлено, що роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ст. 17 Закону №481, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Відповідно до відомостей Акта перевірки, для здійснення господарської діяльності ТОВ "Динаміка-С" було отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним у період з 21.08.2019 по 21.08.2024.

При цьому, в ході проведення перевірки встановлено факт роздрібної торгівлі пальним у період з 01.07.2019 по 18.07.2019 без наявності відповідної ліцензії.

Вказані обставини не заперечувались позивачем.

Отже, роздрібний продаж у період з 01.07.2019 по 18.07.2019 без наявності відповідної ліцензії є порушенням позивачем ч. 20 ст. 15 Закону №481.

Суд зазначає, що позивач по суті не заперечує та не спростовує факту здійснення роздрібної торгівлі пальним у період з 01.07.2019 по 18.07.2019 без наявності відповідної ліцензії, а лише вказує на процедурні порушення допущені, на його думку, контролюючим органом при надісланні Акта перевірки та оскаржуваних рішень.

У відповідності до ст. 15 Закону №481/95-ВР ліцензія або рішення про відмову в її видачі щодо пального видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Таким чином, в уповноваженого органу є передбачений Законом №481/95-ВР 20-денний строк на видачу ліцензії або прийняття рішення про відмову у такій видачі.

Разом з тим, позивачем здійснено роздрібну торгівлю пальним за адресою здійснення господарської діяльності, до отримання ліцензій на роздрібну торгівлю, чим порушено вимоги ст. 15 Закону №481/95-ВР.

Аналізуючи наведені вище норми суд зазначає, що суб`єкт господарювання, який має намір здійснювати оптову торгівлю пальним, з 01.07.2019 повинен був отримати в уповноваженого органу виконавчої влади відповідну ліцензію на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. За відсутності ліцензії, суб`єкт господарювання несе відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону №481, у вигляді штрафу - 250 000 гривень.

Таким чином, суб`єкт господарювання, який реалізує пальне без відповідної ліцензії, повинен нести відповідальність, передбачену приписами ст. 17 Закону №481/95-ВР.

Посилання позивача на те, що він не міг отримати відповідну ліцензію саме 01.07.2019 оскільки державні органи починають працювати не раніше 08.00 год., суд відхиляє з огляду на наступне.

ТОВ "Динаміка-С" займається діяльність, що підлягає обов`язковому ліцензуванню. На думку суду позивач повинен був бути обізнаний про необхідність мати відповідну ліцензію для можливості фактично здійснювати роздрібну торгівлю пальним з огляду на те, що це є основним видом його економічної діяльності.

Можлива необізнаність позивача про законодавчу заборону здійснювати роздрібну торгівлю пальним без наявності відповідної ліцензії, а також наявність встановленого виду відповідальності за дане правопорушення, не нівелює суті допущеного позивачем порушення. Крім того, факт звернення позивача до контролюючого органу із заявою про отримання відповідної ліцензії беззаперечно вказує на обізнаність позивача про покладений на нього обов`язок (т. 1, а.с. 135-136).

В даному випадку суд вважає недоцільним застосування принципу "мовчазної згоди", оскільки предметом спору в даній справі є не правомірність дій ліцензійного органу щодо своєчасності видачі ліцензії, а обґрунтованість рішення про накладення штрафу за допущене порушення, яке встановлено судом та визнано сторонами.

Такого ж висновку щодо спірних правовідносин дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28.09.2020 у справі №580/3771/19.

Крім того судом враховується, що факт здійснення роздрібної торгівлі пальним без відповідної ліцензій у вказаний період підтверджується письмовими поясненнями оператора-касира АГЗП ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 124).

Доводи позивача про порушення відповідачем встановленого законом порядку надсилання акта перевірки та податкових повідомлень-рішень відхиляються судом, оскільки такі обставини не змінюють факту здійснення позивачем роздрібної торгівлі пальним без передбаченої законом ліцензії, що, у свою чергу, є порушенням Закону №481.

Також, на спростування доводів позивача у цій частині відповідачем надано суду копії повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень. Зокрема, №0302000959371, яким підтверджується направлення ТОВ "Динаміка-С" оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їх отримання адресатом 16.10.2019 (т. 1, а.с. 140-141).

Факт закриття Ставищенським районним судом Київської області згідно постанови від 28.01.2020 провадження у справі №378/1391/19 про притягнення директора ТОВ "Динаміка-С" до адміністративної відповідальності не спростовує висновків Акта перевірки, оскільки підставою для прийняття судом такого рішення було закінчення встановленого ст. 38 КУпАП строку притягнення до адміністративно відповідальності (т. 1, а.с. 21).

З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2019 №00026950, яким до позивача застосовано штрафні фінансові санкції (штраф) у сумі 250 000,00 грн., оскільки спірне рішення відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.

Щодо позовних вимог в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.10.2019 №000270506, суд зазначає наступне.

Зі змісту вказаного рішення слідує, що до позивача застосовано штрафні фінансові санкції (штраф) у сумі 510,00 грн. за порушення п. 44.3 ст. 44 ПК України.

Згідно з п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Відповідно до п. 44.1 цієї ж статті, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Зі змісту Акта перевірки та письмового відзиву на позов слідує, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 44.3 ст. 44 ПК України.

Водночас, жодних доводів, пояснень та доказів на спростування вказаних висновків, окрім посилання на порушення відповідачем порядку надсилання податкового повідомлення-рішення, позивачем суду не надано.

Пунктом 121.1 ст. 121 ПК України, в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення, визначалось, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Оскільки позивачем не спростовано висновків контролюючого органу про порушення вимог п. 44.3 ст. 44 ПК України, суд дійшов висновку, що застосування до ТОВ "Динаміка-С" згідно податкового повідомлення-рішення від 10.10.2019 №000270506 штрафних фінансових санкцій (штраф) у сумі 510,00 грн. є правомірним, а тому позовні вимоги в частині оскарження цього рішення є необґрунтованими, а рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до п. 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно з п. 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем виконано обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.