Рішення № 92830221, 13.11.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2020 р. справа № 300/2289/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом протиправно відмовлено ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на день виключення зі списків особового складу Івано-Франківського обласного військового комісаріату протиправно не отримав в повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби, а саме індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.03.2018. У зв`язку із чим позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період. Однак відповідач по суті порушеного питання відмовив посилаючись на відсутність фінансових ресурсів, та на те, що відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики України механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення немає. Вважає вказану відмову протиправною, оскільки індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення і підлягає обов`язковому нарахуванні та виплаті.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що пунктом 14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 визначено, що роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики. У листах від 16.07.2015 №10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 №252/10/136-16, від 08.08.2017 № 15966/0/2-17/16, від 08.08.2017 №78/0/66-17 Мінсоцполітики вказано, що Порядок № 1078 не передбачає механізму нарахування та виплати індексації за попередні роки. Індексація грошового забезпечення проводиться, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюються в розмірі 103%.Оскільки величина індексу споживчих цін у квітні – листопаді 2018 року не перевищила поріг індексації в розмірі 103%, індексація грошового забезпечення за вказаний період позивачу не проводилася. Таким чином, Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом правомірно відмовлено ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.03.2018.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що згідно статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Величина індексу споживчих цін у 2015-2018 роках перевищила поріг індексації 103 відсотка. Пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Таким чином, вказані відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини не позбавляють його обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.06.2015. До 31.07.2018 перебував на військовій службі в Івано-Франківському обласному військовому комісаріаті (а.с. 5, 15).

Відповідно до наказу військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 31.07.2018 № 150, старшого офіцера мобілізаційного відділу Івано-Франківського обласного військового комісаріату наказом командувача оперативного командування «Захід» (по особовому складу) від 11.07.2018 № 168 звільненого у запас за підпунктом “б” (за станом здоров`я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, з 31.07.2018 виключено зі списків особового складу Івано-Франківського обласного військового комісаріату, з усіх видів забезпечення. Вислуга років у Збройних Силах України станом на 01.07.2018 становить: календарна - 18 років 10 місяців (копія витягу з наказу) (а.с. 15).

Позивач 27.08.2020 звернувся із заявою до Івано-Франківського обласного військового комісаріату щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Листом від 31.08.2020 № 11/568 відповідачем повідомлено позивачу, що відповідно до інформації Департаменту фінансів Міністерства оборони України за №0290/П-1094/1013 від 25.07.2019, кошти на виплату індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року не були передбачені та в кошторисі Івано-Франківського обласного військового комісаріату відсутні. Також, відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України, згідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 механізму проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Таким чином, відповідно до чинного законодавства нарахувати індексацію за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, а також її виплатити за вищезазначений період в Івано-Франківського обласного військового комісаріату немає підстав (а.с. 16).

Не погоджуючись з вказаною відмовою ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення”.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін (стаття 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”).

Згідно частин 1, 2, 6 статті 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Правила поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Згідно пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

У відповідності до пункту 5 Порядку № 1078 У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким чином, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку №1078 підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Відповідно до інформації Івано-Франківського обласного військового комісаріату, зазначеної у листі від 31.08.2020 №11/568 за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.

Фактичною підставою для відмови позивачу щодо нарахування індексації грошового забезпечення за вказаний період слугувала відсутність бюджетних асигнувань. Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, відповідач у вказаному листі, посилається на статтю 5 Закону України “Про індексацію грошових коштів населення” та на пункт 6 Порядку № 1078.

З цього приводу, суд зазначає, що статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлена державна гарантія, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.

Державні соціальні гарантії, згідно статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання (стаття 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Тобто, індексація грошового забезпечення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, з яких здійснюється виплата грошового забезпечення.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відсутність механізму виплати індексації за минулі періоди не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання належних йому сум індексації грошових доходів, виплата яких гарантована статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі “Кечко проти України” Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 по справі № 825/1832/17, від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.

Таким чином, твердження про те, що кошти на виплату індексації грошового забезпечення розпорядником коштів не виділено, а тому відповідач діяв правомірно є необґрунтованими, оскільки виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.

При цьому, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні.

Посилання відповідача на роз`яснення Міністерства соціальної політики України та Міністерства оборони України, як підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивачу, суд вважає безпідставними, оскільки Івано-Франківський обласний військовий комісаріат має діяти відповідно до норм чинного законодавства, а вказані роз`яснення не є нормативно-правовими актами.

Отже, Івано-Франківським обласномим військовим комісаріатом протиправно відмовлено ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.03.2018.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківського обласного військового комісаріату щодо ненарахування та невиплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.03.2018

Зобов`язати Івано-Франківський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 07742609, вул.Довженка,21, м.Івано-Франківськ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.03.2018.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.