Рішення № 92830181, 05.11.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2020 року Справа № 280/5053/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі-позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 23003,01 грн.

Ухвалою суду від 03.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від представника відповідача до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач зазначає, що у зв`язку із повною сплатою ОСОБА_1 заявленої до стягнення суми податкової заборгованості та виникнення нової заборгованості ГУ ДПС у Запорізькій області уточнює суму позовних вимог та просить суд стягнути з ОСОБА_1 кошти у розмірі податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 26 991,73 грн.

Розглянувши уточнену позовну заяву, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що Кодекс адміністративного судочинства України допускає зміну предмета або підстав позову, тоді як зміна одночасно і предмету і підстав позову цим Кодексом не передбачена.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, а підставу позову становлять обставини (юридичні факти) і норми права, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Оскільки уточненою позовною заявою від 06.10.2020 представник позивача замінює позовні вимоги новими вимогами та одночасно змінює підстави первинного позову новими підставами позову, визначаючи нові обставини і норми права в їх обґрунтування, то фактично останній подає новий позов, відмінний від первинного позову предметом та підставами.

Таким чином, представник позивача в порушення частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України одночасно змінює і предмет, і підставу адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що уточнена позовна заява не підлягає прийняттю до розгляду у цьому провадженні, тому у прийнятті її до розгляду необхідно відмовити, що не позбавляє права позивача звернутися до суду із окремим позовом.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У зв`язку з тим, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В. перебувала на лікарняному, розгляд справи проводиться першого робочого дня.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Станом на 09.07.2020 відповідач має податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 22892,64 грн.

Борг відповідача виник на підставі наступного.

Пунктом 266.1.1 ст. 266 ПКУ встановлено, що платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно пункту 266.2.1 даної статті об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пункту 266.7.1 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Таким чином, відповідачу було визначено суми плати за об`єкти нежитлової нерухомості за періоди 2016-2018 роки згідно податкових повідомлень-рішень №11-5905-0806 від 25.09.2019 у розмірі 78,37 грн., №12-5905-0806 від 25.09.2019 у розмірі 93,34 грн., яким нараховано податок за 2016 рік, якими відповідачу нараховано податок за об`єкти нежитлової нерухомості за 2016 рік, а також: № 0023549-5907-0806 від 16.04.2019 у розмірі 10420,68 грн., та № 0023548-5907-0806 від 16.04.2019 у розмірі 12410,62 грн., якими відповідачу нараховано податок за об`єкти нежитлової нерухомості за 2018 рік.

Податкові повідомлення-рішення було надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримані відповідачем.

Таким чином, вищезазначені податкові повідомлення-рішення є узгодженим та визначені ними суми зобов`язань такими, що підлягають сплаті у бюджет.

У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив вказані суми заборгованості у встановлені законодавством строки, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При вирішення даного спору по суті суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до підпунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

За змістом підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Однак, суд зазначає, що на момент розгляду справи в суді, вказані суми податкових зобов`язань відповідачем були сплачені, заборгованість перед бюджетом погашена, що підтверджується довідкою з ІКП 1988216255, 50 (МІСЕВИЙ БЮДЖЕТ) на 06.08.20 18010300 (ПОД НА НЕРУХ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМ ДІЛЯНКИ, СПЛАЧ ФІЗ ОСОБАМИ, ЯКІ Є ВЛАСН ОБЄКТІВ НЕЖИТЛ НЕРУХ).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДПС у Запорізькій області є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про уточнення позовних вимог в адміністративній справі №280/5053/20.

В задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 05.11.2020.

Суддя О.В. Конишева