Рішення № 92830148, 05.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 жовтня 2020 року Справа № 280/3858/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: Сідельникової О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до голови Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області Громихіної Валентини Миколаївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Якимівська селищна рада Якимівського району Запорізької області

про визнання протиправним та скасування розпорядження і стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до голови Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області Громихіної Валентини Миколаївни (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Якимівська селищна рада Якимівського району Запорізької області (далі- третя особа) в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 2) розпорядження голови Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 04 травня 2020 року № 119-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; стягнути з голови Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 (десять) тисяч гривень.

Ухвалою суду від 15.06.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 12.08.2020.

12.08.2020 підготовче засідання за клопотаннями сторін було відкладено на 14.09.2020.

14.09.2020 ухвалою суду підготовче провадження у справі закінчено та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 05.10.2020.

В судовому засіданні 05.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при прийнятті спірного розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідач діяв з суттєвим порушенням законодавства, яким врегульовано процедуру накладення дисциплінарних стягнень, а також без врахування фактичних обставин, які підлягали встановленню в ході проведення дисциплінарного провадження, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Такими діями щодо оголошення незаконної догани позивачу спричинена моральна шкода. Так, діями відповідача по незаконному оголошенню догани безпідставно та без проведення належної процедури порушено гарантовані Конституцією України права позивачки на працю. Позивачка відчуває емоційний стрес, стан тривожності, матеріальне забезпечення сім`ї погіршилося, ці обставини спричинили їй додаткові моральні страждання та хвилювання, саме протиправні дії відповідача змусили використати своє право на захист своїх інтересів шляхом звернення до суду, що також свідчить про додаткові зусилля по організації свого життя. Вплив психосоціальних стресових ситуацій на роботі призвів до психологічного виснаження. Такі дії Відповідача вимагають від позивача додаткових раніше непередбачуваних зусиль по організації свого життя, для того, щоб гідно існувати. Порушення прав завдало душевних страждань, позивач постійно знаходиться в пригніченому стані, втратила спокій, її самопочуття та психологічний стан погіршився. З урахуванням засад розумності, справедливості та співмірності, характеру та обсягу моральних страждань, їх тривалість позивачка оцінює моральну шкоду, завдану відповідачем у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що 24 березня 2020 року відповідачем був виявлений факт реєстрації у журналі реєстрації вихідної кореспонденції тільки реєстраційних номерів (663, 664) та дати відправлення і індексів документів (03.1-12/663 від 11.03.2020 року та 03.1-12/664 від 11.03.2020 року). Записи про адресата, вид документа, короткий зміст, виконавця були відсутні, про що 25 березня 2020 року був складений акт керуючою справами (секретарем) виконавчого комітету ОСОБА_3 та начальником відділу організаційно-кадрової роботи та документування ОСОБА_1 . З метою встановлення причин порушення реєстрації вихідної кореспонденції розпорядженням відповідача № 46 від 26.03.2020 року (зі змінами та доповненнями згідно розпорядження № 50 від 27.03.2020 року) було вирішено провести службове розслідування стосовно реєстрації вихідної кореспонденції 11.03.2020 року спеціалістом 1 категорії відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради ОСОБА_4 31 березня 2020 року був складений акт службового розслідування, згідно якого встановлені всі вищевказані обставини, рекомендовано не притягувати ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності. При цьому саме на начальника відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради ОСОБА_1 покладено обов`язок по керівництву, організації та веденню діловодства, та контролю за веденням діловодству її підлеглими, якою і є спеціаліст 1 категорії відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради ОСОБА_4 . Однак як вбачається з дій начальника відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради ОСОБА_1 , вона не тільки не виконувала свої посадові обов`язки, а й вимоги Положення про відділ організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради, затвердженного рішенням ради. Винність позивача була повністю доказана іншими документами, як то матеріалами службової перевірки відносно підлеглої позивача ОСОБА_4 , посадовою інструкцією позивача, Інструкцією з діловодства, поясненнями. Також безпідставними є посилання позивача, що її дії не можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування чи негативно вплинути на репутацію посадової особи місцевого самоврядування, оскільки дії позивача прямо зашкодили інтересам місцевого самоврядування в частині не виконання актів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, та вплинули на репутацію посадової особи місцевого самоврядування на можливість ігнорування нею як своїх посадових обов`язків так і місцевих нормативних актів, показавши негативний зразок своєї поведінки підлеглим. Також, відповідач вважає, що вимоги позивача з приводу відшкодування спричиненої моральної шкоди є безпідставними, оскільки з матеріалів доданих до позовної заяви не вбачається, яким чином порушено її право на працю (позивач не звільнена і не займає іншу посаду після догани), чим підтверджується емоційний стрес, стан тривожності, у чому погіршилось її матеріальне забезпечення сім`ї. Саме по собі перехування ознак моральної шкоди не є підтверджуючи доказами саме спричинення моральної шкоди, на підставі прийняття розпорядження № 119-к від 04.05.2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа письмових пояснень на позов до суду не подала.

У судове засідання представники відповідача та третьої особи не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. До суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення судового засідання вх. №46591 від 05.10.2020, оскільки вона з 06.07.2020 не знаходиться на посаді Голови селищної ради, з метою надання органом місцевого самоврядування відповідного представника. Протокольною ухвалою суду у судовому засіданні було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання та ухвалено розглянути справу за даною явкою учасників справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовну заяву та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області з 13 травня 2019 року відповідно до розпорядження від 11.05.2019 № 99-к (а.с. 13).

04 травня 2020 року пунктом 2 розпорядження голови Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_2 № 119-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 , начальнику відділу організаційно-кадрової роботи та документування, за недостатню організацію контролю за веденням журналу вихідної кореспонденції, оголошено догану (а.с. 8).

Пунктом першим зазначеного розпорядження оголошено також догану ОСОБА_4 , спеціалісту 1 категорії відділу організаційно-кадрової роботи та документування.

Як вбачається зі змісту спірного розпорядження, воно прийнято за наслідками розгляду матеріалів службового розслідування стосовно реєстрації вихідної кореспонденції 11.03.2020 спеціалістом І категорії відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_4 , відповідно до п. 7 «Загальних положень» Інструкції з діловодства у Якимівській селищній раді та її виконавчих органів, посадових інструкцій.

Як вбачається з акту службового розслідування від 31.03.2020 (а.с. 18-19) за результатами проведення службового розслідування встановлене наступне.

11 березня 2020 року секретар Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області Забара М.С., перебуваючи у м. Запоріжжя, куди виїхав з смт. Якимівка о 6:30 на підставі персонального листа-запрошення від Запорізького обласного ресурсного центру громад з метою урочистого підписання Меморандуму про співпрацю з Фондом енергоефективності 11 березня 2020 року у приміщенні Запорізької міської ради (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206), приблизно о 08.05 години за телефоном запитав у спеціаліста 1 категорії відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради ОСОБА_4 два реєстраційні номери вихідної кореспонденції для оформлення листів та доручив їй залишити для них місце в журналі реєстрації.

Протягом 11.03.2020 - 24.03.2020 спеціаліст 1 категорії відділу організаційпо- кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради ОСОБА_4 звертала увагу начальника відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_5 на відсутність у неї вищезазначених документів.

24 березня 2020 року головою Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_2 виявлений факт реєстрації у журналі реєстрації вихідної кореспонденції тільки реєстраційних номерів (663, 664) та дати відправлення і індексів документів (03.1-12/663 від 11.03.2020 та 03.1-12/664 від 11.03.2020). Записи про адресата, вид документа, короткий зміст, виконавця були відсутні, про що 25 березня 2020 року був складений акт. Про підстави відсутності зазначеної інформації 24.03.2020 спеціалістом 1 категорії відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради ОСОБА_4 були надані письмові пояснення голові Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_2 .

Копії вихідних документів із зазначеними вище реєстраційними номерами та індексами справ знаходились у секретаря Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_6 та 24.03.2020 року були надані ним голові Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_2 де знаходяться до теперішнього часу. На момент перевірки та складання акту від 31.03.2020 копії зазначених документів знаходились в папці вихідних документів.

Зробити запис у журналі вихідної кореспонденції станом до теперішнього часу спеціалісту 1 категорії відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради ОСОБА_4 не дозволила голова Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_2 та зобов`язала її перекреслити зазначені незаповнені рядки ручкою з пастою червоного кольору.

Не погоджуючись з п.2 вказаного розпорядження, вважаючи його безпідставним та протиправним позивач звернулась до суду з цим позовом.

Позивачем не заперечується факт відсутності частини записів в журналі реєстрації вихідної кореспонденції (наявні тільки реєстраційні номери (663, 664) та дата відправлення і індекси документів (03.1-12/663 від 11.03.2020 та 03.1-12/664 від 11.03.2020), записи про адресата, вид документа, короткий зміст, інформація про виконавця відсутні (ас. 48-75). Разом з тим позивач посилається на ряд порушень, допущених відповідачем під час прийняття спірного наказу та на відсутність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001р. №2493-111 (далі Закон №2493-111).

На посадових осіб місцевого самоврядування в силу статті 7 Закону №2493-111 поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Статтею 19 Закону №2493-111 передбачено, зокрема, що особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування, вирішення інших питань, пов`язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Законом №2493-111 не визначено дисциплінарної відповідальності за невиконання посадових обов`язків.

Разом з тим, виходячи зі змісту статей 7 та 19 Закону №2493-111, на службові відносини в частині дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування поширюються загальні положення законодавства України про працю.

Відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Відповідно до статті 149 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції"" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок проведення службового розслідування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950.

Отже, суд звертає увагу на той факт, що службове розслідування проводилось тільки стосовно спеціаліста І категорії відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_4 , стосовно начальника відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_1 (позивача) службове розслідування не проводилось. У позивача жодні пояснення з питань, порушених у спірному розпорядженні, відповідачем не запрошувались і відповідно нею не надавались.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що окрема думка ОСОБА_1 , додана до акту від 31.03.2020 не передбачена діючим законодавством та розцінюється відповідачем як надання пояснення у відповідності до вимог ст. 149 КЗпП України, відповідно до пункту 8 Порядку проведення службового розслідування члени комісії мають право викласти письмово свою окрему думку, яка додається до акта. За аналізом норм Порядку проведення службового розслідування безпідставним також є твердження відповідача, що окрема думка члена комісії з проведення службового розслідування, висловлена в межах проведення службового розслідування щодо конкретної посадової особи, може бути розцінена як пояснення в іншому дисциплінарному провадженні.

24.03.2020 спеціалістом І категорії відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області Янишевою В.В., на яку відповідно до посадової інструкції покладені обов`язки ведення діловодства, були надані письмові пояснення голові Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_2 (а.с. 83).

Інструкція з діловодства у Якимівській селищній раді та її виконавчих органах затверджена розпорядженням голови Якимівської селищної ради від 08 липня 2019 р. № 99 «Про затвердження Інструкції з діловодства у Якимівській селищній раді та її виконавчих органах» (далі - Інструкція з діловодства) (а.с. 20-31).

Відповідно до пункту 7 «Загальні положення» Інструкції з діловодства організація діловодства в селищній раді покладається на відділ організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради (далі - служба діловодства).

Пунктом 5 Інструкції з діловодства відповідальність за організацію діловодства в Якимівській селищній раді Якимівського району Запорізької області покладена на керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету.

Жодних вказівок стосовно суб`єкта організації контролю за веденням журналу вихідної документації пункт 7 «Загальні положення» Інструкції з діловодства не містить.

Посилання на посадові інструкції в преамбулі оскаржуваного розпорядження є загальним, не містить інформації про конкретні норми посадових інструкцій та належність цих інструкцій конкретній посадовій особі, а саме спеціалісту І категорії та начальнику відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

При цьому Посадовою інструкцією спеціаліста 1 категорії відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради ОСОБА_4 , затвердженою розпорядженням голови Якимівської селищної ради від 29.03.2019 року №46 (а.с. 93-95) зокрема передбачено, що спеціаліст 1 категорії безпосередньо підпорядковується начальнику відділу організаційно-кадрової роботи та документування апарату Якимівської селищної ради, підпорядковується заступнику начальника відділу, виконує службові доручення в межах своїх повноважень.

Спеціаліст 1 категорії: забезпечує ведення системи діловодства в апараті селищної ради, організаційно-методичне керівництво роботою з документами в виконавчих органах ради, організовує документообіг, формування справ, їх зберігання та підготовку до передачі до архіву; організовує за дорученням керівництва підготовку проектів документів, забезпеч): оформлення і відправлення документів; повинен своєчасно виконувати свої посадові обов`язки; несе відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов`язків, бездіяльність або невикористання даних йому прав. За порушення законодавства про службу в органах місцевого самоврядування спеціаліст 1 категорії несе цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

В свою чергу посадовою інструкцією начальника відділу організаційно-кадрової роботи та документування апарату Якимівської селищної ради (а.с. 96-98) передбачено, що начальник відділу зокрема здійснює керівництво діяльністю відділу з напрямків організації та ведення діловодства, організації контролю за виконанням документів, розподіляє обов`язки між працівниками, очолює та контролює їх роботу, в межах визначеної компетенції забезпечує роботу з матеріалами та документами, що надходять на виконання до відділу; здійснює контроль за веденням діловодства, збереження документів, організує роботу з документами відповідно до чинного законодавства.

При цьому суд зазначає, що строки здійснення позивачем контролю за веденням діловодства не визначені ні посадовою інструкцією позивача, ні Інструкцією з ведення діловодства. Разом з тим у пункті 3.8 плану роботи відділу організаційно-кадрової роботи та документування Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на І квартал 2020 року (а.с. 9-11) встановлено, що впорядкування справ вхідної та вихідної кореспонденції за поточний місяць, здійснення оперативного контролю за станом діловодства у відділі (реєстрація вхідної, вихідної документації, зберігання, контроль за виконанням документів тощо) здійснюються спеціалістам з питань діловодства та начальником відділу щомісячно в останній день місяця протягом І кварталу. В свою чергу 24 березня не є останнім днем березня 2020 року.

Суд погоджується з доводами позивача щодо того, що фізично неможливо здійснювати щоденний контроль на якому наполягає відповідач, саме за реєстрацією вихідної кореспонденції, яка в свою чергу є однією із складових у сфері діловодства. Здійснення контролю позивачем за роботою працівників відділу дійсно є обов`язком згідно посадової інструкції, однак форма і спосіб такого контролю не визначена посадовою інструкцією та іншими внутрішніми та нормативно- правовими актами і здійснення такого контролю є обмеженим певними об`єктивними обставинами, які відповідачем не були з`ясовані і не були враховані ним під час прийняття спірного розпорядження.

Відповідачем також не доведено суду того, що відсутність вищезазначеної частини запису 11.03.2020 у журналі реєстрації вихідної кореспонденції мала чи могла мати негативні наслідки для Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області. Доводи відповідача про те, що дії позивача прямо зашкодили інтересам місцевого самоврядування в частині невиконання актів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, та вплинули на репутацію посадової особи місцевого самоврядування на можливість ігнорування нею як своїх посадових обов`язків так і місцевих нормативних актів, показавши негативний зразок своєї поведінки своїм підлеглим не приймаються судом з огляду на те, що як вбачається з відзиву на позовну заяву позивача спірним розпорядженням було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання посадових обов`язків у вигляді нездійснення належного контролю за працівниками відділу , які саме і допустили порушення вимог місцевих нормативних актів щодо ведення діловодства. Отже наведені відповідачем можливі негативні наслідки не мають відношення до дій або бездіяльності самої позивачки.

Отже, відповідачем у оскаржуваному розпорядженні не обґрунтовано допущення позивачем дій (бездіяльності) та вчинків, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування чи негативно вплинули на репутацію посадової особи місцевого самоврядування.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень означає, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003) вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З урахуванням вищенаведеного, при прийнятті спірного розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідач діяв із суттєвим порушенням законодавства, яким врегульовано процедуру накладення дисциплінарних стягнень, а також без врахування фактичних обставин, які підлягали встановленню в ході проведення дисциплінарного провадження, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення у зв`язку з чим спірне розпорядження є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Як зазначено у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як зазначено у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. (…) Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст.23 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Позивач у позові документально не довів завдання йому моральної шкоди відповідачем.

Таким чином, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди у сумі 10000 грн. 00 коп., отже у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області підлягають присудженню судові витрати у розмірі сплаченого позивачем судового збору за одну вимогу немайнового характеру, у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт другий розпорядження селищного голови Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області №119-к від 04 травня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (місцезнаходження: 72501, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Молодих Патріотів, 10-А, ідентифікаційний код юридичної особи 20508999) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 13.11.2020

Суддя Н.В. Стрельнікова