
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2020 року (о 17 год. 50 хв.)Справа № 280/4137/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі – ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я, благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 21.05.2020 №14 відносно позивача в сумі 28338,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що оскаржена постанова є протиправною, як така, що прийнята з порушенням процедури провадження у справах про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я, благополуччя тварин» підлягає скасуванню, оскільки позивача не було повідомлено про час і місце розгляду справи 21.05.2020, відповідно до вимог ч. 10 ст. 66 Закону. Зауважує, що про той факт, що позивач не ухиляється від отримання кореспонденції свідчить та обставина, що розгляд справи переносився неодноразово: 27.03.2020, 10.04.2020, 22.04.2020, 07.05.2020, виклики, на які позивачем отримано, та надано клопотання про відкладення розгляду справи. Зазначене обумовлене тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" запроваджено карантин на всій території України з 12 березня 2020 року із дією низки протиепідемічних заходів, серед яких зупинення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні та перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому). Крім того, за рішенням Запорізької ОДА межі м. Запоріжжя визнано територією карантинної зони, до якої обмежено в`їзд транспортних засобів, а з 8 квітня 2020 року обмежено пересування м. Запоріжжя. Звертає увагу, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови карантин не скасовано і обмежувальні заходи навіть не пом`якшено, а отже, як особа, що проживає за межами м. Запоріжжя (місце проживання м. Оріхів), позбавлена можливості дістатися до місця розгляду справи з об`єктивних причин, про що було відомо відповідачу проте подані йому клопотання не було взято до уваги. Посилаючись також п.9 ст. 66 Закону стверджує, що зважаючи на той факт, що протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я, благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми щодо позивача складено 05 березня 2020 року станом на момент розгляду справи 21.05.2020, передбачені Законом строки минули, при цьому, зі змісту постанови не вбачається підстави та причини перенесення такого розгляду з порушенням строків. Про порушення відповідачем процедури та принципів проведення державного контролю, на думку позивача, свідчить і відсутність єдиного підходу до визначення та обсягу «виявлених» порушень, оскільки відповідно до Акту за результатами проведення планового заходу державного контролю (інспектування) від 05.03.2020 № 530/04 виявлено 56 «порушень», відповідно до Розпорядження про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів за порушення законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин від 05.03.2020 №3 - 47 «порушень», відповідно до Протоколу про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 05.03.2020 - 39 «порушень», відповідно до оскаржуваної Постанови від 21.05.2020 №14 - 38 «порушень». Така невідповідність «виявлених порушень» у різних актах, складених на підставі одного заходу контролю, з огляду на відсутність обґрунтованих пояснень, свідчить про порушення принципу об`єктивності та неупередженості при здійсненні державного контролю (п. 4 ч. 1ст. 17 Закону). Крім того, наголошує, що відповідальність за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів настає виключно за умови якщо це створює загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини, однак із оскаржуваної постанови не вбачається чим підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між виявленими відповідачем порушення та можливою загрозу для життя та/або здоров`я людей або тварин. Враховуючи вищевикладене, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 21.05.2020 №14 відносно позивача в сумі 28338,00 грн.
Ухвалою судді від 26.06.2020 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви було усунуто.
Ухвалою суду від 14.07.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначене підготовче засідання на 17 серпня 2020 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 12 серпня 2020 року надав суду відзив (вх. №36893), відповідно до якого зауважує, що якщо ФОП ОСОБА_1 вважала, що відповідачем призначено захід державного нагляду з порушенням законодавства та якщо документи, які надавались державним інспектором не відповідали вимогам Закону, то позивач мала скористатися своїм правом, передбаченим ст. 15 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» на не допуск державного інспектора до здійснення заходу, а оскільки державних інспекторів було допущено до здійснення заходу державного нагляду, тому позивач не може в подальшому оскаржувати законність проведення такого заходу. Щодо доводів позивача про порушення відповідачем процедури та принципів проведення державного контролю пояснює, що підставою для складання протоколу про порушення від 05.03.2020 та прийняття на його підставі постанови про накладення штрафу за порушення від 21.05.2020 № 14 стали порушення гігієнічних вимог, які в протоколі про порушення зазначені у кількості 39 порушень, а у постанові п. 29 та п. 30 протоколу об`єднані у один пункт (п. 29), а тому у постанові зазначено 38 порушень. Стосовно доводів позивача, що у постанові про накладення штрафу не вбачається причинно-наслідковий зв`язок між виявленими відповідачем порушеннями та можливою загрозою для життя та/або здоров`я людей або тварин наголошує, що недотримання принципів та вимог до безпечності та якості харчових продуктів, зокрема гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів, порушує права людини (споживача) на безпеку їх здоров`я і життя, і може завдати шкоди. Під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспектування державними інспекторами виявлено ряд порушень гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу з боку позивача, порушення яких створює загрозу для життя та/або здоров`я людини, у зв`язку з чим винесено розпорядження про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів та складено протокол про порушення. Відносно того, що на думку позивача її не було повідомлено про час і місце розгляду справи, який відбувся 21.05.2020 зазначає, що 05.05.2020 від ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки карантин на території України продовжено до 11.05.2020 та у зв`язку з неможливістю прибуття її на розгляд справи про порушення і неможливістю звернутися до правової допомоги, у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено, а тому Головним управлінням направлено повідомлення про час і місце розгляду справи на 21.05.2020 за адресою місцезнаходження (місце проживання) ФОП ОСОБА_1 , зазначеного у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про що свідчить квитанція пошти, тобто, позивача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи про порушення. Підкреслює, що позивач не була позбавлена можливості отримати належну правову допомогу під час підготовки до розгляду та самого розгляду, оскільки захід державного нагляду проводився у період з 04.03.2020 по 05.03.2020, протокол про порушення від 05.03.2020 нею був отриманий 05.03.2020, тобто ще до початку дії карантинних заходів, таким чином, порушень конституційних прав позивача гарантованих ст. 64 Конституції України з боку Головного управління не було. Головне управління не погоджується з доводами позивача, що станом на 21.05.2020 строки розгляду справи передбачені Законом № 2042 минули, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 66 Закону № 2042 справа розглядається не пізніше 15 робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи лише у разі відсутності письмового клопотання особи, щодо якої складено протокол. На усі розгляди справи про порушення, окрім як на 21.05.2020, від позивача надходили клопотання про відкладення розгляду справи, а тому строки передбачені ч. 9 ст. 66 Закону № 2042 для розгляду справи про порушення не минули. Таким чином, Головним управлінням прийнято постанову про накладення штрафу від 21.05.2020 № 14 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» і «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я, благополуччя тварин». На підставі наведеного, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
17 серпня 2020 року підготовче засідання по справі відкладене на 10 вересня 2020 року.
08 вересня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №41258), у якій додатково вказує, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Крім того, стверджує, що якщо вважати кореспонденцію відправленою 08.05.2020, як посилається Відповідач, станом на 21.05.2020 у нього достеменно була відсутня інформація про факт повідомлення, не повідомлення чи причини не повідомлення на момент розгляду справи, з огляду на те, що відповідно до п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця. Таким чином, якщо відсутні належні докази інформування особи про притягнення до адміністративної відповідальності або докази, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення, то вважається що відповідач не довів, що про час та місце розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином. Зважаючи на наведене, вважає, що на дату прийняття оскаржуваної постанови відповідач не володів відомостями про поінформованість позивача щодо дати розгляду справи, отже, не мав приступити до розгляду справи. Крім того, наголошує, що на момент розгляду справи 21.05.2020 у країні діяли обмеження, які встановлені Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, для запобігання поширення вірусної інфекції, вони не були зняті чи пом`якшені.
10 вересня 2020 року судом продовжений строк підготовчого провадження по справі та відкладено підготовче засідання на 06 жовтня 2020 року.
Представником відповідача до матеріалів справи доучено заперечення на відповідь на відзив (вх. №43069), за змістом яких додаткового зауважує, що повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою. Отже, Головне управління вважає, що позивача з урахуванням приписів ч. 10 ст. 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи про порушення. Посилання позивача на чисельні судові рішення Верховного Суду, на думку відповідача, є недоречними, оскільки усі справи, які перелічені у відповіді на відзив стосувались не у аналогічних спорах між суб`єктами господарювання та органами Держпродспоживслужби, та в яких Верховним Судом не досліджувались норми Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», а досліджувався принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, що є відмінним від застосування адміністративно-господарських санкцій суб`єкта господарювання. Відносно доводів позивача про те, що відповідачем не взято до уваги зміст попередніх клопотань про відкладення розгляду справи саме до кінця обмежувальних заходів, а не на якусь конкретну дату, зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 66 Закону справа розглядається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин. Тобто, до повноважень Головного управління згідно з вимогами цієї статті входить відкладення розгляду справи лише за письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол та не більше ніж на десять робочих днів. За таких обставин, позовні вимоги вважає є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
06 жовтня 2020 року судом вирішено закрити підготовче провадження і призначення справи до судового розгляду по суті на 03 листопада 2020 року.
В судове засідання позивач не з`явився, проте 02 листопада 2020 року звернувся до суду із заявою (вх. №52435) про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням (вх. №52670 від 03.11.2020) про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Проти позову заперечує у повному обсязі.
Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
На підставі норми частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував таке.
Згідно з офіційними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрована фізичною особою-підприємцем 08.12.2006 (Номер запису: 20910000000001086) за адресою АДРЕСА_1 . Видами діяльності позивача є: 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (основний); 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
На підставі наказу від 24.02.2020 № 314 та направлення від 24.02.2020 № 530 у період з 04.03.2020 по 05.03.2020 державними інспекторами ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області здійснено плановий захід державного контролю (нагляду) у формі інспектування на предмет додержання законодавства в сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 .
На початку проведення інспектування примірник направлення від 24.02.2020 № 530 позивач отримала під підпис 04.03.2020, що підтверджується відповідною відміткою у направленні.
За результатами проведеного планового заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин відповідачем складено акт від 05.03.2020 № 530/04, в якому державними інспекторами зафіксовано 56 порушень з боку ФОП ОСОБА_1 , в які увійшли порушення гігієнічних вимог, які створюють загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини, порушення вимог до маркування та інші порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Крім того, 05 березня 2020 року відповідачем складений протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми.
Також, начальником ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, головним державним ветеринарним інспектором, головним державним інспектором винесено розпорядження від 05.03.2020 № 3 про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів за порушення законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на потужності позивача на 10 робочих днів.
Акт від 05.03.2020 № 530/04, протокол про порушення від 05.03.2020 та розпорядження від 05.03.2020 позивач отримав особисто 05 березня 2020 року, що підтверджується підписами у відповідних графах цих документів.
18 березня 2020 року до відповідача за № вх-13-21/1236 від позивача надійшло повідомлення від 18.03.2020 про виконання розпорядження, в якому ФОП ОСОБА_1 повідомила про вчинені заходи по усуненню виявлених під час інспектування порушень.
19 березня 2020 року позивачу під підпис вручене повідомлення про час і місце розгляду справи від 18.03.2020 за № вих-04-13-13/1690, яким ФОП ОСОБА_1 запрошувалась до приміщення управління для розгляду справи про порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів на 27 березня 2020 року.
Так, 25 березня 2020 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із введенням на території України карантину до та неможливістю прибуття її на розгляд справи про порушення і неможливістю звернутися до правової допомоги.
26 березня 2020 року ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області знову сформоване повідомлення №вих-04-13-10/1848 про час і місце розгляду справи на 10 квітня 2020 року, яке вручене позивачу під підпис 30 березня 2020 року.
Однак, 09 квітня 2020 року від ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням на території України карантину та у зв`язку з неможливістю прибуття її на розгляд справи про порушення і неможливістю звернутися до правової допомоги.
Розгляд справи у зазначений день було відкладено, у зв`язку з чим 08 квітня 2020 року відповідачем направлено повідомлення №вих-04-13-13/2255 про час і місце розгляду справи на 22 квітня 2020 року, яке отримано позивачем 09 квітня 2020 року, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.
21 квітня 2020 року до відповідача від позивача знову надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням на території України карантину до 24.04.2020 та у зв`язку з неможливістю прибуття її на розгляд справи про порушення і неможливістю звернутися до правової допомоги.
Таким чином, розгляд справи був відкладений у зв`язку з наявністю клопотання позивача про відкладення та на адресу позивача поштою 23 квітня 2020 року направлено повідомлення №вих-04-13-13/2605 про час і місце розгляду справи на 07 травня 2020 року, яке отримано позивачем 25 квітня 2020 року, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.
05 травня 2020 року від ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки карантин на території України продовжено до 11.05.2020 та у зв`язку з неможливістю прибуття її на розгляд справи про порушення і неможливістю звернутися до правової допомоги.
Розгляд справи відкладено у зв`язку з наявністю клопотання позивача про відкладення, а відповідачем 08 травня 2020 року направлено повідомлення №вих-04-13-13/2907 про час і місце розгляду справи на 21 травня 2020 року, про що свідчить фіскальний чек та рекомендоване поштове повідомлення. Проте, як вбачається з копії наданого до матеріалів справи конверту, кореспонденція повернулась без вручення адресату із відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання».
21 травня 2020 року за результатами розгляду справи начальником ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, головним державним інспектором винесено постанову про накладення штрафу за порушення № 14, якою за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів, що створює загрозу для життя та/або здоров`я людини на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 28338,00 грн.
Вважаючи прийняту відповідачем постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 (Закон № 877-V).
Відповідно до абзаців другого, третього статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з частиною 6 статті 2 Закону № 877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначає Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042-VIII (далі – Закон № 2042-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2042-VIII законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про ветеринарну медицину», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Частиною першою статті 3 Закону № 2042-VIII визначено, що дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об`єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю побічних продуктів тваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, з метою їх перевірки на відповідність законодавству про побічні продукти тваринного походження.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 17 Закону № 2042-VIII державний контроль здійснюється за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини перед будь-якими іншими інтересами та цілями у сфері господарської діяльності.
Статтями 18 і 19 Закону № 2042-VIII визначені вимоги до заходів державного нагляду і самі заходи державного контролю.
Згідно з частиною 4 статті 19 Закону № 2042-VIII інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо: 1) гігієни; 2) плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок; 3) інцидентів, пов`язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів. Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами.
Особа, яка здійснює інспектування або аудит, має право проводити прості дослідження (випробування) у разі появи у неї обґрунтованої підозри щодо невідповідності або якщо такі дослідження передбачені щорічним планом державного контролю (частина 5 статті 19 Закону № 2042-VIII).
Отже, державний контроль, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, має здійснюватися з урахуванням особливостей, визначених Законом № 2042-VIII.
У силу пункту 4 статті 15 Закону № 2042-VIII оператор ринку під час здійснення заходів державного контролю має право, зокрема не допускати державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів до здійснення інспектування та аудиту, якщо:
а) інспектування або аудит здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності інспектування та аудиту, встановленої щорічним планом державного контролю, та за відсутності підстав для проведення позапланових заходів державного контролю;
б) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не надав копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
в) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не вніс запис про здійснення відповідного заходу державного контролю до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (у разі надання такого журналу оператором ринку).
Судом встановлено, що у направленні на перевірку від 24.02.2020 № 530 зазначено, зокрема предмет здійснення заходу - додержання законодавства в сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що не протирічить положенням Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», і форму заходу - інспектування. Під час інспектування була присутня особисто ФОП ОСОБА_1 , яка отримала та ознайомилась під підпис направленням на його проведення.
Отже, як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 допустила посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області до проведення перевірки.
З огляду на викладене, суд зауважує, що суб`єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення заходу контролю відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.
Таким чином, позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право посилатись на неможливість визначитись із конкретним обсягом та об`єктами перевірки, що є порушенням принципів здійснення державного контролю, за вказаних обставин це не може призвести до відновлення порушених прав ФОП ОСОБА_1 , оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки.
Крім цього, в Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів складається, зокрема із законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» та «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». При цьому, Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» передбачена форма заходу державного нагляду як інспектування. Акт, який складається за результатами проведення заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2019 № 447, який є у відкритому доступі з вичерпним переліком питань щодо проведення заходу державного нагляду контролю (інспектування). Відтак, суд критично ставиться до твердження позивача щодо допущення відповідачем розширювання тлумачення предмету заходу та порушення принципів здійснення державного контролю.
Позивач також вважає, що невідповідність виявлених порушень у різних документах, складених на підставі одного заходу контролю, з огляду на відсутність обґрунтованих пояснень свідчить про порушення принципу об`єктивності та неупередженості при здійсненні державного контролю.
Згідно з частиною 7 статті 18 Закону № 2042-VIII державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю. Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.
Як пояснює відповідач у відзиві та позивачем не спростоване, згідно з актом, складеним за результатами проведення планового заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин від 05.03.2020 № 530/04 було виявлено 56 порушень позивачем, в які увійшли порушення гігієнічних вимог, які створюють загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини, порушення вимог до маркування та інші порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, відповідальність, за які на теперішній час немає.
Підставою прийняття розпорядження про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів за порушення законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин від 05.03.2020 № 3 стали 47 порушень з числа порушень гігієнічних вимог, вимог щодо маркування та інших порушень законодавства про безпечність та окремих показників якості харчових продуктів.
Підставою для складання протоколу про порушення від 05.03.2020 та прийняття на її підставі постанови про накладення штрафу за порушення від 21.05.2020 № 14 стали порушення гігієнічних вимог, які в протоколі про порушення зазначені у кількості 39 порушень, а у постанові п. 29 та п. 30 протоколу об`єднані у один пункт (п. 29), а тому у постанові зазначено 38 порушень.
Таким чином, судом не встановлено порушень відповідачем принципів об`єктивності та неупередженості при здійсненні державного контролю, у зв`язку із чим суд не приймає посилання позивача на порушення з боку відповідача приписів пункту 4 частини 1 статті 17 Закону № 2042-VIII.
Відносно того, що на думку позивача, його не було повідомлено належним чином про час і місце розгляду справи, який відбувся 21 травня 2020 року суд вважає за необхідне наголосити на такому.
За приписами частини 10 статті 66 Закону № 2042-VIII про час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.
Частиною 11 статті 66 Закону № 2042-VIII передбачено, що справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05 травня 2020 року від ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки карантин на території України продовжено до 11.05.2020 та у зв`язку з неможливістю прибуття її на розгляд справи про порушення і неможливістю звернутися до правової допомоги. При цьому, судом враховано, що до цього відповідачем розгляд справи було відкладено вже тричі за клопотанням позивача.
Так, 07 травня 2020 року розгляд справи відповідачем також відкладено у зв`язку з наявністю клопотання позивача про відкладення та 08 травня 2020 року направлено повідомлення №вих-04-13-13/2907 про час і місце розгляду справи на 21 травня 2020 року, про що свідчить фіскальний чек та рекомендоване поштове повідомлення. Проте, як вбачається з копії наданого до матеріалів справи конверту, кореспонденція повернулась без вручення адресату із відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання».
Тобто, відповідач здійснював заходи щодо своєчасного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення шляхом направлення запрошення на його адресу рекомендованим листом із повідомленням. Вказане свідчить, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення завчасно, проте вказаним правом не скористався. Вказана правова позиція викладена ВС у постанові від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17. Крім того, жодних поважних (об`єктивних) причин неможливості вчасного отримання поштової кореспонденції позивачем суду не наведено, оскільки попереднє повідомлення, направлене відповідачем за тією ж адресою, було отримане ним вчасно.
На думку суду, позивач не була позбавлена можливості отримати належну правову допомогу під час підготовки до розгляду та самого розгляду оскільки захід державного нагляду проводився у період з 04.03.2020 по 05.03.2020, протокол про порушення та акт нею був отриманий 05 березня 2020 року, тобто ще до початку дії карантинних заходів.
Проте, у призначений час позивача не з`явився, повідомлень про відкладення розгляду на іншу дату до відповідача не направив, як і жодного документу на спростування фактів виявлених правопорушень, зазначених в акті. Таких документів не булло надано позивачем і під час розгляду справи у суді.
Стосовно посилань позивача на порушення строку розгляду справи.
За приписами частини 9 статті 66 Закону № 2042-VIII справа розглядається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.
Як встановлено судом, розгляд справи про порушення неодноразово відкладався за клопотаннями позивача на строк, визначений частиною 9 статті 66 Закону № 2042-VIII. Станом на 21.05.2020 клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило та у зв`язку з її належним повідомленням розгляд справи відбувся 21 травня 2020 року, за результатами винесено оскаржену постанову. Таким чином, суд не приймає доводи позивача, що станом на 21.05.2020 строки розгляду справи, передбачені Законом минули.
Стосовно доводів позивача, що у постанові про накладення штрафу не вбачається причинно-наслідковий зв`язок між виявленими відповідачем порушеннями та можливою загрозою для життя та/або здоров`я людей або тварин суд виходить з наступного.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина. її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 17 Закону № 2042-VIII державний контроль здійснюється за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини перед будь- якими іншими інтересами та цілями у сфері господарської діяльності.
Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.
Тобто преамбулою чітко визначено, що цей Закон визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї, а тому недотримання цього порядку може створювати загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини.
Статтею 4 цього Закону визначено, що державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров`я та інтересів споживачів.
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 1 Закону № 771/97-ВР гігієнічні вимоги - заходи та умови, що необхідні для управління небезпечними факторами і забезпечення придатності харчових продуктів для споживання людиною з урахуванням їх використання згідно з призначенням.
Отже, недотримання принципів та вимог до безпечності та якості харчових продуктів, зокрема гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів, порушує права людини (споживача) на безпеку їх здоров`я і життя, і може завдати шкоди.
Під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспектування державними інспекторами виявлено ряд порушень гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу з боку позивача, порушення яких створює загрозу для життя та/або здоров`я людини, у зв`язку з чим винесено розпорядження про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів та складено протокол про порушення.
Частинами 14-16 статті 66 Закону № 2042-VIII визначені вимоги до постанови у справі. Так, за результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення штрафу; 2) про закриття справи.
Постанова у справі має містити: 1) прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка винесла постанову; 2) дату і місце розгляду справи; 3) відомості про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого (за наявності); 4) опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують; 5) посилання на положення законодавства, які були порушені, та/або зазначення підстав для закриття справи; 6) посилання на положення закону, які передбачають відповідальність за правопорушення; 7) прийняте у справі рішення.
Постанова про накладення штрафу має відповідати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження».
Постанова у справі вручається особі, щодо якої її винесено, або її представникові під розписку або надсилається рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
Спірна постанова про накладення штрафу від 21.05.2020 № 14 містить обов`язкові вимоги до постанови у справі, такі як: прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка винесла постанову; дату і місце розгляду справи; відомості про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого (за наявності); опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують; посилання на положення законодавства, які були порушені; посилання на положення закону, які передбачають відповідальність за правопорушення та прийняте у справі рішення. Крім цього, спірна постанова також додатково містить причинно-наслідковий зв`язок між виявленими відповідачем порушеннями та можливою загрозою для життя та/або здоров`я людей або тварин, на підставі чого зроблено висновок про невиконання ФОП ОСОБА_1 обов`язку забезпечувати дотримання вимог пункту 1 частини 2 статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що створює загрозу для життя та/або здоров`я людини.
Також, виявлені порушення можуть спричинити шкідливі наслідки для здоров`я і навіть життя громадян, оскільки можуть привести до випадків харчових отруєнь, кишкових інфекцій або паразитарних захворювань споживачів, а отже порушення є такими, що несуть загрозу здоров`ю людини.
Таким чином, посилання позивача на те, що виявлені порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю громадян є необґрунтованими та безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи факт вчинення позивачем виявлених порушень належним чином підтверджується актом проведення планового заходу від 05.03.2020 № 530/04, протоколом від 05.03.2020, розпорядженням від 05.03.2020 №3, та не оспорюється самим позивачем.
До того ж, 18 березня 2020 року до ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області надійшло повідомлення за №вх-13-21/1236 про виконання розпорядження, в якому ФОП ОСОБА_1 повідомила про вчинені заходи по усуненню виявлених порушень під час інспектування, що підтверджує згоду з виявленими порушеннями.
В даному випадку у контролюючого органу було достатньо доказів порушення позивачем гігієнічних норм при здійсненні ним підприємницької діяльності.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що постанова №14 від 21.05.2020 відповідає вимогам чинного законодавства та складена у відповідності до процедури, передбаченої Законом, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 105-А, код ЄДРПОУ 40311343) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак
Судове рішення № 92830129, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 05.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/4137/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: