Рішення № 92829965, 13.11.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/15076/20

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових вимог,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові вимоги №Ф-213540-51У від 08.07.2019 на суму 22 507,42 грн, за №Ф-213540-51У від 07.10.2019 на суму 22 815,00 грн та №Ф-213540-5У від 15.01.2020 на суму 6 241,32 грн Головного управління ДПС у Житомирській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що про оскаржувані вимоги вона дізналась з листів державної виконавчої служби. Наголошує, що вимоги винесені незаконно, з порушеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VІ та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015. Про вказані вимоги відповідач не повідомляв позивача. Крім того, Державною податковою службою не розглянуто скаргу на оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) в 20-ти денний строк, тобто, на думку позивача, скаргу задоволено повністю. Однак, з врахуванням вказаного, відповідачем самостійно не скасовані вимоги №Ф-213540-51У від 08.07.2019 на суму 22 507,42 грн та за №Ф-213540-51У від 07.10.2019 на суму 22 815,00 грн. А тому, враховуючи наведене, позивач просить скасувати оскаржувані вимоги в судовому порядку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02 жовтня 2020 року о 12:30.

У зв`язку із клопотаннями представників сторін, які надішли на офіційну електронну адресу суду 02.10.2020 (а.с.30, 32), підготовче судове засідання відкладено на 19.10.2020 о 12:00.

Через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача 16.10.2020 надійшов відзив на адміністративний позов №1216/06-30-05-04 від 13.10.2020, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування якого зазначив, що згідно інтегрованої картки платника податків за позивачем обліковується заборгованість за несплату ЄСВ за найманих працівників за кодом класифікації доходів бюджету 71010000 згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.07.2019 № Ф- 213540-51 у розмірі 22 507,42 грн та від 07.10.2019 № Ф - 213540-51У у розмірі 22 815,00 грн. Також, позивачем був сформований та поданий звіт від 15.01.2019 за 2018 та за 2019 рік, у якому фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самостійно визначила собі зобов`язання зі сплати єдиного внеску за 2018 рік у розмірі 9 828,72 грн та за 2019 рік - у розмірі 11 016,72 грн, в свою чергу, у встановлені строки не сплачені. На підставі вказаного відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.01.2020 № Ф-213540-51 у розмірі 6 241,32 грн. Вказані вимоги надсилались позивачу та були отримані нею 24.07.2019, 07.10.2019 та 01.06.2020 відповідно. А тому доводи позивача про ненадсилання оскаржуваних вимог є безпідставними.

Крім того, що стосується строків розгляду скарги позивача до Державної податкової служби України, то скарга ОСОБА_1 надійшла 17.12.2019 та у строки, встановлені п.4 розділу ІV Порядку розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124, була розглянута та 16.01.2020 позивачу надіслано рішення. Вважає, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області було правомірно сформовано ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки), а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На офіційну електронну адресу суду 19 жовтня 2020 року надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи (а.с.84).

Ухвалою від 19.10.2020 закрито підготовче провадження у справі №240/15076/20 та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 04.11.2020 о 12:00 (а.с.86-87).

В судове засідання, призначене на 04 листопада 2020 року о 12:00 прибули представники позивача та відповідача, розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 24.01.2018 номер запису: 23050000000039990.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, 10.12.2019 ОСОБА_1 стало відомо про відкриття Корольовським відділом державної виконавчої служби у м. Житомирі виконавчих проваджень на виконання вимог Головного управлінням Державної податкової служби у Житомирської області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-213540-51У від 08.07.2019 на суму 22 507,42 грн та №Ф-213540-51У від 07.10.2019 на суму 22 815,00 грн.

Не погодившись з вказаними вимогами, позивач звернулась до Державної податкової служби України зі скаргою про їх скасування (а.с.8).

Однак, як зазначив представник позивача, станом на день звернення до суду рішення щодо розгляду скарги позивачем не отримано, а тому в силу п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України скарга вважається повністю задоволеною.

Також, в подальшому 05.08.2020 з листа Корольовського відділу виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) позивачу стало відомо про те, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області винесено ще одну вимогу №Ф-213540-51У від 15.01.2020.

Не погоджуючись з вказаними вимогами про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.2011, зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною першою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до зазначених норм, позивач у справі є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Форма вимоги про сплату боргу (недоїмки) для платника єдиного внеску - фізичної особи станом на 03 липня 2019 року затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Інструкція №449) та наведена у додатку 7 до вказаної Інструкції.

Згідно розділу VI зазначеної вище Інструкції, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктами 3, 4, пункту 4 розділу VІ цієї Інструкції передбачено, що при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).

В третій частині літера "У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Як зазначалось раніше, Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирської області винесено вимоги про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 від 08.07.2019 № Ф- 213540-51 у розмірі 22 507,42 грн та від 07.10.2019 № Ф - 213540-51У у розмірі 22 815,00 грн (а.с.46, 48).

Так, вказана заборгованість підтверджується даними інтегрованої картки платника податків (а.с.71-79) та самостійно поданими позивачем звітами щодо нарахованих сум єдиного соціального внеску за період з травня 2018 року по грудень 2019 року, що не оспорюється позивачем (а.с.51-70).

Під час розгляду справи встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.07.2019 №Ф-213540-51 була надіслана та отримана позивачем 24.07.2019. В свою чергу, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.10.2019 № Ф-213540-51 була вручена позивачу особисто 07.10.2019.

Вказані вище вимоги позивачем не були оскаржені, що не оспорювалось позивачем під час розгляду справи, а тому вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.07.2019 № Ф-213540-51 та від 07.10.2019 №Ф-213540-51 Головного управління ДПС у Житомирській області вважаються узгодженими згідно п. 5 розділу VI Порядку.

Також, відповідно до положень розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними в підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування: 1) зазначена категорія платників самостійно для себе визначає базу для нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, але в розмірі, не більшому за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску; 2) платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до положень розділу IІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків на суму, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з вимогами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, на платника покладено обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так, позивачем був сформований та поданий звіт від 15.01.2019 за 2018 та за 2019 рік, у якому фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самостійно визначила собі зобов`язання зі сплати єдиного внеску за 2018 рік у розмірі 9 828,72 грн та за 2019 рік у розмірі 11 016,72 грн, однак, у встановлені строки дані зобов`язання не сплатила (а.с.80-81).

А тому, на підставі вказаного відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.01.2020 № Ф-213540-51 у розмірі 6 241,32 грн, яка була отримана позивачем повторно 01.06.2020 (а.с.50).

Таким чином, відповідачем належним чином виконанні вимоги законодавства в частині формування оскаржуваних вимог позивачу.

В свою чергу, що стосується посилання позивача на те, що всі оскаржувані вимоги видані під одним номером проте з різними датами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 розділу IV Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Підпунктом 5 пункту 4 розділу VІ цієї Інструкції передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Отже, у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску органом доходів і зборів формується вимога про сплату боргу під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Так, з матеріалів справи встановлено та не спростовується позивачем, що борг з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у позивача виник на підставі самостійно визначених сум у поданих звітах та не сплачених у встановлені строки.

Тобто, сума податкового боргу позивача є узгодженою.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку, що передбачено пп.2 п.5 Інструкції.

А тому, оскільки сума податкового зобов`язання позивача є узгодженою, Головним управлінням ДПС у Житомирській області правомірно було виставлено вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-213540-51У від 08.07.2019 на суму 22 507,42 грн, за №Ф-213540-51У від 07.10.2019 на суму 22 815,00 грн та №Ф-213540-5У від 15.01.2020 на суму 6 241,32 грн, які, в свою чергу, є виконавчими документами та були надіслані для виконання до виконавчої служби (а.с.45, 47, 49).

Крім того, що стосується посилання представника позивача на той факт, що дані зазначені в інтегрованій карці платника податків не є належним доказом наявності боргу, то суд не приймає їх до уваги з огляду на таке.

За вимогами пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

Іншими словами, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року в адміністративній справі № 826/11623/16.

Що стосується посилання представника позивача на те, що Державною податковою службою України не розглянуто скаргу ОСОБА_1 , а тому вона вважається повністю задоволеною, суд зазначає наступне.

Позивач, не погоджуючись з вимогами №Ф-213540-51У від 08.07.2019 на суму 22 507,42 грн, за №Ф-213540-51У від 07.10.2019 на суму 22 815,00 грн, звернулась до Державної податкової служби України зі скаргою від 11.12.2019 (а.с.8).

Пунктом 7 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124 (надалі - Порядок №1124).

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під підпис. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення контролюючим органом не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску, що передбачено пунктом 4 розділу ІV Порядку №1124.

Тобто, тридцятиденний строк розгляду скарги починається саме з моменту отримання Державною податковою службою України скарги позивача, а не з моменту надсилання, як помилково вважає позивач.

З матеріалів справи встановлено, що скаргу ОСОБА_2 отримано Державною податковою службою України 17.12.2019 (а.с.9).

Так, представником відповідача до матеріалів справи додано копію рішення Державної податкової служби України від 16.01.2020 за №2003/6/99-00-08-06-01-06, яким позивачу відмовлено у задоволенні скарги (а.с.41-43).

Зазначене рішення було надіслано ОСОБА_1 16.01.2020, про що свідчить перелік №89 від 16.01.2020 поштових відправлень Державної податкової служби України (а.с.44).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Державною податковою службою України в строки та в порядку передбаченому законодавством розглянуто скаргу позивача на оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) та повідомлено про результати розгляду, а тому твердження позивача про те, що її скаргу не розглянуто, не знайшли свого підтвердження.

Позивачем будь-яких доказів про сплату нею вказаних сум єдиного внеску до суду не надано.

З огляду на наведені правові норми та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач, сформувавши та направивши позивачу оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки), діяв у межах повноважень, у спосіб та у порядку, що визначені нормами чинного законодавства, а вимоги №Ф-213540-51У від 08.07.2019 на суму 22 507,42 грн, за №Ф-213540-51У від 07.10.2019 на суму 22 815,00 грн та №Ф-213540-5У від 15.01.2020 на суму 6 241,32 грн Головного управління ДПС у Житомирській області відповідають критеріям правомірності, визначеним ст. 2 КАС України, а тому не підлягають скасуванню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність винесених вимог, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову, підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат, відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (про- АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43142501) про визнання протиправним та скасування податкових вимог - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 13 листопада 2020 року.

Суддя Л.А.Шуляк