Рішення № 92829799, 13.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року Справа № 160/9243/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправним, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням стажу за період роботи з 01.12.1981 по 29.03.1982 в колгоспі імені Котовського та в період з 04.11.1994 р. по 31.12.2000 р. - в колгоспі ім. Крейсера «Аврора»;

- визнати протиправним та скасувати рішення №10896-10913/М-03/8-0400/20 від 15.06.2020 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком від 17.03.2020 р. та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 01.12.1981 р. по 29.03.1982 р. в колгоспі імені Котовського та в період з 04.11.1994 р. по 31.12.2000 р. - в колгоспі ім. Крейсера «Аврора».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що, позивач 17.03.2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Засобами поштового зв`язку вона отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.06.2020 р. №10896-10913/М-03/8-0400/20, яким відповідач повідомив, що ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії. В обґрунтування відмови, відповідач зазначив, що зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.12.1981 р. по 29.03.1982 р. в колгоспі імені Котовського та в період з 04.11.1994 р. по 31.12.2000 р. - в колгоспі ім. Крейсера «Аврора» неможливо. Тому право на пенсію за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у позивача відсутнє. Однак, позивач з таким рішенням відповідача не погоджується та вважає його протиправним, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка і працівник не несе відповідальності за заповнення його трудової книжки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/9243/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

14 вересня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки не погоджується з позовними вимогами, та вважає їх необґрунтованими. Зауважив, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, згідно ст. 26 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом Головного управління від 15.06.2020 р. №10896-10913/М-03/8-0400/20 відмовлено в призначені пенсії, з наступних підстав, що основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку зокрема вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: в колгоспі річний мінімум трудової участі та його виконання. У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або у разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. З цих підстав, що у позивача відсутня книжка колгоспника їй відмовлено в призначені пенсі відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у по рядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 17.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.06.2020 р. №10896-10913/М-03/8-0400/20 відмовлено в призначені пенсії, з наступних підстав, що основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку зокрема вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: в колгоспі річний мінімум трудової участі та його виконання. У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або у разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника.

Уточнюючих довідок за зазначені періоди надано не було. Враховуючи вищевикладене зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.12.1981 р. по 29.03.1982 р. в колгоспі імені Котовського та в період з 04.11.1994 р. по 31.12.2000 р. - в колгоспі ім. Крейсера «Аврора» немає підстав. Таким чином, страховий стаж роботи становить 24 роки 1 місяць 7 днів, що недостатньо для призначення пенсії на дату звернення.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначені пенсії неправомірними, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку наведеному вище, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Так, відповідно до Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII.

Згідно із пунктом "а" статті 3 вказаного Закону, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Разом з цим, статтею 56 вказаного Закону до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію віднесено, серед іншого: роботу, виконувану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв; при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно з пунктом 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що трудова книжка є основним документом який підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.

Так, Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджено Основні положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.

Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Отже, документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

При цьому, відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, їх обік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа (п. 13 Основних положень).

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 вона працювала:

- з 01.12.1981 р. по 29.03.1982 р. працювала у якості різноробочої в колгоспі імені Котовського

- з 04.11.1994 р. по 31.12.2000 р. - працювала у якості різноробочої в колгоспі ім. Крейсера «Аврора».

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі, також Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктами 1.1, 2.2, 2.4, 2.14, 2.15 Інструкції передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення; у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства, під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу, у графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду; якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Підставою для відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи, що надає право на призначення пенсії з 01.12.1981 по 29.03.1982 в колгоспі імені Котовського та в період з 04.11.1994 р. по 31.12.2000 р. - в колгоспі ім. Крейсера «Аврора» стало, те що, що відсутня книжка колгоспника, в яку зокрема вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: в колгоспі річний мінімум трудової участі та його виконання. За її відсутності у відповідача не має підстав призначити пенсію позивачу.

Суд критично ставиться до зазначеної позиції відповідача, оскільки обов`язок щодо заповнення трудових книжок покладено саме на роботодавця. Матеріали справи не містять доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Також суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки на підприємстві, та у свою чергу не отримання книжки колгоспника та не надання її до відповідача не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно працювала з 01.12.1981 по 29.03.1982 в колгоспі імені Котовського та в період з 04.11.1994 р. по 31.12.2000 р. - в колгоспі ім. Крейсера «Аврора», при цьому позивач відпрацювала за вказаний період часу кількість відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік в повному обсязі, що підтверджується трудовою книжкою від 03.12.1975 року.

Таким чином, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається відповідач є не обґрунтованими та не можуть порушувати законні права позивача на зарахування до загального страхового стажу роботи, періоду роботи з 01.12.1981 по 29.03.1982 в колгоспі імені Котовського та в період з 04.11.1994 р. по 31.12.2000 р. - в колгоспі ім. Крейсера «Аврора» який дає право на призначення пенсії.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. відповідно до квитанції від 06.08.2020 № 206/1.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправним, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням стажу за період роботи з 01.12.1981 по 29.03.1982 в колгоспі імені Котовського та в період з 04.11.1994 р. по 31.12.2000 р. - в колгоспі ім. Крейсера «Аврора».

Визнати протиправним та скасувати рішення №10896-10913/М-03/8-0400/20 від 15.06.2020 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком від 17.03.2020 р. та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 01.12.1981 р. по 29.03.1982 р. в колгоспі імені Котовського та в період з 04.11.1994 р. по 31.12.2000 р. - в колгоспі ім. Крейсера «Аврора».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко