Рішення № 92829729, 13.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року Справа № 160/9307/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні в м.Дніпрі адміністративну справу №160/9307/20 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена засобами поштового зв`язку позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, які виразилися у протиправній відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України “Про прокуратуру”;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 20 травня 2020 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України “Про прокуратуру”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі ст.86 Закону України “Про прокуратуру” з моменту звернення, тобто з 12 травня 2020 р.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 160/9307/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Позовна заява ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 р. вищезазначений позов був залишений без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної зави без руху.

31 серпня 2020 р. на виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки позовної заяви, зокрема, надавши до суду позовну заяву у новій редакції, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, які виразилися у протиправній відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України “Про прокуратуру”;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 20 травня 2020 р. (без номеру) про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України “Про прокуратуру”, про яке позивача повідомлено листом за вих. №12885-13554/І-03/8-0400/20 від 13.07.2020 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” з моменту звернення, тобто з 12 травня 2020 р.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відмова органу ПФУ в призначенні йому пенсії за вислугу років є протиправною та не відповідає положенням діючого законодавства України. Так, відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, копія якої наявна в матеріалах справи. Позивач вказує, що має загальний трудовий стаж, який підтверджений та визнаний відповідачем, про що зазначено в листі-відмові та який складає 28 років 08 місяців 10 днів, з яких стаж за вислугу років (стаж прокурора) складає 16 років 08 місяців 09 днів, а саме: половина строку денної форми навчання у вищому навчальному закладі Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди, спеціальність правознавство з 01.09.1993 по 28.06.1998, з 25.08.1998 по 05.04.2007 стажист, слідчий, прокуратури, помічник прокурора, з 14.02.2008 по 14.12.2015 помічник прокурора, заступник прокурора, прокурор, старший прокурор, тому має право на пенсію за вислугу років. Таким чином, аналізуючи відомості, які містяться в особистому кабінеті позивача на сайті ПФУ, позивач вважає, що його трудовий стаж, був розрахований відповідачем, починаючи з 2004 року, тобто як страховий стаж, а весь період роботи до цього часу, був протиправно вилучений з загального трудового стажу.

Також 31 серпня 2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати у відповідача копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20 травня 2020 року без номеру про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі ст.86 Закону України «Про прокуратуру», про яке повідомлено позивачу листом від 13.07.2020р. №12885-13554/І-03/8-0400/20.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/9307/20 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження) згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, вище означеною ухвалою було витребувано від відповідача належним чином завірені копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20 травня 2020 р. без номеру про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру", про яке позивача повідомлено листом за вих. №12885-13554/І-03/8-0400/20 від 13.07.2020 р., та копії матеріалів пенсійної справи.

25 вересня 2020 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив, в якому вказано, що встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача. Однак, за твердженням представника Пенсійного органу, неодмінною умовою для задоволення вимог адміністративного позову є встановлення факту порушення прав особи протиправними рішеннями або діями (бездіяльністю) суб`єкта владних повноважень. Між тим, як зазначено у відзиві, на підставі документів, які надав позивач до заяви, відповідачем проведений розрахунок стажу, в результаті якого загальний стаж роботи складає 28 років 8 місяців 10 днів, стаж роботи за вислугою років 14 років 6 місяців 18 днів, у тому числі стаж на прокурорських посадах— 6 років 4 місяці 29 днів, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ “Про прокуратуру”, тому позивач не має право на перерахунок пенсії.

Також до відзиву додано копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.05.2020 позивач через особистий кабінет офіційного порталу Пенсійного фонду України звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії у відповідності до ч.1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». До заяви ОСОБА_1 додав, зокрема,:

-копію паспорту;

-копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;

-копії трудових книжок,

-копію диплому НОМЕР_2 про навчання

-довідку про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення;

-військовий квіток.

Так, згідно даних трудової книжки позивача НОМЕР_3 :

№ запису 1 – 01.09.1993 по 28.06.1998 Навчання у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди – Диплом №001147;

№ запису 2 – 25.08.1998 призначений стажистом на посаду слідчого прокуратури Жовтневого району м.Дніпропетровська – Наказ №1037 від 25.08.98;

№ запису 3 – 26.08.1999 Призначений на посаду слідчого прокуратури Жовтневого району м.Дніпропетровська – Наказ №980 від 26.08.99;

№ запису 4 – 19.04.2000 Призначений на посаду помічника прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська – Наказ №340 від 19.04.2000;

№ запису 5 – 20.03.2006 Призначений помічником прокурора м.Дніпропетровська – Наказ пр-ра області №297 від 17.03.2006;

№ запису 6 – 05.04.2007 Звільнений з займаної посади за власним бажанням ст. 38 КЗпП України – наказ пр-ра області №254 від 23.03.07;

№ запису 7-18.04.2008 – прийнятий на посаду юрисконсульта ТОВ «Юридична фірма «Торнадо» - Наказ №115-К від 18.04.07;

№ запису 8 – 12.02.2008 – звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України – наказ №139-К від 12.02.2008;

№ запису 9 – 14.02.2008 Призначений помічником прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська – Наказ пр-ра області №170 від 13.02.08;

№ запису 10 – 09.03.2010 – Призначений заступником прокурора Заводського району м.Дніпродзержинська – Наказ пр-ра області №204 від 05.03.2010р.;

№ запису 11 – 07.12.2010 – Призначений прокурором відділу організації представництва управління представництва захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Дніпропетровської області – Наказ пр-ра області №2039 від 07.12.2010;

№ запису 12 – 08.02.2011 – Прийняв присягу працівника прокуратури;

№ запису 13 – 18.10.2012 – Призначений прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами. які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури Дніпропетровської області - Наказ пр-ра області №2853 від 17.10.2012;

№ запису 14 - 22.11.2012– Переведений на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Дніпропетровської області - Наказ пр-ра області №3150 від 22.11.2012;

№ запису 15 – 21.12.2012 - Призначений старшим прокурором прокуратури Самарського району м.Дніпропетровська – Наказ пр-ра області №3395 від 20.12.2012;

№ запису 16 – 03.12.2013 – Призначений прокурором прокуратури Самарського району м.Дніпропетровська – Наказ пр-ра області №4091к від 03.12.2013р.;

№ запису 17 – 18.04.2014 – Призначений старшим прокурором прокуратури Самарського району м.Дніпропетровська – Наказ пр-ра обл. №787к від 18.04.2014;

№ запису 18 – 14.12.2015 - Звільнений з посади та органів прокуратури у зв`язку з реорганізацією органу прокуратури (п.1 ч.1 ст.40КЗпП України, п.9 ч.1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» - Наказ пр-ра області від 14.12.2015 №2811к;

№ запису 19 – 01.07.2016 - Прийнятий на посаду начальника юридичного відділу Комунального підприємства «Комунжилсервіс» - Наказ №5-к від 01.07.2016;

№ запису 21 – 10.04.2018 – Звільнений за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України – Наказ №10/18-к від 10.04.2018;

№ запису 22 – 12.04.2018 – Прийнятий на посаду начальника юридичного відділу ТОВ «Майстер-Буд» - Наказ №20-ВК від 11.04.2018;

№ запису 23 – Звільнений з посади за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України – Наказ № 35-ВК від 25.07.2019;

№ запису 24 – Прийнятий на посаду помічника генерального директора з юридичних питань ТОВ «Дніпропетровський приладобудівний завод» - Наказ № 6 від 30.05.2019

Як убачається з даних особистого кабінету ПФУ позивача, останньому було відмовлено у задоволенні звернення щодо призначення пенсії 20.05.2020 року (копія витягу міститься в матеріалах справи).

06 липня 2020 року позивач через особистий кабінет ПФУ звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України з клопотанням щодо надання письмової відповіді стосовно відмови йому в пенсії та пояснення стосовно ненадання йому відповіді.

Листом від 13.07.2020 року №12885-13554/І-03/8-0400/20 відділ з питань перерахунків пенсій №1 Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області 20.05.2020 року прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, обгрунтовуючи таку відмову тим, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у то числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

Також відповідач у цьому листі зазначив, що на підставі документів, наданих позивачем до заяви, відділом проведений розрахунок стажу, в результаті якого загальний стаж роботи складає 28 років 8 місяців 10 днів, стаж роботи за вислугу років 14 років 6 місяців 18 днів, у числі стаж на прокурорських посадах — 6 років 4 місяці 29 днів та цього стажу недостатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру”.

Отже, як вбачається з відповіді Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, останнє не заперечує проти наявності у позивача загального трудового стажу 28 років 8 місяців 10 днів, однак відповідач наполягає на тому, що у позивача стаж на прокурорських посадах складає 6 років 4 місяці 29 днів.

Не погодившись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 р.

Відповідно до ч.1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

З аналізу наведеної норми вбачається, що право на пенсійне забезпечення за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» виникає у прокурорів, які на день звернення мають необхідну кількість вислуги років (тобто загальний стаж), з якої у тому числі наявний необхідний визначений Законом стаж роботи на посадах прокурорів.

В даному випадку, при зверненні позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років, йому необхідно мати загального стажу - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

Частиною 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Статтею 15 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; 6) заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); 7) прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); 8) керівник обласної прокуратури; 9) перший заступник керівника обласної прокуратури; 10) заступник керівника обласної прокуратури; 11) керівник підрозділу обласної прокуратури; 12) заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; 13) прокурор обласної прокуратури; 14) керівник окружної прокуратури; 15) перший заступник керівника окружної прокуратури; 16) заступник керівника окружної прокуратури; 17) керівник підрозділу окружної прокуратури; 18) заступник керівника підрозділу окружної прокуратури 19) прокурор окружної прокуратури.

Судом встановлено, що фактичною підставою відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» слугувала обставина відсутності необхідного стажу роботи на посадах прокурора - 14 років 6 місяців.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Між тим, представленою до матеріалів справи копією трудової книжки позивача підтверджується, що у період часу з 01.09.1993р. по 28.06.1998р. позивач знаходився на денній формі навчання в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди, отримав диплом НОМЕР_4 за спеціальністю правознавство та йому присвоєну кваліфікацію спеціаліста юриста, тому, відповідно до ч.6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», половина строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу денної форми навчання зараховується до вислуги років, що дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років.

Також, згідно записів у трудовій книжці позивача у період з 25.08.1998 р. по 05.04.2007 р. він працював в органах прокуратури на посадах: стажист на посаду слідчого прокуратури району, слідчого прокуратури району, помічника прокурора району, помічник прокурора міста та у період з 14.02.2008 року по 14.12.2015 року на посадах: помічника прокурора райну, заступника прокурора району, прокурором відділу прокуратури області, старшим прокурором прокуратури району, прокурором прокуратури району.

Крім того, позивачем надано до суду копію довідки Прокуратури Дніпропетровської області від 13.08.2020 року №11-998вих20, в якій вказано про те, що стаж роботи в органах прокуратури Дніпропетровської області на прокурорсько-слідчих посадах ОСОБА_1 станом на 14.12.2015 року складає 16 років 05 місяців 10 днів.

Водночас, як зазначалося вище, судом ухвалою від 04.09.2020 року було витребувано від відповідача належним чином завірені копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20 травня 2020 р. без номеру про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру", про яке позивача повідомлено листом за вих. №12885-13554/І-03/8-0400/20 від 13.07.2020 р., однак відповідачем до суду не було надано рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років суду, про причини ненадання цього рішення суд не повідомив.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено обгрунтованності прийнятого ним рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру". При цьому, відповідач жодним чином не пояснює причину неврахування зазначеного у трудовій книжці стажу роботи на посаді прокурора.

За таких обставин, суд убачає порушення принципу обґрунтованості, що полягає у неврахуванні обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також принципу правової визначеності, відповідно до якого рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути зрозумілим та доступним.

Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, які виразилися у відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” є протиправним та вимоги щодо скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 20 травня 2020 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України “Про прокуратуру”, підлягають задоволенню.

Щодо частини вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі ст.86 Закону України “Про прокуратуру” з моменту звернення, тобто з 12 травня 2020 р. суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, її перерахунку (встановлення в особи відповідного права).

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Вимога щодо призначення пенсії є похідною від вимоги щодо прийняття рішення з даного питання.

Водночас, встановлення в особи права на призначення пенсії з огляду, зокрема на достатність страхового стажу для такого призначення, є компетенцією органів Пенсійного фонду України, вирішення вказаного питання віднесено до дискреційних повноважень відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат судом здійснено відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, які виразилися у протиправній відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України “Про прокуратуру”.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 20 травня 2020 р. (без номеру) про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України “Про прокуратуру”, про яке повідомлено листом за вих. №12885-13554/І-03/8-0400/20 від 13.07.2020 р.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко