Ухвала суду № 92829604, 02.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 листопада 2020 року Справа 160/14000/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м.Дніпрі матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача - 1: Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації; відповідача - 2: Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради; відповідача - 3: Правобережного управління соціального захисту Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача- 1: Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації; відповідача-2 Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради; відповідача-3: Правобережного управління соціального захисту Дніпровської міської ради, в якій позивач просить:

- визнати дії Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради та Правобережного управління соціального захисту Дніпровської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги, передбаченої ст.12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не в повному обсязі протиправними;

- стягнути з Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради та Правобережного управління соціального захисту Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу, передбачену ст.12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 6800,00 грн.

Позовна заява обґрунтована протиправністю дій відповідачів щодо виплати позивачу грошової допомоги до 05 травня у розмірі меншому, ніж встановлений ст.12 Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/14000/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви.

Згідно із ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4);

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5);

- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (пункт 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправними таких рішення, дій або бездіяльності та зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Водночас, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги до трьох відповідачів, а саме: Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації; Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради; Правобережного управління соціального захисту Дніпровської міської ради.

Між тим, при зверненні з позовом, позивачем заявлено однакові позовні вимоги, однак не обґрунтовано правову позицію стосовно змісту позовних вимог до кожного з трьох відповідачів та не конкретизовано, які саме дії кожного з трьох відповідачів стосовно позивача були протиправними та кого саме суд повинен зобов`язати вчинити певні дії, тобто не визначено належного відповідача у даній справі.

Також позивачем не надано відомості про те, хто із зазначених вище відповідачів здійснював виплати на рахунок позивача у спірний період.

В тому числі, позивачем не зазначено чи ця сума підлягає стягненню солідарно зі всіх відповідачів, чи окремо з кожного в певному визначеному ним розмірі, водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.

Отже, заявлені позивачем до суду позовні вимоги не конкретизовані, у зв`язку з чим не відповідають визначеної у ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України меті адміністративного судочинства у вигляді захисту ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, що також визначено у ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

В свою чергу, суд зауважує, що вимоги позовної заяви повинні викладатись чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.

Таким чином, відповідні позовні вимоги не дають здійснити належний захист порушених прав позивача.

Крім того, приписами частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Однак, позивачем надано копії позовної заяви з додатками для відповідачів, до яких не додано копію паспорта ОСОБА_1 та копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Крім того, позивачем самостійно у власній позовній заяві зазначено, що вищезазначені документи надані в одному примірнику “для суду”.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача - 1: Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації; відповідача - 2: Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради; відповідача - 3: Правобережного управління соціального захисту Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали, шляхом надання до суду:

- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви уточненого змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, їх обґрунтування та приведення їх у відповідність до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а також чітко визначити з кого саме із відповідачів та в якому розмірі останній просить стягнути на його користь недоплачену разову грошову допомогу;

- примірників позовної заяви у новій редакції з усіма додатками у відповідності до кількості учасників справи;

- завіреної належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (документа, що посвідчує особу позивача) та власної картки платника податків для кожного з відповідачів.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення (отримання) копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко