Ухвала суду № 92828922, 13.11.2020, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2063/20

Провадження №: 2/0343/774/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 листопада 2020 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

11 листопада 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь 82469,62 грн індексу інфляції та 11797,00 три проценти річних від простроченої суми, а всього 94266,62 гривень.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху з таких підстав:

1. Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви.

Позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді та містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі «Електронний суд», однак перевірити підпис представника позивача на позовній заяві не представляється можливим у зв`язку з недолученням до документів, поданих в електронній формі, файлу з електронним підписом.

Зокрема, згідно з ч.2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Як встановлено зі змісту ч. 8, 9 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п`яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого всі матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до згаданих норм ЦПК України та ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч.1, 2 ст. 6 зазначеного Закону).

Відповідно до ч.1 ст. 7 вказаного Закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно зі ст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Незважаючи на вимоги вищеописаних нормативних актів, до позовної заяви ТзОВ "Галицька торгова мережа" не долучено файлу електронного цифрового підпису її представника, що унеможливлює його перевірку за допомогою відкритого ключа, а відповідно позовна заява не містить обов`язкових реквізитів електронного документа.

Крім того, п.15 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Відповідно до п.п.15.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У номері газети «Голос України» від 01.03.2019 опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» від 01.12.2018 щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Станом на листопад 2020 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у повноцінному режимі не функціонує, а тому відсутня можливість зареєструвати офіційні електронні адреси в цій системі та подати процесуальні документи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», що передбачено ч.8 ст.14 ЦПК України.

Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.

Також, згідно з вимогами ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази додаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Засвідчення вірності копії документа може здійснюватись:

1) в нотаріальному порядку відповідно до положень Закону України «Про нотаріат»;

2) юридичними особами, які видали відповідні документи, згідно з Порядком засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису;

3) фізичною особою шляхом поставлення на копії документа відмітки «з оригіналом згідно», дати, прізвища та ініціалів, підпису.

2. В порушенні вимог ст.ст. 177, 185 ЦПК України, позивачем надано до суду докази, які належним чином не засвідчені.

Крім того, копія рішення суду від 23.10.2012 не тільки не завірена жодним чином, а й не зазначено чи набрало рішення законної сили, відсутні дані уповноваженого органу про його відповідність оригіналу, відсутня печатка, тощо.

Копія вироку, на яку посилається в своєму обґрунтуванні позивач, взагалі не долучається.

3. Позивач звертається до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, в той час як просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми та індекс інфляції, тобто фактично мова йде не про шкоду, завдану злочином, а про відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні.

Тобто, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

4. Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з ч.2 ст.4 вказаного Закону, судовий збір за подання до суду юридичною особою заяви майнового характеру становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 2102,00 грн та не більше 735700,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у розмірі 2102,00 грн, що був встановлений станом на 01.01.2020.

Таким чином, хоча позивач вказує про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", однак він звертається до суду з позовом про стягнення 3% річних та індексу інфляції, тобто не про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих йому внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а фактично про відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання в порядку ст. 625 ЦК України, тобто мова йде про нове зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду про стягнення з відповідача коштів, звертаючись до суду за захистом якого він повинен сплатити судовий збір як за майнову вимогу.

Отже, в порушення вимог ч.3 ст.175 ЦПК України до позовної заяви позивачем не долучено оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору в сумі 2102 гривень 00 копійок за пред`явленими ними вимогами майнового характеру. Судовий збір повинен справлятися платником за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Долин. р-ні/Долинськ. р./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37964129; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA848999980313131206000009155, код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - ;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Долинський районний суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).

5. Відповідно до ч.3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, представництво інтересів юридичної особи може здійснюватися через самопредставництво, тобто через керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), або ж через адвоката.

Як визначено в положеннях ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

До матеріалів справи позивач долучає копію довіреності, з якої встановити про яке представництво юридичної особи йде мова не можна., тобто чи є довірена особа адвокатом або ж членом виконавчого органу, або ж іншою особою, яка має з юридичною особою трудові відносини (діє на підставі трудового договору (контракту).

Крім цього, суд вважає за необхідне зауважити, що аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лише довіреність не може підтверджувати повноваження працівника (юрисконсульта) представляти інтереси юридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва. Зокрема, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності).

Для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт). При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді. Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі.

6. Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. При цьому, копії документів повинні бути належним чином завірені.

7. Як визначено в п.п. 9 та 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суду з прав людини в своєму рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02, пункт 27) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95), про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

З огляду на вищевикладене, вважаю, що позовна заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі позову до суду.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

З викладеного слідує, що позивачу слід надати термін для виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ЦПК України, а саме: подати підписану позовну заяву уповноваженим представником з долученням її копії та копій документів для відповідача, в тому числі вказавши повну адресу місцезнаходження (для юридичних осіб), а також відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти обох сторін; належними чином завірити долучені документи; сплатити судовий збір у розмірі та на рахунок, вказані вище та подати документ, який підтверджує сплату судового збору; узгодити назву позову та позовні вимоги; надати докази на підтвердження повноважень представника (адвоката чи самопредставництво юридичної особи), які відповідатимуть вказаним вище вимогам; долучити всі докази, на які позивач посилається у позовній заяві, в тому числі у кількості учасників справи; надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Таким чином, позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, статей 175, 176, 177 ЦПК України та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич