
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 285/2957/20
провадження у справі № 2/0285/947/20
10 листопада 2020 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі : головуючої - судді Михайловської А.В.,
при секретарі Ковальовій З.С.,
сторони у справі: позивач – Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк»), відповідач – ОСОБА_1 ,
розглянувши заочно у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
АТ КБ «ПриватБанк» – позивач у справі, звернувся до суду з цим позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 10355,17 грн. за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 26.11.2008 року та судові витрати у розмірі 2102 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що всупереч умовам Договору про надання банківських послуг № б/н від 26.11.2008 року, укладеного між ним та відповідачем, остання своїх договірних зобов`язань належним чином не виконувала, у зв`язку з чим перед позивачем станом на 19.05.2020 року виникла заборгованість у розмірі 10355,17 грн., з яких: 8560,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1129,70 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 565,29 грн — заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України; 100,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії. За таких обставин змушений звернутися до суду для захисту своїх прав.
19.08.2020 року після виконання вимог ст. 187 ЦПК України провадження у справі було відкрито та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, які просив задовольнити /а.с.5,55/.
Відповідач до суду повторно не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена вчасно та належним чином, причини її неявки суду невідомі, відзиву на позов не надходило.
10.11.2020 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 26.11.2008 року підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг з позивачем (перейменовано на АТ КБ «ПРИВАТБАНК») (надалі - Банк), згідно з умовами якого остання отримала кредитну платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації з можливістю збільшення кредитного ліміту/а.с.27/.
Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки відповідача розмір кредитного ліміту Банком 26.06.2017 року було збільшено до 7000, 00 грн./а.с. 25/.
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг, розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
Як убачається судом, відповідачем 26.11.2008 року підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки « Універсальна, 30 днів пільгового періоду”, якою встановлено нарахування відсотків за користування кредитними коштами, строки внесення обов`язкових платежів, пеня за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, штрафи, комісія тощо /а.с.28/.
Так, відповідач скористалася наданими позивачем кредитними коштами /а.с.18-24/, однак вчасно їх не повернула, чим порушила права Банку.
Згідно з наданого Банком розрахунку, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 19.05.2020 року становить у розмірі 10355,17 грн., з яких: 8560,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1129,70 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 565,29 грн — заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України; 100,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії /а.с.6-17/.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже при укладенні кредитного договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості за тілом кредиту в сумі 8560,18 грн, за простроченими відсотками в сумі 1129,70 грн. та за нарахованою пенею в сумі 100, 00 грн.
Разом з цим, суд бере до уваги те, що відповідач не оспорювала ні позовних вимог, ні підстав, з яких позов заявлений.
Однак, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, з тих підстав, що позивачем не надано доказів, що відповідач була ознайомлена з умовами такого нарахування. Так, позивач у позовній заяві на обгрунтування такої вимоги вказує, що нарахування заборгованості по ч. 2 ст. 625 ЦК України почали діяти з 01.01.2019 року, однак долучає докази про ознайомлення відповідачем з умовами кредитування лише від 26.11.2008 року. Крім цього, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 9789,88 грн. заборгованості за кредитним договором № б\н від 26.11.2008 року .
Вирішуючи питання судових витрат суд виходить із наступного.
Так, при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2102 грн., що підтверджено платіжним дорученням /а.с.1/.
Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1987,23 грн. ( від 10355,17 грн. задоволена сума 9789,88 грн = 94,54 %; 94,54 % від 2102 грн. = 1987,23 грн.), що пропорційно відповідає розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 76 – 89, 141, 258, 259, 263 – 265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 9789 (дев`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять ) грн. 88 коп. заборгованості за кредитним договором № б\н від 26.11.2008 року станом на 19.05.2020 року та 1987 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят сім ) грн. 23 коп. судових витрат по сплаті судового збору.
У решті позовних вимог — відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Найменування сторін :
- позивач - Акціонерне товариство комерційний банку «ПриватБанк» ( адреса місцезнаходження - вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, індекс – 01001, код ЄДРПОУ – 14360570);
- відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1 ).
Дата складення повного судового рішення – 13.11.2020 року.
Суддя А.В.Михайловська
Судове рішення № 92828773, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області) було прийнято 10.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 285/2957/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: