Рішення № 92827627, 10.11.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/2682/20

Провадження №2-а/0203/78/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікян Михайло Олександрович, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, закриття провадження у справі,

у с т а н о в и в:

1. 27 липня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби про поновлення строку звернення до суду, визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, закриття провадження у справі. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.06.2020 посадовою особою відповідача відносно позивача було ухвалено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 481 Митного кодексу України (далі – МК) з накладенням штрафу в сумі 85 000,00 грн. Підставою для ухвалення вказаної постанови невчасне вивезення позивачем ввезеного на митну територію України транспортного засобу. На думку позивача, постанова, ухвалена відносно нього, є протиправною, оскільки причиною порушення строку вивезення автомобіля стала обставина непереборної сили. Викладене стало причиною звернення позивача до суду з позовом про скасування ухваленої постанови та закриття провадження у справі про порушення митних правил (а.с.а.с. 1 – 3, 7, 13 – 17).

2. 16 вересня 2020 року суд постановив ухвалу про відкриття у справі спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 30).

3. 29 вересня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що позивач за законом мав вивезти автомобіль за межі України до 31.01.2020, порушивши цей строк майже на місяць (24.02.2020). При цьому позивач не скористався своїм правом на звернення до митного органу із заявою про продовження вказаного строку. Під час складення протоколу про порушення митних правил та протягом розгляду справи позивач не повідомляв відповідача про існування будь-яких обставин непереборної сили (а.с.а.с. 35 – 38).

4. 19 жовтня 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що порушення строку вивезення автомобіля було обумовлено хворобою дружини, яка перенесла операцію і перебувала у безпорадному стані.

5. 26 жовтня 2020 року відповідач подав до суду заперечення, у яких повторно зазначив, що позивач не скористався своїм правом на звернення до митного органу із заявою про продовження строку перебування автомобіля в Україні та не повідомив відповідача про існування обставин непереборної сили.

6. Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

7. Судом встановлено, що позивач 01.12.2019 у зоні діяльності Волинської митниці ДФС увіз на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення строком до 60 днів транспортний засіб особистого користування марки «Ford» (реєстраційний номер – НОМЕР_1 , кузов номер – НОМЕР_2 ).

8. Відповідно до зобов`язання про зворотне вивезення транспортного засобу позивач мав вивезти автомобіль у строк до 31.01.2020 (а.с. 50).

9. Між тим, фактично вказаний автомобіль було вивезено позивачем 24.02.2020.

10. 24 лютого 2020 року відповідачем за вказаним вище фактом було складено протокол про порушення митних правил №0215/10200/20, підписаний позивачем без зауважень (а.с. 39).

11. 04 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення справи про порушення ним митних правил, пославшись на те, що від 28.01.2020 по 23.02.2020 він хворів на пневмонію (а.с.а.с. 46, 47).

12. 23 червня 2020 року відповідачем було ухвалено постанову в справі про порушення митних правил №0215/10200/20, якою на позивача за порушення митних правил, передбачене частиною 5 статті 481 МК, було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 85 000,00 грн (а.с.а.с. 51, 52).

13. Відповідно до частин 1, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Строк для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

14. Згідно з абзацом першим частини 1 статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

15. За правилами, встановленими частиною 2 статті 286 КАС, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, – протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

16. Судом встановлено, що позов у справі було подано на десятий день від дня отримання оспорюваної постанови (зважаючи на те, що 26.07.2020 є вихідним днем). Викладене є безумовною підставою для поновлення позивачеві строку звернення до суду.

17. Відповідно до частини 5 статті 481 МК відповідальність настає в разі перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб.

18. Аналіз диспозиції приведеної норми у контексті спірних правовідносин дає підстави для висновку про те, що для кваліфікації дій позивача за нею, необхідна сукупність таких ознак: перевищення встановленого строку ввезення транспортного засобу та наявність у позивача умислу, спрямованого на таке перевищення.

19. Згідно з частиною 1 статті 486 МК завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

20. За правилами, встановленими статтею 489 МК, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

21. Статтею 487 МК визначено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

22. За змістом статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

23. Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

24. Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

25. Судом встановлено, що на утриманні позивача перебуває дружина – ОСОБА_2 , яка у період від 26.12.2019 по 04.02.2020 безперервно хворіла у зв`язку із синовіальною кістою диску L3-L4, лівобічною радикулопатією L4 зі стійким вираженим больовим м`язово-тонічним синдромом, парезом тильних згиначів стопи, статико-динамічними порушеннями функції хребта. 22.01.2020 дружину позивача було прооперовано (інтерламінектомія L3-L4, видалення синовіальної кісти зліва на рівні L3-L4) (а.с.а.с. 23 – 25, 27 – 29).

26. Від 09.04.2020 ОСОБА_2 надано статус особи з інвалідністю ІІІ групи (а.с. 26).

27. Крім того, суд встановив, що від 28.01.2020 по 23.02.2020 позивач хворів на пневмонію, що, безумовно, вплинуло на його здатність у строк до 31.01.2020 виконати зобов`язання з вивезення транспортного засобу з України. При цьому про цю обставину він повідомив відповідача до ухвалення ним постановив від 23.06.2020.

28. Відтак, оскільки позивач від 26.12.2019 по 23.02.2020 через хворобу дружини та свою хворобу об`єктивно не міг вивезти автомобіль за межі України, у його діях не вбачається ознак умислу. Відсутність умислу свідчить про відсутність одного з елементів суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 481 МК, отже і про відсутність складу самого правопорушення.

29. З огляду на відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідач не мав підстав для ухвалення постанови від 23.06.2020.

30. Ураховуючи викладене, заявлений у справі позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

31. Суд критично ставиться до доводів відповідача, викладених у відзиві на позов та запереченнях, оскільки про свою хворобу у період від 28.01.2020 по 23.02.2020 позивач повідомив відповідача 04.03.2020, отже останній з огляду на тяжкий характер такого захворювання, як пневмонія, відповідно до статті 489 МК мав взяти таку обставину до уваги.

32. При цьому той факт, що позивач не повідомив відповідача про хворобу дружини не має правового значення з огляду на факт хвороби самого позивача, про який відповідач був обізнаний.

33. Керуючись статтями 6, 7, 9, 10, 12, 19, 20, 72 – 77, 90, 94, 132 – 139, 143, 192 – 194, 210, 211, 219, 220, 241 – 246, 257, 258, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Північної митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код – 43332675; 14017, Україна, місто Чернігів, проспект Перемоги, 6) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, закриття провадження у справі задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Визнати протиправною та скасувати постанову Північної митниці Держмитслужби від 23 червня 2020 року №0215/10200/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 481 Митного кодексу України, та закрити провадження у справі про порушення митних правил.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Католікян