Постанова № 92827547, 12.11.2020, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3664/20

Номер провадження 3/213/1398/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м.Кривий Ріг

Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Алексєєв О.В., розглянув матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

03 жовтня 2020 року о 09 годині 10 хвилин в м. Кривий Ріг, в Інгулецькому районі по вул. Чумацький шлях навпроти електроопори №238 ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем ВАЗ 210994, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків.

Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України. Останній двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за таке ж правопорушення, тому притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений судом своєчасно і належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки, направленним за місцем проживання останнього, вказаним в протоколі про адміністративне правопорушення. Про причини неявки не повідомив, заяв, заперечень не надав, був обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. Судове засідання неодноразово відкладалось у зв`язку з неявкою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини (рішення «Пономарьов проти України»), відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, прихожу до наступних висновків.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.3 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за дії, передбачені ч.1 цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність в тому числі за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок встановлення стану сп`яніння особи, яка керує транспортним засобом, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/7350, відповідно до якої огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.4 розділу І вказаної інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

В протоколі про адміністративне правопорушення, складеного стосовно водія ОСОБА_1 вказані такі ознаки наркотичного сп`яніння як: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, що відповідає вказаним положенням Інструкції.

Відповідно до п.12 розділу ІІ вказаної вище Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З матеріалів справи видно, що поліцейськими 03 жовтня 2020 року складалось направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння. Однак такий огляд не проводився, у зв`язку із відмовою водія.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилився від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Отже, відмова від проходження медичного огляду для встановлення або/чи спростування факту перебування водія у стані наркотичного сп`яніння є самостійною підставою для притягнення особи, яка відмовилась від проходження такого огляду, до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 03 жовтня 2020 року біля зупинки громадського транспорту «Руднична» по вул. Чумацький шлях в м. Кривий Ріг він був зупинений співробітниками поліції та запрошений в якості свідка. В його присутності та в присутності іншого свідка водію автомобіля ВАЗ 21099 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Водій відмовився. Працівники поліції склали протокол, в якому він та інший свідок розписались.

Із оглянутого та дослідженого оптичного диску із записами з нагрудних бодікамер поліцейських, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слідує, що останній 03 жовтня 2020 року був зупинений поліцейськими під час керування транспортним засобом ВАЗ 21099 та в процесі спілкування у водія інспектором поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. В присутності двох свідків водію було запропоновано пройти огляд в медичному закладі на стан наркотичного чи іншого сп`яніння, на що водій відмовився, що було засвідчено підписами свідків в їх письмових поясненнях. Водій повідомив, що він декілька раз притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, від отримання протоколу відмовився.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.3 КУпАП підтверджується наданими суду доказами, які узгоджуються між собою, є достатніми та допустимими, в тому числі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №130825 від 03 жовтня 2020 року; поясненнями свідка ОСОБА_2 , даними в судовому засіданні, який підтвердив факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння; направленням водія на огляд до КП "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" ДОР зметою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 жовтня 2020 року; рапортом інспектора взводу 3 роти 1 батальйону 2 Полку ПП м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Єфіменко А. від 03.10.2020; записами з боді-камери поліцейського, що містяться на оптичному диску, доданому до протоколу. Доказів на спростування вказаних обставин суду не надано.

Із карток обліку адміністративного правопорушення видно, що ОСОБА_1 двічі протягом року був притягнений до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно даних національної автоматизованої інформаційної системи ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 . Транспортний засіб належить ОСОБА_3 .

Також встановлено, що ОСОБА_1 від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення відмовився, своїх пояснень по суті правопорушення в протоколі чи на окремому аркуші - не виклав.

Однак, складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.3 КУпАП не позбавляло водія права в добровільному порядку пройти у встановлений законодавством термін медичний огляд на виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння та отримати висновок щодо його результатів.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р. суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Приймаючи до уваги викладене, роблю висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові останнього від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння, вчиненої особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», оплатне вилучення транспортного засобу може бути допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Не можна накладати це стягнення на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

З урахуванням викладеного, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 8, 24, 27, 30, 40-1, 130 ч. 3, 249, 251, 252, 268, 279, 280, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. в доход держави, в особі Державної судової адміністрації України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601), за наступними реквізитами: ГУК у м.Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Алексєєв