Вирок № 92827294, 13.11.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Шелестова К.О.

з секретарем – Горностаєвою О.М.

за участю: прокурора – Філь О.І.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – адвоката Бреже Л.В.

потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

цивільного позивача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 201/7560/19 (пр. № 1-кп/201/952/2020), відомості про яке 01 квітня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040000000313, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянська Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, раніше не судимого, фізичної особи – підприємця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 31 березня 2019 року приблизно о 19 годині 28 хвилин, маючи посвідчення водія НОМЕР_1 від 14.11.2013 року, керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 29.08.2013 року, належить ОСОБА_5 , при вечірніх сутінках, працюючому міському електроосвітленні, по сухому покритті проїзної частини дороги, яка має чотири смуги для руху в одному напрямку, поділеними між собою дорожньою розміткою 1.5 розділу № 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху України, здійснював рух в крайній лівій смузі проїзної частини дороги Запорізького шосе в м. Дніпро, з боку вул. Шинної у напрямку вул. Космічної.

Під час руху по проїзній частині дороги Запорізького шосе в м. Дніпро водій ОСОБА_1 , допустивши злочинну недбалість, та, не виконавши покладені на нього обов`язки, як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, не діючи таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, які б змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, маючи об`єктивну можливість виявити транспортні засоби, що рухалися в зустрічному йому напрямку із увімкненим світлом фар, не переконавшись в безпеці подальшого руху та що його дії не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перед перехрестям доріг Запорізького шосе та пр. Праці, Соборного району в м. Дніпро, приблизно о 19 годині 28 хвилин 31 березня 2019 року змінив напрямок свого руху ліворуч із виїздом на смугу зустрічного руху, де в третій смузі передньою правою частиною автомобіля «ЗАЗ LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зіткнувся із передньою правою частиною зустрічного автомобіля «NISSAN TIIDA 1.6», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який, рухаючись в третій смузі руху по Запорізькому шосе, з боку вул. Космічної у напрямку вул. Шинної, у якості пасажирів перевозив ОСОБА_2 , яка знаходилася на передньому пасажирському місці, та ОСОБА_3 , яка перебувала на задньому пасажирському місці праворуч, зазначеного транспортного засобу.

В подальшому, після зіткнення, автомобіль «ЗАЗ LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відкинуло в лівий бік, відносно напрямку його першочергового руху, де в цей час в зустрічному йому напрямку, в другій смузі проїзної частини дороги Запорізького шосе, з боку вул. Космічної у напрямку вул. Шинної в м. Дніпро, рухався автобус-D «MERCEDES-BENZ 412D», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_6 , внаслідок чого, лівою задньою бічною частиною автомобіля «ЗАЗ LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відбулося зіткнення із лівою бічною частиною автобуса-D «MERCEDES-BENZ 412D», реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б) та 10.1. Правил дорожнього руху України, де зазначено:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ поліції, власника дороги або уповноважений ним орган»;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди - зіткненням транспортних засобів.

Невиконання водієм ОСОБА_1 п. 10.1. Правил дорожнього руху України призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої:

-пасажиру автомобіля «NISSAN TIIDA 1.6», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася на задньому пасажирському сидінні, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми черева: розриву стінки тонкого кишковника, порушення серозної оболонки висхідної частки ободової та сліпої кишки, з розвитком в посттравматичному періоді дифузного серозно-фібринозного перитоніту.

Виявлені у ОСОБА_3 вищевказані тілесні ушкодження спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, або при ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

За своїм характером зазначені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п. 2.1.3-л, «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6;

-пасажиру автомобіля «NISSAN TIIDA 1.6», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка знаходилася на передньому пасажирському сидінні, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла; синців у обох параорбітальних областях, на підборідді та над верхньою губою; закритого перелому правої ключиці в середній третині зі зміщенням відламків; синців на лівій молочній залозі, на передній поверхні черева у нижній третині, на лівому колінному суглобі з переходом на гомілку, по передній поверхні правого та лівого стегна у верхній третині.

Виявлені у ОСОБА_2 вищевказані тілесні ушкодження спричинені від механічної дії тупих твердих предметів або при ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного звернення ОСОБА_2 за медичною допомогою в КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 16 «ДОР», відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, однак будь-яких показань з приводу фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди за його участю повідомити не зміг, посилаючись на те, що він їх не пам`ятає з огляду на амнезію, яка була підтверджена висновком судово-медичної експертизи. При цьому, судом було досліджено висновки судово-медичної експертизи № 1828е від 10 червня 2019 року (т. 1, а.с. 34-35), згідно з якими, ОСОБА_1 , з урахуванням виявлених у нього внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень міг втратити пам`ять (амнезія) на події, що передували дорожньо-транспортній пригоді (ретроградна амнезія), так і на події після дорожньо-транспортної пригоди (антероградна амнезія).

Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується дослідженими в ході судового розгляду у цьому кримінальному провадженні наступними доказами, а саме:

-витягом з ЄРДР № 12019040000000313 від 01 квітня 2019 року, відповідно до якого, було розпочато досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31 березня 2019 року на проїзній частині по вул. Запорізьке шосе в м. Дніпрі, з боку вул. Шинної у напрямку просп. Праці, за участю транспортних засобів «ЗАЗ Lanos», р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , «Nissan Tiida», р/н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_4 , в салоні якого також перебували пасажири ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , а також автобуса «Mercedes-Benz 412 D», р/н НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_6 , із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 286 КК України (т.1, а.с. 1);

-показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка суду пояснила, що 31 березня 2019 року вона їхала у якості пасажира на передньому пасажирському сидінні у автомобілі «Nissan Tiida», р/н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_4 , де, рухаючись з невеликою швидкістю по вул. Запорізьке шосе в м. Дніпрі, ж/м Тополя, у напрямку вул. Шинної, попереду них їхав «Жигуль», який почав пришвидшуватися і різко змінив напрямок свого руху в сторону, і в цей момент на їх смугу для руху виїхав автомобіль «Ланос», який допустив зіткнення з їх автомобілем, внаслідок чого вона і її донька ОСОБА_3 , яка перебувала на задньому пасажирському сидінні, отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Також, потерпіла ОСОБА_2 повністю підтримала свої позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, яка була їй завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

-протоколом слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_2 від 25 квітня 2019 року (т. 1, а.с. 172-174), відповідно до якого, остання у присутності слідчого та двох понятих, добровільно, послідовно та впевнено уточнила всі відомі їй відомості щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 31 березня 2019 року, зазначивши її місце знаходження у транспортному засобі «Nissan Tiida», р/н НОМЕР_4 , а саме у якості пасажира на передньому пасажирському сидінні, напрямок руху їх транспортного засобу, а також напрямок руху автомобіля «ЗАЗ Lanos», який виїхав на зустрічну смугу для руху і допустив зіткнення з автомобілем «Nissan Tiida», при цьому, слідчим були зроблені відповідні заміри із складанням схеми для встановлення вихідних даних пригоди за показаннями потерпілої;

-показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка суду пояснила, що вона 31 березня 2019 року їхала у якості пасажира на задньому пасажирському сидінні справа у автомобілі «Nissan Tiida», р/н НОМЕР_4 , під керуванням свого батька ОСОБА_4 , де також на передньому пасажирському сидінні перебувала мати ОСОБА_2 . Під час їх руху по проїзній частині у третій смузі для руху від правого узбіччя по вул. Запорізьке шосе в м. Дніпрі, вона побачила лише світло фар і відчула удар, після чого, втратила свідомість. Також, потерпіла ОСОБА_3 повністю підтримала свої позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, яка була їй завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

-протоколом огляду місці дорожньо-транспортної пригоди із схемою та фотознімками до нього від 31 березня 2019 року (т.1, а.с. 8-20), якими було зафіксовано обставини і обстановка дорожньо-транспортної пригоди, залишені на її місці сліди і розташування транспортних засобів «ЗАЗ Lanos», р/н НОМЕР_2 , «Nissan Tiida», р/н НОМЕР_4 , «Mercedes-Benz 412 D», р/н НОМЕР_5 (т.1, а.с. 8-20);

-протоколом огляду CD-R диску від 02 квітня 2019 року, відповідно до якого, слідчим у присутності двох понятих і спеціаліста було оглянуто відеозапис з відеореєстратора, встановленого в салоні автомобіля «Nissan Tiida», р/н НОМЕР_4 , з якого вбачається, що під час руху зазначеного автомобіля, з зустрічних смуг для руху, на ближньому світлі фар, на значній швидкості для руху, виїжджає легковий автомобіль та рухається у напрямку автомобілю «Nissan Tiida», р/н НОМЕР_4 , після чого, відео завершується (т. 1, а.с. 59-60). Зазначений відеозапис також було безпосередньо оглянуто судом у судовому засіданні і підтверджено вищезазначені обставини дорожньо-транспортної пригоди;

-висновком експерта № 11/10.2/321 від 10 травня 2019 року, складеного за результатами проведення експертизи технічного стану транспортного засобу (т. 1, а.с. 72-75), відповідно до якого, робоча гальмівна система автомобіля «ЗАЗ Lanos», р/н НОМЕР_2 , на момент експертного огляду знаходиться в працездатному стані. Рульове керування автомобіля «ЗАЗ Lanos», р/н НОМЕР_2 , на момент експертного огляду, знаходиться в непрацездатному стані, який виник у зв`язку з пошкодженням корпусу рульової рейки автомобіля, яке локалізоване в районі основних деформацій та пошкоджень автомобіля, отже, необхідно зробити висновок, що пошкодження елементів рульового керування виникли внаслідок аварійного навантаження на деталі, тобто під час ДТП;

-висновком експерта № 11/10.2/320 від 07 травня 2019 року, складеного за результатами проведення експертизи технічного стану транспортного засобу (т. 1, а.с. 82-85), відповідно до якого, робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «Nissan Tiida», р/н НОМЕР_4 , на момент експертного огляду, знаходиться в працездатному стані;

-висновком експерта № 11/10.4/319 від 21 травня 2019 року, складеного за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи (т. 1, а.с. 92-96), відповідно до якого, в даному випадку механізму дорожньо-транспортної пригоди, мало місце контактування передньої правої частини автомобіля «ЗАЗ Lanos», з передньою правою частиною автомобіля «Nissan Tiida», а також лівої задньої бічної частини автомобіля «ЗАЗ Lanos» з лівою бічною частиною автомобіля «Mercedes-Benz 412 D»;

-висновком експерта № 1369е від 06 травня 2019 року (т. 1, а.с. 139-142), складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи, відповідно до якого, потерпілій ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла; синців у обох параорбітальних областях, на підборідді та над верхньою губою; закритого перелому правої ключиці в середній третині зі зміщенням відламків; синців на лівій молочній залозі, на передній поверхні черева у нижній третині, на лівому колінному суглобі з переходом на гомілку, по передній поверхні правого та лівого стегна у верхній третині. Виявлені у ОСОБА_2 вищевказані тілесні ушкодження спричинені від механічної дії тупих твердих предметів або при ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, за умов дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного звернення ОСОБА_2 за медичною допомогою в КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 16 «ДОР», відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу;

-висновком експерта № 1342е від 03 травня 2019 року (т. 1, а.с. 155-157), складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи, відповідно до якого, потерпілій ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми черева, розриву стінки тонкого кишковника, порушення серозної оболонки висхідної частки ободової та сліпої кишки, з розвитком в посттравматичному періоді дифузного серозно-фібринозного перитоніту. Виявлені у ОСОБА_3 вищевказані тілесні ушкодження спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, або при ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

За своїм характером зазначені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п. 2.1.3-л, «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6;

-висновком експерта № 11/10.1/382 від 08 травня 2019 року (т. 1, а.с. 193-195), складеного за результатом проведення судової автотехнічної експертизи відповідно до якого, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ЗАЗ Lanos» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 ПДР України, водій автомобіля «Nissan Tiida» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «ЗАЗ Lanos» ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п. 10.1 ПДР України, і в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, що не дозволили б йому виконати їх. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Nissan Tiida» ОСОБА_4 не мав технічної можливості запобігти зіткненню своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення при заданих вихідних даних.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ЗАЗ Lanos» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з даною ДТП.

В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Nissan Tiida» ОСОБА_4 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору могли б знаходитись в причинному зв`язку з даною ДТП;

-судом під час судового розгляду також були досліджені протоколи проведення слідчого експерименту за участю свідків ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 166-171), ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 175-177), ОСОБА_8 (т. 1, а.с. 178-180), ОСОБА_9 (т. 1, а.с. 181-183), ОСОБА_10 (т. 1, а.с. 184-186), однак, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів, передбачений ст. 23 КПК України, оскільки у судовому засіданні зазначені свідки безпосередньо не допитувалися, суд не може прийняти до уваги викладені у цих протоколах фактичні обставини, які стосуються показань свідків під час досудового розслідування, безпосередньо не досліджених судом у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, дослідивши всі обставини інкримінованого ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оцінюючи надані суду докази та пояснення учасників кримінального провадження з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, суд приходить до висновку, що вони у своїй сукупності повною мірою підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 і не викликають яких-небудь сумнівів у правильності фактичних даних про обставини вчиненого останнім злочину, при цьому, роблячи такий висновок про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 , незважаючи на наявний у останнього стан амнезії, внаслідок чого, він не пам`ятає обставини дорожньо-транспортної пригоди, суд виходить з показань безпосередньо допитаних у судовому засіданні потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які надали показання щодо сприйнятих ними особисто обставин даної дорожньо-транспортної пригоди, що повністю відповідає отриманим в ході досудового розслідування фактичним даним, зафіксованим у протоколах огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, огляду транспортних засобів із наявними пошкодженнями, висновках судово-медичних експертів, інших процесуальних документах, досліджених під час судового розгляду, а також складеному, за результатами їх вивчення та аналізу дорожньої обстановки, висновку судової автотехнічної експертизи, згідно з яким, було встановлено порушення ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, «водій перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки для руху іншим учасникам руху», в той час, як обвинувачений ОСОБА_1 31 березня 2019 року приблизно о 19.28 годині, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ Lanos», р/н НОМЕР_2 , рухаючись в крайній лівій смузі проїзної частини дороги Запорізького шосе м. Дніпро, з боку вул. Шинної у напрямку вул. Космічної, перед перехрестям доріг Запорізького шосе та пр. Праці, не маючи будь-яких перешкод технічного характеру, що не дозволяли б йому виконати вимоги п. 10.1 ПДР України, усвідомлюючи, що в даній дорожній обстановці зміна напрямку руху була небезпечна для водіїв транспортних засобів, що рухалися у зустрічному напрямку, змінив напрямок свого руху ліворуч із виїздом на смугу зустрічного руху, де в третій смузі передньою правою частиною автомобіля зіткнувся із передньою правою частиною зустрічного автомобіля «NISSAN TIIDA 1.6», р/н НОМЕР_4 . під керуванням водія ОСОБА_4 , внаслідок чого, потерпілій ОСОБА_2 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, а потерпілій ОСОБА_3 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння, при цьому, такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Крім того, за результатами проведених судово-медичних експертиз стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , судом також не було встановлено будь-яких медичних показників щодо стану здоров`я останнього, які б могли бути причиною вимушеного порушення обвинуваченим правил дорожнього руху, що спричинило дану дорожньо-транспортну пригоду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а також заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного злочину та особи обвинуваченого ОСОБА_1 , який позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є особою з інвалідністю другої групи, свою вину визнав і щиро розкаявся, частково відшкодував завдану шкоду, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання. Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З врахуванням викладеного, а також позицій потерпілих, які просили суд призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, пов`язаного з реальним позбавленням волі, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання виключено у виді позбавлення волі, однак, не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, його конкретним обставинам і наслідкам, які полягали у грубому невиконанні ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, що призвели до заподіяння потерпілим середньої тяжкості і тяжке тілесне ушкодження, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який позитивно характеризується, свою вину визнав і щиро розкаявся, раніше не судимий, частково відшкодував завдану шкоду, а також обставинам, що пом`якшують покарання обвинуваченого і відсутністю таких, що його обтяжують, а отже, викладені дані свідчать про те, що саме реальне відбування покарання у виді позбавлення волі не в максимальному його розмірі, без застосування іспитового строку, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як ним, так і іншими особами, враховуючи загальну ситуацію із дорожньо-транспортними пригодами в країні. Крім того, враховуючи обставини вчиненого злочину, характер допущеного обвинуваченим ОСОБА_1 грубого порушення правил дорожнього руху України, а також його особу, суд вважає за необхідне призначити останньому обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами у максимальному його строку.

Також, в ході судового розгляду цього кримінального провадження потерпілими ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (т. 3, а.с. 55-66), а також цивільним позивачем ОСОБА_4 (т. 3, а.с. 67-70), з урахуванням уточнення своїх позовних вимог, були заявлені цивільні позови, які суд вважає за необхідне вирішити в наступному порядку.

Так, вирішуючи уточнені позовні вимоги потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 230 000,00 гривень і 130 000,00 гривень відповідно, враховуючи вимоги ст.ст. 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині частково, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 дійсно отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, що зумовило їх тривале лікування і викликало стресову ситуацію, яка внесла істотні зміни в їх житті, призвело до психотравмуючих факторів, які викликали і підтримують у них тривалий час стан вираженого психоемоційного напруження, що також призвело до неможливості задовольняти актуальні для них потреби в благополуччі сімейного життя, дружніх стосунках, здатності допомагати іншим, у впевненості в собі та своєму майбутньому, фізичному благополуччі, а отже, визначений потерпілими розмір моральної шкоди, з урахуванням принципу справедливості і розумності, а також майнового стану обвинуваченого ОСОБА_1 , повинен бути зменшений для потерпілої ОСОБА_3 до 180 000,00 гривень, для потерпілої ОСОБА_2 до 80 000,00 гривень, що повністю буде відповідати завданим їм моральним стражданням.

Що стосується уточнених позовних вимог цивільного позивача ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000,00 гривень, суд при вирішенні таких позовних вимог враховує, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 дійсно переніс душевні страждання, які виразилися у пошкодженні його майна і неможливості користуватися ним, тим самим, задовольняти актуальні для нього в житті потреби, втраті душевного спокою та звичайного ритму життя, в тому числі, у зв`язку із протиправною поведінкою щодо членів його сім`ї, страху за їх життя і здоров`я, постійного перебування в стресовому стані, а також наявності додаткових витрат часу для відновлення попереднього стану, у зв`язку з чим, дотримуючись вимог ст.ст. 23, 1167, 1168, 1188 ЦК України, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов в цій частині частково і стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , на користь цивільного позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000,00 гривень, оскільки саме такий розмір моральної шкоди буде відповідати характеру вчиненого кримінального правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань потерпілого, ступеню вини обвинуваченого, який своїми діями завдав ОСОБА_4 моральну шкоду, а також принципам справедливості, достатності і розумності.

Долю речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави всі документально підтверджені витрати на залучення експертів у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Строк відбування призначеного ОСОБА_1 покарання обчислювати з моменту його затримання після набрання вироком законної сили в порядку його виконання.

Речовий доказ – автомобіль «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який, згідно акту прийому-передачі № 130 від 01 квітня 2019 року, зберігається на майданчику тимчасового тримання ПП «Автоклуб» (м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 22-К) – повернути власнику ОСОБА_5 , скасувавши арешт з зазначеного транспортного засобу, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 02 квітня 2019 року у справі № 202/2262/19 (провадження № 1-кс/202/3768/2019).

Речовий доказ – автомобіль «Nissan Tiida», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який, згідно акту прийому-передачі № 127 від 31 березня 2019 року, зберігається на майданчику тимчасового тримання ПП «Автоклуб» (м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 22-К) – повернути власнику ОСОБА_4 , скасувавши арешт з зазначеного транспортного засобу, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 02 квітня 2019 року у справі № 202/2262/19 (провадження № 1-кс/202/3767/2019).

Речовий доказ – автобус «Mercedes-Benz 412 D», реєстраційний номер НОМЕР_5 – залишити за належністю власникові ТОВ «Аудит-Авто».

Речовий доказ – CD-R диск із відеозаписом D1951340, на якому зафіксовані обставини дорожньо-транспортної пригоди – зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 180 000,00 грн. (сто вісімдесят тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень).

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень).

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у цьому кримінальному провадженні в розмірі 5 024,32 грн. (п`ять тисяч двадцять чотири гривні тридцять дві копійки).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: К.О. Шелестов