Рішення № 92826801, 27.10.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4538/20

(2/199/1855/20)

РІШЕННЯ

іменем України

27.10.2020

м. Дніпро

справа №199/4538/20

провадження № 2/199/1855/20

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретаря Столяренко А.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, де третя особа ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії розділити борги за комунальні послуги на особистих рахунках, -

за участю учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Циба О.І. ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, де третя особа ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії розділити борги за комунальні послуги на особистих рахунках.

В обґрунтування позову зазначивши, що діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_1 . Не зважаючи на набуття останньою права власності, відповідач продовжує направляти повідомлення про заборгованість, з урахуванням боргу інших осіб, на ім`я ОСОБА_4 . Оскільки відповідач добровільно розділити борги на особистих рахунках підприємства «Теплоенерго» відмовляється, а тому позивач просила суд зобов`язати КП «Теплоенерго» ДМР розділити борги на особистих рахунках та надати довідку про наявність її боргів в період з 30.03.2017.

Ухвалою суду від 25 серпня 2020 року відкрито провадження по справі та визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27 жовтня 2020 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов з підстав визначених у ньому, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Циба О.І. в судовому засіданні проти позову заперечувала, підтримавши наданий суду відзив в якому зазначила, що позовні вимоги є необґрунтованими. Додатково зазначила, що за квартирою, яку подарував батько неповнолітній доньці ОСОБА_4 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , закріплено особовий рахунок № НОМЕР_1 . До відповідача 10.09.2018 звернувся батько неповнолітньої із заявою про переоформлення особового рахунку на нового власника вищезазначеної квартири, оскільки ОСОБА_4 не має власних доходів та не має можливості самостійно управляти власним майном, враховуючи, що батьки є законними представниками інтересів своїх дітей, і однією з функцій такого представництва є управління їх майном. Утім, управління майном включає два основних види дій батьків: вчинення правочинів щодо майна дитини, в тому числі правочинів щодо розпорядження майном; вчинення дій щодо догляду за майном дитини (ремонтування, зберігання, догляд тощо). Враховуючі зазначене ОСОБА_2 було відмовлено у переоформленні особового рахунку. Зобов`язання відповідача розділити борги за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води по особовому рахунку № НОМЕР_1 , закріпленому за адресою АДРЕСА_1 , на два періоди до 30.03.2017 та після, без зазначення конкретних порушень при нарахуванні такої заборгованості, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав. На підставі викладеного, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, третю особу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування НМА № 274844 від 30.03.2017, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Драпатою О.М. та зареєстровано в реєстрі за №340. За ОСОБА_4 закріплено особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 242 Цивільного кодексу України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

До КП «Теплоенерго» ДМР 10.09.2018 звернувся батько неповнолітньої ОСОБА_4 із заявою про переоформлення особового рахунку на нового власника вищезазначеної квартири.

Як встановлено, ОСОБА_4 не має власних доходів та не має можливості самостійно управляти власним майном, утім, зворотне твердження не підтверджено документально, враховуючи, що батьки є законними представниками інтересів своїх дітей, і однією з функцій такого представництва є управління їх майном. Майном дитини в силу закону батьки управляють без спеціальних на те повноважень.

Управління майном включає два основних види дій батьків: вчинення правочинів щодо майна дитини, в тому числі правочинів щодо розпорядження майном; вчинення дій щодо догляду за майном дитини (ремонтування, зберігання, догляд тощо).

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 було відмовлено у переоформленні особового рахунку.

Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 19.07.2017 № 24/23 «Про надання дозволу на передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії з балансу КП «Дніпровські міські теплові мережі» на баланс КП «Теплоенерго» виконавцем послуг з централізованого опалення є КП «Теплоенерго» та відповідно з листопада 2017 року інформація про кредиторську та дебіторську заборгованість споживачів КП «Дніпровські міські теплові мережі» обліковується на балансі КП «Теплоенерго».

Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Правовідносини, які виникли між сторонами, урегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов`язку. При цьому законодавцем чітко визначено, що зобов`язання: має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України) та належними сторонами (ст. 527 ЦК України), тобто боржник має виконати свій обов`язок особисто, якщо інше не передбачено договором.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, при розгляді справи суд, повинен з`ясувати чи було порушення цивільного права позивача або встановити факт оспорювання такого справа з боку інших осіб, та чи може бути поновлене порушене право або припинені дії, які порушують таке право, у спосіб обраним особою.

З урахуванням положень статей 15, 16 ЦК України не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи пред`явлення позовних вимог про визнання позивача таким, що не є боржником перед КП «Теплоенерго» ДМР, як користувач послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог в цій частині ОСОБА_1 слід відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання КП «Теплоенерго» розділити борги на особистих рахунках та надання довідки про наявність боргів, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 19, п. 1 ч. 3 ст. 20, п. 3 ч. 2 ст. 21, п.п. 4, 13 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є, зокрема, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги та відповідальність сторін і штрафні санкції за невиконання умов договору. Споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, лише в разі його підготовки виконавцем на основі типового договору.

Згідно з п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Цією ж постановою затверджено типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, його форма та зміст ( умови).

За приписами ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту, тобто типовому договору про надання послуг з централізованої опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року № 933).

За своєю правовою суттю зазначений договір є договором приєднання, оскільки відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Особовий рахунок на квартиру є внутрішнім первинним бухгалтерським документом відповідача і суд не може втручатися в господарську діяльність відповідача, примушувати його вносити певні зміни до бухгалтерського обліку.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та наданих суду пояснень, позивач не оспорює обставини невідповідності запропонованого відповідачем типовому договору, однак вважає, що не внесення запропонованих ним змін до договору, шляхом виділення їй окремого особового рахунку та не включення до нього боргу попередніх власників, порушує її законні права та інтереси. З огляду на викладені норми закону дані позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України, особа, не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Діями відповідача не порушені права позивача, як споживача послуг централізованого опалення. Цими діями ОСОБА_1 не була позбавлена можливості здійснити (реалізувати) свої права споживача повністю або частково.

Само по собі вказівка в особовому рахунку про наявність заборгованості не тягне для позивача негативних наслідків, а у випадку непогашення заборгованості, чинним законодавством не передбачено припинення надання відповідачем зазначених послуг без дотримання вимог чинного законодавства.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в подальшому при її зверненні до КП «Теплоенерго» ДМР про надання довідок стосовно відсутності або існування заборгованості, як користувача послуг КП «Теплоенерго» ДМР не включати у ці довідки інформацію про борги інших користувачів послуг КП «Теплоенерго» ДМР, а також зобов`язати КП «Теплоенерго» ДМР припинити вимоги про сплату боргів попередніх користувачів послуг КП «Теплоенерго» ДМР, обраних нею, як спосіб захисту прав та інтересів, які можуть бути порушені в майбутньому, також не узгоджуються із нормами статей 15, 16 ЦК України, а тому задоволенню не підлягають.

Вирішуючи відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат з урахуванням результату розгляду справи, вимог Закону України «Про судовий збір», судові витрати розподілу не підлягають та компенсуються за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, де третя особа ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії розділити борги за комунальні послуги на особистих рахунках - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати підлягають компенсуванню за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 05 листопада 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 - РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 .

Відповідач Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 32688148, місце знаходження - пр. Слобожанський,29, офіс 504, м. Дніпро, 49081.

Третя особа ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_4 .

Суддя О.Б.Подорець