Рішення № 92826675, 10.11.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1936/20

Провадження № 2-а/163/95/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить визнати протиправною і скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0506/20500/20 від 27 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ознаками ст.485 МК України.

Вимоги обґрунтовує відсутністю доказів про наявність у ОСОБА_1 умислу на ухилення від сплати обов`язкових платежів. При митному оформленні автомобіля позивач визначив розмір митних платежів за датою першої реєстрації автомобіля, зазначеної у свідоцтві про реєстрацію – 2009 року, діяв добросовісно, без жодного умислу на заявлення неправдивих відомостей про імпортований транспортний засіб. До митного оформлення пред`явив виключно ті документи, які були йому передані продавцем автомобіля і які ніким не скасовані і не визнані недійсними. Позивач особисто автомобіль через митний кордон не переміщував та на момент заповнення і подання декларації інших даних щодо дати першої реєстрації транспортного засобу у нього не було. Отримане від дилера Рено повідомлення не є беззаперечним доказом винуватості позивача і саме по собі не доводить наявності у діях позивача умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом надання неправдивих відомостей про дату першої реєстрації автомобіля, оскільки жодним чином не вказує на його обізнаність про дату реєстрації, на яку вказує митний орган, та свідоме заявлення у митній декларації інших відомостей. Крім цього, відповідачем не вчинено запиту на адресу відправника товару з метою отримання копій документів, на підставі яких здійснювався продаж транспортного засобу та його відправка покупцю. Зазначених обставин відповідач не перевірив і не з`ясував, чим допустив необ`єктивність та упередженість під час провадження у справі і її розгляду.

На позовну заяву голова комісії з реорганізації Волинської митниці Держмитслужби подав відзив, зміст якого фактично відповідає постанові про порушення митних правил, яка оскаржується. Вважає, що посадова особа Волинської митниці Держмитслужби при розгляді справи про порушення митних правил та винесенні оскаржуваної постанови діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством. У задоволенні позову просив відмовити.

Позивач в судове засідання не з`явився, доручивши представляти свої права та інтереси адвокату Шевчуку В.В..

Представник позивача Шевчук В.В. в судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Кондратюк І.П. в судове засідання не з`явилася, до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника митниці. У задоволенні позову просив відмовити з підстав зазначених у відзиві.

З огляду на викладене суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для такого розгляду.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

21 лютого 2020 року ОСОБА_1 , керівником ТОВ "Хідман", який виступав і декларантом, посадовій особі митного поста "Ковель" Волинської митниці Держмитслужби до митного оформлення поданою електронну митну декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205050/2020/011389.

Відповідно до цієї декларації в митному режимі "імпорт" переміщувався товар – автомобіль легковий, що був у використанні, "Рено Меган", номер кузова НОМЕР_1 , із зазначеним 2009 календарним та модельним роком випуску, вартістю 1100 євро.

Згідно з інвойсом № 0568/02/2020 від 17 лютого 2020 року автомобіль "Рено Меган", номер кузова НОМЕР_1 , 2009 року випуску, був проданий компанією "EL MANAGEMENT LP" за 1100 євро в адресу ТОВ "Хідман" за умовами контракту № 10 від 10 січня 2020 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 датою першої реєстрації транспортного засобу "Рено Меган", номер кузова НОМЕР_1 , є 27 січня 2009 року.

Разом з іншими товарно-супровідними документами до митного оформлення позивачем подано висновок авто-товарознавчого дослідження №53/02-2020 від 21 лютого 2020 року та відомості з довідника "SCHWAKE", відповідно до зазначеної у них інформації автомобіль "Рено Меган", номер кузова НОМЕР_1 , 2009 календарного та модельного року випуску.

За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 30 388,64 гривень було нараховано 44 470,46 гривень митних платежів.

Під час митного оформлення товару за електронною митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205050/2020/011389 автоматизованою системою аналізу та управління ризиками було згенеровано форми митного контролю: проведення митного огляду транспортного засобу та забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.

Відповідно до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу в ході проведеного огляду транспортного засобу "Рено Меган", номер кузова НОМЕР_1 , на бокових та задньому вікнах даного автомобіля наявне маркування, що може свідчити про 2008 рік випуску автомобіля.

Згідно із отриманою відповіддю АТ "Рено Україна" № 157 від 24 квітня 2020 року автомобіль "Рено Меган", номер кузова НОМЕР_1 , виготовлено заводом виробником Рено у жовтні 2008 року для продажу на ринку Швейцарії та проданий клієнту у січні 2009 року.

З огляду на різний рік виготовлення автомобіля, заявлений і встановлений під час оглядом транспортного засобу та листом АТ "Рено Україна" № 157, службовою запискою УКМВКПТ та ПН Волинської митниці Держмитслужби № 535-7.3-15-25 від 05 травня 2020 року визначено різницю розміру митних платежів, яка становить 3 474,61 гривні.

08 травня 2020 року інспектор Волинської митниці Держмитслужби склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 0506/20500/20 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , керівником ТОВ "Хідман", який виступав і декларантом, вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в розмірі 3 474,61 гривні, заявивши в митній декларації № UA205050/2020/011389 недостовірні відомості щодо року виготовлення транспортного засобу "Рено Меган", номер кузова НОМЕР_1 .

27 травня 2020 року в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 0506/20500/20 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 10 423,83 гривні.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім цього, в рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

В той же час закон відносить до предмета доказування визначення розміру митних платежів, від сплати яких має намір ухилитись винна особа. Визначення такого розміру має істотне значення і з огляду на санкцію ст.485 МК України, яка визначена в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з ч.1 ст.295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату акцизного податку, що справляється з огляду на об`єм циліндрів двигуна (ст.215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з коефіцієнту, що дорівнює кількості повних календарних років (Закон України "Про митний тариф", розділ V ПК України).

Згідно із п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.351 МК України орган доходів і зборів має право провести документальну невиїзну перевірку в порядку передбаченому ч.ч.3-9 цієї ж ст.351 МК України з використанням передбачених п.5 ст.352 МК України отриманих від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України …, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідно до ч.11 ст.354 МК України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності).

В досліджуваній справі про порушення митних правил розмір митних платежів встановлено службовою запискою управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Волинської митниці Держмитслужби на підставі відповіді АТ "Рено Україна" № 157 від 24 квітня 2020 року.

Досліджені матеріали справи про порушення митних правил свідчать, що рішення про коригування митної вартості в порядку ст.55 МК України митницею не виносилось, а невиїзна документальна перевірка в порядку ст.ст.351-354 МК України не проводилась.

Інших, передбачені законом, доказів щодо належного розміру митних платежів матеріали справи не містять.

Ні чинним Митним кодексом України, ні іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами не передбачено право підрозділу органу доходів і зборів визначати розмір митних платежів у спосіб, відмінний від передбачений вищенаведеними положеннями Митного кодексу України.

Через це суд вважає визначення розміру митних платежів підрозділом митниці без винесення рішення про коригування митної вартості або за результатами документальної невиїзної перевірки незаконним, оскільки воно не відповідає положенням ст.ст.55, 295, 351-354 МК України.

З огляду на такі міркування службова записка підрозділу митниці може використовуватись для службових цілей, однак не відповідає ознакам допустимого доказу в справі про порушення митних правил.

Крім цього, об`єктивна сторона правопорушення, за яким позивача визнано винним, вказана як заявлення в митній декларації недостовірних відомостей щодо року випуску транспортного засобу.

Відповідно до пункту 8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 травня 2005 року №1118 (у редакції наказу Держмитслужби від 17 березня 2008 року № 229, датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Отже, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, відомості з довідника "SCHWAKE" та висновок авто-товарознавчого дослідження № 53/02-2020 давали позивачу достатні підстави зазначити 2009 рік випуску транспортного засобу у декларації № UA205050/2020/011389.

З наведених міркувань суд вважає, що акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та відповідь АТ "Рено Україна" № 157 не доводять наявності у діях ОСОБА_1 умислу на неправомірне зменшення від сплати митних платежів шляхом надання неправдивих відомостей щодо року випуску транспортного засобу "Рено Меган", номер кузова НОМЕР_1 , під час подання митному органу до митного оформлення митної декларації № UA205050/2020/011389.

Крім цього, на думку суду, і сам незначний розмір несплачених митних платежів, визначений в службовій записці в сумі 3 474,61 гривні, підтверджує відсутність у позивача умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Через такі обставини суд вважає встановленим факт неповноти і необ`єктивності провадження в справі про порушення митних правил, що свідчить про порушення принципу доведення винуватості "поза розумним сумнівом" і дає підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідно до п.2 ч.1 ст.531 МК України.

У зв`язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 2102 гривні.

Отже, у справі за позовом ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 420,40 гривень (2102 х 0,2).

Як вбачається з квитанції АТ КБ "Приватбанк" від 12 червня 2020 року № 0.0.1733169015.1, позивачем за подання до суду цього адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 420,40 гривень.

Відтак в користь позивача з відповідача як суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути судовий збір у встановленому розмірі.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби Вісьтака Ігоря Ярославовича від 27 травня 2020 року в справі про порушення митних правил № 0506/20500/20 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 0506/20500/20 закрити.

Стягнути з Волинської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача – ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_3 .

Найменування відповідача – Волинська митниця Держмитслужби; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ – 43350888.

Головуючий: суддя С.С.Чишій