Рішення № 92824161, 21.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13971/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 жовтня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

за участю секретаря Парова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2018 року представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Січкар Р.М. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що 01 грудня 2015 р. між ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ" правонаступником якого є позивач та відповідачем – ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 988946164 згідно якого банк надав ОСОБА_1 , а останній отримав суму кредиту у розмірі – 10533,60 гривень строком на 15 місяців, зі сплатою 0,01% річних з кінцевим терміном повернення кредиту - 01.03.2017 року.

14.07.2017 року між ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ" та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір про відступлення права вимоги №20170714, за яким право вимоги по вищезазначеному Кредитному договору було відступлене на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

На виконання умов договору про відступлення права вимоги №20170714, на адресу відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Однак, взяті на себе зобов`язання щодо погашення суми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі та строки визначені кредитним договором відповідачем не виконано. ОСОБА_1 порушував терміни погашення суми кредиту і сплати відсотків за користування кредитом. Письмову вимогу ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про виконання зобов`язань згідно умов кредитного договору, відповідачем залишено без задоволення.

Позивач зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача , а саме з 14.07.2017 року позивачем не хдійснювалося нарахування штрафних санкцій.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 14.07.2017 року перед позивачем по кредитному договору № 988946164 від 01 грудня 2015 року становить 17277,46 грн., з яких: 9048,52 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1,3 грн. – сума заборгованості за відсотками; 2975,59 грн., - сума заборгованості за платою за управління кредитом; 5252,05 грн. – сума заборгованості за пенею, яку позивач просив стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_1 .

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Однак від нього на адресу надійшла заява в якій просить розглянути справу без його участі, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові. Не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи та письмових заперечень до суду не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушен-ням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином повторно не з`явився до суду без повідомлення причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що 01 грудня 2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ" правонаступником якого є позивач та відповідачем – ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 988946164 згідно якого банк надав ОСОБА_1 , а останній отримав суму кредиту у розмірі – 10533,60 гривень строком на 15 місяців, зі сплатою 0,01% річних з кінцевим терміном повернення кредиту - 01.03.2017 року, з погашенням суми кредиту та процентів у терміни, відповідно до графіка повернення кредиту і сплати відсотків, що стверджується кредитним договором № 988946164 від 01.12.2015 року, копія якого приєднана до матеріалів справи. /а.с.5-6/

Як вбачається з кредитного договору ОСОБА_1 отримав кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ" на умовах строковості, зворотності, забезпеченості, платності. Сторони погодили всі істотні умови кредитного договору.

Отже, встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини, засновані на договорі.

Судом встановлено, що 14.07.2017 року між ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ" та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір про відступлення права вимоги №20170714, за яким право вимоги по вищезазначеному Кредитному договору було відступлене на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основним договором, копія якого приєднана до матеріалів справи. /а.с.15-17/

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників - Додатку № 1 до Договору відступлення права вимоги№20170714 від 14.07.2017 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 17277,46 грн.

Згідно п. 6.2.3. Договору відступлення права вимоги, права Вимоги переходять до ТОВ "ФК "ЄАПБ" з моменту підписання сторонами цього договору, після чого ТОВ "ФК "ЄАПБ" стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ "ФК "ЄАПБ" та ТОВ "ФК "ЦФР" умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права Вимоги. Додаткового оформлення відступлення права Вимоги у цих випадках не вимагається.

Згідно п. 3.1. Договору відступлення права вимоги, ТОВ "ФК "ЦФР" гарантує, що йому належить право Вимоги за Портфелем заборгованості до боржників, зазначених у Реєстрі Боржників.

На виконання п. 6.6. Договору відступлення права вимоги, згідно вимог ст. ст. 512 - 514, 516 ЦК України, на адресу відповідача, зазначену в Кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення УКРПОШТИ від імені ТОВ "ФК "ЦФР" направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ"ФК"ЄАПБ".

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, як стверджує позивач, у порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 належним чином не виконує взятих на себе зобов`язань по погашенню кредиту та відсотків, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, станом на 14.07.2017 року перед позивачем по кредитному договору № 988946164 від 01 грудня 2015 року становить 17277,46 грн., з яких: 9048,52 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1,3 грн. – сума заборгованості за відсотками; 2975,59 грн., - сума заборгованості за платою за управління кредитом; 5252,05 грн. – сума заборгованості за пенею.

Відповідач не спростував вказаний розрахунок заборгованості, хоча такий процесуальний обов`язок передбачений ст.ст. 12, 13 ЦПК України.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникаютьіз дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільногозаконодавства.

Отже, підписання кредитного догоовру свідчить про те, що відповідачу всі умови цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до себе.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов`язання є обов`язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст. ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов`язковість виконання договірних зобов`язань.

У відповідності до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов кредитного договору № 988946164 від 01 грудня 2015 року сторони погодили строки та розміри погашення кредитів та виплати відсотків.

Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язання, передбачені вищезазначеним кредитним договором у строк, встановлений цим договором, суд вважає, що у відповідності до ч.1 ст. 612, ст. 610 ЦК України його слід вважати таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Отже, правовідносини між сторонами кредитного договору не припинені , що не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права вимагати від боржника повернення кредитних коштів , оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Тобто, відсотки є платою за користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Так як своїх зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 не виконував належним чином, то у позивача виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереcи фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

Таким чином, відповідач знехтував своїм правом щодо подання суду доказів та можливого доведення перед судом їх переконливості.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» згідно кредитного договору № 988946164 від 01 грудня 2015 року заборгованості в розмірі 17277,46 гривень є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ними судовий збір у розмірі 1762,00 грн. за позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 625,1054, 1055 ЦК України, ст.ст.12, 76, 81, 89, 141, 259 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України , суд, –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місце знаходження: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 988946164 від 01 грудня 2015 року в розмірі 17277,46 грн., з яких: 9048,52 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1,3 грн. – сума заборгованості за відсотками; 2975,59 грн., - сума заборгованості за платою за управління кредитом; 5252,05 грн. – сума заборгованості за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місце знаходження: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) суму сплаченого судового збору в розмірі 1762 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місце знаходження: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014);

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ).

Дата підписання та складання повного тексту судового рішення з врахуванням періоду тимчасової непрацездатності судді - 09.11.2020 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца