Ухвала суду № 92821182, 09.11.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/6120/20

пр № 2/464/1653/20

У Х В А Л А

09 листопада 2020 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

справа № 464/6120/20

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМАН-АГРО»

вимоги: стягнення коштів

Обставини справи

Адвокат Воробець С.І. звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 5 226 033,10 грн, з яких:

1 230 600 грн вихідної допомоги;

3 390 220 грн компенсації за невикористану відпустку;

605 213,10 грн середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.

Висновки та мотиви суду

У ст.ст.175, 177 ЦПК України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви, всупереч яким з урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір» не додано документ про сплату судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні.

За змістом приписів ст.ст.94, 116, 117 КЗпП України та ст.ст.1, 2 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Указаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16. За ч.2 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а у ч.4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи із розміру заявлених позовних вимог та ставок судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір», позивачу слід сплати 6052,13 грн за наступними реквізитами: банк одержувача – Казначейство України (ЕАП); отримувач – УКуСихівському р-ні м.Львова/Сихівський/2203010; рахунок – UA038999980313151206000013008 ; МФО – 899998; ЄДРПОУ – 38007636; код класифікації доходів бюджету – 22030101; найменування коду КДБ – Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050). Суду надати відповідне підтвердження.

Для виконання згаданих вимог позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу/представнику позивача на підставі ст.185 ЦПК України строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст.175-177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу/представнику позивача строк, який не може перевищувати десять днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу/представнику позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено та підписано 09 листопада 2020 року.

Суддя О.В.Тімченко