Рішення № 92819763, 05.11.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 288/1564/18

Провадження № 2/761/986/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Попільнянська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2019 р. на адресу суду від Попільнянського районного суду Житомирської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Попільнянська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є онукою ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , яка фактично належала останній, про що позивачка дізналась тільки 06.07.2018 р. після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . За своє життя бабуся позивачки заповіту не залишила, а тому вона має право на спадкування за законом. 20.07.2018 р. з метою прийняття спадщини позивачка звернулась у встановленому законом порядку до державного нотаріуса з відповідною заявою, однак останнім позивачці було відмовлено у відкритті спадкової справи з причин пропуску нею встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Позивачка зазначає, що пропустила вказаний строк з поважних причин, оскільки дізналась про належність вказаного нерухомого майна ОСОБА_2 лише 06.07.2018 р., коли отримала свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 .Таким чином, оскільки позивачка вважає, що з поважних причин пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , тому звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою від 06.11.2018 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 25.02.2019 р. справа прийнята до провадження суддею Савицьким О.А., розгляд якої вирішено продовжити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 05.02.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, однак на адресу суду надійшла письмова заява її представника, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити його у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла його письмова заява, зі змісту якої вбачається, що останній проти позовних вимог не заперечив та просив суд розглянути справу за його відсутності.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, свого представника до суду не направила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомила.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що 11.11.2004 р. складено відповідний актовий запис № 37, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до копій свідоцтв про народження ОСОБА_4 від 22.05.1962 р., ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 та копій свідоцтв про укладення шлюбу від 30.09.1973 р. та серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є онукою ОСОБА_2 .

Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 25.02.1997 р., 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 .

Відповідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві помер батько позивачка ОСОБА_3

06.07.2018 р. позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після свого батька ОСОБА_3 , яка складалась з 1/4 частиниквартири АДРЕСА_1 , з врахуванням 1/2 частини у спадщині, від якої відмовилась дружина померлого та мати позивачки ОСОБА_5 .

Так, після отримання вказаного свідоцтва, дізнавшись, що 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 бабусі ОСОБА_2 та є неуспадкованою, позивачка з метою прийняття спадщини 05.10.2018 р. звернулась у встановленому законом порядку до державного нотаріусаПопільнянської державної нотаріальної контори з відповідною заявою.

Разом з тим, 05.10.2018 р. державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори позивачці було відмовлено у відкритті спадкової справи після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з причин пропуску нею встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.10.2018 р.

Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 до ст. 1272 ЦК України суд, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, згідно з роз`ясненнями, які містяться у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_2 у встановлений законом шестимісячний строк, оскільки тільки 06.07.2018 р. після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , дізналась, що1/4 частина квартири АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та після її смерті залишилась неуспадкованою.

Враховуючи, що позивачка з об`єктивних причин не мала можливості звернутись із заявою про прийняття спадщину протягом шести місяців після смерті їїбабусі ОСОБА_2 , зокрема у зв`язку тим, що дізналась про належність нерухомого майна ОСОБА_2 лише 06.07.2018 р., коли отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 , суд вважає причини пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , поважними, а тому приходить до висновку про задоволення позову та визначає позивачці додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини терміном у три місяці з моменту набрання даним рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Попільнянська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в три місяці з моменту набрання даним рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: