Рішення № 92818547, 03.11.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10785/20

провадження № 2/753/6584/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2020 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Лужецької О.Р.

при секретарі Григораш Н.М.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕХ-3000» про звернення стягнення несплаченої заробітної плати в межах вартості невнесеної учасником товариства частини вкладу статутного фонду товариства

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 ( далі по тексу - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся о суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - Відповідач, ОСОБА_3 ), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕХ-3000» (даті - третя особа, ТОВ «ВЕХ-3000»), в якому просив стягнути з учасника ТОВ «ВЕХ-3000» - ОСОБА_3 на його користь грошові кошти у сумі 33 299, 65 грн. у межах невнесеної ОСОБА_3 частки вкладу статутного капіталу ТОВ «ВЕХ-3000» в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ВЕХ-3000» по заробітні платі перед ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 17 лютого 2016 року по 30 серпня 2016 року працював у ТОВ «ВЕХ-3000»у тому числі з 12 травня 2016 року до звільнення на посаді генерального директора товариства. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва № 753/11141/17 від 06 лютого 2018 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «ВЄХ-3000» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за серпень 2016 року у сумі 1500 грн., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у сумі 564,42 грн., вихідну допомогу у сумі 4500 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати у сумі 135,24 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у сумі 50,89 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати вихідної допомоги у сумі 405,72 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 26143,38 грн., а всього 33299,65 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Посилається на те, що на момент звернення до суду з даним позовом рішення суду у цивільній справі №753/11141/17 від 06 лютого 2018 року не виконане внаслідок відсутності коштів на рахунках ТОВ «ВЄХ-3000» та відсутності у нього нерухомого та рухомого майна.

Зазначає, що учасник ТОВ «ВЄХ-3000» ОСОБА_3 не повністю вніс вклад у статутний фонд товариства, тому керуючись статтею 2 Закону України «Про товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю», згідно якої учасники товариства, які не повністю внесли вклади до статутного фонду несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач направив на адресу суду відзив на позов, в якому, заперечуючи проти позову пояснив, що учасником товариства повністю внесено свій вклад до статутного капіталу ТОВ «ВЄХ-3000», а тому такий учасник не відповідає та не може відповідати по зобов`язанням Товариства.

Представник ТОВ «ВЄХ-3000» в своїх поясненнях заперечував проти задоволення позову, посилаючись повне внесення відповідачем свого вкладу до статутного фонду Товариства.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. Крім того, звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності.

Заслухавши позивача та представника відповідача, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «ВЄХ-3000» згідно Статуту створено відповідно до Закону України та рішення загальних зборів учасників (засновників) згідно з протоколом № 3 від 10 вересня 2013 року, учасником товариства є: ОСОБА_3

Наказом ТОВ «ВЄХ-3000» від 17 лютого 2016 року № 03 о/с ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника відділу охорони товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄХ-3000» з 18 лютого 2016 року та покладено на нього виконання обов`язків організації охорони об`єктів підприємства.

Наказом ТОВ «ВЄХ-3000» від 12 травня 2016 року № 05 о/с на виконання рішення зборів засновників товариства з 12 травня 2016 року ОСОБА_1 вступив у посаду генерального директора ТОВ «ВЄХ-3000».

Наказом (розпорядженням) ТОВ «ВЄХ-3000» № 16 о/с про припинення трудового договору (контракту) від 30 серпня 2016 року припинено трудовий договір із ОСОБА_1 , генеральним директором ТОВ «ВЄХ-3000» за власним бажанням, ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року за № 753/11141/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «ВЄХ-3000» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за серпень 2016 року у сумі 1500 грн., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у сумі 564,42 грн., вихідну допомогу у сумі 4500 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати у сумі 135,24 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у сумі 50,89 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати вихідної допомоги у сумі 405,72 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 26143,38 грн., а всього 33299,65 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Єзерською А.М. від 22 жовтня 2019 року ВП № 56345858 виконавчий лист № 753/11141/17 від 05 травня 2018 року про стягнення з ТОВ «ВЄХ-3000» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у розмірі 33 299,65 грн.на підставі пункту 2 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу.

Постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Єзерською А.М. від 30 березня 2020 року ВП № 60794158 виконавчий лист № 753/11141/17 від 05 травня 2018 року про стягнення з ТОВ «ВЄХ-3000» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у розмірі 33 299,65 грн.на підставі пункту 2 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає, що учасник ТОВ «ВЄХ-3000» ОСОБА_3 не повністю вніс вклад у статутний фонд товариства, а тому несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу.

Предметом доказування в такій справі є внесення сучасником товариства вкладу у статутний фонд товариства. У разі доведеності цієї обставини суд вирішує вимогу про стягнення з учасника ТОВ «ВЕХ-3000» - ОСОБА_3 на його користь грошові кошти у сумі 33 299, 65 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного фонду ТОВ «ВЄХ-3000» становить 62 500 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 повністю вніс свій вклад у статутний фонд Товариства, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордера № 1 від 03.01.2020 року в розмірі 50000 грн., № 2 від 09.01.2020 року в розмірі 12000 грн., копією квитанції ТА КБ «Приватбанк» від 04.08.2020 року в розмірі 500 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинстава - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Разом з тим, належних доказів невнесення вкладу відповідачем до статутного фонду Товариствапозивачем не подано та не встановлено судом в ході розгляду справи. Крім того, позивач не довів належними та допустимими доказами відсутність внеску в статутному фонді Товариства.

Заява представника відповідача про застосування строку позовної давності судом до уваги не приймається, оскільки до спірних відносин строк позовної давності не застосовується.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Таким чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з учасника ТОВ «ВЕХ-3000» - ОСОБА_3 на його користь грошові кошти у сумі 33 299, 65 грн. у межах невнесеної ОСОБА_3 частки вкладу статутного капіталу ТОВ «ВЕХ-3000» в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ВЕХ-3000» по заробітні платі перед ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76-81, 259, 263, 268, 273 ЦПК, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕХ-3000» про звернення стягнення несплаченої заробітної плати в межах вартості невнесеної учасником товариства частини вкладу статутного фонду товариства, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготвлено 06.11.2020.

Суддя О.Р. Лужецька