
Справа № 703/2495/20
2/703/1349/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Прилуцького В.О.
секретар судових засідань Кочеткова І.В.
розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності. 12 червня 2017 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики №205742 в електронній формі.
За умовами п.1.1 вказаного договору, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 400 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Пунктом 1.3. Договору позики встановлено, що позика надається строком на 15 днів. Відповідно до п.1.4 Договору, дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення договору позики між позичальником і позикодавцем. Позивачем в порядку встановленому п.1.4 договору позики на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 400 гривень ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18 травня 2016 року.
Таким чином, позивачем належним чином виконані умови договору позики, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість станом на 22 липня 2020 року у загальній сумі 17583 гривень 20 копійок, з яких: 400 гривень - основний борг; 8663 гривень 60 копійок - заборгованість по відсоткам, 8519 гривень 60 копійок - заборгованість за простроченими відсотками.
Оскільки позичальник добровільно не повертає отримані кошти, тому ТОВ «ВЕЛЛФІН» змушене було подати позовну заяву до суду про стягнення заборгованості за договором позики із відповідача в примусовому порядку.
Ухвалою судді від 06 серпня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.
Представник позивача ТОВ «ВЕЛЛФІН» у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає. Крім того, у позовній заяві зазначено, що проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на адресу місця реєстрації. Відзиву на позовну заяву та заперечень щодо позовних вимог до суду не направив.
З урахуванням положень ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Судом встановлено, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» є юридичною особою, діє на підставі Статуту та зареєстровано як фінансова установа відповідно до розпорядження № 2606 від 27 жовтня 2015 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Основним видом діяльності ТОВ «ВЕЛЛФІН» є кредитування, що підтверджується витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Наказом директора ТОВ «ВЕЛЛФІН» №2-1 від 27 жовтня 2015 року затвердженні Правила надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальність «ВЕЛЛФІН» (надалі - Правила), які розміщені на офіційному веб-сайті товариства https://creditup.com.ua.
Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «ВЕЛЛФІН» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.641,644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Згідно пунктів 4.1, 4.2 Правил, заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті Товариства, оформлює Заявку на Сайті Товариства шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення.
Відповідно до п. 6.3 Правил, у разі прийняття позитивного рішення Товариство інформує Заявника шляхом відправлення СМС- повідомлення на телефонний номер зазначений в Заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в Особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену в заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню Заявник отримує електронну копію договору позики.
Згідно п.6.4 Правил, у разі отримання договору позики засобами електронного зв`язку, заявник укладає договір позики з товариством в особистому кабінеті.
Відповідно до 6.7 Правил, для підписання електронної форми договору позики заявник здійснює вхід на сайт товариства та за допомогою логіну та паролю входить до особистого кабінету.
За пунктами 6.10, 6.11, 6.12 Правил визначено, що товариство надає позику у порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в договорі позики на рахунок банківської платіжної картки зазначено в заявці, перерахування грошових коштів здійснюється в строки не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати підписання договору позики сторонами; датою укладення договору позики між товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ВЕЛЛФІН» обґрунтовувало свої вимоги тим, що відповідач приєднався до Правил надання грошових коштів у вигляді позики, що розміщені на сайті ТОВ «ВЕЛЛФІН», оформив заявку та отримав грошові кошти у вигляді позики на платіжну картку від ТОВ «ВЕЛЛФІН», які не повернув у строк та в порядку, що встановлені договором.
Так, 12 червня 2017 року ОСОБА_2 , у встановленому п. 4.1, 4.2. Правил надання грошових коштів у вигляді позики, оформив на сайті ТОВ «ВЕЛЛФІН» заявку для отримання позики у розмірі 400 гривень, шляхом заповнення всіх полів заявки із зазначенням даних банківської картки, на яку просить перерахувати кошти, що підтверджується роздруківкою заявки з офіційного веб-сайті товариства https://creditup.com.ua.
В цей же день, ТОВ «ВЕЛЛФІН» прийнято позитивне рішення та через ТОВ ВК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», з яким у позивача укладено договір про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18 травня 2016 року, здійснило переказ грошовий коштів в сумі 400 грн. на платіжну картку відповідача.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п.1.1, 1.3 укладеного між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_2 договору позики №205742 від 12 червня 2017 року, позичальник отримав грошові кошти у розмірі 400 гривень на умовах строковості, зворотності, платності строком на 15 днів.
Згідно п.3.1 вказаного договору, позичальник зобов`язаний здійснювати повернення позики та нарахований процентів на умовах, встановлених цим договором. Сторони досягли згоди у тому, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до умов цього договору та Графіку розрахунків.
Відповідно до визначеного сторонами графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною вказаного договору позики, повернення позики здійснюється позичальником 27 червня 2017 року в сумі 536 гривні 40 копійок, з яких: 400 гривень - сума по договору; 136 гривень 40 копійок - сума до сплати процентів.
Згідно п.1.5 вказаного договору, строк та проценти користування позикою за договором позики обчислюються за фактичну кількість календарних днів користування позикою на наступних умовах: п.1.5.1: - 1,9 процента від суми позики, але не менше ніж 30 гривень за перший день користування позикою; - 1,9 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього договору, при цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів погашення позики та належних на дату погашення платежів; п.1.5.2 - у разі якщо позичальник не повернув суму позики у строк встановлений пунктом 1.3 договору, нарахування процентів, встановлених пунктом 1.5.1 договору проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення. Крім того, додатково до основних процентів, на вимогу позикодавця доведену до позичальника шляхом розміщення відповідного повідомлення у особистому кабінеті, позичальник зобов`язаний сплатити 1.9 процентів від суми позики за кожен день прострочення. При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач умови Договору належним чином не виконав, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за вказаним договором станом на 22 липня 2020 року у загальній сумі 17583 гривень 20 копійок, з яких: 400 гривень - основний борг; 8663 гривень 60 копійок - заборгованість по відсоткам, 8519 гривень 60 копійок - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач взятих на себе за зобов`язань у строки, передбачені Договором, належним чином не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ВЕЛЛФІН» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення №2409 від 22 липня 2020 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2102 гривні 00 копійок.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2102 гривні.
На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд.48, код ЄДРПОУ 39952398), заборгованість за договором позики №205742 від 12 червня 2017 року у в сумі 17583 грн. 20 коп. та судовий збір у сумі 2102 грн. 00 коп., а всього 19685 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: В. О. Прилуцький
Судове рішення № 92814582, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 12.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 703/2495/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: