Рішення № 92814561, 04.11.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1014/20

2/703/921/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретар судового засідання Кочеткова І.В.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представникпозивача Геріх М.А.

представника відповідача Терещенка С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив суд стягнути з ОСОБА_4 шкоду завдану ДТП та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 4 вересня 2019 року близько 07 год. 30 хв. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 на 71 км+100 м а/д Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не зреагував на її зміну, внаслідок чого втратив контроль над рухом транспортного засобу, внаслідок чого автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем АЗЛК д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку займаючи свою смугу руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів, матеріальних збитків.

Постановою суду відповідача було визнано винним у вчинені правопорушення та накладено адміністративне стягнення.

Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована в страховій компанії ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Оскільки йому було завдану матеріальних збитків на суму 25129 грн., а страхова компанія виплатила йому лише 11572 грн. 82 коп., вважає, що різницю необхідно стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовільнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник позивача, адвокат Геріх М.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив суду, що в зв`язку з тим, що цивільно - правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в страховій компанії ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» то після визнання відповідача винним у скоєнні ДТП страхован компанія виплатила позивачу 11572 грн. 82 коп. матеріальних витрат та 2000 грн. було відшкодовано позивачу самим ОСОБА_4 в якості франшизи.

Однак, зауважив суду на те, що позивач маючи намір на продаж автомобіля АЗЛК д.н.з. НОМЕР_2 , який зазнав пошкоджень в результаті ДПТ, зробив звіт про оцінку транспортного засобу, відповідно до якого ціна вказаного автомобіля складає 25129 грн.

Однак, страхова компанія оцінила збитки в розмірі 11572 грн. 82 коп., які і сплатила позивачу. Таким чином, на думку представника позивача, сума невідшкодованих збитків завданих ОСОБА_4 ОСОБА_1 складає 13556 грн. 18 коп., які просить суд стягнути з.

Відповідач в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду відзив на позовну заяву в якій вказав, що позов не визнає.

Представник відповідача, адвокат Терещенко С.І. в судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити повністю у його задоволенні. Свої заперечення обґрунтував тим, що дійсно 4 вересня 2019 року відбулась дорожньо - транспортна пригода, винуватцем якої було визнано ОСОБА_4 . Так як цивільно - правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ - 6300696 то позивачу ОСОБА_1 було відшкодовано завдані в результаті ДТП збитки в сумі 11572 грн. 82 коп.

Також відповідачем було відшкодовано позивачу суму франшиза - 2000 грн.

Страхова компанія відповідача задля визначення розміру збитку, заподіяного власнику автомобіля АЗЛК в результаті ДТП було замовлено проведення товарознавчого дослідження у суб`єкта оціночної діяльності ТОВ « Брітіш Авто клаб», відповідно до якого і було встановлено ринкову вартість ТЗ належного ОСОБА_1 в сумі 18342 грн. 82 коп. та вартість залишків - 6270 грн.

Відповідно до вказаних розрахунків СК ПРАТ «Арсенал Страхування» прийшла до висновку, що ремонт автомобіля належного ОСОБА_1 є економічно не обґрунтованим.

Позивачу було виплачену суму страхового відшкодування, яка дорівнює різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію ТЗ за мінусом розміру франшизи, яку сплатив відповідач, в сумі 11572 грн. 82 коп. Крім цього у позивача залишився належний йому автомобіль.

Зважаючи на все вище вказане, оскільки позивачу страховою компанією було виплачено передбачену законодавством суму страхового відшкодування, разом із сумою витрат на транспортування ТЗ та суму франшизи, у позивача відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_4 матеріальних збитків.

Крім того, представник позивача, адвокат Терещенко С.І. просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати за надання правової допомоги в сумі 3000 грн., та надав підтверджуючі документи їх понесення позивачем.

Представник третьої особи ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в судове засідання не з`явилась, надала до суду пояснення в яких просила провести розгляд справи у її відсутність.

Вказала в поясненнях на те, що страховиком було здійснено всіх заходів для встановлення розміру завданого збитку позивачу, проведено огляд представником страхувальника пошкодженого ТЗ та здійснено оцінку автомобіля, відповідно до якої позивачу було здійснено відшкодування матеріальних витрат.

Відповідно страхова компанія виконала свої обов`язки щодо сплати страхового відшкодування в повному обсязі, тому немає підстав для сплати ОСОБА_1 коштів які він вказує.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, всебічно та об`єктивно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 12 жовтня 2007 року позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля АЗЛК д.н.з. НОМЕР_2 .

Згідно копії постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 листопада 2019 року № 703/4006/19 ОСОБА_4 близько 07 год. 30 хв. 04 вересня 2019 року на 71 км+100 м а/д Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань, керуючи автомобілем ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не зреагував на її зміну, внаслідок чого втратив контроль над рухом транспортного засобу, внаслідок чого автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем АЗЛК реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався в зустрічному напрямку, займаючи свою смугу руху. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Таким чином, ОСОБА_4 було визнано винним у правопорушенні, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.11).

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області № 703/4006/19 від 26 листопада 2019 року набарала законної сили 10 грудня 2019 року, тому відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дії особи, стосовно якої винесено вказану вище постанову.

Згідно до ч. 4,5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 , як власника наземного транспортного засобу, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» за полісом обов`язкового страхування № АМ-6300696 від 21 вересня 2018 року.

Відповідно до ст. 979, 980 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

За положеннями ст. 4, 5, 6 Закону України «Про страхування», предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності). Страхування може бути добровільним або обов`язковим. Видами добровільного страхування можуть бути: 12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника).

Згідно ст. 8, 9 Закону України «Про страхування», страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

За змістом ст. 22, 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з наданого представником ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» до письмового пояснення звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 50945 від 15 вересня 2019 року виготовленого ТОВ «БРІТІШ АВТО КЛАБ», ринкова вартість КТЗ до пошкодження складала 18342 грн. 82 коп., вартість відновлюваного ремонту КТЗ - 35098 грн. 82 коп., вартість матеріального збитку - 18342 грн. 82 коп. (а.с.53).

Даний звіт було складено на підставі висновку про вартість майна, відповідно до тякого було досліджено транспортний засіб АЗЛК 214101 реєстраційний номер НОМЕР_2 , метою оцінки яого було визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля АЗЛК 214101 реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП (а.с.54-79).

Відповідно до вказаного висновку вартість матеріального збитку, ринкова вартість та відновлювальна вартість дійсно становлять вказані у звіті суми.

Окрім того, відповідно до Довідки № 50945/1 про ймовірну вартість металобрухту від 20 вересня 2019 року складеної ТОВ «БРІТІШ АВТО КЛАБ» (а.с.80) встановлено ймовірну вартість металобрухту - 6270 грн.

Вказана сума підтверджується висновком ФОП ОСОБА_5 (а.с. 83-87).

Як вказував позивач та його представник, адвокат Геріх М.А. в позовній заяві та безпосередньо в судовому засіданні, що вони категорично не згідні із оцінкою ринкової вартості транспортного засобу, яка була вказана ПрАТ «СК Арсенал Страхування» - 18342 грн. 82 коп., згідно до висновку про вартість майна від 15 вересня 2019 року виготовленого ФОП ОСОБА_5 .

Представник позивача, адвокат Геріх М.А. вказав суду на те, що надана представником ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» ринкова вартість автомобіля, належного ОСОБА_1 та пошкодженого внаслідок ДТП, є значно заниженою та такою, що не відповідає його дійність вартості станом на момент вчинення дорожньо - транспортної пригоди.

Як на доказ того, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатило позивачу страхове відшкодування у нижчій вартості ніж ринкова вартість транспортного засобу АЗЛК 214101 1990 року випуску, представник позивача, адвокат Геріх М.А. надав до суду звіт про оцінку транспортного засобу від 31 серпня 2019 року, виготовлений ФОПС ОД ОСОБА_6 .

З оглянутого в судовому засіданні вище вказаного звіту про оцінку транспортного засобу (а.с.12-14) вбачається, що ринкова вартість колісного транспортного засобу легкового автомобіля, реєсстраційний номер НОМЕР_3 , станом на дату оцінки, становить 25129 грн. без ПДВ.

Відповідно до вказаного вище звіту про вартість оцінки транспортного засобу, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, оскільки на його думку, йому завдано матеріальну шкоду в розмірі 25129 грн., згідно звіту про оцінку транспортного засобу від 31 серпня 2019 року, не як вказує, представник відповідача та ПрАТ «СК Арсенал Страхування» 18342 грн. 82 коп.

Позивач та його представник, адвокат Геріх М.А. в судовому засіданні визнали, що ОСОБА_1 було сплачено страхове відшкодування ПрАТ «СК Арсенал Страхування» в сумі 11 572 грн. 82 коп.

Однак, на думку позивача, йому залишилось не відкодовано, матеріальні збитки на суму - 13556 грн. 18 коп., які і просить суд стягнути з винуватця ДТП ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З дослідженої судом відповіді ПрАТ «Арсенал Страхування» № 200120-00179/к/д від 20 січня 2020 року (а.с. 9) вбачається, що з метою визначення розміру збитку, заподіяного власнику автомобіля «АЗЛК 2141» 1990 року випуску, в результаті ДТП, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було замовлено проведення товарознавчого дослідження у СОД ТОВ «Брітіш Авто клаб». Відповідно до висновку ринкова вартість досліджуваного транспортного засобу до ДТП складає 18342 грн. 82 коп., вартість залишків складає 6270 грн.

Враховуючи вище зазначене, згідно ст. 30.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ремонт автомобіля «Москвич/АЗЛК 2141» 1990 року випуску, р/н НОМЕР_2 , є економічно необґрунтованим (а.с.9).

Відповідно з ст. 30.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума страхового відшкодування дорівнює різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо- транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу до та після дорожньо- транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо- транспортної пригоди, та згідно ст.. 12 Закону, сума страхового відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи. Відповідно розрахунок склав: 18342 грн. 82 коп. - 6270 грн. - 2000 грн. + 1500 грн. = 11572 грн. 82 коп. - розмір страхового відшкодування.

Згідно ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

В даному випадку постраждалий в дорожньо-транспортній пригоді автомобіль був фізично знищеним, а його ремонт економічно необґрунтованим, що підтверджується як оцінкою проведеною на замовлення страхової компанії, так і самим позивачем.

В межах здійснення ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» дій по визначенню розміру страхового відшкодування складней звіт № 50945 від 15 вересня 2019 року (а.с.53) про визначення вартості матеріального збитку, яким визначено вартість матеріального збитку на момент пошкодження ТЗ, вартість відновлювального ремонту ТЗ та вартість металлому.

Позивачем не заперечувався той факт, що він отримав від ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 18 грудня 2019 року 11572 грн. 82 коп. страхового відшкодування та 2000 грн. розміру франшизи від відповідача ОСОБА_4 .

Натомість, позивач стверджує, що надані ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» докази на підтвердження суми відшкодування є неправдивими, а суми занищеними та вважає, що суд має взяти до уваги оцінку про вартість ТЗ, яку надано ним, оскільки вона була проведена до скоєння ДТП та є об`єктивною - 25129 грн.

Відповідно до п. 8.2 Методики Вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов: якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість.

Ст. 30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Страховою компанією ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на виконання вимог вказаних вище статтей було встановлено ринкову вартість ТЗ до ДТП та вартість відновлювального ремонту ТЗ та відповідно отримано висновок про економічну необґрунтованість відновлюваного ремонту ТЗ та відповідно до вимог ст. 30 ЗУ «Про ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» автомобіль належний позивачу вважається фізично знищеним.

Суд зазначає, що позивачем не доведено факту, що ліміт відповідальності страхової компанія за договором добровільного страхування винуватця ДТП ОСОБА_4 є вичерпаним, а тому шкода, яка була завдана йому та не відшкодована страховою компанією має бути відшкодована саме ОСОБА_4 .

Фактично звернувшись із позовом до особи винної в дорожньо-транспортній пригоді, позивачка посилається на те, що вартість автомобіля до ДТП за даними страховика складає 18342 грн. 82 коп., а за звітом про оцінку ТЗ, який виготовлений на його замовлення - 25129 грн.

Наведені питання уміщуються в поняття здійснення страховиком розрахунку страхового відшкодування, у даному випадку шляхом виплати страхової суми, які різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом положень ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень позивача та його представника, сторона позивача не оскаржувала рішення страховика ПрАТ «Арсенал Страхування» про здійснення страхового відшкодування у розмірі 11572 грн. 82 коп., відсутні і будь-які підтвердження такого оскарження в матеріалах справи.

Своїм процесуальним правом на залучення страхової компанії в якості співвідповідача у справі та звернення до неї позовних вимог в частині питань належності розрахунку розміру страхового відшкодування та його виплати, сторона позивача не скористалась.

Така страхова компанія, ухвалою суду, була залучена за клопотанням позивача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позивачем же до суду не надано страхового полісу, згідно яким цтвільно - правова відповідальність винуватеця ДТП ОСОБА_4 була застрахована у ПрАТ «Арсенал Страхування» та відповідно не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що страховий ліміт був вичерпаний, а тому він набув права вимоги до відповідача ОСОБА_4 .

Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 23 грудня 2015 року у справі №6-2587цс15, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зазначила, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, безпідставними є твердженням позивача та представника позивача про те, що потерпіла особа має право звернутись із позовом про відшкодування шкоди як до винної особи, так і до страхової компанії страхувальника, адже в межах лімітів відповідальності відшкодування шкоди має здійснювати страховик, і лише при вичерпанні лімітів відповідальності, потерпіла особа має право на стягнення із винної особи різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

На думку суду, безпідставними є твердження сторони позивача, що зазначена постанова Великої Палати Верховного Суду не може бути застосована у випадку добровільного страхування, адже у цій постанові мова йде про неможливість покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, оскільки відповідне суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. При цьому, мета страхування відповідальності, як в обов`язковому порядку, так і в добровільному страхуванні є відшкодування завданої винною особою шкоди страховиком в межах лімітів відповідальності.

Перевищення завданої шкоди позивачу, у зв`язку із знищенням його транспортного засобу, лімітів відповідальності страховика, стороною позивача не доведено. Адже таке питання безпосередньо стосується порядку розрахунку страховою компанією розміру страхового відшкодування та його виплати, а позивач отримавши від страховика страхову виплату 18 грудня 2019 року, такого рішення страхової компанії не оскаржував та звернувся із позовом до винної особи лише 30 березня 2020 року. Хоча фактично не погоджується із визначеною страховою компанією вартістю автомобіля до та після ДТП. Суд, не може прийняти як належний доказ звіт про оцінку транспортного засобу вчинений ФОПС ОД ОСОБА_6 на вимогу позивача з метою продажі автомобіля, відповідно до якого вартість ТЗ до ДТП складає 25125 грн., оскільки як вбачається з даного звіту (а.с.12-13) огляд КТЗ АЗЛК 214101 д.н.з. НОМЕР_2 не проводився.

Тож суд вважає, що відсутні підстави для обґрунтованого висновку про те, що вартість автомобіля після ДТП дійсно складала 25125 грн.

Поскільки судом не встановлено перевищення розміру завданої шкоди лімітів відповідальності страховика, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача завданої знищенням автомобіля шкоди, що охоплюється обов`язками страховика за договорами обов`язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу.

За змістом ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На думку суду, відшкодування витрат заявлених позивачем, не може бути покладено на відповідача, з огляду на те, що фактично існує спір між позивачем та страхувальником відповідальності відповідача щодо розміру заподіяної шкоди, який має безпосередній вплив на розмір страхового відшкодування. Поскільки судом не встановлено перевищення ліміту відповідальності страховика фактичним розміром завданої шкоди, такі витрати можуть бути стягнені зі страхової компанії у відповідності до положень ст. 22 ЦК України, як збитки, яких понесла особа для відновлення свого порушеного права у разі доведення неправомірності та безпідставності здійсненого страховою компанією розрахунку страхового відшкодування та його розміру щодо вартості автомобіля до ДТП.

Позивачем також заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу та судового збору, однак оскільки позов до задоволення не підлягає, відповідно і вимоги про стягнення судових витрат до задоволення не підлягають.

Натомість, заявлена відповідачем вимога, про стягнення з позивача витрат на правову допомогу адвоката в сумі 3000 грн., підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу відповідачем надано суду квитанцію № 22120 від 12 травня 2020 року (а.с.36), договір про надання правничої допомоги № 22/20 від 12 травня 2020 (а.с.37), акт виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги від 12 травня 2020 року (а.с.38), ордер серії ЧК № 161114 від 12 травня 2020 року (а.с.39), договір про надання правничої допомоги № 23/20 від 12 травня 2020 року (а.с.40), квитанцію № 22/20 від 02 листопада 2020 року.

За наведених обставин у суду наявні підстави для відшкодування позивачем відповідачу витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно в зв`язку з тим, що позов до задоволення не підлягає вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат до задоволення не підлягають, навідмінну від вимог відповідача, які слід задовільнити та стягнути з позивача на його користь витрати на правову допомогу адвоката в сумі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 76-83, 89, 137, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст. 22, 625, 979, 980, 1166, 1167, 1194 ЦК України, ст. 57 СК України, Законами України «Про страхування», «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого по АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 листопада 2020 року.

Головуючий: В. О. Прилуцький