Ухвала суду № 92813266, 12.11.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6421/20

Провадження №1-кп/639/615/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Макарова В.О.,

за участю секретаря – Єрьоміна А.О.,

прокурора - Петрик О.Р.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

захисника - Неженець Т.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019220500002102 від 10.12.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. ч. 1, 2 ст. 125, ст. 126-1 КК України,

встановив:

До Жовтневого районного суду м. Харкова з Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. ч. 1, 2 ст. 125, ст. 126-1 КК України.

Вислухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого та потерпілої, які вважали за можливе призначити справу до судового розгляду, який проводити у відкритому судовому засіданні за їх участі, перевіривши обвинувальний акт на його відповідність вимогам ст. ст. 291, 293 КПК України, суд приходить до такого.

Підстав для прийняття рішення відповідно до п. п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України не вбачається.

Кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м. Харкова, підстав для його закриття, повернення або зупинення немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Отже, на підставі вказаного обвинувального акту можливе призначення судового розгляду.

Щодо запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 прокурором було подано письмове клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливість застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Потерпіла підтримала позицію прокурора та зазначила, що ОСОБА_2 продовжує вчиняти відносно неї домашнє насильство.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Неженець Т.І. проти задоволення клопотання прокурора заперечували, зазначивши, що запобігання наведеним прокурором ризикам можливе шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При цьому ОСОБА_2 обвинувачується по даному кримінальному провадженню у вчиненні, в тому числі, умисного корисливого тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, санкцією якої передбачено, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, по даному кримінальному провадженню також обвинувачується у вчиненні ряду злочинів як майнового характеру, так і проти здоров`я потерпілої, йому інкримінується вчинення злочину за наявності не знятих та не погашених судимостей, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає за однією адресою з потерпілою, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень відносно якої.

З огляду на зазначене вище; враховуючи дані про особу обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, а також конкретні обставини кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_2 , суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо доводів сторони захисту про недоведеність вищезазначених ризиків, то необхідно відзначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Судом перевірялась можливість обрання відносно ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризикам. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, їх ступінь, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: 1) тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) даних про особу обвинуваченого, наведених вище (вік; відсутність міцних соціальних зв`язків; репутацію), суд приходить до висновку про необхідність обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам. Відтак, клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.

Таким чином, клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

З огляду на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні із застосуванням насильства щодо потерпілої, суд, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначає обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Інших клопотань учасниками підготовчого провадження не заявлено.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 314, 315, 316 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР 10.12.2020 року за №12019220500002102, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. ч. 1, 2 ст. 125, ст. 126-1 КК України, на 23 листопада 2020 року об 11 годині 30 хвилин в приміщенні суду за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях 45.

Проводити судовий розгляд кримінального провадження суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Клопотання прокурора - задовольнити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника Неженець Т.І. про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 замобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання – відмовити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 10.01.2021 р. включно (15 год. 20 хв).

Викликати в судове засідання учасників судового провадження, а обвинуваченого – доставити до суду під конвоєм.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим – з моменту отримання її копії, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова.

Суддя В.О. Макаров