Ухвала суду № 92807394, 22.10.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 171/437/17

1-кп/214/142/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря – Фастовець Ю.Ю.,

прокурора – Базалєва В.Г.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Гриші С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження №42016040000001111 від 22.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Під час судового засідання прокурор Базалєв В.Г. звернувся до суду з заявою про самовідвід у вказаному кримінальному провадженні.

В обґрунтування заяви прокурор вказав на те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні затверджено прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Верещакою Д.П. та в подальшому направлено для розгляду до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. При цьому, публічне обвинуваченні у цій справі, також, підтримували інші прокурори прокуратури Дніпропетровської області. Матеріали наглядового кримінального провадження №42016040000001111 на дійшли на адресу Криворізької місцевої прокуратури №3 супровідним листом від 01.09.2020 року для подальшого підтримання публічного обвинувачення та без відповідної постанови керівництва прокуратури Дніпропетровської області про групу прокурорів, до якої його було включено. Разом з цим, прокурор Базалєв В.Г. зазначає, що, відповідно до положень ст.37 КПК України, прокурор Дніпропетровської області чи його заступники, як керівники даного органу прокуратури, вправі визначати, змінювати прокурорів, визначати групу прокурорів, старшого прокурора такої групи у конкретному кримінальному провадженні зі складу підзвітних їм працівників відповідного органу прокуратури. Таким чином, на думку прокурора Базалєва В.Г., він, як прокурор Криворізької місцевої прокуратури №3, не може в подальшому приймати участь у вказаному кримінальному провадженні.

Прокурор Базалєв В.Г. підтримав подану ним заяву та просив її задовольнити.

Захисник Гриша С.М. заперечував проти заявленого прокурором самовідводу, вважав, що відсутні підстави для його задоволення.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, просив відмовити у задоволенні заяви прокурора.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява прокурор про самовідвід підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів за наявності для цього законних підстав.

При цьому, законодавець чітко регламентував у ст.77 КПК України, підстави для відводу прокурора.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.77 КПК України, прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Так, згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.37 КПК України встановлено, що прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.3 КПК України, керівник органу прокуратури – Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.

З системного аналізу викладених вище процесуальних норм, вбачається, що прокурор (заступник прокурора) Дніпропетровської області, як керівник регіональної прокуратури - органу прокуратури, у конкретному кримінальному провадженні вправі визначати, змінювати прокурорів, визначати групу прокурорів, старшого прокурора такої групи відповідного органу прокуратури, а саме - прокуратури Дніпропетровської області, тобто регіональної прокуратури.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що делегування вказаних повноважень керівником обласної прокуратури керівнику місцевої (окружної) прокуратури чинним законодавствам не передбачено, отже, таке делегування суперечить вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, що є неприпустимим.

Як встановлено з постанови про зміну групи прокурорів від 24.09.2020 року, підтримання публічного обвинувачення у даному кримінальному провадженні забезпечувалось прокурорами відділу прокуратури Дніпропетровської області. Наразі, триває процес реорганізації регіональних прокуратур. Так, відповідно до наказу Генерального прокурора №410 від 03.09.2020 року «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур», юридичну особу «прокуратура Дніпропетровської області» перейменовано без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у «Дніпропетровська обласна прокуратура», а наказом Генерального прокурора №414 від 08.09.2020 року, днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020 року. Окрім того, на адресу Криворізької місцевої прокуратури №3 надійшов супровідний лист прокуратури Дніпропетровської області за вих. 31/2-839вих-20 від 01.09.2020 року щодо подальшого підтримання публічного обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні, яким керівнику прокуратури доручено винести постанову про зміну групи прокурорів.

З урахуванням викладеного, було прийнято рішення про зміну групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні №42016040000001111 від 22.12.2016 року, на прокурорів Криворізької місцевої прокуратури №3 у складі прокурорів Базалєва В.Г. та Зуба А.А. Старшим групи призначено Базалєва В.Г. (т.5 а.с.62).

При цьому, вказану вище постанову винесено керівником Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_2 , який не уповноважений змінювати групу прокурорів органу прокуратури вищого рівня, тому, на думку суду, його дії також не відповідають вимогам ч.2 ст.19 Конституції України.

Приймаючи до уваги викладене, суд доходить до висновку, що підтримувати публічне обвинувачення в суді у вказаному кримінальному провадженні мають право виключно прокурори обласної (регіональної) прокуратури в особі прокуратури Дніпропетровської області (Дніпропетровської обласної прокуратури).

Отже, приймаючи до уваги ту обставину, що керівник прокуратури Дніпропетровської області не мав права делегувати свої повноваження з приводу зміни групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні керівнику Криворізької місцевої прокуратури, який, в свою чергу, також, не мав права вчиняти дії, відповідно до делегованих йому повноважень, суд вважає за необхідне заявлений у справі відвід задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.37, 77, 80, 81, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Базалєва В.Г. про самовідвід у кримінальному провадженні №42016040000001111 від 22.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України – задовольнити.

Повний текст ухвали складений 23.10.2020 року.

Суддя А.В. Ткаченко