Рішення № 92807389, 10.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року м. Київ № 640/20201/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доприватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівнипровизнання бездіяльності приватного виконавця протиправною та скасування постанови про накладення арешту на кошти боржникапредставники позивача: Кузьменко І.Г., Молодоженя Н.І.;

сторін: відповідача - Петренко Г.С.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 , Боржник) подано на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва позов до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни (адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, оф. 17) (надалі - відповідач, Приватний виконавець, Лановенко Л.О.), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни у знятті арешту з грошових коштів, що містяться на картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ "Укрексімбанк" у м. Києві № НОМЕР_2 у виконавчому провадженні ВП № 62516227 від 08.07.2020;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 08.07.2020 про арешт коштів, в частині накладання арешту на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ "Укрексімбанк" у м. Києві № НОМЕР_3 у філії АТ "Укрексімбанк" у м. Києві, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилою Олегівною у виконавчому провадженні ВП № 62516227 від 08.07.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами, передбаченими ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (нижче - КАС України); призначено справу до судового розгляду у судове засідання на 01.10.2020; витребувано у Приватного виконавця належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 62516227.

Призначеного дня розгляд справи судом відкладено до 13.10.2020.

Вказаної дати у судовому засіданні представники позивача підтримали, за викладених у позові підстав, позовні вимоги у повному обсязі та просили задовольнити позовну заяву.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначає, що 20.06.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 873, за яким стягнуто заборгованість на користь Кредитної Спілки «КС Володар» (код ЄДРПОУ-26476970, місцезнаходження: 03062, м. Київ, Шевченківський р-н, пр-т Перемоги, 90-А, реквізити НОМЕР_4 у AT «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) з ОСОБА_1 за кредитним договором № 2828-К від 11.08.2010.

08.07.2020 Приватним виконавцем, за заявою Кредитної спілки «КС Володар» від 07.07.2020 про примусове виконання рішення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 873 від 20.06.2020, відкрито виконавче провадження № 62516227.

Того ж дня Лановенко Л.О. винесено постанову про арешт коштів, якою накладено арешт на грошові кошти, що належать боржнику, зокрема у АТ "Укрексімбанк" (нижче - Постанова, Спірна постанова, Оскаржувана постанова).

Як наголошує ОСОБА_1 , на картковий рахунок останнього № НОМЕР_3 у філії AT «Укрексімбанк» у м. Києві, на який зараховується заробітна плата, всупереч вимогам ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», Приватним виконавцем накладено арешт, без визначення необхідного розміру відрахувань із доходів боржника на рівні 20%, внаслідок чого з дня накладання арешту позивач не отримує заробітну плату взагалі, яка є єдиним джерелом його доходу.

ОСОБА_1 відмічає, що звертався до Приватного виконавця з заявою від 05.08.2020 про зняття арешту з заробітного карткового рахунку, та з інформаційними запитами від 11.08.2020, 13.08.2020 та 17.08.2020 відповідно, в яких просив повідомити про результати розгляду заяви та вжиті заходи. Заява від 05.08.2020 про зняття арешту та запити від 11.08.2020, 13.08.2020 та 17.08.2020 як направлялись до Приватного виконавця рекомендованими та кур`єрськими направленнями, про що свідчать квитанції та описи вкладень, так і вручались нарочно останньому, про що свідчать штампи та розпис на документах. До запитів в додатках було додано і зазначену заяву від 05.08.2020, і документи, підтверджуючі призначення вищевказаного карткового рахунку для виплати заробітної плати.

Однак заяву від 05.08.2020 про зняття арешту Приватним виконавцем з відділення поштового зв`язку не отримано.

Так, на думку позивача, Приватний виконавець таким чином ухиляється від виконання своїх професійних обов`язків, чим порушує права ОСОБА_1 щодо зняття арешту з зарплатного рахунку.

ОСОБА_1 переконаний, що Лановенко Л.О. повинна була вжити заходів щодо перевірки відповідних обставин та зняти арешт з заробітних коштів позивача в частині накладеного арешту на банківський рахунок № НОМЕР_3 у філії AT «Укрексімбанк» у м. Києві, на який йому зараховується заробітна плата.

Також Приватний виконавець не був позбавлений можливості звернути стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 в порядку ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», однак такого зроблено не було.

У поданому до суду відзиві на позов відповідач заявлені позивачем вимоги не визнає.

Приватний виконавець відзначив, що на його адресу не надходило жодних заяв та документів від AT «Укресімбанк» на підтвердження того, що рахунок № НОМЕР_3 відкритий на ім`я ОСОБА_1 є рахунком на який заборонено звертати стягнення згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Тому Приватний виконавець діяв в межах норм чинного законодавства та вжив заходів щодо застереження накладення арешту на рахунки, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

При цьому Лановенко Л.О. самостійно не визначає, які саме рахунки із належних боржнику є рахунками зі спеціальним режимом користування, а неправомірність дії і банківських установ щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника та накладення арешту на рахунки, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та неповідомлення приватного виконавця про призначення таких рахунків, не може ставитись у взаємозалежність із правомірністю дій Приватного виконавця, оскільки зі сторони останнього дотримано всі норми чинного законодавства.

Відповідач закцентував увагу, що після отримання Приватним виконавцем від Боржника документів на підтвердження того, що рахунок № НОМЕР_3 (картковий рахунок № НОМЕР_5 ) відкритий в AT «Укресімбанк», використовується останнім виключно для зарахування заробітної плати, Лановенко Л.О. було вчинено дії зі зняття арешту з такого рахунку шляхом винесення відповідної постанови.

Відтак в діях Приватного виконавця не вбачається жодних порушень норм чинного законодавства, яке регламентує його діяльність.

Разом з цим суд висвітлює, що представниками сторін подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 194 КАС України).

За таких обставин з огляду на заявлене сторонами клопотання, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній матеріалів згідно ч. 3 ст. 194 та ч. 3 ст. 268 КАС України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 частково задоволено клопотання б/н від 11.09.2020 «Про закриття провадження у справі» Лановенко Л.О. ; закрито провадження у справі № 640/20201/20 за позовом б/н від 26.08.2020 в межах заявлених вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 08.07.2020 про арешт коштів, в частині накладання арешту на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ "Укрексімбанк" у м. Києві № НОМЕР_3 у філії АТ "Укрексімбанк" у м. Києві, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилою Олегівною у виконавчому провадженні ВП № 62516227 від 08.07.2020.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

08.07.2020 Приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 62516227, згідно виконавчого напису № 873, виданого 20.06.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про звернення стягнення з громадянина(-ки) України, яким (якою) є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце роботи невідоме, який(-а) є Боржником за Кредитним договором 2828-К від 11 серпня 2010 року, укладеним з КРЕДИТНА СПІЛКА "КС ВОЛОДАР", ідентифікаційний код юридичної особи 26476970, місцезнаходження: 03062, м. Київ, Шевченківський район, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 90-Л, реквізити: НОМЕР_6 у АТ "РАЙФАНЗЕЛЬ БАНК АВАЛЬ", МФО 380805, далі іменований - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 2828-К від 11 серпня 2010 року. Строк платежу за Кредитним договором 2828-К від 11 серпня 2010 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягення заборгованості проводиться за період 11 серпня 2010 року по 11 березня 2020 року. Сума заборгованості складає 425 708, 10 грн. (Чотириста двадцять п`ять тисяч сімсот вісім гривень 10 копійок), в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн. (Нуль гривень 00 копійок); прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн. (Нуль гривень 00 копійок); прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 248 910,28 грн. (Двісті сорок вісім тисяч дев`ятсот десять гривень 28 копійок); строкова заборгованість за сумою кредиту становить 85 141,62 грн. (Вісімдесят п`ять тисяч сто сорок одна гривня 62 копійки); строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн. (Нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 43 944,16 грн. (Сорок три тисячі дев`ятсот сорок чотири гривні 16 копійок); строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 47 712,04 грн. (Сорок сім тисяч сімсот дванадцять гривень 04 копійки). За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, в розмірі 600,00 грн. (Шістсот гривень 00 копійок), які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 426308,10 грн. (Чотириста двадцять шість тисяч триста вісім гривень 10 копійок).

Цього ж дня Приватним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у: ПАТ «Банк» "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська 5-а, ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК"01001, м. Київ вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/7, Акціонерний банк "Південний" 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, АТ "А - БАНК" 49074, м. Дніпро вул. Батумська, 11, АТ "АБ «РАДАБАНК» 49054, м. Дніпро проспект Олександра Поля, буд. 46, АТ "АЙБОКС БАНК" 03150, Україна, м. Київ, вул. Ділова, 9-А, АТ "АКБ "КОНКОРД"49000, м. Дніпро площа Троїцька, 2, АТ "АЛЬПАРІ БАНК" 01001, м. Київ вул. Тарасівська, б. 19, АТ "АЛЬТБАНК"01001, м. Київ вул. Вузівська, 5, АТ "АЛЬФА-БАНК" 01001, м. Київ вулиця Десятинна, 4/6, АТ "АП БАНК"01001, м. Київ вул. Дегтярівська, буд. 27-Т (літера А), АТ "АСВІО БАНК" Б-р Дружби народів, 19, м. Київ, 01042, АТ "БАНК "ГРАНТ"61001, м. Харків, вул. Данилевського, 19, АТ "БАНК "ПОРТАЛ" 01001, м. Київ проспект Перемоги, будинок 5А, АТ "БАНК 3/4" 01001, м. Київ вул. Кирилівська, 25, АТ "БАНК АВАНГАРД" 01001, м. Київ вулиця Шолуденка, будинок 3. АТ "БАНК АЛЬЯНС" 01001, м. Київ вулиця Січових Стрільців, будинок 50, АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" 01001, м. Київ, вул. Жилянська, буд.32. АТ "БАНК СІЧ" 01001, м. Київ вул. Володимирська, б. 63, АТ "БАНК ФОРВАРД" 01001, м. Київ вул. Саксаганського, будинок 105, АТ "БТА БАНК" 01001, м. Київ вул. Д. Щербаківського, буд. 35, АТ "ВЕРНУМ БАНК" 01001, м. Київ проспект Гагаріна Юрія, 17в , АТ "Дойче Банк ДБУ" 01001, м. Київ вул. Лаврська, буд. 20, АТ "ЄПБ" 01001, м. Київ бульвар Шевченка Тараса, буд. 11, приміщення 51. АТ "Ідея Банк"79007, м. Львів вул. Валова,11 , АТ "ІНГ Банк Україна" 01001, м. Київ вул. Спаська, 30-А, АТ "КБ "ГЛОБУС"01001, м. Київ пров. Куренівський, б.19/5, АТ "КБ "ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ" 49000, м. Дніпро, проспект Пушкіна, 15, АТ "КІБ" 01001 м. Київ вул. Бульварно-Кудрявська, 6, АТ "КОМІНВЕСТБАНК" 88015, м. Ужгород вул. Юрія Гойди, 10, АТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" 01001, м. Київ вул. Мечнікова, буд.2,. АТ "КРЕДИТВЕСТ БАНК" 01001, м. Київ вул. Леонтовича, 4, літера "А, А1", АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 01001, м. Київ вул. Пушкінська, 42/4, АТ "КРИСТАЛБАНК" 01001, м. Київ вулиця Кудрявський узвіз, 2, АТ "МЕГАБАНК" 61000, м. Харків вул. Алчевських, 30, АТ "МетаБанк" 69061, м. Запоріжжя пр. Металургів, 30. АТ "МІБ" 01001, м. Київ вул. Лаврська, 16, АТ "Місто Банк" 65012, м. Одеса вул. Фонтанська дорога,11, АТ "МОТОР-БАНК" 69061, м. Запоріжжя проспект Моторобудівників, буд. 54 `Б`, АТ "ОТП БАНК" 01001, м. Київ вул. Жилянська, 43, АТ "Ощадбанк" 01001, м. Київ вул. Госпітальна, 12Г, АТ "ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" 01001, м. Київ площа Перемоги, 1, АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" 01001, м. Київ вул. Іллінська, 8, АТ "Полтава-банк" 36000, м. Полтава вул. Пилипа Орлика, 40-а, АТ "ПРАВЕКС БАНК" 01001, м. Київ вул. Кловський узвіз, 9/2, АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" 01001, м. Київ проспект Перемоги, 107-А, АТ "ПУМБ" 01001, м. Київ вул. Андріївська, 4, АТ "Райффайзен Банк Аваль", 01001, м. Київ вулиця Лєскова, буд. 9, АТ "РВС БАНК" 01001, м. Київ вулиця Введенська, будинок 29/58, АТ "СБЕРБАНК" 01001, м. Київ вул. Володимирська, буд.46, АТ "СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК" 01001, м. Київ вул. Михайлівська, 7, АТ "СКАЙ БАНК" 01001, м. Київ вул. Гончара Олеся, буд. 76/2, АТ "ТАСКОМБАНК" 01001, м. Київ вул. Симона Петлюри, 30, АТ "Укрексімбанк" 01001, м. Київ вул. Антоновича, 127, АТ "УКРСИББАНК" 01001, м. Київ вулиця Андріївська, 2/12, АТ "УКРСОЦБАНК" 01001, м. Київ вул. Ковпака, 29, АТ "ЮНЕКС БАНК" 01001, м. Київ вул. Почайнинська, 38, АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» 01001, м. Київ вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 8, АТ АКБ "АРКАДА" 01001, м. Київ вул. Ольгинська, 3, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 01001, м. Київ вул. Грушевського, 1Д, АТ «ТРАСТ-КАПІТАЛ» 01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, буд. №7, ПАТ "КБ "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА" 03150, м. Київ, вул. Щорса, 7/9, ПАТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" 01001, м. Київ вул. Мельникова, 83-Д, АБ «УКРАЇНСЬКИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ» 01001, м. Київ вул. Олексія Терьохіна, 4, ПАТ "БАНК "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ" 01001, м. Київ просп. Перемоги, 67, ПАТ "БАНК ВОСТОК" 49000, м. Дніпро вул. Курсантська, 24, ПАТ "КРЕДОБАНК" 79007, м. Львів вул. Сахарова, 78, ПАТ "МТБ БАНК" Польський узвіз, 11, 65026, м. Одеса, Україна, ПАТ "ОКСІ БАНК" 79007, м. Львів вул. Газова, 17, ПАТ "Промінвестбанк" 01001, м. Київ пpовулок Шевченка, 12, ПАТ "РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" 01001, м. Київ, вул. Тропініна, 7-Г, ПАТ АКБ "Львів" 79007, м. Львів вул. Сербська, 1, ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" 01001, м. Київ Голосіївський проспект, будинок 26-а, ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" 01001, м. Київ вул. Стеценко, буд. 6, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 472 438,91 грн.

Стверджуючи на бездіяльності ДВС щодо зняття арешту з грошових коштів, що містяться на картковому рахунку, а також вказуючи про неправомірність Постанови в окремій частині, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, в період виникнення спірних правовідносин врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (в подальшому - Закон або Закон № 1404-VIII).

Згідно зі ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18).

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18).

Загальний порядок звернення стягнення на кошти боржника визначений у Розділі VII Закону.

Зокрема у відповідності до ч. 4 ст. 48, ч. 3 ст. 52 Закону, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Поряд з цим ч. 3 ст. 52 Закону встановлено, що банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову державного виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Окрім цього за абз. 2 ч. 2, ч. 4 ст. 59 Закону , виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

З правового аналізу викладених вище норм Закону слідують висновки, по-перше, щодо заборони арешту коштів, що перебувають на рахунках: а) із спеціальним режимом використання, б) спеціальних та в) інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

По-друге, у випадку надходження до банку, іншої фінансової установи, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів постанови про накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, відповідні фінансові установи зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову державного виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

По-третє, про надходження документів саме із банку, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із Законом, виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження відповідних документів.

По-четверте, про визначення підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, як-то за реального отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Наразі в аспекті вчинення органами державної виконавчої служби примусового виконання рішень, суд акцентує, що частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже для встановлення обставин бездіяльності Приватного виконавця, необхідним є перевірка судом окресленого предмету на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Оскаржуваною постановою, з поміж іншого, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках.

В той же час в Постанові чітко визначено про накладення арешту на рахунки, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_1 .

Таким чином Приватним виконавцем, з огляду на приписи ч. 3 ст. 52 Закону, в Оскаржуваній постанові відображено, в площині питання звернення стягнення на кошти боржника, заборони, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Додатково суд висвітлює, що 11.08.2020 та 13.08.2020 позивач звертався до відповідача із запитами на інформацію та заявою про зняття арешту з карткового рахунку № НОМЕР_3 , в додаток до яких було долучено: заяву від 05.08.2020 з додатками; копію довідки підприємства; копію договору про відкриття рахунку; копію виписки з банку.

У відповідь на порушені ОСОБА_1 питання, у своїх листах від 18.08.2020 Приватний виконавець, з посиланням на обставини порядку виконання банками Постанови з урахуванням обмежень, визначених законодавством, пояснив Боржнику про відсутність підстав для задоволення вимоги Боржника.

Також Лановенко Л.О. було проінформовано ОСОБА_1 про ненадходження до офісу приватного виконавця заяви від 05.08.2020.

Наприкінці серпня 2020 року Боржник знову звернувся до Приватного виконавця, та у своїй заяві зазначив про додаткову подачу останньому довідки № 0401000/19065-20 від 13.08.2020 з АТ "Укрексімбанк" у м. Києві, згідно якої випливає, що на рахунок № НОМЕР_5 зараховується виключно заробітна плата.

За наслідками розгляду отриманих документів з банку, Приватним виконавцем 26.08.2020 винесено постанову про зняття арешту з карткового рахунку № НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк», що належить боржнику - ОСОБА_1 .

Про прийняту 26.08.2020 постанову Приватним виконавцем повідомлено Боржника, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та, окремо, слідує з листа від 31.08.2020, що направлений 01.09.2020 (згідно фіскального чеку).

Тобто, з урахуванням реагування відповідача на звернення позивача 11.08.2020, 13.08.2020 та 21.08.2020, приймаючи до уваги отримання 25.08.2020 Приватним виконавцем оригіналу довідки № 0401000/19065-20 від 13.08.2020 з АТ "Укрексімбанк" у м. Києві, що і стало підставою для прийняття Лановенко Л.О. постанови від 26.08.2020 про зняття арешту з карткового рахунку № НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк», невмотивованими, за висновками суду, є доводи позивача про протиправну бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни у знятті арешту з грошових коштів, що містяться на картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ "Укрексімбанк" у м. Києві № НОМЕР_2 у виконавчому провадженні ВП № 62516227 від 08.07.2020.

Щодо доводів позивача про направлення ним на адресу відповідача заяви про зняття арешту з рахунку від 05.08.2020, то враховуючи, що матеріали справи не містять доказів отримання Приватним виконавцем такої заяви до моменту повторних звернень ОСОБА_1 , зважаючи також на обставини отримання Приватним виконавцем довідки № 0401000/19065-20 від 13.08.2020 з АТ "Укрексімбанк" у м. Києві згідно заяви Боржника від 21.08.2020, судом відхиляються, як недоведені, твердження позивача про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо невжиття останнім заходів по окресленому зверненню ОСОБА_1 .

В межах викладеного, суд акцентує, що відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

З вказаної норми слідує, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.

Виходячи зі змісту наведених норм, судовому захисту підлягає лише порушене право особи. До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення не лише суб`єктивне рішення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, але обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Тобто рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Крім того зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Отже виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зважаючи на приписи ч. 3 ст. 52 Закону, за якою банк, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову державного виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках, враховуючи, що в Постанові було чітко встановлено про накладення арешту на кошти на рахунки, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_1 , що, по суті, свідчить про встановлену заборону в частині арешту коштів на рахунках(ку), звернення стягнення на які заборонено законом, беручи до уваги, що після отримання довідки № 0401000/19065-20 від 13.08.2020 з АТ "Укрексімбанк" у м. Києві з боку Приватного виконавця були вчинені Законом передбачені дії щодо зняття арешту з карткового рахунку № НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк», з урахуванням реагування відповідачем на заяви позивача від 11.08.2020, 13.08.2020 та 21.08.2020, необґрунтованими, за переконанням суду, є доводи позивача про порушення відповідачем норм Закону, та, відповідно, прав Боржника, а тому, приймаючи до уваги відсутність порушення з боку Приватного виконавця реальних прав позивача та прийняття Спірної постанови у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправної бездіяльності Приватного виконавця слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у відповідній частині.

В частині заявленого відповідачем клопотання б/н від 13.10.2020 «Про залишення позову без розгляду», суд відзначає таке.

В обґрунтування заяви про залишення позову без розгляду відповідач вказує про пропущення позивачем строків звернення до суду, позаяк ОСОБА_1 було відомо про порушення його прав з моменту ознайомлення (30.07.2020) з матеріалами ВП № 62516227, а також з огляду на звернення Боржником до Приватного виконавця в питаннях зняття арешту з рахунку.

З відповідними аргументами Приватного виконавця Гіпенко В.А. не погоджується, та наголошуючи на відсутності доказів направлення йому оспорюваної постанови у порядку, що передбачений Законом, а відтак констатуючи неотримання Спірної постанови, опираючись на обґрунтування заявленого позову саме через протиправну бездіяльність відповідача у знятті арешту з грошових коштів, що містяться на картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ "Укрексімбанк" у м. Києві № НОМЕР_2 у виконавчому провадженні ВП № 62516227 від 08.07.2020, просить суд залишити клопотання відповідача без задоволення.

Частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд вказує, що з матеріалів справи видно про формування Приватним виконавцем супровідного листа № 3886 для направлення на адресу ОСОБА_1 Постанови.

До означеного супровідного листа додано фіскальний чек від 09.07.2020 та списки згрупованої кореспонденції про відправку листів на адресу, зокрема, Боржника.

Водночас з окреслених документів не випливає про направлення Приватним виконавцем на адресу ОСОБА_1 матеріалів конкретно за супровідним листом № 3886 від 08.07.2020.

Таким чином проаналізувавши у сукупності наведені позивачем у заяві доводи та наявні у матеріалах справи докази, зважаючи, що у матеріалах справи відсутні докази саме вручення ОСОБА_1 . Спірної постанови згідно супровідного листа № 3886, приймаючи до уваги, що предметом позову є оскарження бездіяльності щодо зняття арешту з грошових коштів, що містяться на картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ "Укрексімбанк" у м. Києві, яка, по суті, є видом пасивної поведінки та триваючою, а також вимога про визнання протиправною Постанови, яка прямо обумовлена оскарженням бездіяльності та фактом прийняття за такою вимогою рішення суду, суд не вбачає, в даному випадку, пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за вимогами про оскарження бездіяльності та визнання протиправним прийнятого рішення, і вважає доцільним розгляд справи по суті заявлених вимог.

З огляду на зауважене, суд дійшов висновку, що необґрунтованими є викладені відповідачем в заяві аргументи щодо пропуску позивачем строку для звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 72-78, 121, 122, 241-246, 268-271, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання б/н від 13.10.2020 «Про залишення позову без розгляду» Лановенко Л.О .

2. У задоволенні позову б/н від 26.08.2020 в межах заявлених вимог про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни у знятті арешту з грошових коштів, що містяться на картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ "Укрексімбанк" у м. Києві № НОМЕР_2 у виконавчому провадженні ВП № 62516227 від 08.07.2020 - відмовити.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтею 287 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя К.С. Пащенко