Ухвала суду № 92806698, 12.11.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

12.11.2020 Єдиний унікальний номер 205/134/19

Єдиний унікальний номер № 205/134/19

Провадження № 2/205/121/20

УХВАЛА

12 листопада 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді – Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання – Піменової М.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Лілія Вячеславівна, Державний нотаріус Третьої державної нотаріальної контора Дніпропетровської області Янкова Ірина Володимирівна, Садівниче товариство « Колективний садівник» про визнання заповіту недійсним, та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування , –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Лілія Вячеславівна, Державний нотаріус Третьої державної нотаріальної контора Дніпропетровської області Янкова Ірина Володимирівна, Садівниче товариство « Колективний садівник» про визнання заповіту недійсним, та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2019 року відкрито провадження по справі.

До суду через поштову кореспонденцію 10 листопада 2020 року надійшла заява представника позивача про призначення по справі додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої доручити експертам Держаної установи « Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», м.Києва, на вирішення якої поставити питання , « Чи усвідомлював ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значення своїх дій та чи міг він у повній мірі свідомо керувати власними діями і передбачати їх наслідки на момент складення заповіту, посвідченого держаним нотаріусом Третьої ДМНО Янковою І.В. 17 серпня 2018 року. Мотивуючи призначення додаткової експертизи представник позивача зазначає про наявність у експертному висновку недоліків, які на думку останнього ставлять під сумнів його правильність.

В судовому засіданні представник позивача, клопотання про призначення по справі вищевказаної експертизи підтримав, просив суд задовольнити.

Представник відповідача просила розглянути клопотання на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку сторін у справі щодо призначення вищевказаної експертизи , вважає , що заявлене клопотання не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадження органів дізнання, досудового та судового слідства ( ст..1 Закону України « Про судову експертизу»).

В Рішенні Европейського суду з прав людини у справі « Дульський проти України» від 01.06.2006 року (Заява № 61679/00) зазначено, що експертиза , призначена судом , є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невідємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних ,що входять до предмета доказування , тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування .

Згідно до вимог ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов,

1)для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких постановити відповідні обставини неможливо, 2)сторонами(стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Виходячи з положень ст.. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи е обов`язковим , також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я, 2) психічний стан особи, 3)вік особи, якщо немає про це відповідних документів і неможливо їх одержати.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту , який давав би підставу припустити що особа не розуміла значення своїх дій або не могла керувати ними на момент складання заповіту суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу.

Тобто для вирішення спору у справі важливим є встановлення психічного стану заповідача , а не якийсь загальний діагноз, який спостерігається тривалий час. Наявність хронічної хвороби не означає, що особа завжди не усвідомлює значення своїх дій і не може керувати ними. Важливим є стан особи саме у момент вчинення правочину. Встановлення такого стану особи у момент вчинення правочину є предметом дослідження судово-психіатричної експертизи. Із розгляду на презумпцію психічного здоров`я доказуванню підлягає не психічне здоров`я, а наявність психічного розладу.

Висновок експерта – докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки,та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування, та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. ( ч.1 та ч.2 ст. 102 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 104 ЦПК України у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленим питанням.

За змістом положень ч.1 ст.. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза , яка доручається тому ж самому або іншому експертові (експертам).

Особливістю проведення додаткової експертизи є те, що вона проводиться лише тоді, коли неповноту або недостатню ясність основного експертного висновку неможна усунути за допомогою допиту експерта, й останньому потрібні додаткові дослідження.

Призначення додаткової експертизи, пов`язане з якістю проведеної первісної експертизи та її повноти, тому необхідність проведення додаткової експертизи виникає у разі, коли експерт не надав відповіді на всі поставлені судом питання, не дослідив у повному обсязі надані йому у розпорядження матеріали або залишив без уваги суттєві обставини, також наявність нових доказів або наданих сторонами нових матеріалів, які не були предметом дослідження.

На виконання ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2019 року судовим експертом складено Висновок судово-психіатричного експерта № 23 від 02.07.2020 року , який приєднано до матеріалів цивільної справи ( т.2 а.с.49-51).

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати , достатність поданих експертові об`єктів дослідження, повноту відповідей на поставлені питання,та їх відповідність іншим фактичних даним , узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи, обґрунтованість експертного висновку, та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий , неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених , невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд враховує, що Висновок судово-психіатричного експерта № 23 від 02.07.2020 року витікає із матеріалів дослідження, характеризується науковою достовірністю, логічністю, термінологія позбавлена будь-якої двозначності, розкрито зміст на поставлене питання . Під час проведення експертизи були використані всі передбачені законом заходи для всебічного , повного , об`єктивного дослідження. У експерта не виникало питань, сумніву щодо змісту та обсягу доручення.

Зважаючи на викладене суд вважає, що у суду відсутні сумніви у правильності кваліфікованого висновку експертизи. Ніякої додаткової експертизи лише для перевірки вказаного висновку експерта немає підстав.

Крім того, в компетенцію експерта не входить дача оцінки тому факту , що заповіт не був підписаний власноручно ОСОБА_3 і причини, які вплинули на необхідність залучення третьої особи для підписання заповіту.

При цьому , на думку суду , зупинення провадження у справі за відсутності достатній підстав, порушує розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу є порушення права на справедливий та публічний розгляд справи, упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом , і як наслідок - права сторони на ефективний засіб юридичного захисту своїх прав в національному органі.

Враховуючи вищевикладене , суд вважає заявлене клопотання безпідставним та вважає за необхідне відхилити його.

На підставі вимог ст.. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановлює ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Керуючись ст.102, 103,105,106, 133, 353, ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника позивача про призначення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Лілія Вячеславівна, Державний нотаріус Третьої державної нотаріальної контора Дніпропетровської області Янкова Ірина Володимирівна, Садівниче товариство « Колективний садівник» про визнання заповіту недійсним, та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування додаткової посмертної судово-психіатричної – відмовити.

Ухвала остаточна.

Суддя Н.В.Басова

.