Рішення № 92806505, 05.10.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

05.10.2020 Єдиний унікальний номер 204/1295/20

Єдиний унікальний номер 204/1295/20

Провадження № 2/205/1696/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації, –

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2020 року з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю надійшли матеріали цивільної справи за позовом ТОВ «Маркс.Капітал» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2020 року вищевказана позовна заява була передана на розгляд судді ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1840/0/15-20 від 16 червня 2020 року про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у зв`язку з поданням заяви про відставку суддю ОСОБА_2 було звільнено.

На підставі розпорядження керівника апарату суду № 123 від 07 липня 2020 року, вищевказану цивільну справу було передано на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 липня 2020 року цивільну справу було передано на розгляд судді Приходченко О.С.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року цивільну справу було прийнято до розгляду та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у своєму позові посилався на те, що 24 вересня 2017 року у м. Дніпрі на перехресті вул. Космічної і вул. Запорізьке шосе, сталася ДТП за участю автомобіля Шевроле, держномер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Субару, держномер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 200/17406/17 від 23 листопада 2017 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Субару, держномер НОМЕР_2 , склала 30 712 гривень 89 коп. На виконання умов договору страхування ПрАТ «СК «Ван Клік» виплатило аванс страхового відшкодування у розмірі 12 285 гривень 16 коп. Цивільно-правова відповідальність водія Шевроле, держномер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант», до якої і звернулося ПрАТ «СК «Ван Клік». Страховою компанією винного у скоєнні ДТП було сплачено 2 964 гривні 13 коп. в порядку суброгації. У зв`язку з тим, що страхової виплати недостатньо для повного відшкодування понесених збитків, ПрАТ «СК «Ван Клік» звернулася до відповідача із вимогою про виплату страхового відшкодування у розмірі 9 321 гривні 03 коп., яку залишено без задоволення. 01 січня 2020 року між ПрАТ «СК «Ван Клік» і ТОВ «Маркс.Капітал» було укладено договір № 01.01.2020-ВК про відступлення права вимоги. Таким чином, у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_1 , як до особи, яка завдала збитки. Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування у розмірі 9 321 гривні 03 коп., а також судовий збір у розмірі 2 102 гривень 00 коп. У своїй заяві до суду позивач просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав судові заяву, в якій просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначивши, що його цивільно-правова відповідальність на час настання страхової події була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант», розмір завданої шкоди не перевищує розмір страхової суми, вказаної в договорі. Зазначив, що саме на страхову компанію покладений обов`язок відшкодування збитків потерпілому, а стягнення суми відшкодування суперечить меті інституту страхування. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 липня 2016 року між ОСОБА_3 і ПрАТ «СК «Саламандра-Україна», правонаступником якого є ПрАТ «СК «Ван Клік», було укладено договір № 04-1.0033980.0001 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким забезпечено автомобіль Субару, держномер НОМЕР_2 (а.с. 15-17).

24 вересня 2017 року о 14 годині 35 хвилин у м. Дніпрі на перехресті вул. Космічної і вул. Запорізьке шосе, сталася ДТП за участю автомобіля Шевроле, держномер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Субару, держномер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 200/17406/17 від 23 листопада 2017 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_1 (а.с. 13, 14).

Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Згідно зі звітом № 67/09/17 від 19 жовтня 2017 року розмір матеріальної шкоди, завданої автомобілю Субару, держномер НОМЕР_2 , становить 30 712 гривень 89 коп. (а.с. 28-30).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Шевроле, держномер НОМЕР_1 , на момент настання страхового випадку, була зареєстрована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант», поліс № АК 2422706 (а.с. 36).

Пошкоджений автомобіль Субару, держномер НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 21-22).

Рішенням Загальних зборів ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» від 26 квітня 2019 року було вирішено перейменувати в ПрАТ «СК «Ван Клік» (а.с. 47, 48).

24 вересня 2017 року від ОСОБА_4 до ПрАТ «СК «Саламандра-Україна», правонаступником якого є ПрАТ «СК «Ван Клік», надійшла заява про настання випадку, що має ознаки страхового (а.с. 18-20).

24 січня 2018 року ПрАТ «СК «Саламандра-Україна», правонаступником якого є ПрАТ «СК «Ван Клік», здійснило ОСОБА_3 виплату авансу страхового відшкодування у розмірі 12 285 гривень 16 коп. (а.с. 27).

12 квітня 2018 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» сплатило ПрАТ «СК «Ван Клік»», відповідно до умов договору обов`язкового страхування страхове відшкодування у розмірі 2 964 гривень 13 коп. (а.с. 41).

22 листопада 2018 року ПрАТ «СК «Саламандра-Україна», правонаступником якого є ПрАТ «СК «Ван Клік», направило на адресу ОСОБА_1 претензію про відшкодування шкоди в розмірі 9 321 гривні 03 коп. (а.с. 42-43), яку було відповідачем залишено без задоволення.

01 січня 2020 року між ТОВ «Маркс.Капітал» і ПрАТ «СК «Ван Клік» було укладено договір № 01.01.2020-ВК про відступлення права грошової вимоги, у тому числі і до ОСОБА_1 (а.с. 7-11).

Листом б/н від 18 лютого 2020 року відповідача повідомлено про відступлення права вимоги (а.с. 46).

У статті 1 ЗУ «Про страхування» визначено, що страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 10 ЗУ «Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

28 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ТДВ СК «Альфа-Гарант» укладено поліс серії АК/2422706 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За цим полісом страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом). Цим полісом забезпечено транспортний засіб Шевроле Авео, держномер НОМЕР_1 , та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) – 100 000 гривень, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю (на одного потерпілого) – 200 000 гривень (а.с. 36).

Також у абзаці другому пункту 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що оскільки відповідно до ст. 3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення ст. 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно із ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика відповідача, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах закону та у їх задоволенні ТОВ «Маркс.Капітал» слід відмовити.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 102 гривень (а.с. 6) слід віднести за рахунок ТОВ «Маркс.Капітал».

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (ЄДРПОУ 37686922, юридична адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 19, адреса для листування: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс 13) у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: