Постанова № 92805392, 12.11.2020, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/734/241/20 Справа № 741/1369/20

У х в а л а

12 листопада 2020 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Бузунко О.А.,

суддів – Іванюка Т.І., Домашенка Ю.М.,

при секретарі Галюк Л.В.,

за участі прокурора Авраменка А.А.,

у присутності потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Калини А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270200000150 від 31 травня 2020 року, відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

09 листопада 2020 року до Козелецького районного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270200000150 від 31 травня 2020 року, відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, на підставі якого було призначене підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту немає.

Також, прокурором було заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи тим, що останній обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів, ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу не відпали, обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винним йому загрожує суворе покарання, ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків, оскільки знає місце їхнього проживання та роботи, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Потерпіла, обвинувачений, його адвокат не заперечували проти призначення справи до судового розгляду. Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою захисник Калина А.М. поклався на розсуд суду. Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши думки учасників судового провадження по викладених у ст. 315 КПК України питаннях, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступних висновків.

06 листопада 2020 року ухвалою Чернігівського апеляційного суду задоволено подання голови Носівського районного суду Чернігівської області про зміну територіальної підсудності кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України та направлено для розгляду до Козелецького районного суду Чернігівської області. Таким чином, вказане кримінальне провадження підсудне Козелецькому районному суду Чернігівської області.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 складений у відповідності з вимогами чинного КПК України. Підстав, передбачених ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження, чи для направлення клопотання для визначення підсудності, а також для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Судовий розгляд кримінального провадження, відповідно до ч. 3 ст. 31 КПК України здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів, оскільки після роз`яснення права на суд присяжних, згідно зі ст. 384 КПК України, обвинувачений не заявив клопотання про здійснення кримінального провадження судом присяжних.

В судове засідання суд вважає необхідним викликати свідків сторони обвинувачення.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2020 року по даному кримінальному провадженню ОСОБА_2 продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до 19 листопада 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Метою і підставою продовження строку тримання обвинуваченому під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого тощо (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26 липня 2001 року) закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення від 21 червня 1991 року).

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірність поведінку особи, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині та у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які законом передбачене покарання від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Таким чином, ризик можливого переховування обвинуваченого з урахуванням суворості передбаченого покарання за інкримінуємий йому злочин, суд оцінює як високий та вважає суттєвим елементом при його оцінці.

На цей час як потерпілі, так і свідки у даному кримінальному провадженні не допитані, докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені, в світлі чого ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою і були підставами для застосування саме такого запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшилися і продовжують існувати, з цих підстав суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Окремо судом враховано, що обвинувачений раніше судимий, зокрема за злочин проти здоров`я особи – Бобровицьким районним судом Чернігівської області 02 березня 2020 року за ч. 1 ст. 122 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій обвинуваченого ОСОБА_2 , колегія суддів на виконання вимог ст. 178 КПК України враховує те, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів, що мають підвищену суспільну небезпеку, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважаючи, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки і запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду та впливати на потерпілу і свідків, на даній стадії кримінального судочинства в якості запобіжного заходу обвинуваченого належить утримувати під вартою.

Так, у вказаній справі строки утримання обвинуваченого під вартою не виходять за межі, визначені КПК України, та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку тримання під вартою відповідає критерію розумності.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи дану норму кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння та його наслідки, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави обвинуваченому.

З вказаних мотивів суд приходить до висновку про доцільність продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 314 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, призначити до судового розгляду, який проводити у відкритому судовому засіданні колегіально у складі трьох суддів в смт Козелець, вул. Свято-Преображенська, 7 Чернігівської області в приміщенні Козелецького районного суду Чернігівської області о 10.00 годині 17 листопада 2020 року.

В судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати: прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, потерпілих, свідків обвинувачення, зазначених у відповідному клопотанні.

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого – задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, який обчислювати з 12 листопада 2020 року по 11 січня 2021 року, включно.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» - для відома та виконання.

Ухвала в частині продовження обвинуваченому строку тримання під вартою може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, – в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя О.А. Бузунко

Судді Т.І. Іванюк

Ю.М. Домашенко