Ухвала суду № 92803151, 07.10.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/21995/20

Провадження №1-кс/127/9824/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:слідчого судді Вишара І.Ю.,

при секретарі Павленко І.В.,

за участю прокурора Майданюка В.А.,

слідчого Дюга В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного Прицюка В.А.,

розглянувши клопотання старшого слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Дюга Віталія Васильовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівка, Гайсинського р-ну Вінницької обл., проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Дюга Віталія Васильовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

Клопотання мотивовано тим, що Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та невстановленими слідством особами, за невстановлених обставин вступили між собою у попередню змову на спільне викрадення грошових коштів із банкоматів, шляхом умисного їх пошкодження.

Реалізовуючи свій план, 05.07.2020 близько 03:21, ОСОБА_2 , спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншими невстановленими слідством особами, прибули за адресою: Вінницька обл., Іллінецький р-н, смт. Дашів, вул. Центральна, 1, де біля входу до магазину «Оптовичок» знаходився банкомат акціонерного товариства державний банк «ПриватБанк», в якому на той час знаходились кошти в сумі 929 100 грн.

Продовжуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи з корисливих мотивів, умисно і узгоджено, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та невстановлені слідством особи, підійшли до зазначеного банкомату АТ ДБ «ПриватБанку», де із застосуванням автоматичної вогнепальної зброї конструкції «Калашникова» здійснили близько 150 пострілів по банкомату та застосували невстановлений вибуховий пристрій. Вказаними діями пошкоджено захисні елементи банкомату та звільнено доступ до касет з грошовими коштами.

Після чого, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та невстановлені слідством особами, таємно викрали грошові кошти в сумі 929 100 гривень, які знаходились у вищевказаному пошкодженому банкоматі АТ ДБ «ПриватБанку, що у 884 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який в 2020 році становить 1051 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, поєднаному з проникненням у сховище.

Крім того, ОСОБА_2 , спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та невстановленими слідством особами, продовжуючи реалізовувати свій план, 21.08.2020 о 04:11, прибули за адресою: Вінницька обл., смт. Теплик, вул. В. Стуса, 34, де біля входу до магазину «Дует» знаходився банкомат акціонерного товариства державний банк «ПриватБанк», у якому на той час знаходились кошти в сумі 230 200 гривень.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи з корисливих мотивів, умисно і узгоджено, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та невстановлені слідством особи, підійшли до зазначеного банкомату АТ ДБ «ПриватБанку», де через отвір видачі грошових коштів застосували невстановлену газоподібну вибухову речовину та здійснили його підрив.

Спричинені вибухом пошкодження банкомату та спрацювання охоронюваної сигналізації не надали можливості ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншими невстановленим слідством особам, забрати грошові кошти, а тому, не бажаючи бути викритими, останні покинули місце вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншими невстановленими слідством особами виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, а саме заволодіння грошовими коштами акціонерного товариства державний банк "ПриватБанк" у сумі 230 200 гривень, яка в понад 183 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який в 2020 році становить 1051 грн., та відповідно до п. 2 примітки до ст. 185 КК України становить значну шкоду, проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище, що завдало значної шкоди потерпілому

У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, тому, слідчий вважає, що підозрюваному ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, які визначені ст. 177 КПК України, а саме в даному випадку: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин; незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення клопотання.

Прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин; незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому необхідно застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти клопотання

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пункт 5 ч.2 ст. 183 КПК України регламентує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З оглянутих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 є особою раніше не судимою, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що дає підстави для вирішення питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 саме у вигляді взяття під варту.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, на час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення обґрунтована, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення гр. ОСОБА_5 від 05.07.2020; протоколами ОМП від 05.07.2020; висновком судової біологічної експертизи №883 від 21.09.2020; протоколом ОМП від 21.08.2020; висновком судової біологічної експертизи №950 від 22.09.2020; іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, не одружений; а також слідчий суддя враховує матеріальний стан, стан здоров`я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

В судовому засіданні прокурором було доведено ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного корисливого особливо тяжкого злочину, не має постійного місця роботи та джерела доходів, не має стійких соціальних зв`язків, тому є всі підстави вважати, що останній перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності за вчинене може незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином , вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за №12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч.3 ст.5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується».

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З огляду на викладене слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, з врахуванням завданої кримінальним правопорушенням шкоди, тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу в розмірі 950000 (девятсот пятидесяти тисяч) гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Дюга Віталія Васильовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_1 , тобто з 06.14 год 06.10.2020 р. до 06.14 год 04.12.2020 р.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 950000 (девятсот пятидесяти тисяч) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (Одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області, Рахунок UA 688201720355219002000000401, код ЄДРПОУ 26286152, Банк ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницкій області , МФО 820 172).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 будуть покладені наступні обов`язки:

прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

Якщо ОСОБА_1 не виконає покладені на нього обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, і до останнього буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя