Постанова № 92800536, 11.11.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/6636/20

провадження № 3/0274/3594/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2020 року м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маркуші Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, військового пенсіонера,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

22.08.2020 р. о 21-10 год в м. Бердичеві по вул. Соборній, 24, водій ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 2.9 (а) ПДР України, керував автомобілем Iveco, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився приладом "Драгер" в присутності двох свідків, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні 26.10.2020 р. ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому діянні не визнав. Пояснив, що 22.08.2020 р. у вечірній час він разом з дружиною, дітьми та знайомим ОСОБА_2 поверталися додому та були зупинені працівниками поліції, оскільки в його автомобілі був розбитий ліхтар заднього виду. Під час спілкування з поліцейськими вони повідомили, що він має ознаки алкогольного сп`яніння, тому запропонували на місці в присутності двох свідків пройти тест на приладі "Драгер". Він відмовлявся від запропонованого огляду на місці, пропонував поліцейським поїхати до медичної установи, щоб здати аналіз крові. Однак поліцейські пояснили, що огляд потрібно пройти на місці зупинки автомобіля. Після чого в присутності двох свідків він продув прилад "Драгер", результат якого показав 2,29 проміле. Однак, із зазначеним результатом він не погоджувався та знову пропоновув проїхати в лікарню. Поліцейські не погодилися та почали оформляти відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Також пояснив, що присутні свідки розписалися в бланках протоколу та в їхніх поясненнях, після чого залишили місце події. Його не було відсторонено від керування транспортним засобом, тільки було виписано тимчасовий талон. Зазначив, що пояснення в протоколі "випив пиво та їхав додому", він написав під диктовку поліцейського, після чого особисто підписав протокол. Коли підписував протокол, то свідків уже не було на місці події. Зазначив, що акт огляду водія на стан алкогольного сп`яніння не підписував.

На запитання головуючого ОСОБА_1 пояснив, що після оформлення працівниками поліції протоколу, він не поїхав до медичного закладу, аналіз крові на визначення стану алкогольного сп`яніння не здав. Однак, стверджує, що він не вживав алкоголь. Зазначив, що він не погоджувався з результатами тесту в присутності свідків, при цьому, пропонував проїхати до медичного закладу. Пройшов тест на місці зупинки автомобіля, оскільки був впевнений, що тест не покаже ознак сп`яніння. Зазначив, що на місці події окрім нього ніхто більше в прилад "Драгер" не дув.

Опитаний в судовому засіданні 26.10.2020 р. свідок ОСОБА_3 пояснив, що із ОСОБА_1 вони перебувають у товариських відносинах. Будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384-385 КК України, свідок пояснив, що він разом із ОСОБА_1 , його дружиною та двома дітьми 22.08.2020 р. у вечірній час на автомобілі ОСОБА_1 , який був за кермом, поверталися додому. Їх зупинили працівники поліції, оскільки в автомобілі був розбитий ліхтар заднього виду. Під час спілкування з водієм поліцейські повідомили, що водій має ознаки алкогольного сп`яніння. На що ОСОБА_1 не погодився та запропонував проїхати до лікарні, щоб здати відповідний аналіз крові. Однак поліцейські пояснили, що зазначений огляд можливо пройти на місці зупинки транспортного засобу. Так, в присутності двох свідків ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на приладі "Драгер", результат показав 2,29 проміле. Зазначений тест ОСОБА_1 проходив в присутності двох свідків, які стояли поблизу, після чого підписали складений поліцейськими протокол та поїхали далі. Однак ОСОБА_1 не погоджувався із зазначеним результатом та пропонував проїхати до лікарні здати тест на вміст алкоголою. Зазначив, що в подальшому він спілкувався із ОСОБА_1 , який повідомив, що його не відсторонили від керування автомобілем, а лише вилучили посвідчення водія. Також зазначив, що на місці події ніхто окрім ОСОБА_1 в прилад "Драгер" не дув.

Опитана в судовому засіданні 26.10.2020 р. свідок ОСОБА_4 зазначила, що вона є дружиною ОСОБА_1 . Будучи повідомленою судом про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384-385 КК України та ст. 63 Конституції України, свідок пояснила, що 22.08.2020 р. у вечірній час вона разом з чоловіком, який був за кермом автомобіля, дітьми та знайомим ОСОБА_2 поверталися додому. Їх зупинили працівники поліції, під час спілкування з чоловіком вони повідомили, що він має ознаки алкогольного сп`яніння, тому запропонували на місці пройти тест на приладі "Драгер". Чоловік не погоджувався, пропонував поїхати в лікарню і там здати тест на алкоголь. Поліцейські проігнорували його бажання. Ними були зупинені двоє свідків та в їхній присутності її чоловік за допомогою приладу "Драгер" пройшов тест, результатом якого було 2,29 проміле. Однак, чоловік надалі не погоджувався з результатами та пропонував проїхати в лікарню. Після чого свідки підписали протокол та поїхали далі, а поліцейські продовжили заповнювати матеріали. Після завершення події свідок разом із чоловіком поїхали в травмпункт, щоб здати аналіз крові на вміст алкоголю, однак у чоловіка були відсутні документи (паспорт), тому вони відповідний аналіз не здали та повернулися додому.

В ході судового засідання 26.10.2020 р. на поставлені головуючим ОСОБА_1 питання з`ясовано, що ОСОБА_1 , дійсно, після завершення події 22.08.2020 р. разом з дружиною поїхали в лікарню до травмпункту, щоб здати аналіз крові на визначення стану алкогольного сп`яніння, однак він не здав відповідний аналіз, оскільки не мав при собі документів. З відповідей ОСОБА_1 також встановлено, що лікар роз`яснив їм, що алкоголь, у разі перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, буде триматися в його організмі до наступного ранку. Однак, ОСОБА_1 з дружиною поїхали додому та не повернулися назад в лікарню, щоб здати аналіз крові, оскільки не придали цьому значення.

Опитаний в судовому засіданні 11.11.2020 р. свідок ОСОБА_5 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384-385 КК України, пояснив, що не знайомий зі ОСОБА_1 . В серпні місяці цього року він проїжджав автомобілем в районі фортеці в м. Бердичеві та був зупинений працівниками поліції та запрошений в якості свідка. В його присутності водій ОСОБА_1 з самого початку відмовлявся пройти тест на приладі "Драгер" на визначення стану алкогольного сп`яніння, пропонував поїхати в лікарню. Згодом в присутності свідків він задув в трубку, результат показав стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 не погоджувався із результатом, тому знову пропонував поїхати в лікарню, щоб здати відповідний аналіз. Чи їздив ОСОБА_1 в лікарню свідку невідомо. Пояснив, що розписався в протоколі, який був заповнений працівниками поліції, та в поясненнях, після чого залишив місце події. Зазначив, що за зовнішніми ознаками ОСОБА_1 , можливо, був випивший, але стверджувати він цього не може.

В подальшому (після перегляду відеозапису) свідок ОСОБА_5 визнав, що його пояснення суперечать відеозапису, оскільки водій ОСОБА_1 , дійсно, на місці зупинки транспортного засобу на пропозицію поліцейського пройти установлений законом огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на приладі "Драгер" спочатку погодився та пройшов тест. Зазначив, що події відбувалися так, як зафіксовано на відео.

Опитаний в судовому засіданні 11.11.2020 р. свідок ОСОБА_6 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384-385 КК України, пояснив, що зі ОСОБА_1 вони не знайомі. В серпні місяці цього року він був зупинений працівниками поліції та запрошений в якості свідка. В його присутності водій ОСОБА_1 погодився пройти тест на місці на визначення стану алкогольного сп`яніння. Зазначений тест він пройшов за допомогою приладу "Драгер", результат показав стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 не погоджувався із результатом, тому знову пропонував поїхати в лікарню, щоб здати відповідний аналіз. Водій та його жінка пояснювали, що чоловік хворіє цукровим діабетом. Також пояснив, що розписався в протоколі, який був заповнений працівниками поліції, та в поясненнях, з якими ознайомився, після чого залишив місце події.

В ході судового засідання 11.11.2020 р. на поставлені головуючим ОСОБА_1 уточнюючі запитання, останній пояснив, що дружина не їздила до травмпункту разом з ним, щоб здати аналіз крові на визначення стану алкогольного сп`яніння, вона була присутня лише на місці події, він їздив один. Також ОСОБА_1 не зміг пояснити суду, чому він після пояснень лікаря про тривалість наявності алкоголю в організмі людини (при цьому, як стверджує ОСОБА_1 , він був тверезий) не повернувся за документами та не здав аналіз крові на визначення стану алкогольного сп`яніння. Окрім того, жодних підтверджуючих доказів того, що ОСОБА_1 хворіє цукровим діабетом, суду не надано.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Олянюк В.Л. просив провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свою позицію обґрунтував тим, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 було проведено з порушенням Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" та положень ст. 266 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 з самого початку події мав намір пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння лише в лікарні. Окрім того, в матеріалах справи відсутній акт огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього докази та матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до статей 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за даною частиною статті, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 зазначених Правил, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

В свою чергу, порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров"я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі - Інструкція).

За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому, відповідно до п. 6, розділу I, п. 1 розділу II Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Пунктом 22 Розділу III Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Також у відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Таким чином, огляд водія на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським в присутності двох свідків.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до найближчого закладу охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).

Оцінюючи досліджені під час розгляду протоколу докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, суд, як на доказ, посилається, зокрема, на роздруківку тесту, зробленого за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», №ARBL-0809 за № 142 від 22.08.2020 р., відповідно до якого зафіксований о 21-26 год 22.08.2020 р. результат ОСОБА_1 становив 2.29 проміле.

Також факт керування ОСОБА_1 автомобілем Iveco, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 122512 від 22.08.2020 р., повністю підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, долученими до матеріалів справи.

Так, в судовому засіданні був досліджений СD-Rдиск з відеозаписом зазначеної події від 22.08.2020 р. з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано та чітко видно, як ОСОБА_1 керував автомобілем Iveco, д.н.з. НОМЕР_1 . Після його зупинки працівниками поліції водій поводив себе неадекватно (ходив навколо автомобіля та тримав папір у ротовій порожнині). Мав намір втекти з місця події. При цьому, під час спілкування з поліцейськими дружина ОСОБА_1 говорила, що чоловік хворіє цукровим діабетом, тому від нього можливо чути запах ацетону, також намагалася домовитись з ними, щоб працівники поліції не оформляли протокол відносно чоловіка.

В ході судового засідання після перегляду відеозапису на запитання головуючого свідок ОСОБА_4 відповіла, що вона, дійсно, мала намір домовитися з поліцейськими, щоб вони не оформляли протокол відносно її чоловіка, оскільки будь-які питання, на її думку, підлягають вирішенню.

Разом з тим, з відеозапису встановлено, що в присутності двох свідків працівниками поліції ОСОБА_1 на місці зупинки автомобіля було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння за допомогою алкотестера "Драгер". Водій відразу погодився на його проходження, не заперечував. При цьому, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій, з метою уникнення адміністративної відповідальності, ухилявся від правильного задуття трубки. Після проходження тесту не висловив незгоду з його результатами та не виявив бажання їхати до медичного закладу для проходження відповідного тесту.

Таким чином, дослідивши відеозапис, суддею встановлено факт керування ОСОБА_1 автомобілем Iveco, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп"яніння.

Окрім того, винуватість ОСОБА_1 по факту керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп"яніння підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 22.08.2020 р., відповідно до яких вони стали свідками того, що 22.08.2020 р. о 21-20 год в м. Бердичеві по вул. Соборній водієві ОСОБА_1 на місці в присутності свідків було запропоновано пройти тест на приладі "Драгер", на що ОСОБА_1 погодився. Результат тесту 2,29 проміле. Зазначені вище письмові пояснення підтверджуються наданими в судовому засіданні аналогічними поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є послідовними та узгоджуються між собою.

Таким чином, суд доходить до переконання, що зазначені вище докази, досліджені в судовому засіданні, є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, зокрема, з протоколом про адміністративне правопорушення. Зважаючи на викладене, протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 122512 від 22.08.2020 р. є належним та допустимим доказом у справі.

При цьому, суд не приймає до уваги та критично ставиться до наданих в судових засіданнях пояснень ОСОБА_1 , які неодноразово змінювалися ним в ході засідань, тому вважає їх неправдивими, такими, що суперечать дійсним обставинам справи. Зазначені пояснення належними доказами підтверджені не були і в повному обсязі спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи в їх сукупності. Таким чином, суд розцінює їх критично, як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за допущене правопорушення.

Разом з тим, суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 в ході дачі пояснень намагався ввести суд в оману, оскільки не надав усіх пояснень щодо зазначеної події, зокрема, що після завершення події, він разом з дружиною їздили до лікарні, щоб здати аналіз крові на визначення вмісту алкоголю в крові , однак не здав його через обставини, які безпосередньо залежали від нього волі. Однак, в подальшому ОСОБА_1 пояснював, що дружина не їздила з ним в лікарню.

Окрім того, суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 , який повідомив, що лікар травмпункту роз`яснив, що алкоголь в його організмі може протриматися до наступного ранку. Однак, ОСОБА_1 не скористався даною порадою, проігнорувавши її, та не повернувся до лікарні ні увечері, ні зранку, щоб здати відповідний аналіз на визначення стану алкогольного сп`яніння. Тим самим, підтвердив факт його перебування в стані алкогольного сп`яніння та керування транспортним засобом у відповідному стані.

Також суд звертає увагу на відеозапис, згідно якого дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_4 намагалася домовитися з поліцейськими, щоб вони не оформляли протокол про адміністративне правопорушення відносно чоловіка (зазначений факт був підтверджений самою дружиною в судовому засіданні), що також підтверджує факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Доказів того, що ОСОБА_1 хворіє цукровим діабетом, суду також не надано.

Стосовно наданих пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були допитані за клопотанням ОСОБА_1 , суд визнає їх неправдивими, оскільки вони жодним чином не доведені та не відповідають наявним доказам у справі, тому ставиться до них критично.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю

Дослідивши вказані докази у їх сукупності та проаналізувавши їх з точки зору належності, достовірності та взаємозв"язку, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо клопотання захисника Олянюка В.Л. про закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, то дане клопотання не підлягає задоволенню з тих підстав, що доводи захисника в повному обсязі спростовуються ретельно дослідженими у судовому засіданні доказами в справі в їх сукупності.

Призначаючи адміністративне стягнення, суддя призначає єдине передбачене законом стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 7, 9, 23, 33, 34, 35, 40-1, 130 ч.1, 245, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф сплатити за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області/ Житомирська область/ 21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку IBAN: UA368999980000031111149006001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420,40 грн., який сплатити за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір стягнутий з ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

На постанову може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту її винесення.

Суддя Т.М.Вдовиченко