Ухвала суду № 92800398, 11.11.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7242/15-ц

Провадження № 2-с/161/26/20

У Х В А Л А

11 листопада 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

В складі головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою стягувача державного комунального підприємства «Луцьктепло» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги по теплопостачанню з ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області 24.07.2020р. надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 15 травня 2015 року, виданого за заявою стягувача - державного комунального підприємства «Луцьктепло» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги по теплопостачанню з ОСОБА_1 .

Зазначає, що 23 липня 2020 року вона дізналась від старшого державного виконавця Першого ВДВС у м.Луцьку Західного МУ МЮ (м.Львів) про наявність судового наказу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2015 року, про стягнення з неї на користь ДКП «Луцьктепло» заборгованості за надані послуги по теплопостачанню за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 6980,75 грн., інфляційних нарахувань в сумі 1418,07 грн., трьох відсотків річних в розмірі 287,76 грн., а також стягнення 121,80 грн. понесених судових витрат у справі.

Вважає, що заявлені стягувачем вимоги є необґрунтованими та спірними, а тому судовий наказ № 161/7242/15-ц Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2015 року підлягає до скасування.

Посилається на те, що вона не є споживачем послуг з теплопостачання, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки її було виселено з вказаного житлового приміщення, на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.02.2005р. Знятись з реєстрації за колишнім місцем проживання вона не мала змоги, через відсутність у неї будинкової книги. 31.08.2016р. вона зареєструвалась за місцем свого фактичного проживання у квартирі АДРЕСА_2 , співвласницею якої вона є з 15.09.1998р. Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про право власності на житло від 10.09.1998р., будинковою книгою на квартиру АДРЕСА_2 , а також відміткою в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 .

З моменту її виселення, на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.02.2005р. із квартири АДРЕСА_3 , вона втратила право щодо володіння, користування та розпорядження зазначеним майном. Відтак, з 23.02.2005р., перестала бути споживачем комунальних послуг, які постачаються в квартиру АДРЕСА_3 , в зв`язку з чим просить скасувати вищевказаний судовий наказ.

Крім того, просить поновити процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки вважає, що пропустила його з поважних причин.

Про винесений щодо неї судовий наказ від 15.05.2015р. у справі №161/7242/15-ц їй раніше не було відомо, в зв`язку з тим, що на адресу її фактичного місця проживання ( АДРЕСА_4 ) він не надсилався. Копію оскаржуваного судового наказу вона не отримувала. Про його існування дізналась 24.07.2020р.

Посилаючись на наведене, заявник просить суд скасувати судовий наказ Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/7242/15-ц від 15 травня 2015 року, одночасно просить поновити строк звернення до суду із вищевказаною заявою.

Вивчивши заяву про скасування судового наказу, матеріали справи, суд установив таке.

Як слідує з матеріалів справи, судовим наказом Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2015 року стягнуто з з ОСОБА_1 , в користь стягувача – державного комунального підприємства «Луцьктепло» заборгованість за надані послуги по теплопостачанню в розмірі 6980, 75грн. , інфляційні нарахування в сумі 1418,07грн., три відсотки річних в розмірі 287, 76 грн., а також стягнуто 121,80грн. понесених судових витрат по справі.

24 липня 2020 року " ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування зазначеного судового наказу від 15 травня 2015 року, виданого судом за заявою ДКГІ «Луцьктепло», посилаючись на те, що 23 липня 2020 року вона дізналась від старшого державного виконавця Першого ВДВС у м. Луцьку Західного МУ МЮ (м.Львів) про наявність судового наказу Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 15 травня 2015 року, виданого за заявою стягувача - державного комунального підприємства «Луцьктепло» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги по теплопостачанню з ОСОБА_1 повернуто, у зв`язку з пропуском строку звернення в суд.

18 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась у Волинський апеляційний суд з апеляційною скаргою, згідно з якою просила визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.08.2020 по справі №161/7242/15-ц, поновити їй строк на апеляційне оскарження Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.08.2020 у справі №161/7242/15-ц; скасувати ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.08.2020 у справі №161/7242/15-ц і надіслати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2020 року в даній справі скасовано; та цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги по теплопостачанню з ОСОБА_1 передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як випливає з матеріалів справи, судовий наказ Луцького міськрайонного суду Волинської області відносно ОСОБА_1 постановлено судом 15 травня 2015 року.

Як слідує із змісту ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , подавши 24 липня 2020 року заяву про скасування судового наказу, пропустила встановлений законодавством строк звернення до суду з поважних причин, а відтак він підлягає поновленню.

У своїй заяві ОСОБА_1 вказала, що вона не є споживачем послуг з теплопостачання, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки її було виселено з вказаного житлового приміщення на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2005 року. Знятись з реєстрації за колишнім місцем проживання вона не мала змоги через відсутність у неї будинкової книги. 31 серпня 2016 року вона зареєструвалась за місцем свого фактичного проживання у квартирі АДРЕСА_2 , співвласницею якої вона є з 15 вересня 1998 року, і що з моменту її виселення, на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2005 року із квартири АДРЕСА_3 , вона втратила право щодо володіння, користування та розпорядження зазначеним майном, тому з 23 лютого 2005 року перестала бути споживачем комунальних послуг, які постачаються у вищевказану квартиру.

Згідно довідки місцевого обчислювального центру від 23 грудня 2014 року ОСОБА_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Як вбачається з розрахунку нарахувань і оплати за послуги з теплопостачання по особовому рахунку особи, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість з 01 серпня 2012 року по 3 1 лютого 2015 року за опалення становить 5 311 грн 88 коп., за гарячу воду - 1 668 грн 87 коп., інфляційні - 1 418 грн 07 коп., три відсотки річних - 287 грн 76 коп. (а.с.З).

Як слідує з копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , остання була зареєстрована за зазначеною вище адресою з 12 липня 2003 року по 31 серпня 2016 року.

Отже, між сторонами існує спір про право , який може бути вирішений судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.

Оскільки заявник заперечує проти вимог стягувача та вважає їх необґрунтованими, у відповідності до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, виданий судом наказ підлягає скасуванню.

При цьому, стягувач, який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.

Керуючись ст. 170, 171 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати судовий наказ № 161/7242/15 від 15 травня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача – державного комунального підприємства «Луцьктепло» заборгованості за за надані послуги по теплопостачанню з боржника ОСОБА_1 в розмірі 6980, 75грн., інфляційні нарахування в сумі 1418,07грн., три відсотки річних в розмірі 287, 76 грн., а також стягнення 121,80грн. понесених судових витрат по справі.

Роз`яснити стягувачу, що заявлені вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта