Рішення № 92800010, 12.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року справа № 580/4215/20

13 годин 50 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/4215/20

за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м.Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920) [представник позивача – не прибув]

до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд+» (вул. Пастерівська, 71, м.Черкаси, 18000, реєстраційний номер облікової картки платника податків 40700137) [представник відповідача – не прибув]

про стягнення податкового боргу, прийняв рішення.

30.09.2020 Головне управління ДПС у Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд+», просить:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд+» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки кошти на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920) у сумі 56454,15 грн.

Ухвалою від 30.09.2020 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 08.10.2020. Ухвалою від 08.10.2020 відкладено розгляд справи до 12.11.2020.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що всупереч вимог чинного законодавства, відповідач не виконує податковий обов`язок зі сплати податків, тому обліковано податковий борг у сумі 56454,15 грн. У зв`язку із наявністю у відповідача податкового боргу, позивач згідно пунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України має право звернутися до суду про стягнення заборгованості з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують такого платника та за рахунок готівки. Позивач свого представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, у тексті позовної заяви просив здійснити розгляд справи без участі його представника.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином (а.с.52, 57).

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Згідно частини 4 статті 129 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ «Трансбуд+» зареєстровано як юридичну особу 29.07.2016 (а.с.6 – зворотній бік) та 29.07.2016 взято на облік в ГУ ДПС у Черкаській області як платника податків (а.с.7).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом – Кодекс №2755).

Щодо доводів позивача про несвоєчасну сплату відповідачем податкового боргу, суд дійшов таких висновків.

Згідно частини 1 статті 6 Кодексу №2755 податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Кодексу № 2755 податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів.

Підпунктами 4.1.1 та 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 Кодексу № 2755 встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на принципах: загальності оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Кодексом №2755 визначено обов`язок відповідача як платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом (стаття 16).

Відповідно до пункту 46.1. статті 46 Кодексу №2755-VI встановлено, що податкова декларація - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідачем подано:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 11.10.2017 № 9210474717 у сумі 2723 грн (а.с.39).

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Кодексу №2755 не належить оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу №2755 податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з статтею 75 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу № 2755 75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 201.10 Кодексу №2755 під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 120-1.1 порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 Кодексу № 2755 податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 120.1 статті 120 Кодексу № 2755 неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Кодексу № 2755 контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі акта про результати камеральної перевірки податкової звітності від 25.09.2018 № 7637/23-00-12-0506/40700137 (а.с.15) прийнято податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 05.10.2018 № 0083221205 (а.с.14) про застосування штрафу за платежем податок на додану вартість у сумі 1020 грн про застосування штрафу за платежем податок на додану вартість. Зазначене ППР було направлено на податкову адресу відповідача, проте повернулось у зв`язку із закінченням строку зберігання (а.с.16). Доказів про оскарження ППР не надано.

На підставі акта про результати камеральної перевірки від 06.11.2017 № 2764/23-00-12-0506/40700137 (а.с.20) порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних прийнято ППР від 15.12.2017 № 0057471205 про застосування штрафу з ПДВ у сумі 44892,14 грн (а.с.17). Зазначене ППР було направлено на податкову адресу відповідача, проте повернулось у зв`язку із закінченням строку зберігання (а.с.21).

На підставі акта про результати камеральної перевірки податкової звітності від 16.11.2017 № 3258/23-00-12-0506/40700137 (а.с.23) прийнято ППР від 29.11.2017 № 0048331205 про застосування штрафу з ПДВ у сумі 170 грн (а.с.22). ППР було направлено на податкову адресу відповідача, проте повернулось у зв`язку із закінченням строку зберігання (а.с.24).

На підставі акта про результати камеральної перевірки узгодженої суми податкових зобов`язань від 19.03.2018 № 2182/23-00-12-0506/40700137 (а.с.26) прийнято ППР від 29.03.2018 № 0032491205 про застосування штрафу з ПДВ у сумі 793,16 грн (а.с.25). ППР було направлено на податкову адресу відповідача, проте повернулось у зв`язку із закінченням строку зберігання (а.с.27).

На підставі акта про результати камеральної перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 18.10.2017 № 2438/23-00-12-0506/40700137 (а.с.29) прийнято ППР від 19.10.2017 № 0024291205 про застосування штрафу з ПДВ у сумі 5173,85 грн (а.с.28). ППР було направлено на податкову адресу відповідача, проте повернулось у зв`язку із закінченням строку зберігання (а.с.30).

На підставі акта про результати камеральної перевірки від 08.09.2017 № 1615/23-00-12-0506/40700137 (а.с.32-33) прийнято ППР від 11.09.2017 № 0017461205 про застосування штрафу з ПДВ у сумі 1292 грн (а.с.31). ППР було вручено відповідачу 10.10.2017, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні (а.с.34).

На підставі акта про результати камеральної перевірки від 08.09.2017 № 1616/23-00-12-0506/40700137 (а.с.36-37) прийнято ППР від 11.09.2017 № 0017451205 про застосування штрафу з ПДВ у сумі 390 грн (а.с.35). ППР було вручено відповідачу 10.10.2017, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні (а.с. 38).

Доказів скасування індивідуальних актів матеріали справи не містять.

Загальна сума боргу відповідача з податку на додану вартість становить 56454,15 грн (2723+1292+390+5173,85+170+44892,14+793,16+1020), що підтверджується відомостями облікової картки відповідача (а.с.11-13).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу №2755 податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 102.4 статті 102 Кодексу №2755 встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Позивач звернувся до суду про стягнення податкового боргу 30.09.2020, у межах визначеного Пунктом 102.4 статті 102 Кодексу №2755 строку.

Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755-VI орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу №2755 у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 статті 59 Кодексу №2755 передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню належить вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі Suominen проти Фінляндії, № 37801/97, пункту 36, від 01.07.2003). Межі, до яких суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від природи рішення та оцінюватися у контексті обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Ruiz Torija et Hiro Balani проти Іспанії, № 18390/91, пункту 29 від 09.12.1994).

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання в установлені строки, позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ю» від 18.09.2017 № 2857-17, що вручено представнику відповідача 10.10.2017 (а.с.9).

Пунктом 95.1 статті 95 Кодексу № 2755 встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, що перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, що перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Кодексу №2755 стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Кодексу № 2755 передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, що направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Кодексу № 2755 контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким нормативно-правовим актом є Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244, що визначає механізм стягнення готівки, належною платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу. Згідно пункту 95.5 статті 95 Кодексу № 2755 вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

Згідно довідки від 21.09.2020 № 19687/10/23-00-13-0318 у відповідача наявні рахунки у банках, зокрема: у АТ «А-Банк» (МФО 307770), номер рахунку: НОМЕР_1 відкритий 27.04.2017 у гривні; у АТ «А-Банк» (МФО 307770), номер рахунку: НОМЕР_2 відкритий 27.04.2017 у гривні; у Черкаському ГРУ АТ КБ «Приватбанк» (МФО 354347), номер рахунку: НОМЕР_3 , відкритий 08.08.2016 у гривні; у Черкаському ГРУ АТ КБ «Приватбанк» (МФО 354347), номер рахунку: НОМЕР_4 , відкритий 08.08.2016 у гривні.

Згідно частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 Кодексу №2755 контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до пункту 35.2 статті 35 Кодексу №2755 сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги, доказам щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що у позивача наявні підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача коштів, з рахунків у банках та за рахунок готівки, у рахунок погашення податкового боргу у сумі 56454,15 грн та знаходить позов таким, що належить задовольнити.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.05.2018 у справі № 808/220/17 (ЄДРСР 74028705), у якій зазначено, що суть спору полягає в правомірності заявлених вимог щодо стягнення грошових коштів, що перебувають на рахунках підприємства, а також готівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу. Питання порядку, механізму стягнення таких коштів, та вчинення інших дій, пов`язаних із виконанням судового рішення, знаходиться за межами предмету спору. Варто розмежовувати підстави, що надають можливість стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу, та механізм застосування та виконання такого стягнення, який виникає після такого стягнення за рішенням суду, такий алгоритм дій пов`язаний із стягненням, є наступною стадією, що має особливості.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесених судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбуд+» (вул. Пастерівська, 71, м. Черкаси, 18000, реєстраційний номер облікової картки платника податків 40700137 та за рахунок готівки у дохід бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920) у рахунок погашення податкового боргу у сумі 56454,15 (п`ятдесят шість тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн 15 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920]

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбуд+» [вул. Пастерівська, 71, м.Черкаси, 18000, реєстраційний номер облікової картки платника податків 40700137]

Повне судове рішення складено 12.11.2020.

Суддя Л.В. Трофімова