Рішення № 92799869, 12.11.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3770/20

РІШЕННЯ

іменем України

12 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Хмельницької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації про зобов`язання прийняти розпорядження про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на земельну ділянку військового містечка №65 Хмельницького гарнізону, орієнтовною площею 809,00 га., розташовану на території Копистинської сільської ради Хмельницького району, за межами населеного пункту.

В обґрунтування позову зазначає, що згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою КЕВ м. Хмельницький Міноборони є постійним користувачем земельної ділянки державної власності загальною площею 2487,6 га. на території м. Хмельницького та Хмельницького району ( територія військового містечка) Частина цієї земельної ділянки ( 805 га.) знаходиться на території Копистинської сільської ради Хмельницького району, за межами населених пунктів. З метою оформлення майнових прав стосовно земельної ділянки позивач звернувся до Хмельницької обласної державної адміністрації як розпорядника зазначеної частини земель, які перебувають у власності держави. Позивач просив надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

На вказане звернення Хмельницька ОДА повідомила про те, що чинне законодавство не передбачає надання вказаного позивачем дозволу.

Позивач з цим не погоджується, оскільки вважає, що бажана ним технічна документація входить до складу технічної документації із землеустрою, для виготовлення якої необхідне відповідне рішення уповноважених органів виконавчої влади або місцевого самоврядування. Також згідно з чинним законодавством підставою для інвентаризації земель є рішення уповноваженого органу стосовно виконання відповідних робіт.

Судом відкрите спрощене позовне провадження.

Відповідач подав відзив, де позов не визнає, покликається на те, що Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій" не передбачене надання облдержадміністрацією дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Процедура, передбачена Земельним кодексом України, визначає лише порядок погодження та затвердження вже розробленої технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, однак не передбачає обов`язку облдержадміністрації надавати дозвіл на її розробку. Також покликається на те, що з наданого позивачем державного акту на право постійного користування земельною ділянкою неможливо достовірно розмежувати землі, які знаходяться в межах міста Хмельницького, від земель поза межами населеного пункту. Зважаючи на викладене, просить у позові відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, де з доводами відповідача не погоджується. Зазначає, що до свого звернення та до позову він додав схеми розташування земельної ділянки відносно міста, з яких добре видно межі відповідних частин земельної ділянки, які перебувають у розпорядженні різних суб`єктів. Також зазначає, що кінцеве розпорядження землями оборони здійснює не облдержадміністрація, а Кабінет Міністрів України, а позивач відповідно до приписів закону може бути замовником технічної документації щодо землеустрою, оскільки є законним користувачем земельною ділянкою.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходила.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький є квартирно - експлуатаційним органом Збройних Сил України та належить до системи Міністерства оборони України.

У постійному користуванні позивача перебуває земельна ділянка державної власності загальною площею 2487,6 га. на території м. Хмельницького та Хмельницького району ( територія військового містечка), що підтверджується актом від 23.12.1975 року (а.с. 9-12) на право користування землею, виданим Хмельницькій КЕЧі району Прикарпатського воєнного округу Хмельницької області, правонаступником якої є КЕВ м. Хмельницький. Вказана обставина ніким не оспорюється.

30.04.2020 року позивач звернувся до Хмельницької обласної державної адміністрації з заявою (а. с. 7-8) про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на земельну ділянку військового містечка №65, Хмельницького гарнізону, орієнтовною площею 805 га., яка розташована на території Копистинської сільської ради Хмельницького району, за межами населених пунктів.

До заяви позивач надав копію державного акту на право постійного користування, схеми місця розташування земельної ділянки та інші документи.

Як вбачається зі змісту додатків до позову (схем розміщення), плану земель згідно з актом, частина земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні КЕВ м. Хмельницький, розташована на території Копистинської сільської ради Хмельницького району, за межами населених пунктів, а інша частина перебуває в межах міста Хмельницького.

Відповідач у відповіді від 02.06.2020 № 99/24-26-3030/2020 послався на ст. 22 Закону України "Про землеустрій", вказавши, що чинне законодавство не передбачає надання облдержадміністрацією дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Оцінюючи правомірність вказаної відповіді, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Як вбачається зі змісту Земельного кодексу України, поняття інвентаризації земель наводиться у ньому у абзаці другому частини 13 статті 186, який передбачає, що у разі якщо на підставі матеріалів інвентаризації здійснюються формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель (крім технічної документації, за якою проводиться інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення) погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Стаття 186-1, в свою чергу, передбачає повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності, крім встановлених винятків, підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель передбачена також пунктом к) частини 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій" серед видів документації із землеустрою.

Статтею 22 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Земельний кодекс України та Закон України "Про землеустрій" дійсно не передбачають прямого обов`язку обласної державної адміністрації надавати дозвіл на розробку технічної документації стосовно інвентаризації земель.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 476, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Як вбачається зі змісту п. 8 Порядку, підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації (далі - виконавці), судові рішення.

Таким чином, підставою для проведення інвентаризації земель є не лише розпорядчі акти уповноважених суб`єктів публічного права ( у випадках, які прямо передбачені Земельним кодексом України або законом) щодо виконання відповідних робіт, але і договори, укладені між землевласниками/землекористувачами та розробниками технічної документації (виконавцями) у разі якщо саме землевласники або землекористувачі зацікавлені у її проведенні. Пункт 9 Порядку визначає, що замовниками технічної документації можуть бути як органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, так і землевласники і землекористувачі.

У той же час, як вбачається зі змісту пункту 6 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами;

за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

Пункт 4 цього розділу передбачає, в свою чергу, що у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Судом з матеріалів справи встановлено і відповідачем не спростовано, що земельна ділянка, якої стосується предмет спору, не була внесена і на даний час не внесена до Державного реєстру земель. Відмітки про державну реєстрацію права також відсутні і у самому акті на право користування землею.

Як вбачається зі змісту ч. 9 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів. Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оскільки документація щодо інвентаризації земель, як вже було встановлено вище, належить до передбачених законом видів документації із землеустрою, отже в числі іншої документації може бути підставою для подальшої державної реєстрації земельних ділянок, стосовно земельної ділянки, про яку йде мова у позові, слід застосовувати приписи пункту 6 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності"

Зазначене положення закону фактично усуває правову невизначеність в частині повноважень суб`єктів влади щодо тих земельних ділянок, які не внесені до Державного реєстру земель, тобто стосовно яких не завершено процедуру оформлення права або розмежування повноважень власників. Суд звертає увагу на те, що дані обставини відповідач не врахував і не обґрунтував належними доказами.

Оскільки єдиною підставою відмови послугувало покликання відповідача на ст. 22 Закону України "Про землеустрій", яка не врегульовує випадки, які стосуються земельних ділянок державної власності, відомості про які не внесені ( не були внесені) до Державного реєстру земель, відмова, надана відповідачем, є необґрунтованою і неправомірною.

У той же час, покликання у відзиві на те, що з наданих позивачем матеріалів неможливо було з`ясувати межі земельної ділянки та її розміщення за межами населених пунктів, суд до уваги не бере, оскільки про такі обставини не зазначено у відповіді на заяву позивача, отже під час прийняття рішення вони не враховувались.

Зважаючи на це, суд приходить до висновку про те, що розгляд заяви позивача відповідач провів формально, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не проаналізувавши акти чинного законодавства у їх сукупності та не врахувавши особливості правового статусу земельної ділянки, про яку йде мова.

Одночасно з цим спосіб захисту, який був обраний позивачем, суд вважає передчасним, оскільки прийняття рішення про надання дозволу щодо розробки документації із землеустрою належить до дискреційних повноважень суб`єкта влади, які можуть бути реалізовані ним лише після об`єктивного та всебічного дослідження і оцінки усіх документів та обставин, на підставі яких він має право видати відповідний розпорядчий акт.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 КАС України суд може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Абзац 2 ч. 4 цієї статті передбачає, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зважаючи на вказане, суд вважає необхідним зобов`язати Хмельницьку облдержадміністрацію повторно розглянути заяву КЕВ м. Хмельницький щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на земельну ділянку, розташовану на території Копистинської сільської ради Хмельницького району, за межами населеного пункту ( вказану ним у заяві) із урахуванням висновків суду, та прийняти рішення у формі, передбаченій вимогами закону.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судові витрати стягуються пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати необґрунтованою відмову Хмельницької обласної державної адміністрації, викладену листом від 02.06.2020 № 99/24-26-3030/2020 на звернення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький.

Зобов`язати Хмельницьку обласну державну адміністрацію повторно розглянути заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький від 30 квітня 2020 року щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на земельну ділянку, розташовану на території Копистинської сільської ради Хмельницького району, за межами населеного пункту ( вказану у заяві) та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький судові витрати на сплату судового збору в сумі 1900 грн. за рахунок асигнувань Хмельницької обласної державної адміністрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12 листопада 2020 року

Позивач:Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький (вул. Героїв АТО, 3/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 07928461) Відповідач:Хмельницька обласна державна адміністрація (майдан Незалежності, Будинок рад,Хмельницький,Хмельницька область,29000 22985083)

Головуючий суддя І.С. Козачок