Ухвала суду № 92799866, 12.11.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7077/20

УХВАЛА

12 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Майстер П.М., розглянувши позовну заяву Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба суму у розмірі 5 940,60 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання та сплачений судовий збір.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №340/685/19 вказав, що спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач вказує, що контракт про проходження військової служби з ОСОБА_1 розірвано з 07 листопада 2017 року, що підтверджується витягом з наказу начальника Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 06.11.2017 №249.

04.11.2017 ОСОБА_1 ознайомився з загальним розрахунком від 04.11.2017 №400. Однак, при перевірці розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта по продовольчому забезпеченню було виявлено помилку в розрахунках. При перерахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта було визначено іншу суму, яка значно менше попередньої. Отже, згідно загального розрахунку №155 від 03.03.2018 року сума, яка підлягає відшкодуванню, становить 5 490,60 грн..

З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 06.11.2020, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України.

Належних та допустимих доказів поважності причин пропуску звернення до суду позивач не зазначив і не надав суду.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач зазначив, що протягом 2011-2019р. Університет керувався рішенням Вищого спеціалізованої суду України від 2011р. та всі позовні заяви розглядались виключно в порядку цивільного судочинства.

Позивач зазначає: відповідачем контракт був розірваний 07.11.2017р. Отже, з огляду на строк позовної давності позивач мав право звернутись до суду в строк до 07.11.2020р. При цьому строк звернення в порядку КАС України сплив ще 07.12.2017р. Підстави для поновлення строку звернення в порядку адміністративного судочинства, який сплив у 2017 році, Університет фізично не зможе ніколи представити. Головна причина в тому, що Університет включно до весни 2019 року в аналогічних спорах подавав цивільні позови, частина з яких, не зважаючи на вказану вище Постанову ВСУ, була позитивно розглянута. З середини 2019 року розгляд справ відбувається виключно за правилами КАС України, оскільки всі суди остаточно пристали до позиції ВСУ.

Разом з цим, Позивач наголосив, що позовна заява до ОСОБА_1 об`єктивно (де-факто) не могла бути подана без пропуску строку звернення, що становить 1 місяць, а тому Університет наводить суду всі наявні аргументи щодо поважності пропуску вказаного строку та переконаний щодо наявності підстав для його поновлення.

Оскільки закон не має зворотної сили у часі та просторі, Позивач вважає, що висновки Великої Палати Верховного суду України від 30.01.2019р. в справі № 810/2610/16 не можуть бути застосовані (поширені) на правовідносини, які існували до появи вказаної постанови. Отже, вимагати у Позивача обґрунтування причин пропуску місячного строку звернення до суду, з огляду на те, що він фізично сплив ще у 2017 році (до існування рішення Верховного суду України) не обґрунтовано.

Вирішуючи питання про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд враховує, що поважними визнаються лише такі причини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які об`єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

При цьому, "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Суд вважає необгрунтованим посилання позивача на звернення до суду з цим позовом в листопаді 2020 року, з огляду на таке.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися у разі звернення позивача до суду здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі № 902/326/16.

Таким чином, суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до суду неповажними.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно зі ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До матеріалів заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем додано документи, що не засвідчені відповідно до вимог 94 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів поважності причин його пропуску.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом:

1) надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

2) надання до суду належним чином засвідчених копій доданих до матеріалів заяви про поновлення пропущеного строку документів, з урахуванням вимог статті 94 КАС України.

Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

відмовити Харківському національному університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба у визнанні поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Позовну заяву Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяП.М. Майстер