Рішення № 92799560, 02.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 р. № 520/11386/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Дронь А.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача – Болюбаша А. В.,

представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-514-25 від 21 квітня 2020 року, виданої ГУ ДПС у Харківській області, про сплату ОСОБА_1 заборгованості по сплаті Єдиного соціального внеску в сумі 27 831 грн. 94 коп. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840,80 грн.

В обґрунтування доводів заявленого позову позивач зазначає, що відповідно до Рішення № ЄВ00325405 від 15 січня 2020 року на неї покладено штрафи: за період з 21.01.2012 року до 16.06.2016 року в розмірі - 1217,84 грн.; за період з 21.01.2015 року до 16.12.2019 року в розмірі -4882,43 грн. Оскільки Рішення №ЄВ00325405, яке оскаржується , було прийнято лише 15 січня 2020 року, то, на думку позивача, є незрозумілім, чому штрафні санкції були покладені на позивача вже з 21.01.2012 року, з чого вбачається, що заборгованість зі сплати ЄСВ (недоїмка) виникла до 2012 року

Зазначила також, що Положеннями ст.4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Наказом Міністерства Фінансів України № 449 від 20 квітня 2015 року, закріплено, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції .

Вважає, що нарахування заборгованості по сплаті боргу (недоїмки) по ЄСВ № Ф-514-25 в сумі 27831 грн. 94 коп. від 21 квітня 2020 року незаконним та таким, що має на меті подвійне притягнення до відповідальності у вигляді одночасного нарахування пені та штрафу, тому вважає оскаржувану вимогу про сплату податкового боргу такою, що порушує її права, ухвалена незаконно та безпідставно, а отже – підлягає скасуванню.

31 серпня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача 18.09.2020 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого сторона відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувана вимога є законною, обґрунтованою та нарахованою у зв`язку із наявною у позивача заборгованістю по єдиному соціальному внеску (а.с. 70-73).

Представник відповідача вказав, що позивач перебуває на обліку в органах доходів і зборів з 11.03.2008 року як Фізична особа - підприємець та на дату формування оскаржуваної вимоги перебуває на обліку в Салтівському управлінні ГУ ДПС у Харківській області. Граничний термін сплати єдиного внеску за себе - 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Оскільки, з 2014 року щомісячно порушувались терміни сплати єдиного внеску у позивача виникла заборгованість.

Зазначає, що у зв`язку з тим, що платником податку було порушено терміни сплати єдиного внеску, відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-УІ передбачено застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків до 01.01.2015 та 20 відсотків з 01.01.2015 та відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-УІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Одночасно на суму недоїмки нараховувалась пеня з розрахунку 0.1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 1 ст. 25 Закону № 2464). Нарахування пені, передбаченої цим законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування), включно (ч. 13 ст. 25 Закону).

ГУ ДПС було сформовано Рішення № ЄВ00325405 від 15.01.2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, загальна сума штрафної санкції та пені складала - 22198,99 гривні за період з 21.01.2012 по 16.12.2019 року. Рішення з розрахунком було направлено рекомендованою поштою з повідомленням на адресу платника податку ОСОБА_1 , та отримано 23.01.2020 року.

У зв`язку з несплатою та наявною заборгованістю по єдиному внеску Головним управлінням ДПС у Харківській області була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ від 21.04.2020 № Ф-514-25 на загальну суму 27831,94 грн. що відповідає абз.2 п.З ст.61 інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року.

Позивач, не погоджуючись із позицією податкового органу, подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що лише після прийняття Рішення можна застосовувати штрафні санкції у вигляді пені та штрафу до платника податків. Крім того, вважає, що у фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування та не отримує дохід (не здійснює підприємницьку діяльність), не виникає обов`язку сплачувати внесок у мінімальному розмірі.

Посилаючись на висновки Кіровоградського окружного адміністративного суду, викладені у справі №340/453/19 від 23.05.2019 року, зазначає, що податковий орган не проводив перевірку стосовно позивача та останнім не витребовувались документи щодо діяльності ФОП, а тому формування та надіслання вимоги є протиправним, оскільки відомості з інтегрованої картки платника внеску та з Реєстру не входять до переліку «інших документів» як такі, що не підтверджують суми виплат (доходу).

За таких обставин просила позовні вимоги задовольнити.

У судове засідання, призначене на 02 листопада 2020 року, прибули позивач та її представник та представник відповідача.

Позивач та її представник підтримали доводи заявленого позову, просили суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти доводів заявленого позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов та наданих додаткових письмових поясненнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено в ході розгляду справи, згідно реєстраційних даних інформаційної системи «Податковий блок» позивач - ОСОБА_1 з 11.03.2008 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, та перебуває на обліку в Салтівському управлінні ГУ ДПС у Харківській області. З 01.01.2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (КВЕД – 96.02 - Надання послуг перукарнями та салонами краси).

За матеріалами справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській обалсті було сформовано Рішення №ЄВ00325405 від 15.01.2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, загальна сума штрафної санкції та пені складала - 22198,99 гривні за період з 21.01.2012 по 16.12.2019 року (а.с. 75).

Рішення з розрахунком було направлено рекомендованою поштою з повідомленням на адресу платника податку ОСОБА_1 , та отримано 23.01.2020 року.

Станом на 31.03.2020, згідно інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) значилась недоїмка з єдиного внеску, нарахованих штрафних санкцій та пені у відповідності до законодавства України у сумі 27831,94 грн.

В ході розгляду справи судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ від 21.04.2020 № Ф-514-25 на загальну суму 27831,94 грн., у відповідності до абз.2 п. 3 ст.61 інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року (а.с.13).

21 травня 2020 року ОСОБА_1 отримала поштою лист, в якому містилась вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-514-25 у сумі 27 831 грн. 94 коп. від 21 квітня 2020 року (а.с. 83).

Не погоджуючись із нарахуванням заборгованості по сплаті ЄСВ, ОСОБА_1 направила листа до Головного управління ДПС у Харківській області від 05.06.2020 року в якому просила пояснити про існування в неї заборгованості.

Позивачем отримано лист від ГУ ДПС у Харківській області №12602/ФОП/20-40-54-05-20 від 08.07.2020 року, в якому ОСОБА_1 повідомлено про те, що у неї існує заборгованість зі сплати ССВ (недоїмка) в сумі 27831.94 грн. (а.с. 14-15)

Не погодившись із вимогою про сплату боргу, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом України, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальне обов`язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) із змінами та доповненнями.

Згідно п. 2 ч. 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 2464-VІ облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Відповідно до Закону № 2464-VІ початком нарахування єдиного внеску, для фізичних осіб-підприємців, є дата державної реєстрації фізичної особи, як підприємця; а закінчення нарахування єдиного внеску, для цієї категорії осіб, є дата внесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців запису про припинення підприємницької діяльності.

Так, судом встановлено, що позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів як фізична особа-підприємець (дата державної реєстрації 11.03.2008) та на дату формування оскаржуваної вимоги не перебувала в стані припинення підприємницької діяльності.

Як встановлено в ході розгляду справи, відповідно до інформаційної системи органу доходів і зборів «Податковий блок» по єдиному внеску фізичним особам - підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування (тобто сплата ЄСВ «за себе», код класифікації доходів бюджету (71040000), у ОСОБА_1 на початку 2013 року рахувалась заборгованість у сумі 7188,76 грн.

Відповідно до інтегрованої карти платника сплата єдиного внеску за 2013 рік у ОСОБА_1 відсутня.

Оскільки сума 7188,76 гривень рахувалась як недоїмка по ЄСВ, та в подальшому погашалась частинами, в зв`язку з чим ОСОБА_1 порушувались строки його сплати .

Згідно абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч.3 ст.25 Закону № 2464-VІ).

Законом України від 06.12.2016 № 1774 - VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2464, які набули чинності 01.01.2017 року, яким зазначено, що платниками ЄСВ відповідно до п.4, 5 ч. 1 ст.4 Закону № 2464 є фізичні особи підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які проводять незалежну професійну діяльність.

Водночас, відповідно до абз. 3 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Нарахування єдиного внеску фізичним особам - підприємцям, які обрали спрощену здійснюють на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абз.1 п. 3 ч. 1 ст.7 Закону № 2464).

У разі якщо такими платниками не отримано дохід у звітному році або окремому місяці, звітного року, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність статусу фізичної особи - підприємця. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники податку можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником про остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже, граничний термін сплати єдиного внеску за себе - 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону № 2464-VІ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Згідно облікових даних інформаційної системи контролюючого органу «Податковий блок» (КБК 71040000) «ЄСВ за себе» у ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 ) станом на 31.03.2020 року обліковується заборгованість з єдиного соціального внеску у сумі 27831,94 грн. (де недоїмка 5632,95 грн., штраф, 6100,27 грн., та пеня 16098,72 грн.)

Станом на 31.03.2020 року згідно даних інтегрованої картки платника ІС Окрім того, зазначаємо, що 01 січня 2018 року Законом України від 03.10.2017 року № 2148-УИ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у п. 2 частини 1 ст. 7 Закону №2464 для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки, визначеної ст. 7 Закону бази нарахування єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 3 200,00 гривень.

У 2017 році, за який здійснено нарахування, мінімальний місячний розмір страхового внеску складав 704 гривні, в той час як річний - 8 448 грн.

Представником відповідача на вимогу суду надано розрахунок виниклої заборгованості по ЄСВ, яка рахується за ОСОБА_1 .

Згідно інтегрованої картки ОСОБА_1 , сальдо на початок 2013 року становить 7188,76 грн, тобто недоїмка, сплата протягом 2013 року відсутня.

Як встановлено в ході розгляду справи за 2014 рік: Нарахування єдиного внеску за 4 квартал 2013 та III квартали 2014 року - 5022,52 гривень. Сплата протягом 2014 року становить 5071,80 грн. (7188,76 + 5022,52- 5071.80) = 7105,51 грн., недоїмка станом на 31.12.2014 року.

За 2015 рік: Нарахування єдиного внеску за 4 квартал 2014 та 3 квартали 2015 року - 5127,32 гривень. Сплата протягом 2015 року становила 4649,20 грн. (7105,51 + 5127,32- 4649,20) = 7583,68 грн., недоїмка станом на 31.12.2015 року.

За 2016 рік: Нарахування єдиного внеску за 4 квартал 2015 та 3 квартали 2016 року - 4242,15 гривень. Сплата протягом 2016 року становить 5071,80 грн. (7583,68 + 4242,15- 5071.80) = 6754,03 грн., недоїмка станом на 31.12.2016 року.

За 2017 рік: Нарахування єдиного внеску за 4 квартал 2016 та 3 квартали 2017 року - 4158,00 гривень. Сплата протягом 2017 року становить 4224,00 грн. (6754,03+4158,00- 4224) = 6688,03 грн., недоїмка станом на 31.12.2017 року.

За 2018 рік: Нарахування єдиного внеску за 4 квартал 2017 та 3 квартали 2018 року - 8427,5 гривень. Сплата протягом 2018 року становить 9728,72 грн. (6688,03+8427,5-9728,72) = 5632,95 грн., недоїмка станом на 31.12.2018 року.

Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що, починаючи з 01.01.2013 по 31.03.2020 р. за позивачем з січня 2013 по 31.03.2020 постійно рахувалась недоїмка.

Як встановлено в ході розгляду справи, з січня 2013 року щомісячно порушувались терміни сплати єдиного внеску та виникла заборгованість.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

У зв`язку з тим, що платником податку було порушено терміни сплати єдиного внеску, відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-УІ передбачено застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків до 01.01.2015 та 20 відсотків з 01.01.2015 та відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-УІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0.1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 1 ст. 25 Закону № 2464). Нарахування пені, передбаченої цим законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування), включно (ч. 13 ст. 25 Закону).

При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Суд зазначає, що Рішення контролюючого органу є виконавчим документом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати ЄСВ, який визначено розділом VI Інструкції № 449.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою такої недоїмки. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з ЄСВ не застосовується.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.04.2015 № 449 та абз.2 п.З ст. 6 Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в випадках: якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борг зі сплати фінансових санкцій.

Тобто, проведення перевірки та складання за її результатами відповідного акту для подальшого винесення податкової вимоги зазначений Закон не вимагає.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ від 21.04.2020 № Ф-514-25 на загальну суму 27 831,94 грн. що відповідає абз.2 п. 3 ст.61 інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 1 Закону України №2464 максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Враховуючи зазначене вище, підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов`язаний визначити базу нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-УІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обпали спрощену систему оподаткування.

Закон №2464 розмежовує роботодавців та фізичних осіб - підприємців як різних платників єдиного внеску, більше того, перебуваючи найманим працівником, особа не позбавлена можливості здійснювати підприємницьку діяльність.

Також, будучи найманим працівником, фізична особа - підприємець не звільняється від виконання своїх обов`язків як ФО-П, в тому числі передбачених ст. 6 Закону №2464.

Крім того, Законом № 2464 не передбачено звільнення особи від сплати за себе єдиного внеску у разі перебування у статусі Фізичної особи підприємця та одночасно перебуваючи найманим працівником.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст.9 Закону № 2464).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464, для платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, з 1 січня 2017 року у разі, якщо фізична особа - підприємець не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності зобов`язана самостійно визначити базу нарахування єдиного внеску, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Судом наголошується, що на підставі Закону України № 2464-УІ розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449 (далі - Інструкція № 449) та визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску, нарахування фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015р.№435, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.04.2015р. за №460/26905 (далі - Порядок №435).

Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції №449 єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється в натуральній формі.

Так, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 3200,00 грн.

Мінімальна сума єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців в 2017 р. становила 704,00 грн. на місяць (8448 грн. на рік), у 2018р. - 819,06 грн. на місяць (9828,72 грн. на рік), а у 2019 році - 918,06 грн. на місяць (2754,18 грн. на квартал).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні вимоги від 21 квітня 2020 року № Ф-514-25 про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 у вигляді єдиного соціального внеску в розмірі 27831,94 грн. податковий орган діяв відповідно до приписів чинного законодавства.

Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-514-25 від 21 квітня 2020 року є законною та обґрунтованою.

Стосовно позиції позивача, про проведення перевірок органів доходів і зборів з приводу правильності нарахування і сплати єдиного внеску їй не було повідомлено, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог розділу VI Інструкції, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Згідно облікових даних відповідача позивач має недоїмку із сплати єдиного внеску станом на 31.03.2020 у сумі 27831,94 грн.

Враховуючи вищевказані приписи вищевказаного Закону та Інструкції відповідачем правомірно винесено вимогу № Ф-514-25 від 21 квітня 2020 року.

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога прийнята з дотриманням положень встановлених ч.2 ст. 2 КАС України.

Стосовно тверджень позивача щодо того, що винесенню вимоги повинно передувати проведення перевірки із складанням відповідного акту, а також те, що твердження, що при накладенні штрафів за несвоєчасну сплату ЄСВ необхідно складати адміністративні протоколи - суд зазначає, що такі твердження не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальне обов`язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, а тому не можуть слугувати правовою підставою для задоволення позовних вимог

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судових витрат, які підлягають стягненню на користь відповідача судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 12 листопада 2020 року.

Суддя Бідонько А.В.