Ухвала суду № 92799526, 12.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

12.11.2020 року № 520/13346/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головною управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові виплатити залишок нарахованої ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за рішеннями Харківського окружною адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі № 520/1800/20, викладеної у листі від 24.09.2020 № 2000-0202-8/70275 із посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України віл 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі № 520/1800/20 залишок нарахованої заборгованості пенсії без застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам";

- вирішити питання про доцільність направлення окремої ухвали суду до Головною управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у зв`язку з систематичним порушенням соціальних прав позивача та попередження останнього про недопущення порушень норм чинного законодавства.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №520/1800/2020 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за період з лютого 2017 року по лютий 2020 року. Станом на день подання позовної заяви рішення суду не виконано у повному обсязі. Листом Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 24.09.2020 №2000-0202-8/70275 повідомило позивача, що пенсія за період з 01.02.2017 по 29.02.2020 (момент поновлення) ОСОБА_1 нарахована, але не сплачена, оскільки постановою КМУ від 25.11.2014 №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" передбачено так званий окремий порядок для виконання рішень національних судів, якого й досі не існує. Позивач вважає дану відповідь протиправною та незаконною, у зв`язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №520/1800/2020 виконано в добровільному порядку, а саме в квітні 2020 року позивачу одночасно з поточною виплатою пенсії нараховано та виплачено пенсію в межах одного місяця у сумі 2265,73 грн., а саме за лютий 2017 року; нараховано доплату, яка виникла за період з 01.02.2017 року по 29.02.2020 року (підтверджується випискою з підсистеми призначення та виплати пенсії), яку буде виплачено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам" та постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 "Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду". Нарахована сума доплати містяться на особистому рахунку Позивача в Пенсійному фонді України та будуть виплачені за наявності бюджетного фінансування. Враховуючи вищенаведене, Головне управління вчинило усі можливі дії для повного виконання рішення суду та з боку Головного управління відсутні порушення прав позивача, а заявлені вимоги в позовній заяві не підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали позову та відзиву на позов, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року по справі №520/1800/2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з лютого 2017 року по лютий 2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за період з лютого 2017 року по лютий 2020 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Вказане рішення суду набрало законної сили 07.08.2020.

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено нарахування та виплата поточної пенсії ОСОБА_1 , а саме: в квітні 2020 року позивачу одночасно з поточною виплатою пенсії нараховано та виплачено пенсію в межах одного місяця у сумі 2265,73 грн., а саме за лютий 2017 року; нараховано доплату, яка виникла за період з 01.02.2017 року по 29.02.2020 року (підтверджується випискою з підсистеми призначення та виплати пенсії).

Листом Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 24.09.2020 №2000-0202-8/70275 повідомило позивача, що пенсія за період з 01.02.2017 по 29.02.2020 в сумі 109453,37 грн (момент поновлення) ОСОБА_1 нарахована, але не сплачена, оскільки постановою КМУ від 25.11.2014 №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" передбачено окремий порядок для виконання рішень національних судів, визначений Кабінетом Міністрів України. Таким чином, нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 по справі №520/1800/2020 пенсія за період 01.03.2017 року по 29.02.2020 року в сумі 107187,64 грн буде виплачена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення виплати пенсії за період з 01.03.2017 року по 29.02.2020 року, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Спірні відносини у цій справі виникли у зв`язку із тим, що відповідачем, на думку позивача, неналежним чином виконується рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року по справі №520/1800/2020, яке набрало законної сили.

Частиною 1-3 ст.242 КАС України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у Кодексу адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові ВС від 03.04.2019 року у справі №820/4261/18.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексу адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суд зазначає, що обраний позивачем у даній справі спосіб захисту - визнання протиправною бездіяльності щодо неналежного виконання рішення суду та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №520/1800/2020 залишок нарахованої заборгованості пенсії без застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №520/1800/2020, яким вже зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області нарахувати та виплатити позивачу пенсію за період з лютого 2017 року по лютий 2020 року.

Відтак, спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в даному випадку між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судом у справі №520/1800/2020, проте вже на стадії його виконання, тому вимоги позивача слід розглядати не в порядку позовного провадження, а в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Таким чином, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/1517 від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі №295/13613/16, від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З огляду на встановлене вище, суд доходить висновку про закриття провадження у справі.

Керуючись положеннями ст.ст.5, 47, 142, 189, 229, 238, 239, 248, 256, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя С.О.Чудних