Ухвала суду № 92799355, 12.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 листопада 2020 року м. Рівне №460/5251/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області , в якому просив суд:

1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” компенсації за втрату частини пенсії, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 47 748,88 грн., які були виплачені у жовтні 2019 року ;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити, згідно із Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” компенсацію за втрату частини пенсії, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з липня 2011 року по жовтень 2019 року, на суму пенсії 47 748,88 грн..

На адресу суду відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якого вказав, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 прийнято до розгляду справу №510/1286/16-а, предметом розгляду якої є питання застосування процесуальних строків звернення до суду. У зв`язку з цим, з метою правильного застосування норм матеріального, процесуального права відповідач вважає, що слід зупинити провадження у справі №460/5251/20.

Розглянувши клопотання відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Судом встановлено, що предметом даного спору є дії (бездіяльність, відмова) органу Пенсійного фонду щодо нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована у листопаді 2017 року, а виплачені у жовтні 2019 року.

Предметом спору у справі № 510/1286/16-а є визнання неправомірними дій управління ПФУ щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат; зобов`язання управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії як державному службовцю з дати її призначення - 17 липня 2009 року на виконання статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням середньомісячної суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат за 24 календарних місяця.

Отже, у зазначених справах різний об`єкт та предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.

Оскільки відсутні підстави неможливості об`єктивного розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням Великої палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а, а зупинення провадження у справі може призвести до вирішення справи в порушення «розумного строку», суд приходить до переконання, що мотиви наведені у заяві про необхідність зупинення провадження у справі, є помилковим.

Крім того, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав, визначених п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, для зупинення провадження у справі, а тому в задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.

Керуючись статтями 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зупинення провадження у справі № 460/5251/20 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №510/1286/16-а - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Д.П. Зозуля