Рішення № 92799329, 12.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2020 року м. Рівне № 460/6383/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вараської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач), звернулася до суду з позовною заявою до Вараської міської ради (далі – відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача про внесення змін до рішення Кузнецовського міської ради Рівненської області від 25 червня 2011 року № 151 шляхом виключення з Переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації пункту під номером 67: нежитлове приміщення № 103 в житловому будинку, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , на черговому пленарному засіданні сесії Вараської міської ради, а також зобов`язання відповідача розглянути на черговому пленарному засіданні сесії Вараської міської ради заяву позивача про внесення змін до рішення Кузнецовського міської ради Рівненської області від 25 червня 2011 року № 151 шляхом виключення з Переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації пункту під номером 67: нежитлове приміщення № 103 в житловому будинку, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . На обґрунтування позовних вимог зазначає, що у користуванні позивача на підставі договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року та укладених відповідно до нього додаткових угод перебуває окреме індивідуально визначене нерухоме майно – нежитлове приміщення № 102 на першому поверсі та приміщення магазину № 19 «Тканини» загальною площею 289,50м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане майно включене до Переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації. 30 липня 2020 року позивач звернулась до Вараської міської ради з письмовою заявою в якій просила в порядку встановленому законодавством розглянути за її участі заяву про внесення змін до рішення Кузнецовського міської ради Рівненської області № 151 від 25 червня 2011 року шляхом виключення з Переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації пункт під номером 67: нежитлове приміщення № 103 в житловому будинку, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Всупереч чинному законодавству відповідач розглянув дану заяву у невстановлений законом спосіб та листом за підписом міського голови відмовив позивачу у задоволенні цієї заяви. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позов в якому стверджує про безпідставність позову. Свою позицію аргументує нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими нормами права і зазначає, що у органу місцевого самоврядування відсутні повноваження на внесення змін до переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, натомість органи місцевого самоврядування самостійно здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Просить у позові відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив в якому відхиляє обґрунтування відзиву відповідача з підстав, тотожних змісту позовної заяви.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив не подав.

07.09.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25.09.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

30.09.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив на позов, дослідивши зібрані у справі докази, суд враховує наступне.

Обставини справи:

У користуванні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на підставі договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року та укладених відповідно до нього додаткових угод, перебуває окреме індивідуально визначене нерухоме майно – нежитлове приміщення № 102 на першому поверсі та приміщення магазину № 19 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 289,50м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

25.06.2011 Рішенням Кузнецовської міської ради Рівненської області № 151 затверджено Перелік об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації. До цього Переліку під номером 67 включено, в тому числі, і орендоване ФОП ОСОБА_1 нерухоме майно – нежитлове приміщення № 102 на першому поверсі та приміщення магазину № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 289,50м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

30 липня 2020 року позивач звернулась до Вараської міської ради з письмовою заявою в якій просила в порядку встановленому законодавством розглянути за її участі заяву про внесення змін до рішення Кузнецовського міської ради Рівненської області № 151 від 25 червня 2011 року шляхом виключення з Переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації пункт під номером 67: нежитлове приміщення № 103 в житловому будинку, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .

11.08.2020 листом № 03.3-09-660, Вараська міська рада повідомила позивача про те, що територіальна громада міста Вараш в особі Вараської міської ради (власник нежитлового приміщення № 102 на першому поверсі приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 ) планує використовувати нежитлове приміщення для власних потреб під розміщення Центру надання адміністративних послуг Вараської міської ради, тому виключення згаданого вище об`єкта з Переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації є недоцільним. Одночасно позивача повідомлено про те, що органами місцевого самоврядування не розроблялася міська програма приватизації нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Вараш на 2021 рік.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу вчинених ним дій під час розгляду заяви позивача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

За змістом ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Положенням статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР), визначено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною другою статті 2 цього ж Закону встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За правилами ч. 5 ст. 16 Закону № 280, від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Пунктом 30 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Положенням пп. 1) п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону № 280 визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до статті 59 Закону № 280, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 60 Закону № 280).

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом ( ч. 5, 6, 8 ст. 60 Закону № 280).

Аналізуючи норми чинного законодавства можна дійти висновку, що законодавець застосовує єдині підходи до вирішення питань володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності та об`єктами права державної власності.

Як приклад можна навести Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» № 2269-VIII, який визначає правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Так, ч. 5 ст. 3 цього Закону визначено, що приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

А ч. 5 ст. 7 даного Закону встановлено, що повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.

Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15 січня 1985 року, ратифікованої Україною 15 липня 1997 року визначено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Таким чином, за результатами системного аналізу вказаних вище положень законів, суд прийшов до висновку про те, що відповідач має повне право вільно вирішувати питання щодо приватизації (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності.

Водночас, суд наголошує, що питання з приводу прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, розглядаються виключно на пленарних засіданнях, а рішення з цих питань приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Як наведене вище по тексту, рішення за результатами розгляду заяви позивача від 31.07.2020 про виключення майна з Переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, не прийнято. Ба більше, така заява позивача навіть не виносилась на розгляд пленарного засідання, що суперечить вищенаведеним положенням Закону № 280.

Отже, очевидність порушення відповідачем порядку розгляду заяви позивача є безсумнівною. Тому, даному випадку, суд констатує протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у не прийнятті відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача від 31.07.2020 про виключення майна з Переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації згідно із чинним законодавством.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позивач довів ті обставини на яких ґрунтуються його вимоги, натомість відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних та допустимих доказів правомірності своїх дій, тому позовні вимоги позивача належать до задоволення.

Згідно з частинами 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Вараської міської ради, Рівненської області.

Сума судового збору сплачена позивачем відповідно до квитанції від 25.08.2020 № 51139663, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Вараської міської ради, яка полягає у не розгляді заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 31 липня 2020 року про внесення змін до рішення Кузнецовського міської ради Рівненської області від 25 червня 2011 року № 151 шляхом виключення з Переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації пункту під номером 67: нежитлове приміщення № 103 в житловому будинку, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , на черговому пленарному засіданні сесії Вараської міської ради.

Зобов`язання Вараську міську раду розглянути на черговому пленарному засіданні сесії Вараської міської ради заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 31 липня 2020 про внесення змін до рішення Кузнецовського міської ради Рівненської області від 25 червня 2011 року № 151 шляхом виключення з Переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації пункту під номером 67: нежитлове приміщення № 103 в житловому будинку, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80грн (вісімсот сорок гривень, 80коп) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Вараської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

2) відповідач - Вараська міська рада (34400, Рівненська обл., м. Вараш, м-н Незалежності, 1; код ЄДРПОУ 35056612).

Суддя Т.О. Комшелюк