
Справа № 420/10735/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за результатом якого позивач просить:
визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 209987385, місцезнаходження - вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65000) про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 01.04.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) та скасувати рішення № 155950007299 р. від 03.07.2020 р. про відмову у призначенні пенсії;
зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи в. Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 209987385, місцезнаходження - вул. Канатна, .83 м. Одеса, 65000) зарахувати періоди роботи з 16.07.1982 р. по 13.04.1983 р., з 04.10.1985 р. по 29.01.1986 р., з 02.07.1986 р. по 25.09.1987 р., з 03.11.1987 р. по 31.12.2003 р., з 01.02.2004 р. по 31.08.2004 р., з 01.09.2006 р. по 31.10.2006 р., з 01.05.2007 р. по 30.06.2007 р., з 01.07.2017 р. по 31.08.2017 р.15.02.2020 р. по 29.02.2020 р., призначити та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 01.04.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільговим умовах відповідно до Розділу XIV ст. 114 п.2 п.п. 3 Закону України № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 12.03.2020 р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. ОСОБА_1 , у зв`язку з набуттям право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 2, l2.03.2020 р. звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії, однак отримав рішення № 155950007299 від 03.07.2020 р. про відмову в призначенні пенсії взамін рішення № 155950006549 від 18.03.2020 р. Позивач вважає, що рішення про відмову у призначені пенсії № 155950007299 від 03.07.2020р. є немотивованим, оскільки не містить будь-яких об`єктивних правових підстав для відмови у призначенні пенсії. Взагалі не обґрунтовуються підстави для відмови. Лише констатовано, що спеціальний стаж складає 5 років 07 місяців, загальний стаж роботи - 27 років 05 місяців. У вказаному рішенні не обґрунтовується, чому до спеціального стажу не зараховується певний період роботи. Позивач вказує, що працюючи на посаді електрогазозварника, він має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки працював на посадах, які включено до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.94р. №162 (розділ ХХVIII). У відповідності до пп.2 п.2 ст.114 розділу ХІV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менш 30 років у чоловіків, з них не менш 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Ухвалою суду від 21.10.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсі за віком на пільгових умовах з 12.03.2020 року, є незаконними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки пільговий стаж позивача Головним управлінням зарахований за періоди роботи з 01.09.2004 р. по 31.07.2006 р., з 18.11.2006 р. по 07.04.2007 р., з 17.07.2007 р. по 31.07.2008 р., з 30.09.2017 р. по 25.09.2019 р., з 28.10.2019 р. по 14.02.2020 р. Пільговий стаж ОСОБА_1 склав 5 років 07 місяців при загальному стажі роботи 27 років 05 місяців. Відповідач звертає особливу увагу на те, що позивач просить зарахувати до пільгового стажу період роботи з 04.10.1985 р. по 29.01.1986 р. на посаді вантажника пекарні. Також, позивач просить зарахувати до пільгового стажу періоди роботи на посадах тракториста, водія - електрогазозварника 3 розряду, електрогазозварника 3, 4 ,5 розряду, які не передбачені Списком № 2 та відсутня атестація робочих місць.
Відповідачем зазначено, що у разі неможливості підтвердження первинними документами факту роботи в шкідливих умовах пенсія призначається на загальних підставах.
Таким чином, оскільки посади які займав Позивач в періоди роботи з 16.07.1982 р. по 13.04.1983 р. з 04.10,1985 р. по 29.01.1986 р„ з 02.07.1986 р. по 25.09.1987 р., з 03.11.1987 р. по 31.12.2003 р., з 01.02.2004 р. по 31.08.2004 р„ з 01.09.2006 р. по 31.10.2006 р., з 01.05.2007 р. по 30.06.2007 р., з 01.07.2017 р. по 31.08.2017 р., з 15.02.2020 р. по 29.02.2020 р. не передбачені Списком № 2 та не підтвердились первинними документами, то і правові підстави для їх зарахування відсутні.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_3 , останній працював:
з 16.07.1982 р. по 13.04.1983 р. - тракторист радгоспу-заводу ім.. XXIV з`їзду КПРС;
з 01.08.1985 р. по 04.10.1985 р.- вантажник пекарні;
з 04.10.1985 р. по 29.01.1986 р.- вантажник пекарні;
з 30.01.1986 р. по 27.06.1986 р.- навчання в учбовому комбінаті міністерства будівництва МРСР на курсах електрогазозварника 3 розряду;
з 02.07.1986 р. по 25.09.1987 р. - електрогазозварник 3 розряду;
з 03.11.1987 р. по 24.03.1990 р.- прийнятий на роботу в радгосп ім.. «Перше травня» водій-електрогазозварник 3 розряду;
з 24.03.1990 р. по 17.09.1991 р. - електрогазозварник 4 розряду (газозварник);
з 17.09.1991 р. по 09.06.1995 р.- електрогазозварник 5 розряду;
з 30.06.1996 р. по 21.08.2004 р.- електрогазозварник насіннянського радгоспу «Перше травня»;
з 01.09.2004 р. по 22.12.2004 р. - електрогазозварник 3 розряду портових майстерень Ренійського морського торговельного порту;
з 22.12.2004 р. по 25.03.2005 р.- електрогазозварник 4 розряду;
з 25.03.2005 р. по 04.08.2008 р.- електрогазозварник 5 розряду;
з 28.09.2017 р. прийнятий на посаду електрогазозварник 4 розряду в Оборотному депо Рені.
Загальний стаж роботи позивача 27 років 05 місяців, що не оспорюється сторонами.
l2.03.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою №519 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155950007299 р. від 03.07.2020 р. про відмову у призначенні пенсії в замін рішення №155950006549 від 18.03.2020 р., відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту -Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV), Порядком застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі по тексту - Порядок № 383), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637).
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Підпунктами 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) № 137-V 14 вересня 2006 року визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п.2 ст.114 Закону № 1058-ІV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Пунктом першим частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV встановлено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII.
Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закон №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 1статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Положеннями пунктів 4.1, 4.2 Порядку №22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб додатково оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
За приписами статті 100 Закону №1788-ХІІ, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
За приписами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Судом доходить висновку, Рішення №155950007299 р. від 03.07.2020 р. про відмову в призначенні пенсії прийняте Управлінням застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, є протиправним з огляду на наступне.
Щодо не надання позивачем документів стосовно атестації робочого місця.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а зазначила, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до вимог Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Тому, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.08.2020 року у справі № 174/234/17(2-а/174/33/2017) (адміністративне провадження № К/9901/46278/18).
Позивачем надано до суду, Наказ № 232 від 29.03.2004 р., № ТЧ-1-02/1549 від 28.10.2019 р. , № ТЧ-02/1279 від 26.09.2014 р. підтверджує процедуру проведення атестації робочих місць та Висновок експертизи якості проведення атестації робочих місці від 25.05.2004 р., від 11.12.2014 р., щодо інших періодів праці позивача даних у останнього на має.
З урахуванням висновків Верховного Суду зазначена обставина не може слугувати підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Щодо невідповідності розділу робочих спеціальностей за Списком №2
Суд зазначає, що на період роботи ОСОБА_1 працював на посадах, водія - електрогазозварника 3 розряду, електрогазозварника 3, 4 ,5 розряду.
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці до територіального органу Пенсійного фонду України необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637.
В такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, за записами трудової книжки визначається не тільки загальний стаж роботи, але і встановлюються відомості, які дають право на пенсію на пільгових умовах.
Оскільки професія електрозварника (газозварника) входить до Списку №2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №36 від 16.01.2003р."Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", позивач дійсно має право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджені Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов`язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб`єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Позивачем до суду надано довідки, що підтверджують стаж роботи позивача на посадах водія - електрогазозварника 3 розряду, електрогазозварника 3, 4 ,5 розряду.
Відтак враховуючи наведене суд вважає, що до зарахування до пільгового стажу позивача належать періоди роботи на посадах:
з 02.07.1986 р. по 25.09.1987 р. - електрогазозварник 3 розряду;
з 03.11.1987 р. по 24.03.1990 р.- прийнятий на роботу в радгосп ім.. «Перше травня» водій-електрогазозварник 3 розряду;
з 24.03.1990 р. по 17.09.1991 р. - електрогазозварник 4 розряду (газозварник);
з 17.09.1991 р. по 09.06.1995 р.- електрогазозварник 5 розряду;
з 30.06.1996 р. по 21.08.2004 р.- електрогазозварник насіннянського радгоспу «Перше травня»;
з 01.09.2004 р. по 22.12.2004 р. - електрогазозварник 3 розряду портових майстерень Ренійського морського торговельного порту;
з 22.12.2004 р. по 25.03.2005 р.- електрогазозварник 4 розряду;
з 25.03.2005 р. по 04.08.2008 р.- електрогазозварник 5 розряду;
з 28.09.2017 р. прийнятий на посаду електрогазозварник 4 розряду в Оборотному депо Рені.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155950007299 р. від 03.07.2020 р. про відмову у призначенні пенсії в замін рішення №155950006549 від 18.03.2020 р., прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У цій справі повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є: зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 02.07.1986 р. по 25.09.1987 р., з 03.11.1987 р. по 31.12.2003 р., з 01.02.2004 р. по 31.08.2004 р., з 01.09.2006 р. по 31.10.2006 р., з 01.05.2007 р. по 30.06.2007 р., з 01.07.2017 р. по 31.08.2017 р.15.02.2020 р. по 29.02.2020 р. та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №519 від l2.03.2020 р. щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, підлягають задоволенню частково, з вищенаведених підстав.
Згідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посада чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 209987385, місцезнаходження - вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65000) про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 01.04.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) та скасувати рішення № 155950007299 р. від 03.07.2020 р. про відмову у призначенні пенсії
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 02.07.1986 р. по 25.09.1987 р., з 03.11.1987 р. по 31.12.2003 р., з 01.02.2004 р. по 31.08.2004 р., з 01.09.2006 р. по 31.10.2006 р., з 01.05.2007 р. по 30.06.2007 р., з 01.07.2017 р. по 31.08.2017 р.15.02.2020 р. по 29.02.2020 р. та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №519 від l2.03.2020 р. щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду.
В решті позову - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1681,60грн..
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.С. Єфіменко
.
Судове рішення № 92799124, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 12.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/10735/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: