Рішення № 92798733, 02.11.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа №340/1684/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України

до відповідача-1: Державної податкової служби України;

відповідача-2: Головного управління ДПС у Кіровоградській області,

про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) і рішення,

за участю:

секретаря судового засідання – Костенко А.В.,

представників:

позивача – Балюри С.В., Поповича П.О.,

відповідача – Андрющенка О.М.

Державне підприємство «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України звернулося з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Кіровоградській області про:

- визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3166-11 від 06 квітня 2020 року на суму 4 364 746,00 грн;

- визнання протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 29 квітня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що винесення оскаржуваної вимоги під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є порушенням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Окрім того, позивач зауважує про існування судових рішень, якими скасовані попередні вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.56-58). Представник відповідача-1 вважає, що спірне рішення за результатами розгляду скарги не є юридично значимим для позивача, є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву у якому він заперечив щодо задоволення позову (а.с.61-63). Представник відповідача вказує, що податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3166-11 від 06.04.2020 р. сформовано та направлено платнику ДП ДГ «Червони й землероб» на суму 4 364 746,48 грн, яка виникла у зв`язку з порушенням строків сплати ЄСВ. Стосовно позиції позивача про мораторій на задоволення вимог кредиторів представник відповідача-2 зазначив, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.24).

22.06.2020 р. підготовче засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін (а.с.36).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні (а.с.141).

У судовому засіданні 06.10.2020 р. оголошено перерву для надання додаткових доказів (а.с.152).

На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 02.11.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення (а.с.176). Виготовлення повного рішення відкладено у строк до 12.11.2020 р., про що повідомлено під час проголошення вступної та резолютивної частини.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України 19.03.1992 р. зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник єдиного внеску (а.с.19).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 р. у справі №340/1762/19 за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування вимоги, визнання протиправним та скасування рішення визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3166-11, винесену Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області від 11 травня 2019 року; визнано протиправною та скасовано рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 05 липня 2019 року (а.с.16-18).

На підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів посадовою особою ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 р. №Ю-3166-11, з огляду на зміст якої станом на 31.03.2020 р. за Державним підприємством «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України обліковується недоїмка з єдиного соціального внеску становить 4 364 746,48 грн, у тому числі 2 751 891,51 грн недоїмка та 1 612 854,97 грн пеня (а.с.7).

27.04.2020 р. ДП «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України подано до Державної податкової служби України скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3166-11 від 06.04.2020 р. (а.с.8-10).

Рішенням Державної податкової служби України №14992/6/99-00-08-06-01-06 від 29.04.2020 р. про результати розгляду скарги, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.03.2020 р. №Ю-3166-11 ГУ ДПС у Кіровоградській області залишено без змін, а скаргу ДП «ДГ «Червоний землероб» КДСГДС НААН від 27.03.2020 р. – без задоволення (а.с.11-12).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі за текстом – Закон №2464).

У розумінні п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464 Платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 4 статті 8 Закону №2464 встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ч.ч.5, 8 ст.9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі – договір про добровільну участь).

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

З огляду на ч.7 ст.9 Закону №2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

Згідно з ч.ч.11, 12 ст.9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч.20 ст.25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2016 р. у справі №912/2391/16 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії наук України та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника – Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії наук України (а.с.159-170).

Відповідно до ч.ч.1-3, 5, 7 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. №2343-ХІІ, у редакції Закону України від 22.12.2011 р. №4212-VI, чинного на час порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії наук України та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів – зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.ч.1-3, 5, 8 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, чинного на час винесення оскаржуваної вимоги, мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, із набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства не змінилося правове регулювання щодо заборони нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Суд враховує, що заборона застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання боржника (зобов`язання, які виникли після цієї дати). Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.09.2020 р. у справі №826/3106/18 (провадження №11-1272апп19).

З огляду на зміст облікових карток платника єдиного соціального внеску встановлено, що сплачені позивачем поточні платежі єдиного внеску зараховувалися відповідачем в рахунок зменшення боргу з пені, нарахованої рішенням №0073505106 від 19.12.2018 р., внаслідок чого у ДП «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України утворилася недоїмка з єдиного соціального внеску та нараховувалася пеня (а.с.74-119).

При цьому суд бере до уваги, що рішенням ГУ ДФС у Кіровоградській області №0073505106 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.12.2018 р. ДП «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України нараховано штраф у розмірі 999 039,96 грн за період з 21.04.2015 р. до 10.12.2018 р. та пеню у розмірі 2 495 583,29 грн (а.с.64).

Отже, рішенням ГУ ДФС у Кіровоградській області №0073505106 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.12.2018 р. застосовано штрафні санкції та пеню, у тому числі і за період, що передував введенню мораторію (до 13.09.2016 р.).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість із недоїмки та пені, відображена у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3166-11 від 06 квітня 2020 року на суму 4 364 746,00 грн, нараховані всупереч забороні застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню, а позовну вимогу у цій частині належить задовольнити.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 29 квітня 2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 – 4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У розумінні п.8 ч.1 ст.4 КАС України позивач – особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, звернення особи з відповідними позовними вимогами повинно бути спрямоване на відновлення порушеного права.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.56.10 ст.56 Податкового кодексу України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Суд враховує, що оскаржуваним рішенням, за результатом розгляду скарги Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.03.2020 р. №Ю-3166-11 ГУ ДПС у Кіровоградській області залишено без змін, а скаргу ДП «ДГ «Червоний землероб» КДСГДС НААН від 27.03.2020 р. – без задоволення.

Під час розгляду даної справи суд дійшов висновку про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3166-11 від 10.03.2020 р. та задовольнив позовну вимогу в цій частині.

При цьому суд вважає, що визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) від 06 квітня 2020 року №Ю-3166-11, у повному обсязі відновлює порушене право Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України.

Натомість, рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 29 квітня 2020 року не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача, тобто не породжує жодних правових наслідків та не є для нього юридично значимим, а тому визнання протиправним та скасування такого рішення не призведе до захисту прав Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України.

Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 08.09.2020 р. у справі №826/24880/15 (провадження №К/9901/31167).

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 29 квітня 2020 року безпосередньо не порушуються права та інтереси позивача, позовна вимога у цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 21 020,00 грн (а.с.6). Судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги немайнового характеру, ставка судового збору за яку становить 2 102,00 грн.

Таким чином, підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 18 918,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) від 06 квітня 2020 року №Ю-3166-11 на суму 4 364 746,48 грн, у тому числі 2 751 891,51 грн недоїмки та 1 612 854,97 грн пені.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729913, с. Чарівне, Бобринецький район, Кіровоградська область) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 18 918,00 грн (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду – 11 листопада 2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт