Рішення № 92798154, 27.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 р. Справа№200/4703/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Дяченка А.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративний позов Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) до Управління державної казначейської служби України у м.Краматорську Донецької області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

за участі представників сторін:

представник позивача - не з`явився

представник відповідача - не з`явився

УСТАНОВИВ:

Позивач, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної казначейської служби України у м.Краматорську Донецької області, в якому просить суд:

- прийняти адміністративний позов про визнання протиправними дій Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області та зобов`язання вчинити певні дії до розгляду та відкрити провадження по цій справі,

- надати відстрочку на сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення в цій адміністративній справі,

- визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області в частині відмови у відкритті рахунків на ім`я Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з підстав, викладених у листі від 28.02.2020 № 04-56/9,

- зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути лист Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 13.02.2020 № 6811, з урахуванням висновків суду,

- зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області відкрити небюджетні рахунки Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Харків).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції організовує через структурний підрозділ, що забезпечує реалізацію повноважень з питань державної виконавчої служби, виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів України. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області є територіально відокремленим від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та фактично розташований у місті Краматорську Донецької області.

Так, відмова Управління Державної казначейської служби у м. Краматорську Донецької області у відкритті рахунків для Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), крім посилання на План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203, яким передбачено, що рахунки для забезпечення примусового виконання рішень відносяться до групи рахунків «Депозитні рахунки розпорядників та одержувачів бюджетних коштів», не має більшого законодавчого обґрунтування. На думку відповідача, такі рахунки відкриваються розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів, а Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) як розпорядник або одержувач бюджетних коштів відсутній у мережі на обслуговування в Управлінні Державної казначейської служби у м. Краматорську Донецької області.

При цьому, позивач зазначає, що жодним діючим нормативно - правовим актом не врегульована територіальна підвідомчість органів державної казначейської служби, відповідно до якої були б чітко визначені місця обслуговування клієнтів органами державного казначейства.

Згідно підпункту 3 пункту 6 Положення № 1280, Управління (відділення) казначейства в установленому порядку мають право повертати без виконання документи, подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами і стягувачами у передбачених законодавством випадках. Проте, на думку позивача, у листі Управління Державної казначейської служби у м. Краматорську Донецької області від 28.02.2020 № 04-56/9 відсутнє посилання на норми законодавства, згідно яких пакет документів для відкриття рахунків для Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було повернуто без виконання.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 200/4703/20-а позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивачем усунено недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22 червня 2020 року о 13:00 год.

11 червня 2020 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву в якому останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Так, відповідач зазначає, що у відповідності до «Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758 передбачено, що небюджетні рахунки – це рахунки які відкриваються органами казначейства у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно - правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів.

Згідно п. 1 Положення про відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), затвердженого наказом Східного управління Міністерства юстиції, затвердженого наказом Східного управління від 27.12.2019 № 148/В, Відділ входить до складу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), який є структурним підрозділом та підпорядковується Східному управлінню. Тобто, Відділ не є відокремленим структурним підрозділом Східного управління.

Також зазначає, що ані Відділ, ані власне Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) наразі не є розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів, у зв`язку з тим, що головним розпорядником коштів - Міністерством юстиції України, ці організації не було включено до мережі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, які обслуговуються безпосередньо Управлінням Державної казначейської служби України у м.Краматорську Донецької області.

До мережі включаються головний розпорядник, розпорядники нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього, та одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені головним розпорядником на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою , та отримують на їх виконання кошти з державного бюджету. Головні розпорядники подають мережу Казначейству, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - головним управлінням Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за формою згідно з додатком до цього Порядку на паперових та електронних носіях інформації не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до початку бюджетного періоду.

Відзначає, що головний розпорядник коштів, в даному випадку це Міністерство юстиції України, до початку бюджетного періоду визначає мережу за територіями (обласний рівень ) із зазначенням статусу кожної установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), яка обслуговується у відповідному органі Казначейства. При цьому, зазначає, що на 2020 рік Міністерством юстиції України Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) до мережі, яку має територіально обслуговувати Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області внесено не було.

На думку відповідача, саме головний розпорядник коштів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), тобто Міністерство юстиції України не забажало додавати Східне міжрегіональне управління юстиції (м. Харків) до мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету, які обслуговуються безпосередньо Управлінням Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області.

У підготовчому засіданні 22 червня 2020 року відкладено розгляд справи до 14 липня 2020 року о 12:00 годині.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання по справі № 200/4703/20-а за позовом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) до Управління державної казначейської служби України у м.Краматорську Донецької області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії до 15 вересня 2020 року о 15:00 годині.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30 вересня 2020 року об 11:00 год.

30.09.2020 року у судовому засіданні оголошено перерву до 13.10.2020 року.

При цьому, 30.09.2020 року позивачем до суду надано письмові доповнення до заперечення на відзив, в якому останній зазначає про те, що Порядком № 7658 від 22.06.2012 року передбачено відкриття небюджетних рахунків клієнтам, проте у ньому не зазначено ніяких вимог щодо обов`язковості наявності клієнта у мережі розпорядників бюджетних коштів. Вважає, що у запереченнях на позовну заяву містяться певні протиріччя та неузгодженість між собою нормативно - правових актів, та, відповідно, обґрунтувань відповідача.

У судовому засіданні 13.10.2020 року розгляд справи відкладено на 27.10.2020 року.

У судове засідання 27.10.2020 року повноважні представники позивача та відповідача не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що є відомості в матеріалах справи. При цьому, суд зазначає, що позивачем та відповідачем до суду надані клопотання про розгляд справи без участі повноважних представників останніх.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Листом від 13.02.2020 № 6811 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулось до Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області, в якому надало оформлені, з урахуванням вимог, зазначених у Наказі Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758 «Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України» документи щодо відкриття небюджетних рахунків для зарахування депозитних сум та авансового внеску Східному міжрегіональному управлінню. Міністерства юстиції (м. Харків). Так, зокрема, було надано: заяву про відкриття рахунків згідно Додатку 6 до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, картку із зразками підписів та відбитка печатки згідно Додатку 7 до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України; наказ № 106/В від 10.02.2020 «Про надання права першого та другого підпису», наказ 148/В від 27.12.2019 «Про затвердження положення про структурні підрозділи Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)», копії наказів «Про призначення на посаду», копії паспортів та картки фізичної особи платника податків засвідчені нотаріально, договір про здійснення розрахунково – касового обслуговування згідно Додатку 1 до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України та копії установчих документів (а.с.6).

Відповідно до доданої Заяви про відкриття рахунків у «графі – Найменування клієнта, що відкриває рахунок» зазначено «Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) код ЄДРПОУ 43315445, код клієнта за Єдиним реєстром розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів - 158030» (а.с. 7).

Згідно Відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 19.12.2019 № 03.1-11/2690 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 16.12.2019 року, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), ідентифікаційний код 43315445 є юридичною особою, місцезнаходження 61002, Харківська область, місто Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, дата реєстрації 29.10.2019 року (а.с. 9).

Згідно Витягу № 19203145000543 з реєстру платників податку на додану вартість, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) зареєстровано платником податку на додану вартість 01.12.2019 року (а.с. 10).

Також, відповідно до Довідки про включення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів від 20.12.2019 року, ГУ ДКСУ у Харківській області повідомило про те, що розпорядником бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) є Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків). Дата занесення до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних 20.12.2019 року (а.с. 11).

Рішенням № 1920314600133 від 27.12.2019 у відповідності до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій, ознака неприбутковості 0031 – бюджетні установи, дата включення 27.12.2019 року (а.с.12).

Згідно реєстраційної картки розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) є розпорядником бюджетних коштів. У «графі» відокремлений структурний підрозділ розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) – відсутня інформація (а.с. 13).

Листом – відповіддю від 28.02.2020 № 04-56/9 управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області на адресу заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) «Про відкриття рахунків» повідомило про те, що рахунки для забезпечення примусового виконання рішень згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203, відносяться до групи рахунків – «Депозитні рахунки розпорядників та одержувачів бюджетних коштів». Тобто такі рахунки відкриваються розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів. Разом з цим, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) як розпорядник або одержувач бюджетних коштів відсутній в мережі на обслуговування в УДКСУ у м. Краматорську. У зв`язку з чим, розглянувши лист та документи на відкриття рахунків, на даний час не існує підстав для відкриття рахунків для забезпечення примусового виконання рішень на ім`я Східного управління в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області (а.с. 19).

Також, до суду надано подання від 13.07.2020 № 02.3-38-41/Пд за підписом заступника начальника Управління – начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Г. Филиппенко до начальника Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в якому просить останнього звернутись до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня – Міністерства юстиції України – з метою внесення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в особі відділу примусового виконання рішень до мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету, які обслуговуються безпосередньо Управлінням та відкриття небюджетних рахунків для зарахування депозитних сум та авансового внеску (а.с. 113 - 114).

Листом від 05.08.2020 № 20964/02/3-38-41/Пд/ 12.1 «Про відкриття небюджетних рахунків» Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) повідомило заступника начальника Управління – начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Г. Филиппенко про те, що розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують бюджетні асигнування безпосередньо від них. Зазначає, що Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), як розпорядник бюджетних коштів третього рівня, територіально зареєстроване в м. Харкові в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів та перебуває на обслуговуванні в ГУ ДКСУ у Харківській області.

Згідно зі штатним розписом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області - це структурний підрозділ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), який не є окремою бюджетною установою та відповідно не може бути внесеним до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня. Окрім того, рахунки для обліку депозитних сум та авансових внесків належать до небюджетних рахунків, на які не надходять бюджетні асигнування. При цьому, зазначає, що внесення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в особі відділу примусового виконання рішень до мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету, які обслуговуються безпосередньо УДКСУ у м. Краматорську Донецької області, суперечить вимогам Порядку № 1407 та унеможливлює звернення стосовно цього питання до Міністерства юстиції України (а.с. 116-117).

При цьому, вважаючи дії Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області в частині відмови у відкритті рахунків на ім`я Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 затверджено «Положення про Міністерство юстиції України», згідно якого Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 «Про затвердження Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України» затверджено Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України згідно якого Міжрегіональні управління Міністерства юстиції України (далі - міжрегіональне управління) підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.

Так, Міжрегіональне управління в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.п. 13, 14 Міжрегіональні управління утримуються за рахунок Державного бюджету України. Структуру міжрегіональних управлінь затверджує Міністр юстиції України. Штатний розпис та кошторис міжрегіональних управлінь затверджує державний секретар Міністерства юстиції України.

Міжрегіональне управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування авансового внеску стягувача, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, печатки із зображенням Державного Герба України

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870 наказом Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 року №3173/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції згідно з переліком (додаток 1), зокрема, Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області, Головне територіально управління юстиції у Луганській області, Головне територіальне управління юстиції у Харківській області і утворені як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції згідно з переліком (додаток 2), зокрема, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Відповідно до Положення про відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, затвердженого наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.12.2019 № 148/В, зазначено, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції входить до складу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що є органом державної виконавчої служби та входить до системи органів Міністерства юстиції України, є структурним підрозділом та підпорядковується через управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України зазначається значення наступних термінів:

бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права;

місцеві бюджети - бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування;

головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень;

розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету;

одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Указом Президента України від 13 квітня 2011 № 460/201 «Про Положення про Державну казначейську службу України» установлено, що Державна казначейська служба України є правонаступником прав та обов`язків Державного казначейства України та є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215затверджено «Положення про Державну казначейську службу України», Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів

Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку.

Основними завданнями Казначейства є, зокрема, реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 № 128 «Про затвердження положень», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 № 651 «Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби» та наказу Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 128 «Про затвердження положень про територіальні органи Державної казначейської служби України» затверджено, зокрема Положення про управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську.

Згідно п. 1 цього Положення, Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську є територіальним органом Державної казначейської служби України. Управління Казначейства підпорядковане Державній казначейській службі України та Головному управлінню Державної казначейської служби України в Донецькій області.

Пунктом 3 Положення передбачено, що основним завданням управління Казначейства є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Також, Управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

- здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково – касове обслуговування розпорядників, одержувачів;

- здійснює відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду;

- веде базу даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складає та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

- веде облік бюджетних асигнувань, доводить до розпорядників, одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису державного бюджету зміни його;

- здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету (п. 4 Положення).

Наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758 затверджено Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України (далі по тексту Порядок 758).

Так, цей Порядок регламентує взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України (далі - Казначейство) і розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів, відокремленими структурними підрозділами розпорядників бюджетних коштів, підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами - підприємцями (далі - клієнти), а також органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування в процесі відкриття (закриття) рахунків.

Відповідно до положень Порядку № 758:

депозитні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Казначейства для операцій з коштами, які з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням;

небюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються органами Казначейства у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам - підприємцям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів. До небюджетних рахунків відносяться депозитні рахунки, рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, рахунки фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, рахунки для операцій з коштами від приватизації майна, коштами фінансового резерву та інші рахунки клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Пунктом 1.6 передбачено, що усі відкриті рахунки (бюджетні та небюджетні) реєструються в книзі відкритих рахунків, яка ведеться органами Казначейства.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407 затверджено «Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами» (далі по тексту – Порядок № 1407), який регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської служби, розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов`язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 1.2. Порядку передбачено, що при казначейському обслуговуванні державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу застосовуються поняття та економічні категорії, які визначені Бюджетним кодексом України, Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги» та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні.

Так, згідно цього Порядку термін «мережа розпорядника коштів державного бюджету» (далі - мережа) - згрупована відповідно до законодавства головним розпорядником коштів державного бюджету (далі - головний розпорядник) (розпорядником коштів державного бюджету нижчого рівня (далі - розпорядник нижчого рівня), що має власну мережу) інформація щодо розпорядників нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких координується ним, а також отримують від нього бюджетні асигнування, та одержувачів коштів державного бюджету.

Відповідно до п. 2.1 Порядку передбачено, що головні розпорядники до початку бюджетного періоду визначають мережу за територіями (обласний рівень) із зазначенням статусу кожної установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), яка обслуговується у відповідному органі Казначейства. Відповідальні виконавці бюджетних програм визначають мережу і подають головному розпоряднику для зведення мережі по головному розпоряднику. До мережі включаються головний розпорядник, розпорядники нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього, та одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені головним розпорядником на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти з державного бюджету.

Розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують бюджетні асигнування безпосередньо від них.

Розпорядник (одержувач) бюджетних коштів не може бути включений одночасно до мережі головного розпорядника та розпорядника нижчого рівня за однією бюджетною програмою.

Установа не може бути одночасно розпорядником бюджетних коштів та одержувачем бюджетних коштів.

Одержувач бюджетних коштів не може бути одночасно замовником і виконавцем робіт (надавачем послуг, постачальником товарів) при виконанні бюджетної програми за рахунок коштів державного бюджету.

До мережі включаються розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів, внесені до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (далі - Єдиний реєстр), у встановленому законодавством порядку.

До мережі розпорядника бюджетних коштів можуть бути включені відокремлені структурні підрозділи розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), які не є юридичними особами, відомості щодо яких внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законодавством. До відокремлених структурних підрозділів розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) застосовуються положення, визначені для розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів).

Головні розпорядники (крім Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій) подають мережу Казначейству, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - головним управлінням Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головні управління Казначейства) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку на паперових та електронних носіях інформації не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до початку бюджетного періоду. У разі виникнення протягом бюджетного періоду змін мережі головні розпорядники складають реєстр змін до мережі за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Казначейство та Головні управління Казначейства перевіряють подану інформацію на відповідність встановленим вимогам до складання мережі, даним Єдиного реєстру (код розпорядника/одержувача бюджетних коштів за Єдиним реєстром, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ), повне та скорочене (за наявності) найменування, статус установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), код та найменування органу Казначейства) та вносить до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету, про що на документі ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Пунктом 2.2 Порядку передбачено, що розпорядники нижчого рівня, до мережі яких належать інші розпорядники нижчого рівня та/або одержувачі бюджетних коштів, складають мережу в порядку, визначеному для головних розпорядників. Ці розпорядники (крім районних державних адміністрацій) обслуговуються у відповідних Головних управліннях Казначейства та включають до мережі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, які обслуговуються в органах Казначейства відповідної адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь). Районні державні адміністрації обслуговуються у відповідних управліннях (відділеннях) Казначейства (далі - управління (відділення) Казначейства) та включають до мережі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, які обслуговуються у цьому управлінні (відділенні) Казначейства.

Розпорядники нижчого рівня (обласний рівень) подають мережу у територіальному розрізі (місто, район) Головним управлінням Казначейства, районні державні адміністрації - відповідним управлінням (відділенням) Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку на паперових та електронних носіях інформації не пізніше ніж за десять днів до початку бюджетного періоду. Головні управління Казначейства (управління (відділення) Казначейства) перевіряють подану інформацію на відповідність встановленим вимогам щодо складання мережі, даним Єдиного реєстру (код розпорядника (одержувача) бюджетних коштів за Єдиним реєстром, код за ЄДРПОУ, повне та скорочене (за наявності) найменування, статус установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), код та найменування органу Казначейства) та вносять до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету, про що на документі ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Відповідно до п. 2.3 Порядку визначено, що складання мережі Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України та інших головних розпорядників може мати особливості: розпорядники нижчого рівня, які обслуговуються в одному Головному управлінні Казначейства (базовому), включають до мережі розпорядників нижчого рівня, які обслуговуються в іншому Головному управлінні Казначейства (транзитному).

Базові Головні управління Казначейства - це Головні управління Казначейства, на території яких перебувають розпорядники нижчого рівня, до мережі яких включені розпорядники бюджетних коштів, що розташовані на території іншого Головного управління Казначейства (транзитного).

Транзитні Головні управління Казначейства - це Головні управління Казначейства, на території яких перебувають розпорядники бюджетних коштів, включені до мережі розпорядників коштів нижчого рівня, розташованих на території іншого Головного управління Казначейства (базового).

Мережа таких головних розпорядників вноситься до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету базовими Головними управліннями Казначейства.

Пунктом 2.5 Порядку передбачено, що розпорядники бюджетних коштів забезпечують достовірність даних, наведених у мережі (реєстрі змін до мережі). Органи Казначейства є користувачами мережі.

Також, Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 № 1691 затверджено «Порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів» (далі по тексту – Порядок № 1691), який розроблено з метою формування переліку всіх розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, упорядкування мережі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (далі - розпорядники нижчого рівня) та одержувачів бюджетних коштів (далі - мережа) та встановлення загальних процедур з формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Пунктом 1.2 Порядку № 1691 визначено, що терміни вживаються у такому значенні:

Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (далі - Єдиний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, обліку та надання інформації про розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів;

реєстраційна картка розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) (далі - Реєстраційна картка) - документ встановленого зразка, який містить сукупність даних про розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів).

Інші терміни вживають у значенні, визначеному Бюджетним кодексом України.

Пунктом 1.3 Порядку № 1691 передбачено, що дія цього Порядку поширюється на розпорядників та одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів, відокремлені структурні підрозділи розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів), до яких застосовуються вимоги бюджетного законодавства, визначені для розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів).

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 1691 розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів заповнюють Реєстраційну картку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку та подають до органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства) за місцезнаходженням та юрисдикцією в електронному вигляді та на паперовому носії інформації (два примірники) за підписом керівника установи (підприємства, організації), завіреним відбитком печатки (для одержувачів бюджетних коштів, які є суб`єктами господарювання, організаціями, використання печатки відповідно до законодавства не є обов`язковим).

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що небюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються органами Державного казначейства України у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, підприємствам, установам, організаціям за операціями, що не відносяться до операцій за виконанням бюджетів. До небюджетних рахунків відносяться депозитні рахунки, рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, рахунки фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, рахунки для операцій з коштами від приватизації майна, коштами фінансового резерву та інші рахунки клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Судом встановлено, що головним розпорядником коштів є Міністерство юстиції України.

При цьому, суд відмічає, що ані відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ані Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) не є розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів, оскільки Міністерством юстиції України не було включено до мережі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, які обслуговуються безпосередньо Управлінням Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області.

Між цим суд зазначає, що Міністерство юстиції України як головний розпорядник коштів, до початку періоду визначає мережу за територіями із зазначенням статусу кожної установи, а саме розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів, яка обслуговується у відповідному органі Казначейства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), як розпорядник бюджетних коштів третього рівня територіально зареєстроване в м. Харкові, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, та перебуває на обслуговуванні в ГУ ДКСУ у Харківській області, що підтверджується довідкою про включення розпорядника бюджетних коштів до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

А тому, зважаючи на те, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не є окремою бюджетною установою, а є структурним підрозділом та підпорядковується Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Харків) через Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), а тому не може бути внесеним до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня.

Як вбачається з позовної заяви, на думку позивача посилання відповідача у листі Управління ДКСУ у м. Краматорську Донецької області від 28.02.2020 року № 04-56/9 на План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 не є достатнім для відмови у відкритті рахунків Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Харків).

Між цим, суд зважає на те, що відповідно до заяви позивача про відкриття рахунків, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) просить Управління ДКСУ у м. Краматорську Донецької області відкрити небюджетні рахунки групи рахунків відповідно до Плану 3551, яка має назву «Інші рахунки розпорядників та одержувачів бюджетних коштів» та групи 3552, яка має назву «Депозитні рахунки розпорядників та одержувачів бюджетних коштів» та у вказаному листі Управлінням позивачеві було роз`яснено, що вказані групи рахунків відкриваються виключно розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів, про що свідчить назва цих груп рахунків, та що ані розпорядником, ані одержувачем бюджетних коштів Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) не є, через не включення його Міністерством юстиції України до мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, обслуговування якої здійснюється Управлінням ДКСУ у м. Краматорську Донецької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, за змістом вказаної правової норми вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а саме в захисті прав та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку держави.

Такий підхід відповідає принципу поділу влади, що встановлений Конституцією України та уособлений в інших нормативно-правових актах, який заперечує надання суду повноважень втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов`язки владних суб`єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб`єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Згідно із частиною статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до ч. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що підстав для відшкодування понесених судових витрат у разі відмови у задоволенні позову статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) до Управління державної казначейської служби України у м.Краматорську Донецької області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Вступну та резолютивну частину рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті 27 жовтня 2020 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 5 листопада 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Кочанова