Ухвала суду № 92797992, 12.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

12 листопада 2020 р.Справа №160/14884/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.

Одночасно з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів у виконавчому провадженні №63489805 з примусового виконання вимоги №Ф-123-62-52/04-63У Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.02.2020 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 11004,10 грн.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено зміст і форму заяви про забезпечення позову, пунктом 2 частини 1 якої передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана вимога прийнята Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області та стягувачем у виконавчому провадженні також виступає саме Головне управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Проте, заявник у заяві про забезпечення позову визначає відповідачем Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, тобто суб`єкта владних повноважень, який не приймав оскаржуваної вимоги та який не є стягувачем в рамках виконавчого провадження.

Отже, заявником в порушення статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначено належного відповідача у справі.

Відповідно до частини 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, а також те, що положеннями чинного Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливість залишення заяви про забезпечення позову без руху на підставі її недоліків, суд доходить висновку про повернення заяви позивачу без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 152, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - повернути без розгляду.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська