Рішення № 92797102, 21.10.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/8289/19

Провадження №2/521/432/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя – Плавич І.В.,

секретар судового засідання – Дукіна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, визнання неправомірними та скасування актів, скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Одесагаз» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, визнання неправомірними та скасування актів, скасування рішення.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги та пояснюючи підстави звернення до суду позивач вказував, що є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , номер особового рахунку – № НОМЕР_1 .

У лютому 2019 року представниками АТ «Одесагаз» проводилась перевірка дотримання споживачем вимог Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30 вересня 2015 року (надалі за текстом – Кодекс ГС), під час якої були виявлені порушення Кодексу ГС у виді несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (надалі за текстом – ЗВТ, лічильник).

Повноважними особами АТ «Одесагаз» був складений акт про порушення Кодексу ГС і розраховано кількість не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, яка за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року склала в загальному розмірі 108792,79 гривень.

З висновками АТ «Одесагаз» позивач не згоден, уважає, що відповідачем був порушений порядок зняття лічильника, складання відповідних актів, а також не доведено обставин несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. У зв`язку з цим ОСОБА_1 зазначає про відсутність підстав для нарахування заборгованості.

Зважаючи на викладене позивач звернуся з позовом до суду, в якому, збільшивши первісні вимоги, остаточно просив: визнати неправомірними дії АТ «Одесагаз» щодо проведення донарахування ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_2 об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ за актом-розрахунком №672 від 22 березня 2019 року в сумі 108792,79 гривень; визнати неправомірним та скасувати акт про порушення побутовим споживачем №672 від 23 лютого 2019 року, складений представниками АТ «Одесагаз» відносно ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 ; визнати неправомірним та скасувати акт-розрахунок №672 від 22 березня 2019 року в сумі 108792,79 гривень, складений представниками АТ «Одесагаз» відносно ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 ; скасувати рішення АТ «Одесагаз», прийняте 22 березня 2019 року у формі протоколу засідання комісії про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, оформленого актом-розрахунком №672 від 22 березня 2019 року, про порушення ОСОБА_1 Кодексу ГС, на підставі якого ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити витрати газу в сумі 108792,79 гривень.

Відповідач – АТ «Одесагаз» – скористався наданим процесуальним правом та подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 . Заперечуючи проти заявлених вимог відповідач, зокрема, посилався, що оспорювані акти є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при обстеженні лічильника, тому оскарження дій щодо складення актів, нарахування плати за використаний природний газ та збитків, які не встановлюють для позивача будь-яких обов`язків, є елементами претензії. Тому й визнання недійсним акту про порушення, складеного особою, яка не наділена владними повноваженнями, і не маючого нормативного характеру, не передбачено діючим законодавством у якості способу захисту прав.

Водночас відповідач посилався на дотримання повноважними особами АТ «Одесагаз» вимог нормативних актів у процесі виявлення та фіксації порушення Кодексу ГС у виді несанкціонованого втручання в роботу лічильника, а позов ОСОБА_1 спрямований на уникнення від цивільно-правової відповідальності.

Позивач ОСОБА_1 скористався наданим процесуальним правом та подав до суду відповідь на відзив АТ «Одесагаз». Заперечуючи проти доводів відповідача позивач зазначав, зокрема, що ОСОБА_1 обраний спосіб захисту порушеного права на підставі закону на власний розсуд, та АТ «Одесагаз» допущені порушення вимог Кодексу ГС при здійсненні розрахунку донарахувань.

Позивач ОСОБА_1 та представник особи у відкрите судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшло клопотання про підтримання позову та розгляд справи за відсутності сторони в порядку частини 3 статті 211 ЦПК України.

Представник відповідача – АТ «Одесагаз» – у відкрите судове засідання не з`явився, від представника відповідача надійшло клопотання про заперечення проти позову та розгляд справи за відсутності сторони в порядку частини 3 статті 211 ЦПК України.

Вивчивши наявні матеріали справи, установивши фактичні обставини спору, дослідивши зібрані докази у їх сукупності, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами у справі належну правову оцінку, суд доходить наступного висновку.

Під час розгляду справи суд установив, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Сторонами визнано, що між ОСОБА_1 та АТ «Одесагаз» укладено типовий договір розподілу природного газу та позивач сплачує кошти за спожитий газ відповідно до показників установленого ЗВТ.

23 лютого 2019 року проводилась перевірка ЗВТ споживача, при здійсненні якої представники АТ «Одесагаз» дійшли висновку про порушення ОСОБА_1 Кодексу ГС, що виразилось у несанкціонованому втручанні в роботу лічильника.

23 лютого 2019 року працівником АТ «Одесагаз» був складений акт про порушення побутовим споживачем, у якому зазначено про порушення Кодексу ГС – несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

При складенні акту повноважною особою не вказано у відповідній графі, яке саме втручання виявлене при перевірці. Акт складався за відсутності ОСОБА_1 та був підписаний його дружиною.

Лічильник №022719 марки «Premagaz», тип «G-6», 2006 року виготовлення, з показниками 37473куб.м. був демонтований представником АТ «Одесагаз», та встановлено інший контрольний лічильник №11305413 марки «Elster», тип «G-16», з показниками 00000куб.м., пломба №R25205523. Акт про демонтаж лічильника газу не складався.

Вилучений лічильник представником АТ «Одесагаз» запаковано у пакет під пломби оператора газорозподільної системи (надалі за текстом – ГРМ), опломбовані вхідний та вихідний патрубки ЗВТ, про що складено протокол від 23 лютого 2019 року щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу.

11 березня 2019 року комісією АТ «Одесагаз» проведено експертизу ЗВТ та/або пломби та складено відповідний акт №62 експертизи ЗВТ та пломб. В акті міститься висновок комісії про те, що виявлене несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ у виді порушення цілісності заводського тавра ЗВТ, та лічильник газу визнано не придатним до подальшої експлуатації.

22 березня 2019 року відбулось засідання комісії АТ «Одесагаз», на якому розглянуто означений акт про порушення.

Згідно з актом-розрахунком №672 від 22 березня 2019 року комісією АТ «Одесагаз» зроблено висновок про виявлене порушення побутовим споживачем у виді несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , та розрахована сума нарахувань за дане порушення за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням вартості необлікованого обсягу природного газу за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року в розмірі 108792,79 гривень.

Надаючи правовідносинам, що виникли між сторонами у справі належну правову оцінку суд зазначає, що згідно з частинами 1, 2, 3 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач – фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначені Законом України «Про ринок природного газу».

Згідно з частиною 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи – суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); побутовий споживач – фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; кодекс газорозподільних систем – правила експлуатації та доступу до газорозподільної системи, що затверджуються Регулятором.

30 вересня 2015 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Як регламентує пункт 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГС суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу ГС перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Оператор ГРМ повинен здійснювати контрольний огляд вузла обліку у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 глави 9 розділу Х Кодексу ГС перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб`єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом. Споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу), на території якого знаходиться комерційний ВОГ, має забезпечити безперешкодний доступ представникам Оператора ГРМ (іншого суб`єкта ринку природного газу, а саме ініціатора перевірки) за їх посвідченнями (документами, які уповноважують особу) до комерційного ВОГ та його складових для проведення їх перевірки або контрольного огляду вузла обліку.

Як передбачає пункт 4 глави 9 розділу Х Кодексу ГС оператор ГРМ при проведенні контрольного огляду вузла обліку має право: оглядати комерційний ВОГ та його складові на предмет відсутності ознак пошкодження ЗВТ, пошкодження пломб, несанкціонованого втручання в ЗВТ, несанкціонованого газопроводу та/або несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу); здійснювати перевірку параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу (за їх наявності); перевіряти наявність діючих свідоцтв про повірку ЗВТ (відміток про повірку в паспортах ЗВТ), що входять до складу комерційного ВОГ.

Згідно з пунктом 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГС в разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу ГС. При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом. При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.

Відповідно до положень глави 5 розділу Х Кодексу ГС акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням. При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення: 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

За змістом глави 10 розділу X Кодексу ГС після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі – пломба), в присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та за бажанням пломбою споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає: 1) поштову адресу місця проведення експертизи; 2) дату та орієнтовний час проведення експертизи; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця проведення експертизи); 4) сторону, відповідальну за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу. Експертиза ЗВТ та/або пломби має бути проведена протягом десяти робочих днів з дня складання протоколу. Експертизу ЗВТ та/або пломби проводить комісія, до складу якої має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Остаточний склад комісії з проведення експертизи ЗВТ та пломб затверджується наказом Оператора ГРМ. Споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) зобов`язаний бути присутнім під час проведення експертизи. За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) може дати письмову згоду у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи. У разі неприбуття споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи ЗВТ та/або пломби проводиться без його участі. Під час проведення експертизи комісія проводить зовнішній огляд пакувального пакета (тари), в яку було запаковано ЗВТ та/або пломбу. Після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються: 1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в протоколі; 2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених у протоколі; 3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ; 4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ; 5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ; 6) наявність сторонніх предметів всередині ЗВТ; 7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації; 8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ; 9) відповідність втручань в роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо. Під час обстеження пломби та/або ЗВТ комісія перевіряє ознаки, зазначені в протоколі. Результати огляду заносять до акта експертизи ЗВТ. Результати огляду фіксуються в акті експертизи. Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) або його уповноваженою особою. Якщо споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) або його уповноважена особа чи член комісії мають окрему думку з приводу експертизи, вона має бути відображена в акті експертизи. У разі відмови від підпису будь-кого з членів комісії або споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) чи уповноваженої ним особи в акті експертизи про це робиться відповідний запис.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГС в разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу ГС) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення. Якщо несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення лічильника газу та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців.

Як регламентує пункт 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГС газорозподільних систем акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ. Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Суд звертає увагу, що в акті експертизи ЗВТ та пломб від 11 березня 2019 року №62, складеному комісією АТ «Одесгаз» за результатами проведення досліджень вилученого лічильника зазначено, що цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ не порушено, цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ не порушено, наявність сторонніх предметів всередині ЗВТ не виявлено.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу – втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

З аналізу відповідних норм Кодексу ГС випливає, що порушення у сфері споживання природного газу побутовим споживачем може мати місце за одночасної наявності декількох складових: умисних дій з втручання в роботу, або конструкцію, чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу); наявності факту того, що ЗВТ не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства) витрата (споживання) природного газу, та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу; наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями з втручання в роботу або конструкцію ЗВТ та обставинами того, що комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства) витрата (споживання) природного газу.

За відомостями акту експертизи ЗВТ та пломб №62 від 11 березня 2019 року комісією постачальника не виявлено втручання в механізм та корпус ЗВТ, конструктивні елементи вихідного патрубка ЗВТ, наявності сторонніх предметів всередині ЗВТ тощо. Означене, в свою чергу, не дозволяє зробити обґрунтований висновок про те, що лічильником не обліковувалось (обліковувалось частково чи з порушенням законодавства) споживання природного газу.

Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачають частини 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав – це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 ЦК України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Позивачем в якості способу захисту порушеного права фактично обрано відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини 2 статті 16 ЦК України) шляхом визнання неправомірними та скасування незаконних, на думку ОСОБА_1 , актів та рішення АТ «Одесагаз».

Зважаючи на відповідні доводи сторони відповідача суд погоджується, що такий спосіб захисту права як скасування акту, рішення суб`єкта господарських відносин безпосередньо не передбачений законом та/або договором.

Але водночас Кодексом ГС передбачена можливість судового оскарження об`єму та/або вартості необлікованого (донарахованого) природного газу (зокрема, пункт 12 глави 5 розділу XI Кодексу ГС), що по суті й означає оскарження рішень комісії відповідача. Більш того, Кодексом ГС визначено, що у разі неподання позовної заяви про оскарження нарахувань об`ємів та вартості природного газу нарахована вартість уважається простроченою заборгованістю, а при наявності простроченої заборгованості об`єкт споживача не може бути підключений до системи газопостачання.

Згідно з висновками, що наведені в постанові Верховний Суд України від 12 червня 2013 року у справі №6-32цс13, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а будь-які обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушені цивільні права чи цивільні інтереси підлягають судовому захисту і у спосіб, прямо не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Отже обраний позивачем спосіб захисту не може вважатись таким, що не відповідає закону, та суд не може погодитись із відповідною правовою позицією АТ «Одесагаз».

Означена позиція суду відповідає правовому висновку, що наведений в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року у справі №466/5646/16-ц.

Як зазначалось, висновок АТ «Одесагаз» про задоволення акту про порушення та нарахування об`ємів і вартості природного газу ґрунтується на факті виявлення порушення цілісності заводського тавру ЗВТ. Проте законом (стаття 59 Закону України «Про ринок природного газу») не передбачений такий вид порушення як «порушення цілісності заводського тавру». У якості порушення закон визначає, зокрема, несанкціонований відбір природного газу (пункт 2 частини 2 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу»).

Актом про порушення не встановлено несанкціонованого відбору споживачем ОСОБА_1 природного газу. Опис суті порушення взагалі не вказує навіть на припущення про можливість споживання газу без обліку чи з некоректним обліком. Навпаки, з наведеного вище акту експертизи вбачається, що виявлене порушення заводського тавру не вплинуло на роботу лічильника.

За загальним правилом кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (частина 3 статті 12, частини 1, 6 статті 81 ЦПК України).

Заперечуючи проти позову відповідач не надав суду достатніх та беззаперечних доказів у обґрунтування правомірності своїх дій та висновку про технічну можливість безоблікового споживання газу у разі порушення цілісності заводського тавру.

Відтак, суд доходить висновку, що права позивача підлягають захисту та дієвим механізмом захисту цих прав є визнання неправомірними дій АТ «Одесагаз» щодо проведення донарахувань ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_2 об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ за актом-розрахунком №672 від 22 березня 2019 року в сумі 108792,79 гривень, а також скасування рішення АТ «Одесагаз», прийнятого 22 березня 2019 року в формі протоколу засідання комісії про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, оформленого актом-розрахунком №672 від 22 березня 2019 року, про порушення ОСОБА_1 Кодексу ГС, на підставі якого ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити витрати газу в сумі 108792,79 гривень.

Стосовно інших вимог позивача про визнання неправомірними та скасування акту про порушення побутовим споживачем №672 від 23 лютого 2019 року, акту-розрахунок №672 від 22 березня 2019 року, суд зазначає наступне.

Складення відповідних актів належить до компетенції представників постачальника, що спрямоване на фіксацію порушення. Акт про порушення побутовим споживачем за положеннями Кодексу ГС є предметом розгляду й оцінки на засіданні комісії Оператора ГРМ.

За результатами такого розгляду може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості (пункт 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГС).

Отже сам по собі розгляд питання правомірності складання акту без аналізу прийнятого на його підставі рішення не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача та не відповідає завданням цивільного судочинства.

У параграфі 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» («Seryavin and Others v. Ukraine», заява №4909/04), Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» («Ruiz Torija v. Spain»), заява №18390/91, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» («Suominen v. Finland», заява №37801/97, п. 36). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» («Hirvisaari v. Finland», заява №49684/99, п. 30).

Перевіривши факти і обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв`язку, встановивши характер правовідносин, що виникли між сторонами, і надавши їм належну правову оцінку, – суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із висновком суду про часткове задоволення позову та звільненням позивача від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд покладає судові витрати в пропорційній частині на АТ «Одесагаз» та стягує з відповідача на користь держави: суму неоплаченого судового збору в розмірі 840,80 х 2 = 1681,60 гривень.

Керуючись статтями 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, пунктами 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, визнання неправомірними та скасування актів, скасування рішення – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Одесагаз» щодо проведення донарахування ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_2 об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки за актом-розрахунком №672 від 22 березня 2019 року в сумі 108792,79 гривень.

Скасувати рішення Акціонерного товариства «Одесагаз», прийняте 22 березня 2019 року у формі протоколу засідання комісії про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, оформленого актом-розрахунком №672 від 22 березня 2019 року, про порушення ОСОБА_1 Кодексу газорозподільних систем, на підставі якого ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити витрати газу в сумі 108792,79 гривень.

У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Одесагаз» на користь держави суму неоплаченого судового збору в розмірі 1681,60 гривень

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду або через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 – АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Одесагаз» – 65000, місто Одеса, вулиця Одарія, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03351208.

Суддя: І.В. Плавич