Рішення № 92795595, 09.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2020справа №910/6914/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/6914/20

за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664)

до державного підприємства «Українська студія хронікально-документальних фільмів» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 18; ідентифікаційний код 02404397)

про стягнення 212 962,11 грн.,

за участю представників:

позивача - Карандюк Ю.О. (довіреність від 04.06.2020 № 38);

відповідача - Каращенко Ю.В. (ордер від 14.09.2020 серія КС № 797971);

Ковальська О.О. (ордер від 07.07.2020 серія КС №695134).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - Компанія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства «Українська студія хронікально-документальних фільмів» (далі - Підприємство): 121 971,61 грн. основного боргу, що утворився в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору на відпуск води та послуги каналізації від 04.01.1993 №00689/1-5-02 (далі - Договір); 45 763,47 грн. втрат від інфляції; 7 400,49 грн. пені; 24 394,32 грн. штрафу та 13 432,22 грн. 3% річних, а всього 212 962,11 грн.

Позов мотивовано тим, що:

- 09.08.2018 Компанією (постачальник) та Підприємством (абонент) укладено Договір, відповідно до якого постачальник зобов`язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент - сплатити вартість послуги на умовах, визначених Договором та правилами користування комунальним водопроводом та каналізацією;

- 04.08.2014 укладено додаткову угоду до Договору на водовідведення додаткового об`єму стічних вод, які потрапляють в комунальну каналізацію через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів (далі - Додаткова угода) ;

- згідно з пунктом 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником; зняття показань водолічильників здійснюється щомісячно представниками постачальника та абонента;

- відповідно до пункту 3.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за чинними нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим чинними правилами користування;

- частиною другою пункту 1 Додаткової угоди передбачено, що вартість послуг розраховується постачальником щомісячно в залежності від об`ємів відведених стічних вод та на підставі тарифів на послуги з водовідведення, встановлених уповноваженими органами, величини рівня атмосферних опадів за даними Гідрометцентру України;

- оплата послуг здійснюється абонентом на підставі розрахункового документа, який постачальник направляє абоненту в електронному вигляді (дебетові повідомлення) або у паперовому вигляді (вимоги-доручення, рахунки) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника щомісячно, у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа абоненту або до банківської установи абонента; в разі неотримання поточного розрахункового документа абонент самостійно отримує його у постачальника та здійснює оплату вартості наданих йому послуг не раніше 5-го числа місяця, наступного за звітним періодом;

- згідно з пунктом 3.9 Договору абонент зобов`язаний письмово повідомити постачальника, якщо він повністю або частково відмовляється оплатити платіжну вимогу, а також додати обґрунтовуючі таку відмову документи у триденний строк;

- відповідач про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.03.2017 по 31.12.2019 послуг не повідомляв, свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акта звірки не направляв, тому в силу положень пункту 3.5 Договору кількість та вартість наданих постачальником з 01.03.2017 по 31.12.2019 послуг з водопостачання та водовідведення вважаються прийнятими;

- актами про зняття показань з лічильників (приладів обліку), погодженими та підписаними відповідачем, що є первинними документами, в яких вказані об`єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг, підтверджується надання споживачу послуг на водопостачання та водовідведення на загальну суму 542 533,61 грн. (з них сплачено 420 562 грн.); внаслідок часткової оплати утворилася заборгованість у сумі 121 971,61 грн.;

- за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за Договором позивачем нараховано 7 400,49 грн. пені, 45 763,47 грн. втрат від інфляції, 13 432,22 грн. 3% річних та 24 394,32 грн. штрафу.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

11.09.2020 відповідач подав суду відзив на позов, в якому зазначив про те, що: позовна давність за вимогою позивача щодо стягнення з відповідача 121 971,61 грн. основного боргу сплинула у квітні 2020 року, проте позовну заяву подано Компанією 14.05.2020, а тому стягненню з Підприємства підлягає 118 458,73 грн.; нарахування втрат від інфляції та 3% річних неможливе за період з березня 2017 року по квітень 2019 року, проте заборгованість, не погашена перед позивачем, починає обраховуватися лише з травня 2019 року, а тому стягненню з Підприємства підлягають 438,70 грн. втрат від інфляції та 621,96 грн. 3% річних; за розрахунком відповідача сума пені складає 3 861,17 грн.; а нарахування штрафу є безпідставним.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.06.2020.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 10.08.2020.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2020 підготовче засідання відкладено на 14.09.2020.

У підготовчому засіданні 14.09.2020 оголошено перерву до 05.10.2020.

25.09.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що: позовна давність до спірних правовідносин не може бути застосована, оскільки відповідач здійснював внесення коштів позивачеві в рахунок погашення заборгованості, що свідчить про визнання ним свого боргу перед позивачем і в такий спосіб відбулося переривання позовної давності; втрати від інфляції та 3% річних не є штрафними санкціями, їх стягнення не пов`язане з наявністю або відсутністю вини боржника та суд не може зменшити їх розмір; відповідач не довів відсутність своєї вини у порушенні строків виконання зобов`язання; таким чином, Компанія правомірно просить стягнути з відповідача втрати від інфляції, 3% річних, пеню і штраф, які передбачено законом та Договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.10.2020.

У судовому засідання 26.10.2020 оголошено перерву до 09.11.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 09.11.2020 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача оголосили вступне слово та частково заперечили проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 09.11.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

04.01.1993 підприємством по експлуатації водомірного господарства та збуту води «Водозбут» (після зміни найменування - Компанія; постачальник) і Українською студією хронікально-документальних фільмів (після зміни найменування - Підприємство (абонент) було укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов`язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент - сплатити за зазначені послуги на умовах, які визначені Договором та Правилами користування комунальним водопроводом та каналізацією в м. Києві, затвердженими рішенням виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 13.01.1986 №24 (пункт 1.1 Договору);

- абонент розраховується за користування водою і послугами каналізації в порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум, зазначених постачальником у платіжній вимозі (пункт 3.6 Договору);

- за безпідставну відмову повністю або частково оплатити платіжну вимогу абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% суми, від оплати якої він відмовився (пункт 4.2 Договору);

- за несвоєчасну оплату платіжної вимоги абонент сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% від суми платежу за кожен день прострочки (пункт 4.3 Договору);

- Договір укладається строком на _ рік (роки) з 04.01.1993 по 31.12.1993 і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 5.1 Договору);

- Договір вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії (пункт 5.2 Договору).

Також сторонами 01.08.2014 було укладено Додаткову угоду, за умовами якої: сторони домовилися доповнити Договір додатковими умовами щодо відведення додаткового об`єму стічних вод від абонента, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі і стоки каналізаційних колодязів, а саме таким:

- постачальник надає абоненту послуги з водовідведення додаткового об`єму стічних вод від об`єкта абонента, які потрапляють до комунальної каналізаційної мережі міста через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів в періоди дощів та сніготанення, у порядку, передбаченому Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, з урахуванням змін, Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва від 12.10.2011 №1879, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України від 19.02.2002 року №37 та даними гідрометеослужби і паспорту водного господарства абонента;

- вартість послуг розраховується постачальником щомісячно (в інших випадках на квартал або рік) в залежності від об`ємів відведених стічних вод та на підставі тарифів на послуги водовідведення, встановлених уповноваженими органами згідно з чинним законодавством України, і величини рівня атмосферних опадів за даними Гідрометцентру України; в разі зміни тарифів у період дії Договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до Договору стосовно строків їх введення та розмірів;

- оплата послуг здійснюється абонентом на підставі розрахункового документа, який постачальник надсилає в електронному вигляді (дебетові повідомлення) або у паперовому вигляді (вимоги-доручення, рахунки тощо), шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника щомісячно (в інших випадках один раз на квартал або рік), у п`ятиденний строк для надіслання постачальником розрахункового документа абоненту або до банківської установи абонента; в разі неотримання від постачальника поточного розрахункового документа, абонент самостійно отримує його у постачальника та здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним періодом; в разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходять від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Так, протягом періоду з 01.03.2017 по 31.12.2019 позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 542 533,61 грн., що підтверджується наданими позивачем актами про зняття показань з приладів обліку, в яких зафіксовані об`єми спожитих відповідачем послуг та тарифи.

Надіслання платіжних вимог до банка відповідача підтверджується довідками АТ «Банк Кредит Дніпро» від 10.04.2020 №55/9-473 і №55/9-474.

Протягом 2017 - 2019 років відповідачем було частково оплачено надані позивачем послуги у загальній сумі 415 443,46 грн., що підтверджується реєстром надходження грошових коштів від Підприємства за період з 01.03.2017 по 31.12.2019.

Відтак, у відповідача наявний перед Компанією борг у сумі 127 090,15 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правила №65 втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу від 27.06.2008 №190, яким затверджено Правила №190.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» законодавство у сфері питної води та питного водопостачання складається з Водного кодексу України, Кодексу України про надра, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Таким чином, Правила №190 є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Пунктом 2.1 Правил №190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», яким згідно пунктом 2.2 Правил №190 визначаються істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першою статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до частини першої статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною першою статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідно до частин першої і третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Абзацом другим підпункту 4.4.1 пункту 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» передбачено, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

ВИСНОВКИ

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 542 533,61 грн.

Відповідачем такі послуги оплачено частково у сумі 415 443,46 грн., що підтверджується реєстром надходження грошових коштів від Підприємства за період з 01.03.2017 по 31.12.2019.

Таким чином, заборгованість Підприємства перед Компанією становить 127 090,15 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує про те, що заборгованість перед позивачем становить 118 458,73 грн., проте жодних доказів часткової оплати наданих Компанією послуг суду не надав.

Відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог позивача щодо стягнення з Підприємства 3 512,88 грн. заборгованості за березень 2017 року та нарахованих позивачем на вказану суму втрат від інфляції і 3% річних.

Позивач зазначив про те, що оскільки відповідачем здійснювалася часткова оплата наданих у березні 2017 року послуг, то строк позовної давності переривався.

Так, банком Підприємства отримано платіжну вимогу щодо оплати вартості послуг за березень 2017 року - 22.03.2017, а тому відповідач мав оплатити надані у березні 2017 року послуги до 27.03.2017 включно.

Тобто трирічних строк для звернення до суду позивача з вимогами щодо стягнення з відповідача заборгованості за березень 2017 року мав закінчитися 27.03.2020.

Разом з тим, відповідач за надані у березні 2017 року послуги розраховувався частинами.

Наведені дії свідчать про визнання відповідачем заборгованості за березень 2017 року, а тому мало місце переривання строку позовної давності.

Останній платіж за березень 2017 року відповідачем було здійснено 30.06.2017.

Позовна заява Компанії надійшла до суду 19.05.2020 згідно з відміткою канцелярії суду, а відповідно до поштового штемпеля позивачем надіслано позовну заяву 14.05.2020.

Тобто позивачем не було пропущено строк позовної давності за звернення до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача заборгованості за березень 2017 року та нарахованих на таку заборгованість сум втрат від інфляції і 3% річних.

Разом з тим, згідно з наявними в матеріалах справи доказами сума заборгованості Підприємства перед Компанією становить 127 090,15 грн., в свою чергу позивач просить стягнути з відповідача 121 971,61 грн. заборгованості.

Оскільки суд відповідно до частини другої статті 237 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог, то позовні вимоги Компанії в частині стягнення з відповідача наявної суми заборгованості підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі - 121 971,61 грн.

Що ж до стягнення з Підприємства нарахованих Компанією сум втрат від інфляції, пені та 3% річних, то дані вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на те, що:

- за умовами укладеного сторонами Договору (з урахуванням положень Додаткової угоди) оплата послуг здійснюється абонентом на підставі розрахункового документа, який постачальник надсилає в електронному вигляді або у паперовому вигляді, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника щомісячно у п`ятиденний строк для надіслання постачальником розрахункового документа абоненту або до банківської установи абонента; в разі неотримання від постачальника поточного розрахункового документа абонент самостійно отримує його у постачальника та здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним періодом;

- позивачем на підтвердження надіслання банку Підприємства розрахункових документів подано суду довідки банка з відповідними реєстрами отримання банком платіжних документів для Підприємства;

- разом з тим, такі реєстри підтверджують отримання банком платіжних документів лише щодо частини наданих позивачем послуг, а зазначені у них суми не дають змоги встановити, стосовно якої частини наданих у конкретному місяці послуг виставлено такі рахунки;

- з урахуванням наведеного встановити правильні періоди нарахування сум втрат від інфляції, 3% річних і пені не вбачається за можливе.

Також позивач просить стягнути з відповідача 24 394,32 грн. штрафу, нарахованого Підприємству на підставі пункту 4.2 Договору.

Так, пунктом 4.2 Договору передбачено, що за безпідставну відмову повністю або частково оплатити платіжну вимогу абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% суми, від оплати якої він відмовився.

Проте доказів відмови Підприємства сплачувати наявний у нього перед Компанією борг позивачем суду не надано, а тому позивачем неправомірно нараховано відповідачу вказаний штраф.

Отже у стягненні 24 394,32 грн. штрафу слід відмовити.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) до державного підприємства «Українська студія хронікально-документальних фільмів» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 18; ідентифікаційний код 02404397) про стягнення 212 962,11 грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Українська студія хронікально-документальних фільмів» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 18; ідентифікаційний код 02404397) на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 121 971 (сто двадцять одну тисячу дев`ятсот сімдесят одну) грн. 61 коп. основного боргу та 1 829 (одну тисячу вісімсот двадцять дев`ять) грн. 57 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.11.2020.

Суддя О.В. Марченко